Історична довідка закладу
У центрі села Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області знаходиться красуня – школа.
Скільки думок, мрій, прагнень, скільки спогадів пов’язано в кожної людини з нею!
Чим пишаєшся, про що мрієш, рідна школо? Який життєвий шлях пройдено твоїми вихованцями?
До 1840 року в селі Красна Поляна не було школи. Питанням освіти мас ніхто не займався. Люди жили в темряві. Тільки випадкова людина, Яків Федорович (прізвисько мав «Живописець», так як він писав ікони), став навчати грамоті дітей багатіїв.
У 1840 році було відкрито церковно-приходську школу, де викладання велося на церковно-словянській мові.
У 1870 році – відкрито земську школу. Головне місце посідав «закон Божий», система виховання й навчання була палочна.
У 1896 році було відкрито народну школу. Для навчання селянських дітей були направлені вчителі Хохуля й Грузинська. У цей час по всій країні починає зростати революційний рух, що не міг обминути й село Ново-Каракуба. Учителі Хохуля й Грузинська стали пропагувати в народі ідеї РСДРП, читати селянам нелегальну літературу. Збирались часто у Тохтамиша, де знаходилась бібліотека, під виглядом читання цікавої книги. Насправді Хохуля тут проводив пропагандистську роботу серед селян.
Події 9 січня 1905 року безповоротно підірвали віру народу в царя й церкву. Хохуля роз’яснив своїм близьким характер російсько-японської війни, події біля Зимового палацу і з ініціативи цієї групи було проведено мітинг, на якому відверто стали говорити про те, хто винен в тяжкому житті селян. Місцева влада й куркулі видали головних організаторів цього відкритого виступу – учителів Хохулю й Грузинську. Їх заарештували й відвезли до Катеринослава (нині Дніпропетровськ).
Про Хохулю й Грузинську новокаракубці відгукувались, як про благородних і справедливих людей, які навчили відкритими очима дивитись на події, що відбувались в ті часи. Після Хохулі школою в селі завідував піп Харлампій Дмитрієв.
У 30-х роках ХХ століття школа зазнала позитивних змін: з початкової стала семирічною й була такою до 1938 року, а потім почала називатися десятирічною. У цьому ж році вперше було випущено одинадцять учнів.
Діти з радістю йшли до школи, називаючи її «країною сонця».
З кожним роком кількість учнів збільшувалася, зростала потреба в освіті.
У 20-30 роки ХХ століття свої знання та любов дітям віддавали невтомні працівники народної освіти:Дмитрієва Ніна Миколаївна, Дмитрієва Ольга Миколаївна, Пантазі Олексій Семенович, Баранов Микола Романович, Ксіфос Федір Гаврилович, Булатова Ганна Лазарівна, Булатов Петро Лазарович, Давшан Федір Петрович, Роза Степан Іванович, Челах Тетяна Пантелеївна, Скорбун Наталія Іллівна,Тохтамиш Любов Георгіївна, Жигель Олена Степанівна, Сарбаш Антон Михайлович, Демішев Іван Васильович.
У школі працював згуртований дружний колектив учителів, усі брали участь у громадському житті села, вели агітаторську й лекторську роботу з мешканцями найближчих сіл, допомагали дорослим подолати безграмотність.
Пройшов деякий час, і приміщення школи стало замалим для учнів, яких з кожним роком ставало все більше й більше. Тому й було прийнято рішення про будівництво нового шкільного приміщення . І робота закипіла. Місцеві господарства, мешканці села, батьки, учні брали активну участь у будівництві. І ось 10 жовтня 1972 року пролунав перший дзвоник у новозбудованій двоповерховій школі. Це була радість, впевненість у майбутньому. Школа стала рідною домівкою для всіх учнів та працівників.
