НОТАТКИ
СІК і концепція літературної освіти
"Цілі можуть змінюватися, але цінності повинні залишатись незмінними," - висловлювання Далай-лами XIV, на мою думку, може виступати епіграфом до парадигми літературної освіти в Україні.
Беручи до уваги експоненційний закон розвитку людства, будь-яка концепція, що прийнята сьогодні, вже завтра, післязавтра потребує перегляду.
Постмодерн дуже швидко перейде у сингулярність, в якій людство, за Маршаллом Маклуеном, житиме в "глобальному селі".
"Світ змінився. Я відчуваю це у воді, відчуваю в землі, вдихаю з повітрям," - слова із прологу до к/ф "Володар Перснів" добре передають освітні тенденції як у світі, так і в Україні.
Аналізуючи концепцію літературної освіти у формуванні життєвих компетентностей випускника школи, мушу зауважити, що мій підхід до конспектотверення, який я давно пропагую, сьогодні стане у пригоді для вчителів зарубіжної літератури. СІК (схема інтерактивного конспекту) уроку зарубіжної літератури, не поступаючись іншим, передбачених програмою як основні, дозволяє органічно формувати такі, на перший погляд, як другорядні для художньої літератури компетентності - математичну, технологічну, природничу та інформаційно-цифрову.
Ось що сказав Анатоль Франс про тандем літератури з наукою: "Наука без літератури схематична і груба; література без науки пуста, бо сутність літератури це знання." Знання, які несуть твори шкільного курсу зарубіжної літератури, починаючи вже з 5 класу, при критичному розгляді є дуже й дуже змістовними. Твори вимагають від дітей постійної рефлексії, постійної роботи душі і тіла. Практикуючи над тим, як правильно поєднати роботу розуму, душі і тіла (очей, рук, мови і таке інше) дитини я в дійсності сама рефлексую , проживаю цей урок при складанні конспекту. Процеси інтеріоризації та екстеріоризації поєдналися у вигляді схеми інтерактивного конспекту уроку - СІК.
СІК - це трансформація існуючого на конкретний предмет - зарубіжну літературу та вироблення системи методів, прийомів, способів, які забезпечують упровадження нової (критично-креативної або трансформаційної) парадигми освіти.
СІК на паперових носіях - це надвечір'я сьогодення. Завтрашній ранок - це інтерактивні конспекти на цифрових носіях із усім спектром їх можливостей.
17. 07. 2017.
СІК і літературні компетенції
Мова повинна підпорядковуватись законам логіки
Аристотель
Слова древньогрецького філософа гарно висвітлюють основне практичне завдання літератури - вміти букви складати в слова, слова - в речення, а речення - в більш об'ємні і ємнісні речі. Цей процес без логіки неможливий. Більш того, в природі все підпорядковане законам логіки. З приводу цього синонімом слова космос (грецькою - порядок) може бути логіка (грецькою - слово, думка, що має сенс).
Будь-який художній твір створюється автором за певною логікою. Щоб заслужити визнання, його логіка має бути природною, зрозумілою читачеві. Такі твори легко схематизувати (авторське) як окремі, так і такі, що є складовими загальнолюдської культури.
Схематизація - це основний закон творення науки, пізнання Всесвіту. Так як атом є елементарною частинкою речовини, цеглина - частинкою будинку, так слово є складовою мови. Але навіть "атом", так як "слово" є змістовним. Кожне слово має свою етимологію і зміст. Тобто, слова розкодовують закодоване, а на наступному рівні закодовують розкодоване.
"На світанку" своєї педагогічної діяльності мені дістався "нечитабельний" (сленг) клас. Мучились я з ним аж допоки діло дійшло до оцінювання. І постало питання: "що робити"? Ставити, а потім "у Рябчика очі позичати"? Вирішила зіграти з учнями в "Поле чудес". Означувала слово і по буквах відгадувала. Клас "ожив" весь, коли на супер-приз виставила вищі оцінки "за тему". В подальшому кращі оцінки за кросворд: більше слів - вище оцінка. Почали читати - крига скресла.
