8а, 8б
Увага! Пройдіть пробний тест до 24 .04. 19-00 з історії України
Код доступу 315793
відкривши посилання
Шановні учні 8а,8б класів, перегляньте відео матеріали!
Характеристика історії України к. XVIII - поч. XX ст. (укр.) Історія України нового часу
Османская империя в XVI веке (рус.) Новая история.
Добрий день, коханчики! Давайте попрацюємо ! Історія України - стор 202 дати відповіді, письмово, розділу 4 ( Треба повторити матеріал) до.Також,треба буде повторити параграфи 29-30,31.
Всесвітня історія Параграф 17 . План-конспект в зошиті. Бережіть себе та батьків.,
ІРК Презентації з історії рідного краю.
Пам'ятаємо про контурні карти!!!!
27. 03. 2020 Доброе утро!
Сайт https://erudyt.net/novini-shkiln
Відеоуроки для 6-11 класів( розклад оновлено).
Відеоуроки для 6-8-х класів розпочнуться у п'ятницю, 25 березня 2020.на YOU TYBE каналі за посиланням
Шановні учні, батьки і вчителі!
Ви зареєструвалися на онлайн-уроки Всеукраїнської Віртуальної школи «Ранок».
РОЗКЛАД
Чекаємо на вас за посиланнями:
1–2 класи з 9:30 до 13:30 https://youtu.be/OHZyiwXYDYs
3–4 класи з 9:30 до 12:00 https://youtu.be/FZrFJIUDwpQ
5–7 класи — зустрінемось на уроках у вівторок і четвер
8–11 класи — https://youtu.be/FZrFJIUDwpQ
08:35 (3 часа назад)
- 31.03.2020 Доброе Утро !
Історія України: Параграф 31 Завдання письмово в зошиті стор.221 № 1.2.5. 7( твір).
Всесвітня історія:Параграф 19 завдання стор.162(1,2)
Завдання надати 07.04.2020
01.04.2020 Увага!
Проект: Доба «Руїни»: уроки історії – Проекте навчання «На Урок» @MIUI| https://naurok.com.ua/project/doba-ru-ni-uroki-istori-33
Участь у проекті ( розробка майже місяць. ). Зателефонуйте!
06.04.2020. Добрий ранок!
Я ще раз звертаю вашу увагу на проект. Його можна робити групою.
Історія України. Параграф 32 Розгорнутий план-конспект написати в зошиті.Надати відповідь на стор. 233 , запитання 7.
Всесвітня історія Параграф 20( п.п. 1-3) .Завдання на стор. 172 ( 1-4)
Виконані завдання надати до 13.04.2020.
13.04.2020 Добрий ранок!
Історія України
Завдання: Урок узагальнення до розділу: "Українські землі наприкінці 50-х рр. ХVІІ- поч. ХVІІст. Стор 233.
Завдання в зошиті:
Ще раз , хочу підкреслити, це підсумковий урок.
Запитання:
- назвіть хронологічні межі: період Руїни,Андрусівський договір, "Вічний мир",Полтавська битва, ухвалення Конституції П. Орлика,
- Поясніть терміни і поняття: Руїна , протекторат,козацьке барокко, Чигиринські поход
- Схарактеризуйте : основні положення конституції П. Орлика, внесок Києво-Могилянської колегії в розвиток освіти і науки
- Причини і наслідки військово-політичного виступу Івана Мазепи.
- Висловите власне ставлення щодо діяльності гетьмана Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика.
Виконати завдання до 17.04.2020.
Всесвітня історія.
- Завдання в зошиті
- Завдання Параграф:21
- прочитати текст параграфа й дати відповідь
- За яких обставин Петро став єдиновладним правителем Московської держави.
- Мета організації Петром І Великого посольства.
- Що заважало скасувати кріпосницький устрій в Росії на поч. 18 ст.
- У зошиті складіть таблицю "Реформи Петра І"( стор. 177, виконайте завдання).
Завдання виконати до 21.04.2020
21.04.2020 Добрий ранок!
Історія України
Завдання: Параграф 33. "Гетьманщина в І пол. 18 ст."
Завдання в зошиті:
- Гетьман І .Скоропадський - У чому полягали особливі умови, у яких гетьманував І Скоропадський? Чого прагнув Петро І.
- Для чого була створена Малоросійська колегія, наслідки діяльності колегії
- Переглянути https://www.youtube.com/watch?v=xZF4iZwqDeI
- Гетьман Д. Апостол : реформи Данила Апостола ( в зошиті)
- https://www.youtube.com/watch?v=Eu45nlvpZ4g
- Наказний гетьман П. Полуботок
Завдання надати до 29.04
Всесвітня історія.
- Завдання в зошиті
- Завдання Параграф:22
- прочитати текст параграфа й дати відповідь
- Тема Просвітництво і промислова революція
Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII — XVIII ст. Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права. Батьківщиною Просвітництва була Англія, де розвиток капіталізму стимулював прогрес науки і знань. Визначні англійські вчені-мислителі Ісаак Ньютон, Томас Гоббс, Джон Локк разом із голландцем Бенедиктом (Барухом) Спінозою та німцем Готфрідом Лейбніцем заклалиоснови ідей Просвітництва.
Освіта. Енциклопедисти. Епоха Просвітництва дала могутній поштовх освіті. Так, король Пруссії Фрідріх II та австрійський імператор Йосип II ввели у своїх країнах загальну початкову освіту. У Франції протягом XVIII ст. кількість неписьменних скоротилася із 79 до 63 % населення.
Секуляризація (від латин. saecularis— світський) — в історичній науці вилучення будь-чого із церковного, духовного відання і передача у світське, цивільне відання, перетворення церковної власності на державну.
Дені Дідро
Жан Д'Аламбер
Філософ Дені Дідро (1713—1784) вважав своїм завданням зробити сучасні знання більш доступними для всіх. Його задум полягав у тому, щоб скласти загальну картину накопичених знань і об’єднати їх у спеціальний словник. Видання отримало назву «Енциклопедія» («Енциклопедія, або тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел»), а авторів статей називали енциклопедистами.
Організаторам задуманого Д. Дідро і Жану Д'Аламберу (1717—1783) вдалося залучити до справи всіх великих філософів і письменників того часу: Вольтера, Монтеск’є, Гольбаха, Руссо та інших. Перший том цієї праці був надрукований у 1751 р. Проте вже в 1759 р. видавати «Енциклопедію» було заборонено. Однак видання продовжувало виходити підпільно. Ця масштабна праця справила величезний вплив на тогочасне суспільство
Товариство масонів (франкмасонство). Це було таємне братство, закрите для необізнаних. Слово masson у перекладі з французької мови означає «каменяр», franc-masson — «вільний каменяр». Перші масонські ложі (так називалися масонські організації) у XVIII ст. заснували англійські просвітителі, які запозичили назви та обряди середньовічного цеху каменярів.Масонство стало модною, навіть впливовою течією.
