У ХХ столітті українці пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та голод 1946-1947 років. Найбільшим був голод 1932-1933 років – його називають геноцидом українського народу, здійсненим режимом Йосипа Сталіна. За різними оцінками, тоді загинули близько 4,5 млн українців. Відповідно до закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого 28 листопада 2006 року, голод 1932-1933 років є актом геноциду українського народу, а його «публічне заперечення визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідностей є протиправним».

За традицією, цього дня українці запалюють у своїх будинках свічку на згадку про жертв штучного голоду, організованого радянською владою. На сьогоднішній день Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 22 держави.

Його встановлено згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, повідомляє Укрінформ. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але був скасований. Саме 21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Цьогоріч День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого. Україна знову бореться за свою свободу та незалежність, захищаючись від агресора. 

Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

Вісімдесят років тому, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

За роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні як на державному  так й на місцевому рівні.

У містах та містечках Вінницькій області проведено ряд заходів з вшанування пам´яті жертв Голокосту. Це є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Цінність світу пізнається в сумні часи війни. Зміцнення ідеалів миру і безпеки, припинення воєн і конфліктів стає головним пріоритетом в 21 столітті на національному та міжнародному рівні. День миру 2022 відзначається 21 вересня. Це свято встановлене Організацією Об'єднаних Націй в 1981 році. У 2002 році дата 21 вересня була встановлена як день загального припинення вогню і відмови від насильства. До Міжнародного дня миру в нашій країні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. Недаремно символом нашої держави став прапор, що має синьо-жовті кольори, які символізують мирне небо та достаток. І сьогодні для нашої держави це свято є особливо значимим. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидше припинення бойових дій в Україні, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою, про світле майбутнє дітей, про загоєння нестерпних ран у людських серцях, захист від агресорів. Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат.

День Незалежності України відзначається на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, який засвідчував новий статус Української держави. Повну державну незалежність Україна здобула після проведення загальнонаціонального референдуму 1 грудня 1991 року, коли за її незалежність висловились 90,32% громадян. У день святкування 31-річчя відновлення незалежності нашої країни, коли наш народ бореться з російськими загарбниками за життя своєї держави, на війні відстоюючи нашу волю, честь, гідність і незалежність, бажаємо один одному перемоги та довгоочікуваного миру. За нашу історію під рідним прапором!

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів. Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси–України – 28 липня – встановлено День Української Державності. Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України. В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також такі зауваги. Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.