Саме подальша робота в цьому класі привела мене до схем і допомогла мені, а я вже , сподіваюся, дітям.
02. 08. 2017.
СІК - синергетичний підхід в научінні
Навчання, яке домінувало донедавна (я назвала б його площинно-однобоким) стає анахронізмом. Воно поступово витісняється научінням - процесом, в основі якого лежить синергетика.
Будь-який об'єкт/предмет вивчення має умовно ліве-праве, перед-зад, верх-низ, тобто є об'ємним. В результаті об'єкт/предмет контактує з навколишнім середовищем всіма своїми гранями/площинами. Якщо продовжити асоціативний ряд, то об'єкт/предмет починає формувати синергетичні зв'язки, тобто простір, що його оточує, починає самоорганізовуватись, щось на кшталт груп в Інтернеті, принципу доміно.
Ідею куба (шість граней/аспектів) я поклала в основу схеми "Скульптура", за якою проводжу урок-характеристику образу героя твору. В результаті формується цілісний (об'ємний) образ персонажу твору.
Приклад - СІК уроку з використанням "Скульптури" двох персонажів
Як бачите синергетичний підхід дозволяє структурувати частини/компоненти/елементи за просторово-часовими та функціональними гранями/площинами, органічно поєднати (інтегрувати) різні аспекти в єдине ціле.
10. 08. 2017.
В попередній статті йшлося про синергетику моделювання освітніх процесів в середині предмету (зарубіжної літератури), дотримуючись термінології понятійного апарату, в мікроосвітньому просторі.
Останнім часом тенденція до інтеграції споріднених предметів набирає все більше прихильників в МОН, мотивуючи це сучасним синергетичним підходом до освіти. Хочеться зауважити, що синергетичні зв'язки можливі між дійсними об'єктами/предметами, нівелювання якими приводить до зникнення самих зв'язків, а значить результату - нового предмету. Таке можливе в дайджесті. Інтегрування ж передбачає наявність елементів/предметів. Цей безперервний евристичний процес вищого порядку за синергетичним принципом научіння можна представити трьохкомпонентною формулою: спосіб+предмет=результат.
Враховуючи актуальність та малу розробленість макроосвітнього простору на засадах синергетики, маю наметі показати структурування окремих тем, на перший погляд, несумісних предметів: зарубіжної літератури та математика. Однак при більш об'ємному погляді на такий тандем, що отримав назву біуроку, стає зрозумілою його синергетика. Вона "забезпечує стирання кордонів між природознавством і суспільствознавством, побудову єдиної універсальної еволюційної картини світу" (с. 3).
Біурок проводять два вчителі – літератури та математики. Тривалість уроку – дві години. Мета і завдання таких пар – інтегрувати літературу та математику у навчальний макроосвітній простір, зробити біурок монолітним.
Роль вчителя літератури
Як говорив К. Лоренц, родоначальник сучасної еволюційної епістемології, життя є пізнання, а навчитися жити — значить навчитися вчитися.
Антологія літератури повертає весь час нас до її основної парадигми: ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ ОТРИМУВАТИ ДОСВІД, ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ. Здавалося б, на які запитання можливо віднайти відповідь у художньому творі, котрий скоріше породжує емоції і розвиває уяву. Та варто заглибитись у сучасний підхід до освіти як процесу научіння, з його синергетикою, і стає зрозумілою вся важливість літературної освіти та культури читання.
Закохування у книгу в кожного відбувається флуктуаційно (с. 13), але за однаковим атрактором (с. 13). Трапляється книга, що заволодіває тобою і не відпускає аж допоки ти її не прочитаєш. А тоді все поділяється на "до" і "після". Це просторове + часове + емоційне почуття інсайту може приходити ще багато разів після чергової книги-відкриття, але вже ніколи не згасне.