У різні часи в школі працювали досвідчені педагоги: Батиренко Л. М. (математик), Бурябаш К.Д. (біолог), Горпініч О.О. (фіз.- ра ), Гріценко Н. І. (українська мова й література), Джавлах К. Ф. (історик), Дордій Л .С. (п. класи), Зіпір К.Д. (п. к.), Істратова А.П. (математик), Катело А.Х. (фізик, директор школи), Кліменко А.В. (рос. мова та літ-ра), Кічкіне М.П. (рос. м. літ.), Кундель М.К. (п. к.), Кутько Р.І. (укр. м. та літ.), Майджи О.М. (труд), Павлова Г.П. (бібліотекар), Панасейко Т.А. (укр. м., літ.), Папуш М. Ф. (укр. м., літ.), Посильна Є.І.(укр. м., літ.), Рукавіцина М.Х. (іноземна м.), Рукавіцин І.С. (рос. м.), Сагун В.І. (рос. м., літ.), Тарапата Н.Г. (іноземна), Тараш С.А. (п. к.), Тишлек В.В. (фіз-ра), Тишлек А.Х. (п. к.), Тимофеєва М.О. ( рос. м., літ.), Тохтамиш М.А. (п. к.), Узбек А.Х. (математика), Узбек І.І. (фіз-ра), Фіта Є.І. (бібліотекар), Фіта М.М. (математика, директор школи), Фонотова Є.П. (рос. м., літ.), Фонотова М.Д. (географія), Хара В.В. (географія), Хара О. П. (історія), Черкас З.А. (п. к.), Безручко Т.С. (франц. м.), Альошина Н.Г. (п. к.), Шерварли К.Д. (математика), Дорофтєй Л.К. (п. к.), Кравець (Ківерська) К.Н. (історик), Продан Л.Г. (труд, креслення), Рикунов В.М. (музика), Вовк Л.Д. (математика), Тихонова С. Ю. (географія, біологія), Павлова Л.В. (франц.), Карпенко К.Р. (п. к.), Галушка Г.І. (п. к.), Даниленко І.Г. (іноземна м.), Гаджа Є.В. (біологія, географія), Харт Т.В. (п. к.), Аврамов П.А. (ПВП.), Гаджа Л.К. (рос. м., літ.), Волкевич Л. М. (історія), Куроп’ятник Р.О. (укр. м.), Куценко В.І. (біологія, хімія), Корнєєва О.І. (п. к.), Четверик К.Ф. (укр. м., літ.), Фонотова О.Т. (історія), Балабанова А.М. (п. к.), Чеханова Г.І. (укр. м., літ.), Чекараміт К.І. (укр. м., іноземна), Тохтамиш Л.І. (п. к.), Фонотова Н.Д. (п. к.), Момот С.І. (історія), Лисенко Т.У. (п. к.), Узбек О.А. (фізика, математика), Черкас О.Ф. (математика), Катало Є.М. (рос. м., літ.), Бровченко І.В. (історія, директор), Дрожина Н.В. (п. к.), Цумбек С.І. (ПВП), Узбек Т.М. (креслення, малювання), Бурябаш Г.М. (біологія), Варваріца К.І. (хімія), Ліхой В.І. (труд), Луд Н.І. (труд), Чепурна Л.Д. (рос. м., літ.), Васильєва Т.І. (математика), Черніков Л.Р (історія), Яйленко В.Г. (п. к.), Беляєва В.П. (хімія, біологія), Джавлах І.А. (фіз-ра), Чекараміт К.Д. (біологія), Кічкіне Г.О. (труд), Волкевич Л.М. (історія), Сарбаш (Зіпір) С.Н. (географія, директор школи), Кліменко А.В. (труд), Горпініч О.О. (фіз-ра), Істратова А.П. (фізика, математика), Аянот Є.В. (рос. м., літ.), Кундель М.К. (п. к.), Гутова Н.Ф. (біологія, труд), Янченко Т.В. (п. к.), Носаль І.Л. (п. к.), Черкесова І.А. (п. к.), Погребняк Л.Д. (іноземна мов.), Джавлах К.Ф. (історія), Сагун В.І. (рос. м., літ), Сагун Я.С. (фізика), Фонотова К.І. (іноземна м.), Бараннікова Р.Г. (п. к.), Жукова Р.О. (рос. м., літ.), Джантімірова Є.Ю. (п. к.), Борисова Ф.Г. (фіз-ра), Куйбар Р.А. (рос. м., літ.), Папуш Л.В. (біологія), географія), Сидоров В.О. (фізика), Черкас Т.О. (історія), Хаваліц М.Г. (математика), Кутько Р.І. (укр. м., літ.), Ткаченко В.В. (труд), Фонотова Є.А. (п. к.), Ганжа Л.К. (рос. м., літ.), Тараш Н.Н. (п. к.), Коваль В.С. (фіз-ра), Сарабеєв Ф.М. (іноземна м.), Сарабеєва П.І. (п. к.), Котельва В.О. (п. к.), Мірошниченко В.Г. (іноземна м.), Тишлек В.П. (рос. м., літ.),Тімофєєв В.М.(трудове навчання), Карагаєва С.М.(трудове навчання), Саул Л.В. (п.к.), Катело П.В. ( автосправа), Заяц О.С. (п.к.), Кічкіне М.В.(рос.мова та літ-ра), Аягут Т.М. (рос.мова та літ-ра),Харт Л.П.(іноземна м.), Кундель В.О.(укр.мова та літ-ра).
