Embedded Files
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо іншого учня – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.
Нормативні документи, щодо реагування на випадки булінгу (цькування)
Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145-VІІІ зі змінами і доповненнями. Зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VІІІ. Зокрема, вказаним нормативно-правовим актом внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту», які направлені на удосконалення у сфері протидії булінгу.
Міністерством освіти і науки України затверджений наказ «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» від 28 грудня 2019 року №1646, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 року за № 111/34394, №112/34395. Даним наказом затверджений порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Зразок заяви. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування) керівника закладу освіти. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
Про булінг
Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини
Булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. (Закон України «Про освіту» ст. 1 п. 31)
Ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі ( за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Булінг відрізняється від сварки між учнями тим, що:
Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.
В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.
Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.
Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе учень опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.
Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.
Види булінгу
Булінг може виявлятися у багатьох формах і видах. Він може бути:
Фізичний - штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування тіла», побиття.
Економічний - крадіжки, пошкодження чи знищення особистий речей та одягу, вимагання грошей.
Психологічний - принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляція, шантаж
Сексуальний - принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, секстинг.
Кібербулінг - пересилка приватних та інтимних фото/повідомлень, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень, викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі.
Що таке кібербулінг
Інтернет і технології створили новий вид насильства – кібербулінг. Кіберагресори роблять публікації, що принижують гідність жертв, відправляють їм повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями. Через соціальні мережі та спільноти будь-яка інформація поширюється блискавично. Кіберагресори цілодобово залякують своїх жертв, створюючи ілюзію повного контролю над їхнім життям і поведінкою.
Інтернет додає традиційному булінгу таких рис:
Цілодобове втручання в особисте життя. Цькування не має тимчасового або географічного обмеження. Нападки не припиняються і в позаурочний час.
Необмеженість аудиторії, швидкість поширення інформації.
Можливість анонімного переслідування.
Можливі зовнішні ознаки кібербулінгу:
образливі листи по електронній пошті, повідомлення в месенджерах, соціальних мережах або SMS на мобільний телефон
бойкотування, коли учня не приймають в чати, не додають до списків друзів або ігнорують в мережевих іграх
завантажені в інтернет фотографії або відео, які можуть викликати у жертви почуття сорому і незручності
оприлюднення та поширення особистої інформації
спілкування і дії від імені іншої людини
Де, кого та чому можуть булити
Де булять?
Як правило булінг відбувається у освітньому просторі та в соціальних мережах.
Кого булять?
У групі ризику може опинитися будь-який учень, який відчуває, що занадто вирізняється із загального кола своїх однолітків. Підґрунтям для глузувань може стати руде волосся, ластовиння, занадто високий або занадто низький зріст, вага тіла, особлива форма голови, носа, очей, рота, національність, фізичні обмеження. Успіхи у навчанні, матеріальні можливості або навіть особливості характеру теж можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно.
Всі ці риси не обов’язково, але можуть призводити до булінгу.
Чому булять?
Вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії. Учні, які булять, не надто переймаються почуттями тих, кого вони ображають.
Вважають, що дорослі не будуть звертати на це уваги.
Вважають, що хтось заслуговує на таке ставлення або так себе заспокоюють.
Вважають, що така поведінка є нормою
Агресори самі зазнали булінгу.
Хочуть відчути силу та вплив, прагнуть уваги та лідерства у групі.
Інколи — через почуття самотності і невпевненості.
До чого може призвести булінг
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати заклад освіти.
Page updated
Report abuse