Тут роль вчителя можна прирівняти до "спасителя душ" за посередництвом книги. Якщо ти сотворив (в розумінні синергетичної події при участі учня, вчителя, книги) це хоча б для однієї дитини, то як вчитель ти відбувся. Часто цього не усвідомлюють ні учень, ні вчитель, але вогник в дитячих очах видає це таїнство. Тому так важливо, щоб підбір творів із зарубіжної літератури спонукав дітей до читання. Саме такі твори, в яких майстерність художнього слова творить чудеса - запалює в дитячих серця вогник просвітництва, мають складати основу шкільного курсу зарубіжної літератури.
Конфуцій казав: "Навчання без роздумів трата часу, роздуми без навчання небезпечні". Діти, як і дорослі, мислять безперервно (хочуть вони цього чи ні) - це природна необхідність людського розуму. І щоб породження розуму (думки) не було небезпечним, потрібно виробляти культуру мислення. А культуру мислення виховує література. Література, котра набула пошани серед людей.
Сказати, який твір і коли стане для учня чи навіть цілого класу доленосним неможливо, але чим більше творів з "хорошою світовою репутацією" вибирає вчитель , тим краще. Для Лізель із "Крадійки книжок" такою доленосною книгою став "Посібник гробаря".
Кожна людина по-своєму справляється із обставинами, в які вона потрапляє. Справляється - значить живе. Все залежить від психіки. Одні піддаються впливу часово-історичним суспільним нормам, інші ні. Однак є норми, котрі знаходяться поза часом - універсальні. Вони не піддаються впливу ні часу, ні релігії, ні державі. Їх добре означив Далай-лама XIV, сказавши, що цілі можуть змінюватись, але цінності повинні залишатись constans.
Для Лізель природно любити людей, що її оточують, але саме ці люди і завдають їй страждань. Як розв'язати одвічний конфлікт цій маленькій, беззахисній дівчинці. І тут на поміч приходить Ганс. Він відкриває їй вікно в інший світ, в якому можна відшукати відповіді на будь-які питання, знаходити так потрібні слова, про існування яких раніше і не знала. Література стає для дівчинки терапією, лікує її психіку, полегшує перебування у світі. Читаючи, дівчинка "витрушує" так необхідні їй слова, та й не тільки їй. ЇЇ терапевтичне читання принишкло слухають жителі вулиці, сусіди, забуваючи про страх і нелюдське існування.
Лізель у творі має надзвичайну сміливість, яка межує із безглуздям. Але вчинки її не безглуздя. Вони вмотивовані природним бажанням - зберегти особистість. Тому на її стороні Вищі сили (Смерть чоловічого роду як прояв Бога). Зрештою, дівчинка шукає їх і знаходить в книжках. А Вони підтверджують своє існування, коли врятовують її від смерті. Врятовують дуже символічно. Коли люди нищать себе, вона виживає під час написання книжки.
Провідною ідеєю роману є книга як засіб спасіння людства.
Розробку уроків до теми шукайте за посиланням: 11 клас
19-25. 08. 2017.
Останнім часом на вчительську громаду вилився потік новітніх слів, термінів, навчальних технологій і таке інше. А наш брат нестримно прийнявся засвоювати і впроваджувати все це. Та часто ці дії нагадують скоріше "цикл старих пісень на новий манер", ніж правдешній новий підхід до навчання. В чому ж криється концепція нової української освіти, її "філософський камінь"? На мою думку, він криється в одному - усвідомленні.
Суть поняття усвідомлення добре пояснюється анекдотом.
Заходить якось жінка в ательє замовити собі костюм. Бачить - на стелі висить на одній руці чоловік. Вона питає у закрійника:
- А що він там робить?
- Думає, що він лампочка.
- То скажіть йому, нехай спуститься.
Відповідь...
- Мені що, в темряві працювати?
Є ще продовження.
Жінка з розумінням замовляє собі костюм...
