Цікаве про Савур-могилу на
сайті "Готелі України"
Далі ми з вами знову повернемося на лівий берег нашого району, а саме до села Григорівка.
Григорівка знаходиться на правому березі річки Кінської. Село засноване в 1773 році запорізькими козаками , які осіли на землі після розгрому Запорозької Січі. Воно спочатку називалося "государевой слободой Конской" (або Кінсьководівкою]. Потім Кінсьководівка разом з жителями була віддана в рангову дачу князю Григорію Потьомкіну, який, в свою чергу, подарував слободу (з землею і людьми) своїй племінниці графині Катерині Скавронській, яка замолоду служила фрейліною імператриці Катерини Другої. На честь видатного дядька графиня згодом перейменувала слободу в Григорівку.
А уславилася ця місцевість тим, що кілометрів за п'ять від села Григорівки, знаходиться невелика гора з плоскою вершиною. Чим же унікальна ця гора?
Це - ландшафтно-геологічний пам'ятник природи, що представляє собою реліктовий останець (ізольований масив) третинного періоду, складений вапняком. На картах цей природно-заповідний об'єкт Запорізької області на березі річки Конки позначений як "Урочище Савур-могила". Але нехай вас не бентежить слово "могила": до кладовища Савур-гора ніякого відношення не має. Народ наш всі степові височини, включаючи кургани, чомусь називав могилами .
Більше цікавої інформації про походження назви "Савур-могила" читайте на Сайті журналіста Володимира Шака
(за правильно виконані завдання-3 бали)
Перше питання цього етапу маршруту стосувалося Савур-могили як ландшафтно-геологічного пам'ятника природи. А далі ми з вами ознайомимося з цікавим літературно-художнім матеріалом стосовно цієї гори.
У 1990 році у видавництві "Дніпро" вийшла друком збірка легенд і переказів Віктора Чабаненка "Савур-могила". Зі спогадів відомого запорізького письменника Костянтина Сушка: "Місцем виникнення легенд і переказів, поданих у “Савур-могилі”, є Нижня Наддніпрянщина. А як на мене, саме це складає ледь не головне достоїнство видання, оскільки досі збирачі тамтешнього фольклору обмежувалися записами лише пісень, дум, казок, загадок, прислів’їв та приказок. Подейкували навіть, що легенд і переказів нижньонаддніпрянського походження взагалі нібито не існує. Аж тут — “Савур-могила”, яка вмістила між своїми цупкими обкладинками мало не три сотні фольклорних творів, що народилися в межах сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та частково Донецької областей".
Отже, свого часу це була унікальна збірка, бо свідчила про самобутність історії й культури нашого краю. Бо була першою книжкою, в якій були зібрані давні легенди й перекази про наш край. І не випадково вона мала таку назву, бо Савур-могила уособлювала нашу прадавню історію й віру предків, козацький дух і героїко-романтичні пригоди шукачів скарбів, споконвічну боротьбу наших земляків з ворогами, прагнення до незалежності і волі.
А зараз прочитайте цікаву інформацію про автора цієї збірки- Віктора Антоновича Чабаненка.
Віктор Чабаненко (1937-2014)- український мовознавець, лексикограф, фольклорист; доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член національної спілки письменників України.
Народився у селі Єлизаветівці (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжжі. З 1944 по 1953 роки навчався в Балківській початковій та середній школах. В 1954 р. сім'я переїздить до Кушугума, де Віктор Антонович і закінчив школу. У 1959 році закінчив Запорізький педагогічний інститут. В 1985-1996 році був деканом філологічного факультету.
Опублікував понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо). Автор багатьох наукових розвідок у галузі: літературознавства, літературної критики, публіцистики, фольклористики. Упорядкував і видав кілька збірок фольклору, поезій.
Більше детальних відомостей про письменника і науковця в Презентації
Отже, Віктора Чабаненка можна сміливо віднести до письменників Запорізького району. З одного боку, певний проміжок свого життя він провів в Кушугумі, там до останніх днів проживали його батьки і він їх відвідував. Поховали автора на Кушугумівському цвинтарі. З іншого боку, збірка "Савур-могила" містить перекази і легенди, які він збирав, безумовно,і в нашій місцевості теж. А отже, відображають життя, побут, звичаї, героїчні подвиги наших далеких предків.
В Кушугумі, на будівлі місцевої школи, встановлена меморіальна дошка, присвячена пам`яті Віктора Чабаненка, яку він закінчив в 1954 році із золотою медаллю. Також в кабінеті української мови і літератури зібрана виставка збірок письменника. Таким чином, учні школи знають про особистість відомого земляка і завдяки чому він уславився, а також вшановують пам`ять письменника і науковця.
(за правильно виконані завдання-7 балів)