XVIII ст. зазвучала клавесин, фортепіано, скрипка, флейта стали концертними інструментами. Композитори й виконавці опинились у центрі уваги світської публіки, їх запрошували королі та вельможі. Йоганн Себастьян Бах, Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг ван Бетховен набули світової слави як композитори і виконавці.
живопис. Тогочасні митці організовували виставки картин, що потім обговорювалися в салонах і пресі. Твори Ніколо Пуссена, Жака-Луї Давида користувалися найбільшою популярністю.
Бароко, класицизм, рококо, неокласицизм. У другій половині XVIII ст. у більшості європейських країн — Італії, Іспанії, німецьких державах, Польщі та інших — домінуючим художнім стилем ще залишалося бароко, яке мало чітко виражені місцеві особливості. Проте у Франції вже затверджувався новий стиль — класицизм, який був зорієнтований на античні зразки
.Палацово-парковий комплекс Версаль у Франції (класицизм).
Загальна панорама (ліворуч) і фасадний вигляд палацу (праворуч)
Засновником французької класичної трагедії був П'єр Корнель (1606—1684). Він писав п’єси та праці з теорії мистецтв
Видатний комедіограф Жан-Батист Мольєр (1622—1673) комедії («Дон Жуан», «Міщанин-шляхтич»)
Художник Нікола Пуссен (1594—1665)
Письменники Даніель Дефо (1661—1731), Джонатан Свіфт (1667—1745), П'єр Огюстен Бомарше (1732— 1799), Фрідріх Шиллер (1759—1805), Йоганн Вольфганг Гете (1749—1832) Іммануїл Кант (1724—1804), та інших, можна простежити всю еволюцію ідей Просвітництва в літературі.
Зміни у повсякденному житті. У другій половині XVII — XVIII ст. у побуті європейців набули поширення нові напої — кава і чай, навколо яких склалася особлива культура споживання та спілкування.У моду увійшла китайська порцеляна — посуд, статуетки, вази.У XVII—XVIII ст. з’явилися деякі звичні тепер речі: настінні годинники з маятником (винахід голландського вченого Х. Гюйгенса) і кишенькові годинники. Англійці стали користуватися парасольками проти дощу. Невід’ємною складовою гардероба європейців стали спідня білизна, нічні сорочки, кишенькові хустинки (перші були круглої форми).
Промислова революція та її наслідки.перехід від мануфактурного виробництва до фабричного, від ручної праці до машинної. Батьківщиною промислової революції стала Англія. Першою передумовою промислової революції стала аграрна революція (аграрний переворот), яка розпочалась у XVI ст. Вона забезпечила промисловість дешевою робочою силою та необхідною сировиною.Найважливішим винаходом, який став поштовхом до промислового перевороту, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, який працював ткачем, а згодом механіком, винайшов у 1733 р. ткацький човник
Винахідники Джон Кей,Джеймс Харгрівс,Едмунд Картрайт,Річард Аркрайт, Джеймсом Уаттом,Джордж Стефенсон.
Бурхливий економічний розвиток Англії викликав появу науки про економічний розвиток суспільства. Одним із її засновників був .Адам Сміт
Пройти тестові завдання за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSchOMzt9MMZsRyR3yXjcd8hfWM0lmpQaWG0klMKr1dxE1ts8A/viewform
Завдання надати до 29.04.
Історія рідного краю виконати до 02.05. 2020
"Запорізький край у сарматські часи. Історія сарматів". (презентація або реферат)
27.04.2020 Доброго ранку
Історія України. Параграф 34, конспект
Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини
Гетьманство К. Розумовського.
Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум'янцева на Лівобережній Україні.
Для управління землями колишньої Гетьманщини була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив Петро Рум'янцев. Колегія складалася із чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворенні замість них російських. Протягом 1765—1768 рр. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини.
В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.
Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація залишків автономного устрою Гетьманщини.
У серпні 1765 р. Катерина II видала указ про скасування полкового устрою й створення Слобідсько-Української губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв та перетворювалися на «військових обивателів». У 1780 р. замість Слобідсько-Української губернії утворилося Харківське намісництво.
У вересні 1781 р. був скасований полковий адміністративно-територіальний поділ, а Гетьманщина перетворилася на Малоросійське генерал-губернаторство у складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської. У губернських центрах і повітових містах виникали російські адміністративні та судові установи.
Поряд з адміністративно-територіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Так було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.
9 липня 1783 р. дійшла черга й до української армії: замість козацьких і компанійських полків почали формуватися полки російської армії. Термін служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.
Таким чином, на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивезли до Петербурга. Адміністративно-територіальний устрій, судова система, соціальний склад на українських землях були в основному такими, як і в решті регіонів Російської імперії.
Пройти тестове завдання за посиланням надіслати на почту відповіді
Відповіді надати до 04.05.2020 на електронну пошту
Всесвітня історія 27.04.2020 конспект параграф 23
Тема Освічений абсолютизм
Освічений абсолютизм. Змістом було знищення або перетворення згори найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, представляли своє правління як союз королів і філософів. Ключовим у політиці освіченого абсолютизму стала ідея переустрою держави «на засадах розуму». Із цього випливало, що існуючий устрій держави, влади, система відносин у суспільстві мали бути переглянуті та в разі потреби змінені з точки зору їх доцільності згідно з новими умовами. На чолі всього цього процесу мав стояти «монарх-філософ». Найбільш яскраво риси освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії Терезії та Йосипа II (Австрія), Фрідріха ІІ (Пруссія) і Катерини ІІ (Росія).
Володіння австрійських Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II.
Найбільшими державами імперії були Австрія, Бранденбург-Пруссія, Саксонія, Баварія. Крім того, Австрія і Пруссія мали володіння, які не входили до складу Священної Римської імперії.
Кожна із земель володінь Габсбургів жила за своїми законами, мала власну скарбницю і свого головного міністра — канцлера, зберігалися станово-представницькі зібрання (чини) із місцевих дворян, духовенства, городян. Чини затверджували податки з населення.
Курфюрст Фрідріха Вільгельма (1640—1688 рр.). Проголосивши у своїх володіннях віротерпимість і пільги для переселенців, курфюрст домігся прибуття значної кількості кваліфікованої робочої сили. Він розгорнув роботи з будівництва каналів, осушування боліт, що збільшило кількість придатних для землеробства земель і покращило торговельні відносини з Англією та Нідерландами. У сфері торгівлі й промисловості проводилася політика меркантилізму.
