Музика і театр: увертюра, музична картина
Симфонічний оркестр має надзвичайні можливості впливу на емоційний стан слухача, музика у його виконанні здатна торкнутися найпотаємніших куточків нашої душі. Складно переоцінити багатство звучання симфонічного оркестру: музика лунає від піанісимо до фортисимо (і справді, в оркестрі грають до 100 музикантів!), розцвічуючи музичну палітру різноманітними фарбами й відтінками, що лунають у виконанні різних груп оркестру. Саме тому майже всі композитори зверталися до музики для симфонічного оркестру, створювали твори для оркестру в різних жанрах: це симфонія й поема, кантата й ораторія. Існує ще один симфонічний жанр, із яким ви вже знайомились.
Увертюра — оркестрова п'єса - вступ до опери, балету, ораторії, драми. Вона готує слухачів до майбутнього дії, вводить в емоційну атмосферу вистави, у коло ідей і образів, тобто в узагальненому вигляді передає задум композитора.
· Пригадайте: які увертюри ви вже слухали?
Велике значення має увертюра в кіно. На початку кінофільму або мультфільму, під час титрів, обов'язково звучить музика, яка нібито попереджає нас про жанр того, що ми зараз дивитимемося, — драму, комедію, бойовик чи детектив.
Свого часу Дж. Россіні розробив та вдосконалив форму увертюри для італійської опери
Отже, в лютому 1823 року Джоаккіно Антоніо Россіні написав для Венеції нову оперу — «Семіраміду», яку можна вважати кульмінацією італійського періоду творчості Россіні,— хоча б тому, що це була остання опера, створена ним для Італії. Більше того, ця опера з таким блиском пройшла в інших країнах, що після неї репутація Россіні як найвидатнішого оперного композитора епохи вже не підда-валася жодним сумнівам. Недарма Стендаль порівнював тріумф Россіні на терені музики з перемогою Наполеона в битві під Аустерліцем.
Прийом опери публікою перевершив будь-які сміливі очікування автора: слухачі перебували в захваті! Одразу після увертюри здійнялася буря оплесків. Щоправда, першу дію було прийнято досить насторожено, проте другу дію неодноразово переривали виразами щирого схвалення. Після завершення вистави овації довго не вщу-хали. Першого вечора композитора викликали на сцену 9 разів!
Нині в концертному репертуарі залишилася тільки увертюра від цієї опери.
Увертюра, за італійською традицією звана симфонією,— грандіозний оркестровий номер з яскравими, захоплюючими темами,— набула популярності на концертній естраді.
Послухайте увертюру до опери «Семіраміда» Дж. Россіні.
Як ви вважаєте, на який емоційний настрій налаштовує нас музика цієї увертюри?
Комедійна ця опера чи драматична, якщо судити з увертюри до неї?
Творчість Дж. Россіні містить комічні опери-буффа, які були зрозумілі простому народу. Такі опери зазвичай писали на побутові сюжети, і простим слухачам були ближчими їх персонажі, узяті немовби із самого життя. Герої опери-буффа — зазвичай прості, веселі люди, які часто потрапляють у комедійні ситуації. Спадщина Россіні також містить опери-серіа, тобто серйозні твори на історичні й міфологічні сюжети, які були орієнтовані на смаки придворних.
Оперу «Семіраміда» було написано за 33 дні (!) за однойменною трагедією Вольтера.
Трагічна опера, масштабна, багатопланова, з приголомшливою за своєю глибиною і драматизмом увертюрою, «Семіраміда» викликала захоплення у публіки не тільки в Італії, а й у Франції та Німеччині; йшла з успіхом у Росії та Мексиці, в Південній Америці та Португалії. Після «Семіраміди» Россіні здобув всесвітню популярність. Стендаль сказав про нього: «Слава цієї людини обмежена тільки межами цивілізації, а йому лише тридцять два роки».
Сон літньої ночі (Ein Sommernachtstraum) — концертна увертюра, а також музика до однойменної комедії В. Шекспіра, Фелікса Мендельсона.
Концертна увертюра була завершена 26 серпня 1826 року і вперше публічно виконана у лютому 1827 року в Щецині під орудою Карла Льове. Спочатку Мендельсон не збирався доповнювати увертюру іншими частинами. Однак у 1841 році король Фрідріх Вільгельм IV, який був у захваті від попердньої театральної музики Мендельсона, що прозвучала у новому палаці в Потсдамі — музики до драми «Антигона» Софокла, запропонував композиторові скласти більше творів подібного жанру. Незважаючи на зайнятість на посадах очільника оркестру Гевандхауса Лейпцига та директора Лейпцизької консерваторії, Мендельсон прийняв замовлення і протягом 1843 року дописав до увертюри ще 10 номерів, перетворивши її, таким чином, в сюїту. Перше виконання музики до комедії відбулося 14 жовтня 1843 у в Потсдамському палаці.
Послухайте увертюру "Сон літньої ночі"