НУШ - це адекватне ставлення до навчання зі сторони всіх його учасників: учнів, вчителів, батьків, суспільства, держави. Потрібно, щоб усі усвідомили нове. Але все нове потребує досить довгого процесу усвідомлення, я сказала б еволюційного. Тут головне не виступити в ролі будь-кого з персонажів анекдоту: мало побачити чиїсь недоліки, потрібно побачити і звільнитися від своїх, не забалакати красивими словами провідної ідеї, не проскочити перехід на новий якісний рівень освіти.
Всім вчителям відомий ефект від строго наукового викладу навчального матеріалу - це відраза. Але вмілий вчитель зможе через прості і доступні форми викликати в учнів розуміння навіть складних об'єктів, допоможе усвідомити їх. А коли ти щось усвідомив, то його гармонійно застосовуєш у повсякденному житті - знаєш що, де, коли.
Хтось каже: методика Шаталова - опорні сигнали, методика Пшенічки - проекти, Сухомлинського - дитиноцентризм і т. д. А я вам скажу, що їх всіх об'єднує - усвідомлений підхід до своєї праці. Сьогодні мало доступно пояснити урок, сьогоднішній вчитель - це помічник, що здатний пояснити для майбутнього підприємця, юриста, лікаря яким боком те, що вивчається на уроці, стосується ним омріяної професії, допомогти в формуванні його особистої освітньої траєкторії. Бо немає дитини без мрій, та у кожної вони свої.
Як/де/коли об'єднати усіх учасників освітнього процесу??? Ця історична місія має втілитися в НУШ через усвідомлене ставлення до навчання. А починати дисиміляцію потрібно вже сьогодні.
Я почала з відмови від традиційного конспекту уроку і перейшла до написання конспекту у формі СІК. Сказати правдиво, мене до цього привела робота на ПК. Ті, хто усвідомить СІК, вже ніколи не повернуться до ортодоксальної форми конспекту уроку. На ваш суд пропоную систему уроків за романом Вальтера Скотта "Айвенго".
СІК- система уроків - Скотт.pdfсистемний, комплекний і діяльнисний.docСІК детектив - 2.pdfсторінки зошита - 7 клас - детектив 2.pdfпривітання за Гоголя.docСІК_6_кл._Різдво_за_Гоголем.PDFЗошит_6_кл._Різдво_зв_Гоголем.PDFПід враженням книги
Н. Н. Талеба
"Чорний лебідь"
Люди поміняли мудрість на знання,
а знання - на інформацію
Л. Ейлер
Літературу відносять до предметів нарративного характеру. Прийнято, що в основі нарративу лежить сюжет, наскрізна лінія, задум автора. Але вчителю потрібно кожен твір, при вивченні, розглянути в певному ключі, що призводить до спрощення і зникнення його об'ємності. Часто пояснення будується так, щоб складне стало зрозумілим, створюючи лише ілюзію розуміння. Та, щоб зрозуміти задум автора, потрібно самому пережити щось подібне, мати власний досвід. Будь-який художній літературний твір потребує читача з неабиякою життєвою мудрістю. Дуже малий відсоток дітей (далеко не кожен дорослий) можуть мати достатню валізу знань для усвідомленого розуміння задуму автора.
Як вчителю, який виконує цілі уроку, тим самим спрощує, переводить в площину інформації, передати повноту твору, його об'ємність. Для цього потрібно використовувати природну властивість дітей до научіння, набування життєвого досвіду, до відкриттів (інсайту). Щоб зробити научіння об'ємним, в якому приймають участь обидві півкулі головного мозку*, потрібно органічно поєднувати практичні дії з теоретичними умовиводами, що виливається в створення певних образів-об'єктів.
Якщо дитині описати об'єкт вивчення, а не дати можливості його досліджувати, то це означає порушити природну роботу головного мозку і сформувати неповне уявлення про об'єкт. І в силу того, що потім учневі потрібно правильно (на думку вчителя) відзвітувати про вивчений об'єкт (так побудована класно-урочна система), то він починає тлумачити "правильно" "вивчений" об'єкт. Учні привчаються до того, що простіше "правильно" розтлумачувати, ніж зрозуміти, набути практики. Таким чином виробляється навичка пошуку поверхневої ідеї замість пошуку змістотворних деталей. Вся суть - в деталях!