Засновувалися державні мануфактури. Навіть в’язниці було перетворено на майстерні. Заборонялося вивезення монет (срібних, золотих). Натуральний податок замінили грошовим. Було впорядковано систему збирання податків. На державній службі встановлювалася сувора дисципліна. З ім’ям Фрідріха II пов’язаний період Просвітництва в німецькій історії. Усі заходи, хоча вони іноді й збігалися з ідеями Просвітництва, були спрямовані лише на те, щоб зберегти й покращити військово-економічний устрій держави. Із цією метою король проголосив повну віротерпимість. Було видано збірник законів «Фрідріхів кодекс», за яким запроваджувався рівний для всіх і незалежний суд, скасовувалися тортури. Фрідріх II також дбав про розвиток землеробства і промисловості (особливо військової). Відкривалися банки, будувалися канали, дороги, здійснювалося масштабне будівництво у Берліні та Потсдамі.
Російська імперія у XVIII ст. Реформи Петра І дали могутній поштовх розвитку Російської імперії.
У січні 1725 р. Петро І помер, не залишивши законного наступника престолу. Це дало привід до низки державних переворотів. Узагалі другу чверть ХVIII ст. нерідко називають епохою палацових переворотів і правління фаворитів. На престолі змінилося декілька правителів: Катерина І (1725—1727 рр.), Петро II (1727—1730 рр.), Анна Іванівна (1730— 1740 рр.), Іван V (1740—1741 рр.)
Єлизавети (1741—1761 рр.).Наступником Єлизавети став її племінник Карл-Петро Ульріх, онук Петра I і Карла XII, що правив Російською імперією під іменем Петра III (1761 —1762 рр.). Він був при владі лише 186 днів, але встиг видати указ про перехід церковних земель до держави, послабив гоніння на старообрядців. Найважливішою його справою став Маніфест про вольності дворянства, яким скасовувалася обов’язкова служба для дворян.
Петра III було усунуто від влади 28 червня 1762 р. внаслідок останнього у XVIII ст. палацового перевороту.
Новою імператрицею стала Катерина II (1762—1796 рр.). Період її правління називали «золотим віком» Російської імперії.
Висновки
Священна Римська імперія німецької нації після Тридцятилітньої війни залишалася роздробленою державою; наймогутнішими з німецьких держав були Австрія та Пруссія.
У XVIII ст. провідною галуззю економіки німецьких земель залишалося сільське господарство, яке переживало період піднесення.
Після смерті Петра І Росія вступила в епоху палацових переворотів 1725—1762 рр., які були закономірним етапом у зміцненні абсолютизму Росії.
У результаті палацових переворотів змінилося становище дворянства, розширилися його права і привілеї.
У другій половині XVIII ст. завершився процес формування Російської імперії.
У внутрішній політиці відбулося остаточне оформлення абсолютизму, який за часів Катерини II мав риси освіченого; зміцніли кріпосницькі відносини, соціальні виступи населення жорстоко придушувалися.
Пройти тестові запитання за посиланням надіслати на почту відповідіhttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSej8NRecP3amhBLaE_LvyQoCsScTn106iqjPp553CHYtiXU-w/viewform
Відповіді надати до 04.05.2020 на електронну пошту
Доброго дня . Сьогодні 04.05.2020
Завдання з історії України
Завдання Практичне заняття Уявна мандрівка до історично-культурних пам'яток України/
Створіть власну презентацію пам'яток України з ХУІ-ХУІІІ ст. на 3 слайди та відправте на пошту до 10.05.
Завдання з Всесвітньої історії 04.05.2020
Урок-узагальнення : "Епоха просвітництва "
План -конспект в зошиті згідно матеріалу, який я виклала нижче .
Передумови промислової революції:
• аграрна революція зумовила появу ринку робочої сили;
• зросла кількість міст і міського населення, що вплинуло на формування ринку збуту товарів;
• процеси обгороджування й пограбування колоній сприяли накопиченню підприємцями, «новим» дворянством, купцями великих капіталів;
• технічні вдосконалення й винаходи спричинили перехід від мануфактури до фабрик і заводів.
Результат:
• бурхливо розвивалися капіталістичні підприємства;
• зріс обсяг внутрішньої та зовнішньої торгівлі;
• Англія стала великою колоніальною імперією.
Просвітництво
• У добу Просвітництва розум, освіта й наука стали основними пріоритетами в житті суспільства.
• Ідеалом доби Просвітництва стала людина, яка сама шукає й знаходить шляхи до щастя й достатку, розраховуючи лише на власні сили, розум і досвід.
• Просвітники розвивали ідею гуманістів про людину — творця власної долі.
• Просвітникам була притаманна віра в сили й можливості людини та розуміння необхідності набуття ґрунтовної освіти представниками всіх верств населення.
• Ідеї просвітників утілилися в системах державного устрою та реформаторській діяльності монархів Європи, у науці, освіті, політиці, мистецтві, літературі, громадському житті.
• Під впливом ідей просвітників відбулися важливі наукові відкриття, які створили нову, науково обґрунтовану картину світу; наука й освіта звільнилися від впливу релігії. У повсякденному житті суспільства відбулися значні зміни.
Австрія
• Імператриця Марія-Терезія та її син Йосип II провели реформи з метою перетворення імперії Габсбургів на централізовану державу з добре розвиненою економікою, досконалою системою адміністративного управління, боєздатною армією. Цей час прийнято називати періодом освіченого абсолютизму.
• Реформи було проведено в усіх сферах матеріального й духовного життя: в економіці (сільському господарстві, промисловості, торгівлі), адміністративному управлінні, освіті та релігії.
• За їхніх наступників проведення реформ призупинилося, а деякі нововведення в дусі Просвітництва було скасовано.
Пруссія
Досягла найвищої могутності за часів правління Фрідріха II Великого.
Особливості освіченого абсолютизму Фрідріха II:
• монарх правив одноосібно без міністрів;
• монархія спиралася на порівняно слабку буржуазію;
• кріпосне право не було скасовано, покращилося становище лигне державних селян;
• економічна політика слугувала зміцненню воєнізованої держави.
Здобутки й реформи під час правління Фрідріха II:
• уведено обов’язкову початкову освіту;
• скасовано внутрішні мита, держава сприяла створенню нових мануфактур;
• сприяння експорту готових виробів і заборона експорту сировини, обмежено імпорт готової продукції;
• реформовано фінанси й судочинство; підтверджено свободу віросповідання;
• видано укази, які забороняли поміщикам забирати в селян землі. За Фрідріха II Пруссія стала великою європейською державою.
