Урок 5

8-В клас - 02.12.2020 Час: 14:40

Підключення до конференції в Zoom:

https://zoom.us/j/95573926137?pwd=RWhYcmdHaVpCQjFvekcxU0xlbHQwZz09

Идентификатор конференции: 955 7392 6137

Код доступа: eNRW1K

8-Г - 03.12.2020 Час: 08:00

Підключення до конференції в Zoom:

https://zoom.us/j/99621462145?pwd=NFZYS0NpZlZGNk1VbTc5TkNFS2hsdz09

Идентификатор конференции: 996 2146 2145

Код доступа: v19sJm

8-Б - 04.12.2020 Час: 12:40

Підключення до конференції в Zoom:

https://zoom.us/j/99307533724?pwd=Uk13K1hCbmMvUGx2UFltcEFNeWRoQT09

Идентификатор конференции: 993 0753 3724

Код доступа: N3MVD1

8-А- 04.12.2020 Час: 13:40

Підключення до конференції в Zoom:

https://zoom.us/j/98511648884?pwd=RU5zKyszT2lyS080ZVN2MFdRR3NJQT09

Идентификатор конференции: 985 1164 8884

Код доступа: mC90T2

Тема: Ідеали й образи Ренесансу

Після Середньовіччя в мистецтві Західної Європи настало гігантське культурне піднесення, злет творчої енергії людства - епоха Відродження (Ренесанс), що тривала майже два століття.

Свою назву період отримав у зв’язку з відродженням інтересу до античного мистецтва, зверненням до нього як до прекрасного ідеалу, взірця.

Представники Відродження знайшли в античній культурі те, що було співзвучне їхнім устремлінням, - прихильність до реальності, життєрадісність, схиляння перед красою земного світу, перед величчю героїчного подвигу. Першою країною Відродження стала Італія.

В архітектурі особливо велику роль відіграло звернення до античної традиції. Воно виявилося у відродженні античної ордерної системи, класичної пропорційності, розробці центричного типу будівель з легкодоступним для огляду простором інтер’єру. Особливо багато нового було створено в галузі цивільного зодчества. В епоху Ренесансу отримали більш ошатний вигляд багатоповерхові міські будівлі (ратуші, будинки купецьких гільдій, університети, склади, ринки тощо), виник тип міського палацу (палаццо), а також заміської вілли. Звернення до зразків античності сукупно з розвитком математики та інженерних наук породило ідею гармонійної досконалості в мистецтві взагалі і в архітектурі зокрема.

Яскравим талантом і прагненням досягти художньої довершеності в будівництві уславився архітектор Філіппо Брунелескі. Про зведений за його проектом купол Флорентійського собору Санта-Марія-дель-Фйоре сучасники говорили, що він «здіймається до небес» і ніби «суперничає із самим небом». На спорудження куполів будівничих надихала римська архітектура, зокрема купол римського Пантеону. Проте технологія будівництва відрізнялася від римської. Для неї було характерне використання нервюр (ребер склепіння) та напіварок, які розділяли всю споруду на сектори.

Філіппо Брунелескі. Собор Санта-Марія-дель-Фйоре. Флоренція

Художня довершеність, ідеально врівноважена цілісність, у якій усе взаємопов’язане, - саме таке враження складається від інтер’єру церкви Санто-Спіріто у Флоренції - ще одного шедевра Брунелескі, створеного у строгій відповідності із законами перспективи. Безперервний фриз над арками підкреслює сходження горизонтальних ліній в одній точці. Щоб не порушувати цього цілісного враження, митець не використовує в оздобленні внутрішньої частини приміщення орнаментального декору, скульптури, живопису. У строгому оформленні торжествує принцип гармонії - усі складові інтер’єру здаються так само природними, як і співвідношення частин людського тіла.

Мікеланджело Буонарроті. Купол собору Святого Петра в Римі

Видатний митець епохи Відродження Мікеланджело Буонарроті виявив свій талант в архітектурі, скульптурі, фресковому живописі. Собор Святого Петра в Римі - безсмертний витвір Мікеланджело-архітектора, один з найвеличніших храмів світу. Цей архітектурний образ - монумент майстра творчим силам героїчної людини. Купол собору Святого Петра - вінець архітектурної творчості Мікеланджело. «Ніщо не є величнішим за величезну будівлю з куполом, де у глядача завжди є над головою доказ неймовірної творчої міці», - говорив видатний французький письменник Стендаль.

Скульптура епохи Ренесансу також відродилася після тисячолітньої перерви. Важливим досягненням мистецтва того часу стало створення круглої скульптури: статуї почали розглядати як самостійний мистецький твір, їх уже не обов’язково було вписувати в архітектурний ансамбль.

Митці епохи Відродження надавали величезного значення водночас красі людського тіла і внутрішньому світу людини, а тому прагнули зобразити її якомога правдивіше, передаючи виключно природні пози і рухи. Наслідування природи, реалізм, спостереження за рухами людини, продумана композиція, що базується на поєднанні та контрасті різних ліній, - головні риси скульптури Ренесансу.

У величних монументальних творіннях Мікеланджело Буонарроті знайшов своє найвище втілення весь досвід скульптури Відродження. Герої генія страждають, розмірковують, радіють. У них стільки змісту, енергії і глибини, що милування чудовими роботами майстра не припиниться, імовірно, ніколи. «І гідність, і краса, і туга» майстерно відтворені Мікеланджело у скульптурній композиції «П’єта» («Оплакування Христа»). Молодому ще тоді художнику вперше вдалося так витончено передати скорботу матері, яка втратила сина. Зверніть увагу, як майстерно скульптор уписав фігури в пірамідальну композицію, як «ожив» під його різцем мармур, ніби допомагаючи художнику відтворити вирази облич персонажів, кожен їхній жест, рух, складки одягу.

«Якщо ви не бачили цієї статуї, ви не маєте уявлення про можливості скульптури», - писав Стендаль про «Мойсея». За задумом Мікеланджело, фігура пророка була однією із сорока скульптур, якими митець хотів оздобити гробницю Папи Юлія II. Споруда лишилася незавершеною, проте могутня, утричі більша за розміри людського тіла статуя Мойсея дає нам змогу здогадуватися про величні масштаби задуму майстра.