Отже, вибудувати в голові зручну схему для запам'ятовування інформації та сприйняти її як знання стає простіше, ніж усвідомити об'єкт та набути життєвої мудрості.
"А до чого ж тут СІК уроку? "- запитаєте ви. Справа в тому, що при правильній побудові/знаходженні схеми, ми можемо передати суттєву інформацію через деталь у схемі. І щоб побачити/усвідомити цю деталь, її місце в схемі, потрібно зрозуміти/побачити об'єкт об'ємно, осягнути його суть. Особливо це добре працює при вивченні коротких ліричних творів.
* Донедавна вважалось, що відмінності в роботі двох півкуль мозку можна коротко виразити в такій фразі: «Ліва півкуля не бачить за деревами лісу, а праве бачить ліс, але не розрізняє окремих дерев». Але останні дослідження показують, що не все так просто.
Для прикладу, один з моїх найулюбленіших СІК та сторінки зошита учня до ліричного твору.
гв) Гейне - поет романтик. ЗАДЗВЕНИ ІЗ ГЛИБИНИ - пісня про перше кохання.pdfгв)Гейне-поет романтик.pdfВсе має свою історію - люди, предмети, поняття (історія в розумінні оповіді). Як згадувалось в одній із попередніх публікацій ("Під враженнями книги Н. Н. Талеба "Чорний лебідь"") - все, що потрапляє в поле нашого зору, може потенційно стати історією. Здатність історизувати (авт.) буквально все є природною особливістю нашого розуму. Як тільки нас починає цікавити суб'єкт/об'єкт, так зразу ж він історизується. Сторітеллінг виступає інструментом нашого мозку - відбувається аналіз-синтез інформації.
Таким чином, справа за малим - привернути увагу учня до об'єкта/суб'єкта. Виявляється, що для "наведення зору" використовується то й же прийом - розказування історій. Мало того, вивчення об'єкта/суб'єкта теж краще відбувається за сприяння прийому сторітеллінгу. Складання історій учнями про об'єкт/суб'єкт вивчення - ефективний інтерактивний прийом. Досить ясно написано про технологію сторітеллінгу у статті "Сторітеллінг як один з ефективних методів викладання".
Історію може розказати кожен, проте не кожен може розказувати так, щоб привернути увагу і зацікавленість у певної кількості слухачів. Для цього потрібно вміти входити в "інформаційне поле", щось віртуальне, звідки черпаються знання і куди віддаються знання. СІК уроку можна назвати алгоритмом до віртуального інформаційного поля, де народжуються і живуть історії. Це сучасний різновид інтелект-карт з використанням сучасних можливостей ІТ.
Приклад застосування сторітелінгу в 5 класі: СІК та зошит
СІК Історія написання Аліси (5 кл.).pdfЗошит до історії Аліси (5 кл.).pdf
Шарль Бодлер – «альбатрос, що літав за горизонт»
Впереди линия горизонта,
Она как край зонта…
Но край зонта просто достать,
А горизонта не догнать…
Да нет, эт руки коротки,
А может бег не прыткий…
Ты горизонт сможешь догнать,
Когда свой силуэт со стороны сможешь созерцать,
Когда увидишь себя самого
На фоне неба синего.
Тогда коснёшься ты
Фантастической мечты!
(Л. В.)
Розглядати творчість поета, а особливо Ш. Бодлера, в контексті компетентнісного підходу, є справою невдячною. Одвічний конфлікт між життєвими компетентностями і духовними цінностями і по нині залишається не вирішеним. Кожен долає його по своєму. Уявімо, що в двадцять один Ви маєте статок у 75000 франків, вітчима – генерала, дипломата і сенатора, а з іншої сторони літературна богема – Бальзак, Готьє, Гюго, Верлен. Що вибрали б Ви?.. Розумно поєднати перше з другим Шарлю не вдалося. Він обирає життя «паризького денді». Думаю, що сьогодні такий вибір мало хто схвалив би, а в ті часи й годі сподіватись.