Російська імперія (проголошена Петром І у 1721 р.):
• Епоху Катерини II називають «золотою добою» історії Росії.
• Основне завдання внутрішньої політики імператриці — зміцнення особистої самодержавної влади, а також покращення становища дворян у країні.
• Реформаторська діяльність Катерини II спиралася на ідеї просвітників, зокрема Вольтера та Д. Дідро. Було проведено низку реформ адміністративного управління.
• Тенденція щодо модернізації й прискорення економічного розвитку гальмувалася кріпацтвом. Поширилися мануфактури в паперовій, цементній, цукровій промисловості. Однак зростання мануфактурного виробництва потребувало вільних робочих рук.
• Катерина II провела остаточне закріпачення селян: поміщики набули права купувати, продавати, обмінювати їх, програвати в карти, тобто розпоряджатися їхнім життям і долею.
США
• У XVII ст. почалася колонізація англійцями території Північної Америки (1607).
• Період від заснування перших колоній до проголошення незалежності в 1776 р. прийнято називати колоніальним періодом в історії США.
• Рівень життя населення на території північноамериканських колоній був вищий за європейський, що спричинило активну еміграцію європейців на територію колоній.
• Англія передусім убачала в колоніях джерело дешевої сировини й ринок збуту своїх товарів, там невпинно розвивалися сільське господарство та промисловість на основі нових економічних відносин.
• Конфлікт Англії та її колоній був неминучий, «бостонське чаювання» означало оголошення війни між Англією та її північноамериканськими колоніями.
• Створення американської армії відбувалося вкрай важко, проте Дж. Вашингтон зумів здобути декілька важливих перемог.
• 4 липня 1776 р. конгрес прийняв Декларацію незалежності. Саме з цього моменту починається історія нової держави — США.
• 1787 р. було прийнято Конституцію — першу серед конституцій держав світу. Її автори створили положення, які й нині, з внесеними поправками, становлять основу життя багатомільйонних Сполучених Штатів Америки.
• Конституція створила нову систему органів державної влади.
• Конституція і «Білль про права» гарантували громадянам особисті права — свободу слова, віросповідання, недоторканності житла тощо.
• Феодальні відносини в північних колоніях було скасовано.
• У південних штатах було збережено плантаційне господарство.
• Рабство не було скасовано.
• У США бурхливо розвивалася промисловість, формувався внутрішній ринок.
пройти тестове завдання за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeiwh_Arlb01KIrXLKJzkPY4-V4Wgp1iEIMZL4hfbemphRQMw/viewform
Виконати до 11.05.2020
Доброго дня ! Сьогодні 11.05.20
Завдання з Історії України. Прочитати і повторити основні терміни та події 16-18 ст.
Рекомендую зберегти цю інформацію.
Урок на 12- 15.05.2020р
Тема Здобутки українського суспільства.Особливості суспільного життя України ХУІ-ХУІІІ ст.
Поняття й терміни
• Братства — громадські релігійні та культурно-просвітницькі організації міщанства, що створювалися на зразок ремісничих цехів при церковних парафіях (приходах) в Україні в XV—XVII ст.
• Великий Луг — заплава Дніпра, що простягається з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км при ширині від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.
• Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси.
• Гравюра — вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком із малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.
• Греко-католицька церква — назва церкви, яка виникла внаслідок проголошеного в 1596 р. на церковному соборі в Бересті об’єднання католицької та православної церков.
• Дике Поле — необжиті осілим населенням степи між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра.
• Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.
• Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого 1534 р. для протидії поширенню протестантизму та зміцненню католицької церкви. Від середини XVI ст. єзуїти поширюють свою діяльність на українські землі.
• Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.
• Запорозька Січ — організація українського козацтва, що сформувалася в першій половині XVI ст. за Дніпровськими порогами.
• Ієрархія — поділ на вищі та нижчі посади й відповідний порядок підлеглості нижчих за посадою осіб вищим.
• Інтермедія — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами шкільної драми.
• Католицизм — один із головних, поряд із православ’ям і протестантизмом, напрямків у християнстві.
• Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.
• Кіш — назва Запорозької Січі з її державно-політичним устроєм, а також запорозького військового товариства; польовий табір козаків під час походів та на самій Січі. У коші на Січі козацтво розподілялося на 38 куренів.
• Козацтво — від XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні та сусідніх державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Спершу слово «козак» уживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.
• Козацька рада — загальні збори всіх козаків Війська Запорозького, що виконували роль законодавчо-розпорядчого органу. Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину.
• Козацькі клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути Війська Запорозького. До клейнодів українського козацтва в XVI—XVIII ст. належали прапор (корогва), печатка, булава, бунчук, литаври тощо.
• Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі середини XVI — середини XVII ст., організований католицькою церквою з метою протидії поширенню протестантизму та сприяння оновленню католицизму.
• Курінь — у XVI—XVIII ст. військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з декількох сотень козаків.
• Низове козацтво — частина українського козацтва, що не була включена до складу реєстру й перебувала на Дніпровському Низі.
• Полемічна література — літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI—XVII ст. Автори творів полемічної літератури у формі дискусії заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.
• Православ’я — один із головних напрямків християнства, що остаточно оформився після розколу християнської церкви в 1054 р.
• Реєстрові козаки — частина українського козацтва, узятого на військову службу польсько-литовською владою в другій половині XVI—XVII ст. і внесена до спеціального списку — реєстру.
• Реформація — церковно-релігійні та соціально-політичні рухи, що виникли на початку XVI ст. в Німеччині та існували кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися в Україну), спрямовані проти католицької церкви. Набула рис боротьби за духовне оновлення суспільства, привела до переосмислення деяких догматів християнства, та викликала розкол католицької церкви й виникнення протестантських церков, які не визнавали зверхність Папи Римського.
• Ставропігія — право, що надавалося братствам константинопольським патріархам. За ним вони могли контролювати місцеве церковне життя, духовенство та єпископат і підкорятися лише патріархові.
• Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові та який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.
• Шкільна драма — драматичні вистави релігійного змісту, побудовані у формі діалогу без авторської мови, що виконувалися учнями слов’яно-греко-латинських шкіл.
• Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчаків із підданих-християн, які виховувалися для військової служби.
• Ясир — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на польські, українські й російські землі
Українські землі в першій половині XVII ст.
Поняття й терміни
• «Доба героїчних походів» — період першої третини XVII ст., який відзначився звитяжними походами козацтва проти Османської імперії.
