Освітній хакатон

📌 Загальний опис і місце в проєкті

Освітній Хакатон з інклюзивної тематики, започаткований ще у 2019 році, став органічною частиною проєкту SEED:EU4UA, отримавши нове дихання та європейський контекст. 

Його мета — створити простір для студентської креативності, презентації досліджень, аналізу європейського та українського досвіду в інклюзії, з особливим акцентом на цифрову подачу. Це не лише конкурс, а майданчик формування професійної позиції майбутніх педагогів, соціальних працівників, психологів.

📊 Формат і реалізація (відповідно проєктної пропозиції)

• Період проведення: 21 день (онлайн)

• Платформа: Facebook-група + додаткові цифрові інструменти (Canva, Google Slides, відеоредактори тощо)

• Учасники: 310 учасників та залучених глядачів

• Оцінювання: експертне журі + публічне голосування

🎯 Цілі Хакатону

• Популяризувати інноваційні практики інклюзії (особливо з країн ЄС)

• Розвивати в учасників навички презентації й аналітичного мислення

• Заохотити до міждисциплінарного підходу в інклюзивній освіті

• Формувати освітню спільноту, що об'єднує досвід поколінь

🧩 Зміст і тематичні блоки

⚙️ Європейські моделі підтримки дітей з ООП
💬 Інклюзія в умовах війни: психологічна стійкість і підтримка
🧠 Соціальна адаптація через гру, мистецтво, комунікацію
🌐 Цифрові інструменти для дистанційної інклюзивної освіти
🤝 Волонтерство як фактор соціалізації
     ...

📈 Результати й аналітичні висновки

Участь і залучення

• Рівень залученості: 80% учасників активно коментували, взаємодіяли з іншими постами.

• Формат голосування (лайки/реакції) сприяв популяризації теми за межами академічного середовища.

• Дискусійність: у коментарях велися змістовні міні-обговорення — ознака сформованої спільноти.

Освітній ефект

• Самостійна аналітика студентів: більшість матеріалів містили рефлексії, висновки, співвіднесення з українськими реаліями.

• Акцент на практику: підкреслювалися можливості локального застосування (напр. кейси адаптації ігор, модифікація уроків).

Європейський контекст

• 50% робіт прямо базувалися на досвіді країн ЄС.

• Актуальність: використання сучасних документів Єврокомісії, FRA, приклади з Erasmus+, UNICEF тощо.