Поради психолога
ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ
Мета навчання під час війни – не лише засвоєння нових знань, а й психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.
Жодних негативних оцінок, обліку відвідування, об’ємних домашніх завдань тощо – навчання повинно стати допомогою дитині, а не черговим стресом та хвилюваннями.
Зараз не час фокусуватись на вивченні нового матеріалу. Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективніше.
Варто уникати негативних оцінок та великих за обсягом домашніх завдань. Натомість слід створювати для учнів ситуації успіху, позитивну мотивацію, хвалити їх.
Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності та інертності під час онлайн уроків.
Не забувайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування гаджетами. В умовах інформаційної війни педагогам важливо розвивати в учнів критичне мислення та разом вчитися перевіряти інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції, аналізувати різні точки зору.
Вчителі мають підбадьорювати дітей, а не залякувати негативом під час уроків. А відволікатися варто лише на підтримку та турботу, а не на актуальні новини.
Навчання у такий складний час – це новий виклик для педагогів, але знайте, що безумовна любов до дітей та підтримка допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.
Говоріть із дітьми про емоції та почуття. Приділяйте час розвитку емоційного інтелекту.
Пам’ятайте, якщо ви зауважили, що ваш учень надто тривожний, плаксивий або агресивний, одразу зверніться до психолога школи для подальшої психологічної підтримки дитини.
Як мотивувати дитину до навчання під час дистанційного навчання
Організація дистанційного навчання виявилася непростим завданням.
Ні для кого не секрет, що далеко не усім дітям подобається вчитися. Перебування вдома діти сприймають як канікули. Це сприяє розслабленню і бажанню розважатися, та аж ніяк не вчитися. Проте, навіть за таких умов, навчання необхідно продовжувати, щоб потім не виникало суттєвих труднощів у засвоєнні навчального матеріалу.
Чи можна цьому зарадити? Можна! Звісно, змушувати вчитися, розповідаючи про те, що це дуже корисно та колись у майбутньому точно знадобиться – це не завжди дієвий спосіб досягти мети.
Що ж таке мотивація?
Мотивація (з лат. «movere» – «рухати») – це бажання і готовність людини щось робити. Це те, що рухає нас, спонукає виконувати певні завдання і йти до поставленої мети. Як же мотивувати дитину до навчання під час карантину? Ось низка рекомендацій, які можуть стати вам у пригоді.
Як мотивувати своїх учнів? Рекомендації для учителів.
Проводити уроки чітко за розкладом (враховуючи школу онлайн).
Обирати та подавати навчальний матеріал у такому форматі, який точно зацікавить ваших учнів (посилання на відеоуроки, тести, опитувальники на Googl диску тощо). Є можливість і потреба опановувати нові технології, тим самим покращуючи свої навички, вміння.
Формувати завдання чітко, щоб учні розуміли, що і як виконувати.
Орієнтуватися на реалістичні вимоги. Вони мають бути високими, але не настільки, щоб учні не могли їх виконати, бо це може призвести до втрати інтересу до навчання.
Забезпечувати зворотній зв’язок з учнями. Не забувати хвалити учнів, якщо вони стараються. Навіть просте підбадьорення буде їх стимулювати. Можна просто запитати: «Як в тебе справи? Що нового?»
Використовувати різноманітні прийоми розвитку пізнавальної активності (бесіда, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, використання прийомів критичного мислення, творчих завдань).
Ставити дедлайни, але приймати роботи і після останнього терміну здачі.
Не перевантажувати учнів, враховувати їхні вікові особливості.
Як мотивувати до навчання своїх дітей? Рекомендації для батьків
Складіть чіткий розпорядок дня для дитини. Діти звикли дотримуватися певного розкладу в школі й дитсадку, тому візьміть ручку, папір і напишіть план на час перебування вдома. Це навчить самодисципліни.
Допоможіть дітям структурувати заняття і завдання з різних предметів. Напишіть усі завдання за темами: з математики, української мови, англійської, біології, географії тощо.