• «Золотий спокій» — період від 1638 до 1648 р., названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.
• Києво-Могилянський колегіум — один із перших вищих навчальних закладів у православній частині Східної Європи. Започаткований митрополитом П. Могилою. Виник шляхом об’єднання Лаврської (1631 р.) і Київської братських шкіл (1615 р.). На початку XVIII ст. набув статусу академії.
• Покозачення — самовільний, добровільний перехід селян, міщан у козацький стан. У першій половині XVII ст. форма соціального протесту проти закріпачення та утисків шляхти.
• Хотинська війна (1620—1621 рр.) — складова війни, розпочатої Османською імперією проти Речі Посполитої з метою загарбання українських земель (1614—1621 рр.). Вирішальна битва відбулась під Хотином і завершилась поразкою Османської імперії.
гра за термінами та датами за посиланням https://quizlet.com/_8dtbi7?x=1qqt&i=2uuae7
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Поняття й терміни
• «Березневі статті» — комплекс документів, укладених у березні 1654 р. в Москві, що регламентували політичне й правове становище Гетьманщини після Переяславської ради та прийняття нею протекції Московського царства.
• Військо Запорозьке — у роки Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. офіційна назва Української козацької держави, створеної на теренах, звільнених від польсько-шляхетського панування. Оскільки головою держави був гетьман, неофіційно її також називали Гетьманщиною.
• Козацька старшина — військовий та адміністративно-політичний керівний склад Запорозької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.
• Конфедерація — союз окремих суверенних держав, об’єднаних спільними керівними органами, створений із певною метою, переважно зовнішньополітичною й воєнною.
• Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за звільнення від іноземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.
• Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст. — війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування, складова частина Української національної революції 1648—1676 рр. Її основним результатом стало утворення Української козацької держави — Гетьманщини (1648—1782 рр.).
• Полки — військові й адміністративно-територіальні одиниці в Лівобережній та Слобідській Україні XVII—XVIII ст.
• Сотні — військові й адміністративно-територіальні одиниці в Лівобережній та Слобідській Україні XVII—XVIII ст. Складова частина полків.
Українські землі наприкінці 50-х — у 80-ті рр. XVII ст.
Поняття й терміни
• Бєлгородська лінія («Засічна смуга») — одна з ланок у системі оборонних укріплень на південному кордоні Московської держави з метою захисту від нападів татар у XVI—XVII ст. Її наявність сприяла заселенню й освоєнню південних чорноземних районів. Службу на Бєлгородській лінії несли українські слобідські козаки та московські стрільці. Проходила через міста-фортеці Охтирка — Бєлгород — Короча — Новий Оскіл, Острогозьк — Воронеж — Усмань — Тамбов — Валуйки.
• Городове козацтво — офіційна назва козацького стану, яка вживалася в Україні від середини XVII до 80-х рр. XVIII ст.
• Колонізація — заселення та господарське освоєння вільних територій або захоплення певної країни й насильницьке перетворення її на колонію.
• Лівобережна Гетьманщина — східна частина Гетьманщини, розташована на лівому березі Дніпра (разом із Києвом). Назва з’явилася після укладення Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського договору та поділу Української козацької держави.
• Правобережна Гетьманщина — західна частина Гетьманщини на правому березі Дніпра. Назва з’явилася після поділу Української козацької держави Московською державою і Річчю Посполитою за умовами укладеного ними Андрусівського договору 1667 р.
• Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої, коли основні питання її суспільно-політичного життя розв’язує на свій розсуд протектор.
• Руїна — термін, який був запроваджений істориком Миколою Костомаровим для характеристики періоду в історії Української козацької держави другої половини XVII ст. Існують два підходи до розуміння Руїни. За першим підходом, вона охоплювала 1657—1687 рр., поширювалася на терени Лівобережжя і Правобережжя, а її змістом був розпад Гетьманщини, за другим — 1663—1687 рр., поширювалася лише на Правобережжя, а її змістом було жахливе знелюднення і спустошення цих земель.
• Слобідська Україна — регіон, що утворився в XVII—XVIII ст. у прикордонні Московської держави, Речі Посполитої та Кримського ханства на теренах Дикого поля. Назва виникла від найбільш поширених населених пунктів — «слобод», населення яких мало відносно «вільне» становище.
• Старшинське землеволодіння — землі Правобережної, Лівобережної та Слобідської України, що перебували в спадковому володінні козацької старшини.
• Чорна рада — назва, яка використовувалася в другій половині XVII ст. в Україні стосовно загальних козацьких рад.
Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.
Поняття й терміни
• Малоросійська колегія — орган державного управління Російської імперії, заснований для керівництва Гетьманщиною за указом Петра І від 2 квітня 1722 р.
• Малоросія — назва, яка стала вживатися в Російській державі від кінця XVIII ст. стосовно Лівобережної України (Гетьманщини). Походить від назви «Мала Русь», яка від початку XIV ст. стала використовуватися в константинопольському патріархаті щодо Галицько-Волинського князівства з огляду на його церковно-адміністративну належність.
• Перша Малоросійська колегія існувала в 1722—1727 рр., Друга Малоросійська колегія — у 1764—1781 рр.
• Наказний гетьман — особа, яка тимчасово виконувала обов’язки гетьмана.
• Правління гетьманського уряду — орган, створений російським урядом для управління Гетьманщиною після смерті Д. Апостола. Існував до 1750 р.
Українські землі в другій половині XVIII ст.
Поняття й терміни
• Вольності Війська Запорозького — назва території останньої Запорозької Січі (Нової, або Підпільненської), що охоплювала землі степової України на південь від річок Тясмин та Оріль. Нині — цілком або частково охоплює Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Луганську й Донецьку області.
• Гайдамаки — учасники національно-визвольної боротьби українського народу проти польського панування на Правобережній Україні у XVIII ст.
• Задунайська Січ — організація колишніх запорозьких козаків, що існувала в 1775—1828 рр. на території Османської імперії в гирлі річки Дунай.
• Коліївщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережжі в 1768 р., спрямоване проти соціального, національного та релігійного гноблення українців шляхетською Польщею.
• Опришки — учасники народно-визвольної боротьби проти соціального гноблення, панування польської, угорської та австрійської шляхти в XVI — першій половині XIX ст. в Галичині, на Буковині й Закарпатті.
• Паланка — адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися землі Вольностей Війська Запорозького.
Завдання з Всесвітньої історії. Прочитати текст. Зробити план конспект в зошиті.
Тема СХІДНИЙ СВІТ У XVI—XVIII ст.
1. Китай та Японія у XVI—XVIII ст.
