Цікаво прочитати....

Дата публікації допису: Oct 13, 2009 7:58:0 AM

Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Пріоритетами державної політики з приводу цього є:

- особистісна орієнтація освіти;

- створення рівних можливостей для дітей і молоді в здобутті якісної освіти;

- створення ринку освітніх послуг;

- впровадження інформаційних педагогічних технологій.[15]

Реформування та розвиток освітньої галузі в Україні безпосередньо пов’язаний з новим баченням місця й ролі школи в суспільному житті. В цьому контексті особливого значення набуває не тільки оновлення самого змісту освітнього процесу, а й шляхів його реалізації, що передбачає пошук нових неформальних способів організації навчання в школі.

Одним із напрямів оновлення змісту навчання в школі є гуманітаризація освіти як процес пов’язаний з переосмисленням ролі й місця людини в соціумі. Метою гуманітаризації є переведення ставлення до людини з площини «засобу» в площину «мети» таким чином, щоб особистість не лише декларативно, але реально стала метою розвитку.

Школярам, які розпочали вивчати фізику в середній школі, дуже важливе перше уявлення про цю науку, отримане на початкових етапах вивчення предмету. Мало хто з підлітків може точно визначити у віці 13-14 років, наскільки важливе знання фізики в подальшому житті і чи знадобиться воно при продовженні освіти. Саме тому важливим є перше враження дитини від уроків фізики і на перший план в цей період виходить створення умов, при яких все, що відбувається на уроці, цікаво, посильно і легко запам'ятовується. Надалі, коли багато хто починає усвідомлювати, що фізика дуже багатогранна і досить складна, інтерес до науки допомагатиме вчитися долати труднощі, що виникають у дітей при вивченні предмету.

Засобами, що допомагають забезпечити розв’язання проблеми зацікавленості учнів до вивчення фізики є розвивальна та інформаційна технології навчання.

Такі форма організації навчальної діяльності учнів розв’язують наступні проблеми:

- проблему, пов’язану з колективним способом організації навчання й індивідуальним характером сприйняття, інтелектуальної діяльності, емоційного реагування та розвитку кожного учня;

- проблему, пов’язану з організацією прямого та зворотного зв’язку між учителем і учнями;

- проблему, що виникає внаслідок протиріччя між вербальним характером навчання, під час якого учні слухають, читають, спостерігають, розв’язують запропоновані вчителем задачі, і завданнями різнобічного розвитку молоді, здатної до творчого мислення;

- проблему, пов’язану з реальним обсягом конкретного навчального матеріалу, який необхідно засвоїти в межах програми, часом, необхідним для його вивчення, та тривалістю уроку.

Нині стало очевидним, що освіта й навчання мають забезпечувати громадянам можливості протягом усього життя здобувати знання і навички та вміти застосовувати їх у власній практичній діяльності. Суспільство почало усвідомлювати, що зі стін навчальних закладів мають виходити люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної діяльності в різних сферах сучасного життя.

Більшість учителів і науковців погоджується з тим, що слід переходити від «передачі знань» до «навчання жити». Але треба брати до уваги і те, що ми прагнемо навчити дітей жити в умовах демократичного суспільства. Ми маємо вчити демократії так, щоб учні могли відчути її самі. Школа повинна слугувати першою моделлю демократичного суспільства, по - справжньому демократичних відносин.

Виконання цього завдання безпосередньо пов'язане з основним змістом і наповненням шкільного життя - із навчально - виховним процесом.

Тому досить важливим аспектом своєї педагогічної діяльності вважаю вирішення цих проблем через впровадження елементів розвивального навчання та інформаційно – комунікативних технології на уроках фізики.

Наукові засади технологій розвивального навчання розглядаються як психолого-педагогічні основи творчого розвитку учнів. Особистісний підхід, на якому базується дана технологія, потребує вбачати і в дітях, і в дорослих, залучених до освітнього процесу, неповторну унікальну особистість, постійно виявляти і підкреслювати її досягнення в цьому процесі, шляхетність почуттів та знахідок розуму, щоб кожен не тільки відчував особистісно і себе, і кожну іншу людину, а й поважав іншу особистість, її індивідуальність та неповторність незалежно від того, наскільки вона здається зрозумілою для оточуючих.

Сучасна фізика не в силах обійтися без інформаційних технологій через особливості самого предмету. Викладання фізики є сприятливою сферою для вживання комп'ютерних технологій на уроках і в позаурочній діяльності.

Головною метою застосування нових інформаційних технологій навчання є підготовка школярів до самостійної роботи з вдосконалення сформованої професійної компетентності в майбутньому та ефективної діяльності в умовах сучасної школи сьогодні.

Тому проблема розвивального навчання з використанням інформаційно – комунікативних технологій настіль­ки актуальна, що немає, мабуть, жодного вчителя, який би не задумався над нею. Що таке розвивальне навчання? Чим воно відрізня­ється від «традиційного»? Які позитивні сторони використання ІКТ на уроках фізики?