Разом з дитиною складіть графік її діяльності на кожен день: коли заняття в онлайн школі, які дедлайни на завтра тощо. Навпроти виконаних завдань ставить «плюсики» (або викреслювати).
Час від часу контролюйте, чим дитина займається. Одним дітям достатньо нагадування раз на декілька годин, іншим – кожні 10 хвилин. Діяльність схильної до гіперактивності дитини варто змінювати частіше: перерва після кожної вправи (а не уроку).
Хваліть і обіймайте дитину, частіше кажіть їй, як ви її любите (просто за те, що вона у вас є, а не тільки за якісь досягнення). Підтримуйте: «У тебе все вийде».
Не перевантажуйте. Обов’язково дотримуйтеся балансу між навчанням і відпочинком дитини. Не допускайте надмірного навантаження, оскільки саме воно часто стає причиною спаду інтересу до процесу отримання знань.
Додайте у ваше життя гумору.
Батьки, які працюють під час карантину, не завжди можуть контролювати освітній процес. Якщо мова йде про підлітка, то контроль і зовсім може бути відсутнім. Допоможіть дитині навчитися правильно розподіляти свій час і навантаження, адже під час підготовки доводиться на якісь завдання і предмети виділяти більше часу, на якісь – менше. Це допоможе здобувачу освіти стати більш організованим і продуктивним.
Усім відома фраза «Діти не слухають наших порад, діти нас наслідують», тож заохочуйте дитину до навчання, показуючи власний приклад.
Враховуйте індивідуальні особливості дитини.
Щодня виділяйте час на фізичні вправи та рухливі ігри, використовуючи музику чи відео. Це додасть бадьорості й енергії та зміцнить імунітет дитини та батьків.
Будьте здорові!
БУЛІНГ У ПІДЛІТКІВ: ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
З розвитком технологій батьки багатьох підлітків стикаються з різними і відносно новими проблемами у вихованні та розвитку. Однією з таких є булінг, який має суттєвий негативний вплив на сучасних школярів. Термін походить від англійського слова bullying, що можна перекласти як «залякувати, задирати». А суть явища в тому, що в шкільному колективі починається цькування одного з учнів.
Щось схоже існувало в освітніх закладах і раніше. Але з поширенням інтернету, смартфонів та інших сучасних технологій це явище стало набувати нових форм. Якщо до недавніх пір в основному поширювалися вербальні (словесні) і фізичні форми, то тепер все частіше на передній план виходять агресивні кіберпрояви. Інформація, чутки, образи тепер поширюються зі стрімкою швидкістю. Масштаби булінгу наростають.
Вплив булінгу на особу в підлітковому віці
Незважаючи на поширення цього негативного явища, частина батьки, як і раніше, недооцінюють його потенційну небезпеку. Вони стурбовані проблемами можливого споживання алкоголю та інших заборонених речовин, ранніх сексуальних зв'язків або, зрештою, поганої успішності. Однак багато з цих неприємностей за тяжкістю і тривалістю негативного впливу незрівнянні з булінгом.
Формування особистості в підлітковому віці йде під впливом безлічі факторів. Знущання і переслідування однокласників, постійний психологічний пресинг просто калічать психіку, закладаючи особливості поведінки на багато років вперед. Ситуація доходить до того, що діти просто відмовляються ходити на заняття. Або кажуть, що йдуть до школи, але при цьому постійно прогулюють.
Дуже важливо для батьків не упустити той момент, коли підлітки стикаються з цькуванням. Визначити це можна за деякими ознаками. Діти раптом починають гірше вчитися, їх самооцінка різко знижується. Періоди депресії змінюються агресивністю в поведінці - як вдома, так і в школі.
Така поведінка вже не схожа на звичайні проблеми підліткового віку. Завдані в ці роки емоційні шрами не заживають довгий термін і здатні впливати на багато аспектів подальшого життя дитини. Батькам слід пам'ятати про те, що це стосується не тільки жертв булінгу.