Основні терміни та поняття: династія, селянська війна, чиновники, імператор, богдихан, сьогун, чайна церемонія, синтоїзм.
Основні дати та події: 1543 р. — прибуття португальців на Японські острови; 1592— 1598 рр. — спроба Японії завоювати Корею; 1603 р. — установлення сьогунату Токугави в Японії; 1628—1645 рр. — селянська війна в Китаї; 1639 р. — «закриття» Японії; 1644 р. — початок правління маньчжурської династії Цин у Китаї; 1724 р. — із Китаю було вислано всіх католицьких місіонерів та зруйновано всі християнські храми; 1757 р. — китайці закрили всі свої порти для торгівлі з європейцями, крім Гуанчжоу (Кантона).
КИТАЙ У ПЕРІОД НОВОГО ЧАСУ
Економічне й політичне становище Китаю. У XVI ст. в Китаї панувала імператорська династія Мін. Китайська імперія охоплювала територію сучасних внутрішніх провінцій Китаю та частину Маньчжурії. Залежними від імперії країнами були В’єтнам, Корея й Тибет. Вища влада належала імператору, який правив, спираючись на велику кількість чиновників. Усю територію було поділено на 15 великих адміністративних одиниць.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ
Економіка
Піднесення економіки. Земля поділялася на державну та приватну. Основа — сільське господарство. Ремісне виробництво — приватні та державні майстерні. Розвиток торгівлі. Експорт перевищував імпорт
Політична
система
Необмежена влада імператора. Бюрократична система. Централізація. Переписи населення. Контроль усіх сфер життя. Боротьба за владу Селяни мусили виконувати повинності, працювали на будівництві міст, палаців, каналів.
Релігія
Панівна релігія — конфуціанство. Поширення християнства та ісламу. Існування буддизму та інших релігій
Соціальна
сфера
Поділ населення на групи. Використання державою примусової праці
Проникнення європейців до Китаю. Перші спроби проникнути до Китаю європейці здійснили в XVI ст. У першій половині XVI ст. португальці намагалися силою заснувати свої поселення на китайському узбережжі. У 40-х рр. XVI ст. вони, підкупивши місцеву владу, заснували торговельну базу на північ від провінції Гуандун. Відверто колонізаторська політика, яку провадили португальці, ігноруючи всі місцеві закони, змусила китайців до рішучих дій, і 1549 р. їх вигнали з Китаю.
Наприкінці 20-х рр. XVII ст. у північно-західних районах Китаю почастішали стихійні лиха, посухи зміняли повені, влітку врожай нищила сарана. Доведені до відчаю селяни почали бунтувати. Зрештою в північній частині провінції Шаньсі спалахнуло повстання. Його очолили Чжан Сяньчжун і Лі Цзичен.Селянські загони почали об’єднуватися, і в 1635 р. постала могутня армія, яка почала громити урядові війська. У 1639—1641 рр. розпочалося нове піднесення боротьби. Вплив і популярність Лі Цзичена зростали. У захоплених місцевостях землі роздавали селянам і звільняли їх від податків на три або п’ять років. Армія повстанців вирушила в похід на столицю імперії — Пекін. 25 квітня 1644 р. повстанці зайняли місто. Останній імператор династії заподіяв собі смерть, а Лі Цзичен став імператором.Скинувши династію Мін і підкоривши Північний Китай, повстанська армія Лі Цзичена виявилася втягнутою в боротьбу проти маньчжурів. 200-тисячна армія Лі Цзичена зазнала поразки від величезного війська маньчжурів у червні 1644 р. Маньчжурська армія захопила Пекін. Ця подія вважається початком періоду правління маньчжурської династії Цин
Імператор дінастії Мін на човні в супроводі свити
Розвиток ремесел і науки в Китаї. Винаходи. XVI—XVII ст. у Китаї були періодом значного розквіту культури. Високого рівня досягло ремесло. У часи імперії Мін розвивалися такі галузі, як виробництво шовку, порцеляни, паперу, ювелірна справа, виплавка металу, видобуток солі тощо. Для виробництва паперу використовувався водяний двигун.
Здавна Китай славився своєю порцеляною. Майстерні з виготовлення порцелянових виробів були державними; величезні прибутки від виробництва надходили до імператорської скарбниці.
Цікаві винаходи було зроблено в морській справі. Для боротьби проти ворожих кораблів китайські майстри винайшли водолазний скафандр та найпростіші міни.
У XVI ст. швидко розвивалася архітектура. Будувалися нові й реставрувалися старі палаци, було добудовано й частково відновлено Велику Китайську стіну, створено чимало мостів великої міцності. На будівництві використовувався такий винахід, як лебідка. Було вдосконалено водопідіймальне колесо для зрошування землі; для плавлення металу широко використовувалися ковальські міхи.
Технічні відкриття, розвиток мануфактур, подорожі до далеких країн стимулювали розвиток наукових знань. Для розвитку медицини велике значення мали праці вчених Чжана Чжунцзина «Про тиф», багатотомний «Трактат про дерева і рослини» Лі Шичженя, де було вміщено описи лікувальних властивостей трав, дерев і мінералів.
Китайські вчені почали вивчати наукові праці, що з’являлись у Західній Європі, латину, математику, перекладали китайською мовою математичні терміни.
Наприкінці правління династії Мін у Китаї було видано кілька енциклопедій, що узагальнювали досвід і знання, накопичені в країні. Набули розвитку й історичні науки. Тривало написання літопису «Загальне дзеркало, що допомагає управлінню», розпочате ще в XI ст. У XVI—XVII ст. в Китаї видавались і праці з географії.
Образотворче мистецтво Китаю. До нашого часу збереглося чимало пам’яток архітектури XVI—XVII ст. Давню монументальність змінила вишуканість. Дахи будинків почали прикрашати орнаментами, кам’яними та дерев’яними скульптурами, з’явилися мармурові мости й різноманітні балюстради (поручні балконів, галерей тощо). До найвідоміших архітектурних пам’яток династії Мін належать архітектурний ансамбль Забороненого міста і храм Неба в Пекіні.
У живопису XVI—XVII ст. зберігалися традиції, притаманні минулим часам. Найвідоміші майстри тієї епохи — Люй Цаї, Бянь Веньцзин. Надзвичайної майстерності досягли китайські майстри розпису порцеляни. Вони розробили технології багатокольорового розпису, завдяки чому кожен виріб став невеликим, але неповторним шедевром мистецтва.
Швидко розвивалося мистецтво книжкової гравюри. Уперше у світі в Китаї за часів династії Мін стали виконувати кольорові гравюри по дереву. У XVII ст. китайська культура почала інтенсивно проникати до Європи.
