Світові тенденції розвитку в ХХІ столітті, євроінтеграційні устремління України, Концепція нової української школи, Національна стратегія розбудови безпечного та здорового освітнього середовища орієнтують національну систему освіти на створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального і духовного розвитку населення, на перехід від знаннєвої до компетентнісної та інноваційно-гуманістичної моделі в системі неперервної освіти.
За таких підходів система післядипломної освіти стає пріоритетним напрямом реалізації концептуальних ідей щодо реального забезпечення неперервності, відкритості й індивідуальної спрямованості професійного розвитку особистості. Важливою ланкою процесу реформування вітчизняної освіти є система перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів, яка сприяє підготовці кадрів педагогічної професії в контексті потреб суспільства, перспектив розвитку національної економіки та глобальних технологічних змін.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти слід визнати підготовку педагогічних кадрів до інноваційно-гуманістичної педагогічної діяльності, яка формується на основі створення цілісної системи науково-методичної та навчально-практичної роботи і характеризується рівнем сформованості компонентів професійного розвитку у їх єдності, що проявляється в прагненні до оновлення методів, форм, засобів, технологій та способів педагогічної діяльності.
У теорії педагогічної інноватики пропонується розглядати інноваційну діяльність як послідовне виконання певних дій: від народження ідеї до розповсюдження і збереження апробованої та освоєної інновації, яка в результаті стає нормою всієї освітньої системи та її підсистем. Переваги такого підходу полягають у тому, що він передбачає відповідне навчання і підготовку педагогів, керівників до реалізації інноваційної освітньої діяльності, залучення їх до експериментування, в результаті чого зростає педагогічна майстерність, підвищується дослідницька культура, а сама інноваційна діяльність стає фактором розвитку закладу освіти.
Учасники конференції констатують, що прагнення до ефективної розбудови неперервної освіти вимагає від педагогічної науки та практики вивчення і впровадження нових форм, методів і технологій навчання та виховання, реалізації компетентнісного підходу в умовах профілізації навчання. Значну увагу під час роботи секцій і пленарних засіданнях приділено педагогічним інноваціям у системі неперервної освіти, як результату творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. На конференції представлені та обговорені нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні, зростання педагогічної майстерності освітянина, рівня його культури, мислення та світогляду.
Розробка та реалізація моделі підготовки педагога до інноваційної діяльності в системі неперервної освіти на різних рівнях дозволяє удосконалити сам процес підготовки, зробивши його впорядкованим та структурованим, забезпечує підвищення професійної компетентності вчителів, переведення освітнього процесу в режим постійного розвитку.
Формування готовності педагогічних кадрів засобами післядипломної освіти здійснюється на основі реалізації комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних заходів: курсова підготовка, робота кафедр, науково-дослідних лабораторій, навчально-методичних семінарів, інструктивно-методичних нарад, методичних об'єднань, круглих столів тощо, а також заходів міжрегіонального, всеукраїнського та міжнародного рівнів. За такого підходу педагог перебуває в центрі неперервного освітнього процесу і систематично підвищує свій професійний рівень та загальну культуру, а в освітньому закладі формується інноваційне середовище.
У роботі ХІV Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) «Неперервна освіта: актуальні дискурси» взяли участь науковці, викладачі та аспіранти закладів вищої освіти, інститутів післядипломної освіти, працівники закладів освіти з різних регіонів України, 15 з Угорщини, 7 зі Словаччини, по 2 з Молдови та Румунії, з них 21 доктор наук, 5 професорів, 2 старші наукові співробітник, 30 доцентів; 20 докторів філософії та 54 кандидати наук. До програми ХІУ Всеукраїнської науково-методичної конференції (з міжнародною участю) «Неперервна освіта: актуальні дискурси» було включено 126 доповідей та виступів, в яких висвітлювалися здобутки, проблеми й перспективи розвитку освіти в Україні, визначальні психолого-педагогічні та науково-методичні засади сучасної неперервної освіти, умови запровадження інноваційних технологій, особливості реалізації міжпредметних зв’язків, основ дистанційного онлайн навчання, проблеми народознавчої педагогіки, краєзнавства, психології, педагогіки та управління освітою. На конференції проведено два пленарні, вісім секційних засідань, працювали круглі та дискусійні столи з окремих педагогічних проблем.

Конференція вважає за доцільне:

1. Рекомендувати закладам післядипломної педагогічної, вищої, передфахової та середньої освіти України широко використовувати матеріали конференції у практичній діяльності для вдосконалення управлінської, навчальної і науково-методичної роботи у системі неперервної освіти.

2. Працівникам закладів післядипломної педагогічної освіти, центрів професійного розвитку педагогічних працівників, місцевим органам управління освітою України впроваджувати в роботу сучасні психолого-педагогічні ідеї, інноваційні технології, практичні досягнення та педагогічні здобутки щодо реалізації та удосконалення системи неперервної освіти, які доповідалися і обговорювалися на пленарних, секційних засіданнях, дискусійних та круглих столах конференції.

3. Реалізувати у системі неперервної освіти додаткові освітні програми підвищення кваліфікації, зорієнтовані на інформування, поширення, пропаганду, засвоєння інноваційних форм і методів діяльності та запровадження компетентнісної парадигми в єдності змістових, технологічних, особистісних та управлінських параметрів.

4. Ініціювати та всіляко підтримувати інноваційні підходи до освіти дорослих, розробку та апробацію нових педагогічних технологій: педагогічного цілепокладання, соціально-контекстної освіти, розвитку критичного мислення, використання методів проектування і моделювання; сучасних інформаційних технологій навчання, виховання і управління.

5. Для оптимізації та гармонізації професійної діяльності в системі неперервної освіти проводити цільове навчання педагогів з використання цифрових освітніх інструментів, сприяти створенню та модернізації багатофункціональних мультимедійних програм.

6. Рекомендувати закладам освіти використовувати в педагогічній практиці українську та європейську історико-педагогічну спадщину, здобутки сучасних вчених-педагогів при вивченні історії, мови, народознавчої педагогіки, краєзнавства.

7. Приділяти належну увагу питанням створення інклюзивного та здорового освітнього середовища.

8. Звернутися до Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України з наступними пропозиціями:

- прискорити прийняття закону України «Про освіту дорослих», в якому інституційно визначити систему післядипломної педагогічної освіти, як складової неперервної освіти;

- розробити комплекс нормативно-правових документів до закону «Про освіту дорослих»;

- внести корективи до діючих нормативно-правових документів МОН України, що регулюють діяльність вищих навчальних закладів, доповнивши їх нормативами, які враховують специфіку навчання у системі післядипломної освіти;

- розробити і впровадити механізм фінансування фундаментальних наукових досліджень із проблем післядипломної педагогічної освіти в наукових підрозділах інститутів післядипломної педагогічної освіти.

9. Клопотати перед Міністерством освіти і науки України щодо комплексного підходу до організації освітнього процесу в закладах освіти України, де навчання ведеться мовами національних меншин.

10. Звернутися до керівників освітніх інституцій країн-учасників конференції про систематичний обмін інформацією та налагодження тісної співпраці з питань розвитку післядипломної педагогічної освіти.

11. Опублікувати матеріали конференції в науковому віснику Ужгородського національного університету та окремому науково-методичному, а також висвітлити роботу конференції, вироблені нею рекомендації в засобах масової інформації, в періодичній пресі України.

Ухвала прийнята.

16 жовтня 2020 р., м. Ужгород