Відомими випускниками тих часів стали: Білокос Дмитро Захарович (займав посаду посла СРСР в Замбії) Узбек Іван Харлампійович (завідувач кафедри Дніпропетровської сільськогосподарської академії), Вахнюк Борис Савелійович (поет, журналіст, кіносценарист), Іваненко Віталій Григорович (професор Московського інституту ядерної фізики, почесний професор Нью-Йоркського, Римського університетів),Баряхтар Віктор Григорович (декан фізико-математичного факультету КПІ, член Призидіуму НАН України, академік), Зіпір Андрій Петрович (заступник міністра вугільної промисловості 1996-1998 роки).
Отже, Краснополянська школа дала старт відомим талановитим людям, які зробили свій внесок у добробут нашої країни та за її межами.
Скільки душевного тепла, зусиль, енергії віддано кожним керівником школи для створення й зміцнення матеріально-технічної бази, для забезпечення належних умов праці вчителям, доброго мікроклімату в колективі?
У 20-30 роках директорами школи працювали:
Булатов Петро Лазарович
Баранов Микола Романович
Ксіфос Федір Гаврилович (з Греції, рос. підданий)
Роза Степан Іванович
Важка ноша лягла на їх плечі: відбудова села, відновлення навчально-виховного процесу в школі.
У 40-ві роки школою керували:
Демішев Іван Васильович
Літвіненко Максим Іванович
Паніоті Володимир Миколайович
50-ті роки випали на долю Грашина Михайла, а 60-ті роки – на долю Фіта Володимира Федоровича та Фіта Михайла Михайловича.
У 1973 році районний відділ освіти призначає директором школи Блохіна Анатолія Миколайовича.
З 1974 року чоловіча директорська естафета шкільного управління переходить жінці – Сарбаш Софії Миколаївні, учасниці Великої Вітчизняної війни. У школі постійно проводилася гурткова робота, було створено колектив учительської художньої самодіяльності, кожного року учні школи їздили на екскурсії в міста-герої. За цей час було зібрано багато експонатів та створено музей «Антарктики».
1977 – 1988 роки. Школу очолює Кателло Анатолій Христофорович. По-батьківськи піклується він про розвиток навчально-виховного процесу: створюється кабінетна система, побудовано нове шкільне приміщення (спортивний зал, кабінет автосправи). Цей період характеризується поповненням різноманітного обладнання, наочністю. Школа давала не тільки знання, а й прививала любов до праці (доглядали за шовкопрядами, збирали гарбузове насіння, допомагали колгоспу).
На сучасному етапі завідує школою відмінник освіти України Мер’ємов Володимир Семенович.
Сьогодні в школі позитивно вирішуються проблемні питання, апробацію проходять інноваційні методи та форми роботи вчителів. З 2004р. по 2010р школа працювала за модульною системою викладання. З 2004 – 2005 навчального року в школі з’явилися профільні класи (технічний та філологічний).
У наш час школа має великі світлі класи, вестибюль, їдальню, спортивний та актовий зали, комп’ютерний клас, просторі коридори. Разом з атестатом кожен бажаючий учень має можливість отримати посвідчення водія категорії «В». Все створюється для того, щоб школа стала рідною домівкою для учнів та працівників.
Змінюється суспільство, змінюються діти й батьки змінюється на краще рідна наша школа.