Японія
Формально на чолі держави стояв імператор (Небесний Володар). Із кінця XII ст. імператори поступово втратили владу на користь сьогуна («великий полководець, який підкорює варварів»). Спочатку сьогуни виконували воєнну і поліцейську функції, а згодом перебрали на себе і управління державою, залишивши за імператорами лише роль верховного жерця японської релігії Синто (синтоїзму).
Синтоїзм, або Синто (шлях богів), — дуже давня язичницька релігія, яка передбачала вірування у добрих і злих духів, а також обряди, за допомогою яких японці намагалися умилостивити духів.
У становій системі існувала чітка ієрархія. Вищий щабель посідали самураї, які разом із родинами становили близько 10 % населення. Належність до цього стану передавалася у спадок. До нього входили воїни, князі, чиновники. Усі вони мали привілей носити два мечі та отримувати пайку рису відповідно до свого положення. У XVII ст. остаточно склався кодекс честі самурая — бусідо, згідно з яким вони мали займатися воєнною справою і присвятити своє життя служінню господарю аж до готовності здійснити ритуальне самогубство (харакірі).
Наступну сходинку станової драбини посідали селяни. Вони мали годувати самураїв. Селяни не могли залишити своє господарство. Було чітко регламентовано, що вони мають їсти (кашу з проса, ячменю або пшениці, іноді — рибу) і що вдягати. Рис селяни вирощували лише для самураїв.
Ремісники жили переважно в містах і обслуговували, як правило, потреби самураїв.
Купці були на нижчому щаблі станової драбини. Ставлення до них у суспільстві було принизливим. Їхнє життя, як і життя ремісників, було чітко регламентоване правилами.
Сьогунат Токугави. Перемогу здобув соратник Хідейосі Іеясу Токугава. У битві біля Секігахари він здобув блискучу перемогу і в 1603 р. отримав титул сьогуна. Іеясу зумів перетворити цей титул на спадковий, і його наступники правилиЯпонією понад 250 років. Сьогун домігся зміцнення центральної влади: установив контроль над містами, копальнями, зовнішньою торгівлею, зосередивши у своїх руках до 25 % доходів держави. Натомість він не ліквідував князівства, а створив систему контролю за їхніми правителями. Кожен правитель мав жити рік у новозбудованій столиці Едо (тепер Токіо) Офіційною ідеологією проголошувалося конфуціанство. Іеясу завершив розправу з християнами, а в 1639 р. проголосив «закриття» Японії — так звана «політика самоізоляції». Іноземці (тільки голландці) могли торгувати з країною лише через один порт під пильним контролем чиновників.
XVII ст. — це час народження в Японії народного театру кабукі («пісні і танці»), у якому всі ролі грають лише чоловіки. Певний час влада переслідувала театр, самураям заборонялося відвідувати його вистави. У цей період з’являється японський ляльковий театр
Перське царство Сефевидів та Імперія Великих Моголів в Індії.
Основні поняття та назви: Сефевиди, Ісфаган, медресе, Імперія Великих Моголів, джизія, падишах, Ост-Індські торговельні компанії,Тадж-Махал.
Основні дати та події: 1502—1736 рр. — правління династії Сефевидів, 1526—1707 рр. — існування Імперії Великих Моголів.
Історичні постаті: Ісмаїл, Аббас І, Бабур, Акбар.
1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років.Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на державу, створену батьком. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Джалалуддін Акбар (1556—1605 рр.).
Протягом 1568—1592 рр. Акбар завоював долини річок Інду і Гангу.У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуси, іудеї вели бесіди в присутності Акбара. Така релігійна толерантність викликала обурення мусульманського духовенства, яке в 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — «дін-і-ілахі» («божественна віра»).
Акбар на «троні Павича», оздобленому коштовностями
Акбар Великий був одним із найвидатніших імператорів Індії. За його правління імперія Великих Моголів досягла найвищої могутності. У 1561 р., коли Акбару виповнилося 18 років, він розпочав підкорення Індостану. За часів правління сина Акбара Джахангіра (1605—1658 рр.) імперія жила у спокої та мирі. Розвивалися культура, мистецтво, архітектура, наука.
Після смерті Джахангіра розпочалася боротьба за владу між його чотирма синами. Переможцем став Аурангзеб (1658—1707 рр.) — сильний, вольовий, жорстокий і підступний правитель. Як правовірний мусульманин, він ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. За часів правління Аурангзеба так і не настав спокій. Імперія почала розпадатися. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримиренну боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.
ІНДІЯ В ПЕРІОД НОВОГО ЧАСУ
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ
Економіка
Основа економіки — сільське господарство. Скотарство. Іригація. Два-три врожаї на рік. Розвиток ремесла й торгівлі (поява європейських факторій)
Політична система
Багато самостійних князівств, якими керували раджі. Після завоювання Індії Бабуром державу очолив Великий Могол (падишах, цар царів). Військово-ленна система — джагір. Допущення індійців до управління державою
Релігія
Кілька століть панувало мусульманство, із немусульман збирали спеціальний податок — джизію. Віротерпіння
Соціальна сфера
Східна деспотія. Джагір — власник землі збирав податок із селян та зобов’язувався нести військову службу. Сусідська община. Поділ на варни та касти
КУЛЬТУРА ІНДІЇ
НАПРЯМОК
ХАРАКТЕРИСТИКА
Освіта
Збереження старої індійської системи освіти — навчання при храмах хлопчиків із заможних сімей. Мусульманська освіта — медресе
Наука
Продовжували діяти обсерваторії (значних відкриттів не було). Розвиток медицини — психологічні дослідження, пластичні операції. Розвиток математики. Історичний твір Абу-ль-Фазла «Акбар-наме» (політична та військова історія часів Акбара)
Література
Розвиток поезії. Падишах Бабур — «Бабур-наме». Вірші перською мовою на індійські мотиви — Файзі. Вірші мовою хінді — Тулсі Дас «Ра- мачарисманаса». Шах Джахан «Мемуари»
Архітектура
За Акбара будівництво палаців-фортець в Агрі та Лахорі, гробниць у Делі, заснування міста Фатхпур-Сікрі. За Джахана — розвиток садово-паркового мистецтва, резиденція падишаха в Делі, мечеть-мавзолей Тадж-Махал в Агрі. Її було збудовано за наказом шаха Шах-Джахана у 1631—1642 рр. на згадку про його померлу дружину. Мечеть споруджено з білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, збудованому поряд.
