Говоримо правильно

Вікові характеристики мовленнєвого розвитку

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віз’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.


Таблиця засвоєння дітьми звуків мови


Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ

ЗВУКИ МОВИ

Від 1 до 2 років -

А, О, Е, М, П, Б

Від 2 до 3 років -

У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й

Від 3 до 4 років -

С, З, Ц

Від 4 до 5 років -

Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років -

Л, Р

Причини мовленнєвих порушень:

При нормальному ході мовного розвитку не пізніше, ніж до 5-6 років дитя повинне опанувати правильну вимову всіх звуків мови. Якщо ж цього не відбувається, то така затримка свідчить про наявність якихось особливих причин, що заважають дитині своєчасно опанувати правильну вимову звуків мови. Тут вже доводиться говорити про порушення, дефекти звуковимови, що вимагають спеціальної логопедичної допомоги.

З неправильною вимовою звуків у дітей ми зустрічаємося дуже рано, вже в молодших групах дошкільної установи. Проте там найчастіше спостерігаються тимчасові (фізіологічні) порушення звуковимови.

У міру дозрівання мовного апарату дитини поступово удосконалюється і його звуковимова, все більш і більш наближаючись до зразка мови дорослого.

Абсолютно необхідною умовою є правильна, виразна і некваплива мова дорослих людей, що оточують дититу. Це той зразок для наслідування, якому дитя слідує в нелегкому для нього процесі опанування правильної вимови звуків. Якщо ж такий зразок відсутній, то засвоєнню дітям правильної артикуляції звуків різко важко або навіть стає неможливим. Про це свідчать, на приклад, випадки досить широко поширеною «родинної картавості», яку дитя засвоює, наслідуючи батькам.

Зовсім неприпустимо «сюсюкання» дорослих з дитиною. Тут вона позбавляється не лише правильного зразка для наслідування, але навіть і стимул-реакції для поліпшення своєї звуковимови: адже дорослим подобається його мова, і вони самі наслідують їй!

Причинами патології дитячої мови можуть стати:

Якщо вплив цих чинників поєднується хоч би з нерізко вираженою органічною недостатністю центральної нервової системи або з генетичною схильністю, то порушення мовного розвитку набувають стійкішого характеру і виявляються у вигляді спільного недорозвинення мови.

1. Розмовляйте з малюком якомога частіше. Ваше мовлення повинне бути граматично правильним; вимовляйте все так, як потрібно, адже вживання «дитячого» мовлення зашкодить формуванню «нормального» мовлення дитини.

2. Будьте уважними до того, що намагається сказати вам малюк. Вислухайте його та давайте відповіді на всі запитання, адже це – запорука успішного подальшого розвитку не лише вміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.

3. Якщо дитина помиляється, коли говорить,ставтеся до цього поблажливо. Помилка _ це необхідний етап розвитку мовлення, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що малюк, боячись помилитися, повільніше розвиватиметься.

4. Розвивайте вміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, що сприяють розвитку вміння слухати та чути, учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: «Ось чуєш? Їде машина! А це гуде пилосос! А що це? Так, правильно, це цокотить будильник». Нехай малюк учиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить.

5. Часто діти вміють отримувати все бажане без допомоги слів. Їм достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова: «Дай!» - як їх бажання відразу здійснюється. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мовлення як способу спілкування з іншими людьми. Розумітимете його лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, речення, фрази.

6. Учіть дитину невеликих віршиків, казочок, адже, запам’ятовуючи їх та повторюючи, вона вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу.

7. Учіть малюка будувати зв'язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує контекстне мовлення, тобто здатність уявити події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Розглядаючи книжечку, ставте малюкові запитання: «хто це» (собачка), «яка собачка» (біла, пухнаста, кумедна), «що вона робить» (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком: це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її. За деякий час ваша дитина здатна буде сама придумувати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, події, що відбувалися з нею впродовж дня.

8. Постійно вводьте нові слова, що зображують предмети навколишнього світу, явища та події. Обов’язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються в мовленні, оповіданнях чи віршиках, що ви читаєте. А ще можете погратися у «відгадайку»; нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово. Це буде доступним дитині на третьому році життя.

9. Опановуючи мовлення, дитина починає використовувати його не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У неї поступово формується так зване мовлення «для себе». Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим буркотінням, словами, що не стосуються когось особисто. Із часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й ще плануватиме словесно свої майбутні дії. Ви допоможете малюкові, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: «Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?» Такі розповіді допоможуть дитині швидше навчитися планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішнього мовлення. Якщо ви приділите розвитку мовлення дитини достатньо часу, сил та уваги, то з часом ваш малюк обов’язково порадує вас чудовою вимовою, умінням гарно розмовляти, правильно будувати речення, в нього сформується природне чуття мовлення, любов до слова – писаного чи сказаного.

Приємного вам спілкування!!!

Артикуляційна гімнастика

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9.„Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям