Батькам

Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з ними відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”. Основа техніки безпеки для батьків: потрібно пам’ятати, що ви НЕ вчителі для ваших дітей, у вас немає потрібних професійних навичок, ви не вмієте пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ви дуже емоційно залучаєтесь. Якщо дитина щось не розуміє, ви не можемо впоратись зі своїми емоціями.ю щр викликає стрес як у вас, так і у вашої дитини. А дитина може просто не сприймати вас у ролі вчителя – і це нормально.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

10 порад для ефективного навчання Вашої дитини вдома

1. Вибір онлайн-програми чи курсу як пріоритету

Тритижневий карантин це час надолужити прогалини у знаннях дитини. Якщо у учня є певні інтереси або улюблені предмети, можна рухатись у напрямку розвитку знань у цих конкретних сферах. Надайте свободу вибору дитині, тоді мотивація та бажання працювати будуть у рази вищі.

На сьогодні в Інтернеті є багато платформ для вивчення як шкільних предметів, так і курсів у сферах, які не розглядаються шкільною програмою. Також, можна знайти відео-уроки, де наочно пояснюються окремі теми та навіть прописані завдання.

Що стосується іноземних мов, то тут можуть стати у пригоді подкасти для різних вікових категорій учнів, платформи, де навчання проходить у тестовому режимі та відео-уроки граматики.

Школярі старших класів можуть з легкістю використовувати онлайн-уроки для підготовки до ЗНО. Більшість минулорічних курсів наразі є безкоштовними.

Важливо пам’ятати, що для засвоєння інформації потрібен час. Зробіть ставку на якість, а не на кількість засвоєного матеріалу.

2. Сформувати графік занять

Для ефективної організації навчального процесу вдома необхідно сформувати щоденний розклад занять, щоб дитина знала, який об’єм робіт її чекає. Наочність графіку допоможе учневі орієнтуватись та навчитись організовувати свій час, тому створити стенд або плакат із розкладом стане хорошою ідеєю. Можна залучити дитину до процесу створення – це полегшить включення в режим.

Графік повинен бути під лаштований під індивідуальні особливості дитини. Обсяг робіт має бути достатнім для засвоєння матеріалу, але не занадто великим, щоб учень з легкістю сприймав інформацію.

Звісно, ранок – це найоптимальніший час для навчання, але все залежить від особливостей Вашої дитини.

3. Режим дня

Дитині дуже важко буде повертатися до навчальних буднів, якщо зараз її графік сильно зсунеться. Тож бажано продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і гуляти в один і той самий час.

Важливо розуміти, що карантин – це не канікули. Тому робочий день учня має максимально походити на звичайний день в школі за насиченістю. Тільки тоді повернення до школи не буде стресовим і пройде комфортно.

4. Організація робочого простору

На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб дитина могла зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити її комфортним та зручним робочим місцем. Адже навчання на дивані або лежачи в ліжку, буде сприяти відволіканню і шкодити здоров’ю дитини. Тому виберіть окремий куточок у будинку та обладнайте його.

Для проходження онлайн-програм у дитини має бути можливість працювати з персональним комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом. Крім того, учень повинен мати місце в робочій області для всього, що може знадобитися протягом типового шкільного дня (ручки, олівці, зошити, блокноти, калькулятор тощо).

Кімната, в якій дитина буде займатися навчальною діяльністю, має добре вентилюватися, щоб школяр міг дихати чистим повітрям, а не пилом, який накопичується за цілий день в погано вентильованому приміщенні.

5. Концентрація дитини

Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож під час виконання завдань дитиною намагайтеся забезпечити відсутність сторонніх шумів — вимкніть сповіщення мобільного телефону, комп’ютера, телевізор та радіо, голосно не розмовляйте.

6. Регулярні перерви

Під час виконання завдань важливо кожні 25-30 хв робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивання склянки води тощо. А кожні 45-60 хв — влаштовувати перерви протягом 10-15 хвилин, щоб розім’яти руки та ноги (танці, заняття спортом), уникнути перенапруження очей від комп’ютерного монітору та залишатися сконцентрованим.

Навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращує кровообіг, активізує фізіологічні процеси, що сприяють сприйняттю, відтворенню й опрацюванню інформації.

Необхідно включити в розминку також вправи для поліпшення постави й зменшення навантаження на спинку дитини.

Дуже важливо, щоб під час відпочинку дитина уникала перебування перед монітором (не гортала стрічку новин у соціальних мережах, не переглядала відео та не грала в комп’ютерні ігри), щоб її оченята могли повноцінно відпочити.

7. Чергування онлайн-навчання з іншими видами освітньої діяльності

Бажано включати в навчальний час не лише слухання онлайн-лекцій чи виконання завдань на комп’ютері, а й роботу в зошиті, читання книг, створення проектів, спостереження, експериментування.

І не забувайте влаштовувати перевірку знань після засвоєння інформації — нехай дитини відповідає на запитання, переказує, проходить тести, робить контрольні та олімпіади. При цьому «вимірюйте» успішність навчання якісними, а не кількісними показниками. Критеріями можуть бути розуміння правил, точність виконання математичних операцій, грамотність письма тощо. Це орієнтує дитину на реальний результат, а не його імітацію.

8. Мотивація

Мотивація може бути різною — зовнішньою (заохочення, як-то дозвіл погратися на комп’ютері, купити іграшку тощо) та внутрішньою — власне пізнавальний інтерес дитини (який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо).

Звісно, ви можете поєднувати обидва види мотивації, але більш ефективним для дитини буде вироблення саме внутрішньої.

Пам’ятайте: ваші заохочення та уважність показують дитині, що ви пишаєтесь її роботою і її зусилля не залишаються непоміченими.

9. Комунікація

Мова йде про спілкування батьків з іншими батьками, вчителями чи фахівцями. Також важливе спілкування дітей з однолітками чи іншими особами, які мають певний авторитет в їх очах.

Можна об’єднатися й створити групу, де будете ділитися корисними ресурсами та досвідом. При цьому в дітей може бути власна група, де вони зможуть ставити запитання, допомагати один одному вирішувати завдання, ділитися враженнями тощо.

При цьому, важливо розуміти, що успіхи Вашої дитини індивідуальні, і порівнювати їх з іншими не потрібно.

10. Залучення батьків до процесу навчання

Залишайтеся причетними до дистанційного навчання вашої дитини, допоможіть їй скласти графік, розібратися з цілями та курсами, налагодити режим дня.

Молодші школярі, крім того, на початку онлайн-навчання потребують значної допомоги від дорослих. Батькам, можливо, буде потрібно допомогти дитині увімкнути пристрій, увійти в додаток, прочитати інструкції, натиснути в потрібному місці, ввести відповіді тощо.

Однак пам’ятайте: чим старшою є дитина, тим більше вона має займатися самостійно. З сьомого-восьмого класу варто підключатися до його занять лише за потреби. Підлітки цілком здатні самостійно опановувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання. Тож створіть дитині такі умови, в яких вона буде відчувати свою відповідальність за навчання.