Балабинський навчально-виховний комплекс
«школа І-ІІІ ступенів – гімназія «Престиж»
Запорізького району Запорізької області
Адреса: 70435, Запорізька область, Запорізький район, смт. Балабине, вул. Престижна, 2-а
Телефон : (0612)223-31-32, (0612)223-33-19
Електронна адреса: BALABINO@meta.ua
Автор досвіду: Тарасенко Вікторія Георгіївна, вчитель української мови і літератури Балабинського навчально-виховного комплексу «школа І-ІІІ ступенів– гімназія «Престиж» Запорізького району Запорізької області
Тема досвіду:
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ`ЯЗКИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ
Базова модель досвіду
Актуальність і перспективність досвіду
Останнім часом в Україні можна почути думки про необхідність здійснення інтеграції низки навчальних предметів. Але у вітчизняній педагогіці поняття міждпредметної інтеграції та механізми її реалізації досі не стали предметом цілісного дослідження. Дискусії і обговорення цього важливого питання постійно ведуться в наш час. З огляду на існування потужного предметно-методичного лобі в шкільній освіті України, Міністерство освіти і науки, Національна академії педагогічних наук України розробляє програму ґрунтовної та широкої роз’яснювальної роботи з питань інтеграції навчальних предметів серед усіх учасників навчально-виховного процесу: вчителів, учнів та батьків.
Використання сучасним вчителем міжпредметних зв`язків на своїх уроках є початковим кроком до майбутньої інтеграції шкільних предметів. Знання і використання на даному етапі навчання вчителем міжпредметних зв'язків з кількох суміжних предметів надають широкі можливості в майбутньому, коли питання міждпредметної інтеграції буде вирішено і впроваджено в навчальний процес. Компетентний з різних питань педагог буде позитивно сприйматися учнями. А це в свою чергу підніме довіру і статус вчителя в очах і колег, і батьків, і суспільства.
Сучасний вчитель української мови та літератури- це не просто педагог, який досконало володіє своїм предметом, а й всебічно розвинена особистість. На даному етапі сучасного життя мало знати і викладати свій предмет, треба бути добре обізнаним ще й інших предметів шкільного курсу. Бо сучасний учень часто цікавиться питаннями, які виходять за межі предмету, який викладає вчитель. І тому виникає потреба задовольнити запити школярів, давши максимум необхідної інформації для кращого розуміння матеріалу.
Теоретична база досвіду
Проблема міжпредметних зв'язків має давню історію: вона виникла тоді, коли зміст середньої освіти набрав предметної структури, за якої вивченню основ кожного окремого шкільного предмета стала відводитися самостійна навчальна дисципліна. Цим питанням активно займалися і вивчали закономірності встановлення міжпредметних зв'язків у процесі вивчення різних дисциплін в XVII-XIX століттях такі відомі педагоги: Я.Коменський, Д.Локк, Й.Г.Песталоцці, А.Дістервег.
XIX столітті вітчизняний педагог К.Ушинський узагальнив і значно збагатив надбання педагогічної науки в питанні здійснення міжпредметних зв'язків. Він вважав, що знання в організованій системі складають інтелектуальний розвиток людини і немала роль в цьому належить міжпредметним зв'язкам.
Ідею взаємозв'язаного навчання розвинули далі й застосували на практиці прогресивні педагоги 60—70-х років XIX ст. М.І. Пирогов, Ф.І. Буслаєв, В. Я. Стоюнін, В. І. Водовозов та інші. У ХХ ст. значний внесок у розвиток теорії з даної проблеми зробили психологи: Б.Ананьєв, Ю.Самарін; педагоги: Ю.Бабанський, І.Звєрєв, І.Лернер. В їхніх працях обґрунтовано погляд на міжпредметні зв’язки як умову систематизації навчального процесу.
Досвід за інноваційним потенціалом: комбінаторний, він є поєднанням різних ідей і методів навчання.
Інформаційно-педагогічна модель досвіду
Сучасна система освіти спрямована на формування цілісної картини світу в інтелектуально розвиненої особистості. Відокремленість навчальних предметів, їх незначний взаємозв’язок створюють труднощі у формуванні в учнів цілісної картини світу.
Кожному вчителю зрозуміло, що потрібно у своєму предметі шукати точку зіткнення з матеріалом інших предметів. Але міжпредметні зв’язки полягають не тільки в цьому. Найбільш глибокі знання лежать не стільки у змісті фактичного матеріалу, скільки в характері розумової діяльності».
Для того, щоб міжпредметні зв’язки були дієвими, ефективними, необхідно досконало вивчити рекомендації чинних навчальних програм у розділах «Міжпредметні зв’язки до кожної навчальної теми», а також проаналізувати навчальні плани й матеріали суміжних дисциплін. Учителю важливо знати під час складання планів, який матеріал учні засвоїли з інших предметів, узгодити з учителями суміжних предметів, які питання та які завдання діти вже виконували, щоб уникнути дублювання.
Майже всі предмети шкільного курсу так чи інакше пов`язані з рідною мовою. Вчитель пояснює матеріал українською мовою, а учні опановують тему, дають усні й письмові відповіді на поставлені питання, завдання, вправи. Таким чином діти не тільки вивчають предмет, а й вдосконалюють свої знання з рідної мови. А на уроках української мови в свою чергу, отримують інформацію з інших предметів. Все це сприяє формуванню всебічно розвиненого учня, підвищує його інтелектуальний рівень.
Проаналізувавши шкільний курс української мови, можна зробити висновок, що міжпредметним зв`язкам відведена чимала роль, бо вони забезпечують інтеграцію мови з іншими предметами, активно впливають на розвиток розумових і моральних якостей особистості, її свідомості й мислення, комунікативних умінь і навичок.
Теоретична та практична значущість досвіду полягає в тому, що як показав час і досвід, використання міжпредметного матеріалу на уроках української мови є досить ефективним і актуальним, тому що сприяє кращому засвоєнню і розумінню учнями теми, яка вивчається. Вчитель не просто пояснює тему уроку з мови чи веде бесіду, а й стимулює пізнавальну активність учнів, розширює їх кругозір, активізує увагу. Звичайно, вчителю-предметнику краще застосовувати міжпредметні зв`язки із суміжних предметів, аби подавати точну інформацію і не виглядати в очах школярів не обізнаними в якійсь галузі науки.
Встановлення тісних контактів між предметами гуманітарного циклу дає змогу виконати протягом уроку більший обсяг роботи, опрацювати об'ємніший навчальний матеріал, провести більше практичних вправ; глибше, конкретніше розкрити всі питання виучуваної теми, посилити доказовість наукових положень; оновити, уточнити раніше засвоєний матеріал; застосувати різноманітні методичні прийоми; пожвавити урок, активізувати мислення й увагу учнів; створити проблемні ситуації, які змушують думати, зіставляти, шукати, чим стимулюють розвиток пізнавальних інтересів, сприяють формуванню якостей мислення, необхідних як для набуття нових знань, так і для практичної діяльності.