Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Цитати про Соборність
“Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів”.
Іван Франко. “Одвертий лист до галицької молодежі”, 1905 рік
“Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом”.
Михайло Грушевський. “Про українську мову й українську справу”, 1907 рік.
“Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони… Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість”.
Микола Міхновський. “З закордонної України”
“Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, якщо не буде українського моноліту, коли українці-самостійники не зможуть, обходячи всі різниці, які їх ділять, завести між собою якнайбільшу єдність. Тієї єдності Україні треба, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок, і від сповнення того обов’язку залежить майбутнє Батьківщини”.
Митрополит Андрей Шептицкий. 1941 рік. “Перейдемо від фраз про Соборність до здійснювання цієї великої Ідеї в буденному житті”.
“Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!”
Михайло Дяченко (Марко Боєслав). “За соборний моноліт”, 1950 рік
“Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть “пошматувати” та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка”.
Епіфаній, Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України, 2022 рік
“Зараз ідея соборності є чимось життєво необхідним для українського народу, оскільки соборність – це означає дбати про те, що об’єднує. Навіть більше, це означає ставити за найвищу цінність усе те, що може нас об’єднувати, надихати і робити сильнішими, бо разом нас не подолати”.
Блаженніший Святослав, Глава Української греко-католицької церкви, 2022 рік
Рекомендована література
І. "Перспективи української революції" - це офіційне видання збірки найкращих статей Степана Бандери, що дає змогу зрозуміти його світогляд та розвіяти міфи про його історію. Головна тема писань автора — українська національно-визвольна революція.
URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Bandera/Perspektyvy_ukrainskoi_revolutsii/
ІІ. "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності"
"Поява слов'ян", "Ключі від Києва", "Творення України", "Східна реформація", "Велике повстання", "Час змін", "Народження нації" — все це назви деяких з розділів книги "Брама Європи". Це спогади про долі предків, які вплинули на створення сучасної нації.
Наша країна боролася за право бути незалежною. Пройшла крізь часи повстань, революцій, кріпацтва й комуністичного терору, але все ж таки отримала незалежність.
Сергій Плохій пропонує виклад історії розвитку українських земель та становлення держави упродовж двох з половиною тисячоліть від скіфів до нашого часу.
ІІІ. "Скоропадський. Спогади 1917-1918 (Український переклад)"
Записи Павла Скоропадського, що стосуються його діяльності за період з кінця 1917 року по січень 1919 року. Деякі факти автор відтворив зі свого щоденника, інші — просто спогади.
В нотатках автора постають роки революції та громадянської війни. Епоха революції перетворилася на війну всіх проти всіх, але Павло Скоропадський мав міцну силу духу і взяв на себе ношу державного будівництва. Він хотів, щоб була Україна.
IV. "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР"
Книга містить документальні матеріали про кримінальні справи Василя Стуса, який потрапив на лаву підсудних за статтею "Антирадянська агітація і пропаганда".
Покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його друзів та рідних розкривають всю правду та невідомі факти про життя, ув'язнення та загибель Стуса. Це хроніка боротьби злочинної комуністичної системи з людиною, повною болі та гідності.
V. "Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття"
Ця книжка є третім виданням Ярослава Грицака про історію України, яка вперше вийшла 1996 року.
Автор переписував одну й ту саму книжку, щоб досягти тої стадії, коли вважатиме її дійсно правильною. Але протягом 20 років історична наука пішла далеко вперед.
В книзі ви знайдете глобальну і водночас коротку історію України вже з новими дописаними розділами, які присвячені двом останнім десятиліттям незалежної України.