Нападники на інших дітей і ті, хто бере участь у цькуванні, насправді також страждають від психологічних проблем. Неуважність на заняттях, погані оцінки, споживання алкоголю, куріння, схильність до агресії і до насильницьких дій - це лише частина негативних наслідків, на які потрібно звернути увагу дорослим. Тривожним дзвіночком для батьків має стати те, що підлітки не проявляють співчуття, наприклад, до героїв кіно, знаходяться в постійному конфлікті з членами сім'ї, діють імпульсивно.
Як вирішити проблеми підліткового віку
Кожна особа в підлітковому віці володіє своїми особливостями. Природно, різною буде і реакція на цькування. Хтось особливо гостро реагує на статус соціального вигнанця, інших лякає загроза фізичного булінгу, треті впадають у депресію через поширення образ у глобальній мережі. Іноді дизлайки і знущальні коментарі б'ють болючіше, ніж фізичне насильство.
Проблеми підліткового віку через булінг часто пов'язані з особливостями фізичного та емоційного стану дитини або її виховання. Мішенню для нападок, як правило, стають ті, хто слабкіше фізично, емоційно нестабільний, має низьку самооцінку. Іноді цькування починається просто тому, що дитина не схожа на інших - відрізняється національністю, стилем одягу, звичками, складанням тіла (наприклад, має надмірну вагу).
Чи можуть батьки допомогти підліткам при прояві булінгу
Не тільки можуть, а й зобов'язані докласти для цього максимум зусиль. Вирішення проблем підліткового віку - це прямий обов'язок дорослих. Але перш ніж робити якісь кроки, потрібно впевнитися, що ваша дитина дійсно стала жертвою булінгу.
Далеко не кожен підліток готовий відкрити душу і розповісти про такі ганебні, з його точки зору, речі. Хтось боїться, що батьки занадто бурхливо або просто невірно відреагують. Хтось, навпаки, соромиться зізнатися в тому, що виявився жертвою переслідування, «слабаком». Особливо це стосується хлопчиків.
Не потрібно чекати, коли дитина сама звернеться за допомогою. Про проблеми можна судити за непрямими ознаками. І це не тільки зміни в його характері або поведінці. Є цілком відчутні фізичні прояви булінгу.
Це може бути занадто часта поява синців і саден, яку вже не можна пояснити просто невдалими заняттями в спортзалі. Також може бути порваний або забруднений одяг, зникли або зламані якісь шкільні приладдя. Ще одна ознака - дитина постійно приходить голодною зі школи, хоча отримує кишенькові гроші.
Сучасна особистість у підлітковому віці формується значною мірою в Інтернеті - на форумах, у соціальних мережах. І якщо дитина, яка раніше буквально не розлучалася з комп'ютером або смартфоном, зависаючи в соцмережах, раптом перестала ними цікавитися, - це також привід для занепокоєння. Значить, спілкування в мережі стало йому неприємно і не викликає колишніх позитивних емоцій.
Батькам слід частіше хвалити підлітків, щоб підвищити їх самооцінку. Відчувши себе впевненіше, вони зможуть дати відсіч кривдникам і захистити свою точку зору. Потрібно регулярно цікавитися шкільними справами дітей. І робити це не формально, а детально, підкреслюючи свою залученість до їхнього життя. Не дозволяйте їм ображати інших дітей. Якщо це сталося на ваших очах - зупиніть сварку і нападки, а потім наодинці з дитиною поясніть, чому так не можна робити.
Джерелом проблем підліткового віку може бути і ситуація в сім'ї. Якщо дитина піддається тиску з боку батьків, копить образи, не знаходить розуміння, то вона може вимещати свої негативні емоції на інших дітях. Так що при підозрах на те, що ваша дитина бере участь у чиєсь цькуванні, потрібно уважніше переглянути своє ставлення до неї. Можливо, треба щось в них змінити.
Якщо в школі є прояви булінгу, потрібно об'єднуватися з іншими батьками. В освітньому закладі мають бути програми боротьби з цим явищем. Вносьте свої пропозиції щодо їх розвитку. За відсутності подібних спеціалізованих програм потрібно наполягти на їх розробці із залученням фахівців (наприклад, психологів).
Поради від психолога