Живопис
Найбільш поширені мініатюри, поєднання індійської та монгольської мініатюр. Використання мінеральних фарб. Відомі художники — Ходжа Абд-ус-Самад, Дасванатх, Басаван. Перські майстри — Мір Сід Алі та Абдус Самад — очолили імператорську майстерню живопису («кітаб-хан»), засновану Акбаром. Так було створено живописні мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.
Із XVII ст. європейська експансія посилилася. Англійці та голландці заснували в 1600 й 1602 р. Ост-Індські торговельні компанії та поступово витісняли португальців. Торговельні бази голландців розташовувалися на Коромандельському березі, у Бенгалії, Біхарі, Гуфлаті. Проте постійні міжусобні війни в цих регіонах, а головне — конкуренція з англійцями привели до послаблення позицій голландських купців в Індії.
У 1639 р. англійці закріпились у місті Мадрасі, а потім у Бомбеї. Одночасно французи захопили місто Пондішері. Боротьба англійських і французьких колонізаторів тривала десятки років. Остаточно витіснити французів з Індії англійці змогли лише в 60-х рр. XVIII ст.
Отже, величезна країна з багатомільйонним населенням через роздробленість і міжусобиці втратила незалежність, перетворившись у XIX ст. на колонію Англії.
У 1502—1736 рр. у Персії правила династія Сефевидів.
Свою назву династія веде від шейха Сефі ад-Діна, який заснував чернечий орден Сефевійя (помірковані шиїти). Це був один з орденів, що існували серед сунітів і шиїтів. Вони мали чітку організацію, члени ордену були фанатично віддані своєму шейху, який вважався святим. У XV ст. шейхи ордену володіли землями в Азербайджані, більшість членів ордену походили з тюркських кочових племен.
Перська книжкова мініатюра XVII ст., що зображує середньовічну битву
Перший шах нової династії Ісмаїл (1502—1524 рр.) і його наступники за короткий час підкорили, крім Азербайджану та Ірану, частини Вірменії, Іраку, Туркменистану та Афганістану. Вихід зі скрутного становища знайшов шах Аббас І (1587—1629 рр.), якого згодом назвали Великим. У 1587—1588 рр. він здобув важливу перемогу над узбецькими ханами Бухари, у 1590 р. — уклав невигідний мир із турками, але це розв’язало йому руки для проведення внутрішніх реформ. Метою цих реформ було зміцнення централізованої влади. Був сформований розгалужений апарат управління, створено регулярну армію, яка була озброєна рушницями і гарматами, проведено фінансову реформу. Шах сприяв розвитку ремесла і торгівлі (торгівля шовком стала державною монополією) Наступники Аббаса І виявилися не такими вдалими правителями. На початку XVIII ст. країна втратила значні володіння на користь Туреччини і Росії, афганські племена навіть захопили столицю країни. Проте полководець Надір-хан зумів завдати поразки всім ворогам і відновити Персію в колишніх кордонах. Ставши шахом, Надір (1736—1747 рр.) продовжив завоювання і приєднав більшу частину Закавказзя, а середньоазійські хани визнали свою васальну залежність від нього. Найбільш вдалим був похід Надір-шаха проти Великих Моголів у 1739 р.Після його смерті знову почалися міжусобиці, які завершилися встановленням у 1796 р. нової Каджарської династії.
Культура Персії. Культура Персії XVI—XVIII ст. розвивалася в межах ісламської культури, зберігаючи перські традиції. Наочним проявом розвитку культури тієї доби є столиця Аббаса І Ісфахан, у якій проживало 600 тис. осіб. У місті налічувалося 162 мечеті, 49 медресе — вищих релігійних шкіл, 273 громадські лазні, центральний критий ринок і безліч караван-сараїв і лавок торговців. Через усе місто проходив проспект Чарбаг (сад), який мав ширину 58 м і довжину 5 км. Місто було забудоване величними палацовими ансамблями. Особливо виділялася площа Накші-Джахан («образ Всесвіту») завдовжки 500 м із двома мечетями і палацом Алі-Капу.
Ісфахан. XVIII ст.
Не менш вишуканими були мости через річку Заєндеруд. Ці будови збереглися і належать до кращих світових архітектурних зразків.
Особливо славилася Персія витворами своїх ремісників: перські тканини, килими, зброя і посуд є взірцями художнього смаку. Усі ці витвори йшли на продаж, передусім вони цінувалися у Європі. Іранські майстри навіть навчилися підробляти китайську порцеляну.
Високого рівня розвитку досягло образотворче мистецтво. Величні споруди прикрашалися мозаїкою, плиткою, фресками, різьбленнями. Іранські мініатюри XV—XVII ст. належать до кращих зразків світової художньої класики.
Найвідомішим твором мініатюр стала всесвітньовідома поема «Шахнаме Тахмаспа». Вона була переписана під керівництвом Кемаледдіна Бехзада кращими каліграфістами і прикрашена 250 мініатюрами для сина Ісмаїл-хана Тахмаспа. Із XVII ст. мініатюри стали самостійним жанром мистецтва, не пов’язаним із літературним твором. Саме мініатюри вважають найвищим досягненням культури Сефевидського Ірану.
Важливими осередками культури були міста Герат, Тебріз та Ісфахан. У них існували центри з переписування рукописних книг. У 1641 р. в Ісфахані вірменин Якоб Ян відкрив першу друкарню.
ОТЖЕ
Індія була однією з найбагатших країн Азії. У XVI ст. вона зазнала чергової навали завойовників — моголів, які створили імперію Великих Моголів. Імперія проіснувала до початку XVIII ст. Її розпад збігся із процесом активного проникнення англійців, які поступово перетворювали Індію на свою найбільшу і найбагатшу колонію.
Культура Індії доби Великих Моголів поєднала в собі елементи й традиції індійської, перської, середньоазійської, арабської культур і залишила нащадкам пам’ятки неповторної краси.
Головним суперником османів на Сході стала Персія, у якій правила династія Сефевидів. Вершини своєї могутності Сефевидський Іран досяг за часів Аббаса І. Наприкінці XVII ст. Персія припинила свій розвиток і стала швидко занепадати.
виконати тестове завдання за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBiohA5KPjhHU0G0ryWsVh3JrrFPT61LFt1StkJ72phCDeNQ/viewform
Завдання виконати до 18.05.20
Історія рідного краю. Завдання.
Запорізькі землі в другій половині XVІІІ ст. І пол. ХІХ ст. до 22.05.
Доброго ранку. Сьогодні вже 18.05.2020
Завдання з історії України
Тема Україна в ХУІІ століття -оглядове повторення
Тема Україна в ХУІІІ столітті - оглядове повторення
Завдання з Всесвітньої історії
Оглядове повторення :