Особлива «манера відчувати» красу, шукати красу у прагматичній буденності не змогла не викликати обурення і осуд тогочасного Парижу. Образ альбатроса у однойменному вірші вдало передає переживання Бодлера на вирок «суспільної моралі». Цей образ прийшов поетові, вочевидь, із спогадів про морську подорож в юності.
Парижанам знадобилось століття, щоб «реабілітуватись» перед поетом. А він і понині пиряє альбатросом над світом, показуючи людям шлях до прекрасного. Так як альбатрос, використовуючи повітряні потоки, парить над морем, аж за горизонт, як ніякий інший птах, так і Шарль Бодлер у свій час досягнув незвіданих далей у поезії ХІХ століття.
Спробую передати життя-політ поета-альбатроса у СІК.
шарль бодлер.pdf«Божественна комедія» Данте – синтез формули і метафори.
Почати свій flash fiction необхідно із давньогрецьких філософів, особливо виділити римських поетів, – Лукреція, Вергілія, які писали свої твори у віршованій формі, а останнього Данте взяв провідником по Пеклу в "Божественній комедії". Для величності, свої твори філософи віршували, розказували про різні сфери життєдіяльності тогочасного суспільства, демонструючи ширину і глибину знань у різних царинах. Як відомо, основним тропом поетичного мовлення є метафора. Метафора передбачає визнання нової реальності, яка є багатовимірною і може пророкувати, але не гадати. Така її властивість дозволяє входити у світ, що розширює людські можливості, відкривати нові відчуття і виміри, заходити за горизонти людської свідомості, туди, що називають містичним або божественним.
«Божественна комедія» Данте актуальна ще й тому, що розмірковуємо ми напередодні найбільшого християнського свята – Великодня, з його нереальною метафорою – «Смертю смерть подолав». В перефразованій формі у француза Делаланда «Розмірковування про тіні»: «Як божевільний гадає, що він Бог, так ми думаємо, що ми смертні» (епіграф до «Запрошення на страту» В. Набокова). Саме про усвідомлення безсмертя людської душі, сенсу людського буття роздумує Данте у своєму творі.
Для створення божественності автор із формул і метафор синтезує поетичний твір. Що буває із строгою математичною теорією, якщо в неї вкласти метафору?.. Для прикладу:
- «зображення нескінченого скінченим» - ірраціональність;
- «порівняння нескінченостей» - теорія множин;
- «розумна машина» - кібернетика.
Список можна продовжити, а кінця йому немає. Парадоксальність метафори призводить до виникнення нової теорії, що розкриває нові грані буття. Культивування метафоричного, міфічного в культурі Землян є «цементним розчином» у зведенні стін храму людської цивілізації. Стає зрозумілим настання передчуття сингулярності , адже використавши метафору, приходиш до нескінченості її трактувань. Тому і коментарів/трактувань до «Божественної комедії» Данте існує безліч. Інтерпретація на границі протиріч – це основне заняття доби постмодерну, епіграфом до якої можуть стати слова О. Пушкіна:
«И гений, парадоксов друг,
И случай, бог изобретатель.»
Геніїв поезії, науки часто порівнюють з пророками, тими хто сповіщають Божу волю. Вдається їм це тому, що вони стирають раніш наведені границі. Таким пророком для італійців і всіх людей став Данте. Читаючи поему, ти відкриваєш приховану величність змісту людського буття, розширюєш горизонти. Як сказав сам автор: "Ціль поеми - вирвати людей живущих нині, із стану мізерії, і привести до стану щастя". Правда для цього людям потрібно навчитись дивитись не "вниз", а "вгору".
СІК-"метафора" до твору Данте "Божественна комедія".
