Стоп булінг !

Про внесення змін до деяких законів України щодо

запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2024, No 40, ст.253)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України,

2001 р., No 30, ст. 142 із наступними змінами):

1) у статті 1:

абзац п’ятий після слів "зокрема домашнього насильства" доповнити словами

"насильства за ознакою статі, булінгу (цькування), мобінгу (цькування)";

після абзацу п’ятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство,

тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням

засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з

якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного

колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або

перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків;

програма для дитини або іншої особи, яка вчинила булінг (цькування), - комплекс

заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну

насильницької поведінки особи, яка вчинила булінг (цькування), формування у неї нової,

неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального

ставлення до своїх вчинків та їх наслідків;

програма для дитини або іншої особи, яка постраждала від булінгу (цькування) або

стала його свідком, - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної

залежності, невпевненості у собі та формування у особи, яка постраждала від булінгу

(цькування) або стала його свідком, здатності відстоювати власну гідність, захищати свої

права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів

державної влади, органів місцевого самоврядування".

У зв’язку з цим абзаци шостий - двадцять другий вважати відповідно абзацами

дев’ятим - двадцять п’ятим;

після абзацу двадцять четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"колектив - група з двох або більше осіб, які об’єднані (організовані) відповідно до

законодавства з метою здобуття освіти, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку,

лікування тощо та не перебувають між собою у трудових відносинах".

У зв’язку з цим абзац двадцять п’ятий вважати абзацом двадцять шостим;

2) у статті 10:

в абзаці другому частини другої слова "осіб, які їх замінюють" замінити словами

"інших законних представників дитини";

частини шосту і сьому викласти в такій редакції:

"Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та

Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Працівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту,

фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, молодіжних центрів, дитячих та

молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами

молодіжної роботи, які контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією

про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства,

експлуатації, найгірших форм дитячої праці або інших проявів жорстокого поводження з

дитиною";

частину восьму після слів "захист дітей від усіх форм" доповнити словами "та видів";

3) розділ II доповнити статтею 10-

1 такого змісту:

"Стаття 10-

1

. Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з

дитиною

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та

молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами

молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати

середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного

громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної

роботи, в якому в колективах перебувають діти:

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому

поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному

громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної

роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого

поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого

поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його

оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його

виконанням;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або

жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та

молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом

молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення

ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це

батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє

уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з

дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження,

відповідної програми для таких осіб.

Працівники закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного

громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної

роботи, в якому в колективах перебувають діти, у разі виявлення ознак насильства або

жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з

дитиною;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої)

медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;

повідомити керівника закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та

молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом

молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти, та принаймні одного з батьків

або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке

поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження.

Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для дітей та інших осіб, які

вчинили булінг (цькування), та програм для дітей та інших осіб, які постраждали від

булінгу (цькування) або стали його свідком, є місцеві державні адміністрації та органи

місцевого самоврядування.

Суб’єкт, відповідальний за виконання програм, передбачених частиною четвертою

цієї статті, організовує та забезпечує проходження таких програм особами, які вчинили

булінг (цькування), а особами, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його

свідком, - за їхньою згодою.

Формування та виконання програм, передбачених частиною четвертою цієї статті, для

дітей здійснюються з урахуванням їхніх вікових та психологічних особливостей.

Виконання програм, передбачених частиною четвертою цієї статті, забезпечують

фахівці, які пройшли відповідне навчання.

Типові програми для дітей та інших осіб, які вчинили булінг (цькування), для дітей та

інших осіб, які постраждали від булінгу (цькування) або стали його свідком,

розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей.

У випадках, передбачених законодавством, особу, яка вчинила булінг (цькування), за

рішенням суду може бути направлено для проходження відповідної програми строком від

одного до трьох місяців.

За відсутності судового рішення про направлення особи, яка вчинила булінг

(цькування), для проходження відповідної програми така особа може пройти відповідну

програму на добровільній основі, а діти віком до 16 років - за згодою батьків (інших

законних представників дитини)";

4) статтю 12 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"Батьки або інші законні представники дитини мають право отримувати інформацію

щодо порядку та умов проходження їхньою дитиною, яка постраждала від насильства або

жорстокого поводження, стала свідком насильства або жорстокого поводження,

відповідних програм для таких осіб".

2. У Законі України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (Відомості Верховної

Ради України, 2008 р., No 45, ст. 313 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого

змісту:

"унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною, її дискримінації

за будь-якими ознаками, приниження її честі та гідності".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - сьомий вважати відповідно абзацами шостим -

восьмим;

2) у частині першій статті 29 слова "особи, які їх заміняють" замінити словами "інші

законні представники дитини";

3) частину першу статті 31 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого

змісту:

"подавати керівнику дитячого закладу оздоровлення та відпочинку усні або письмові

заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з

дитиною та вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження)

реагування на такі випадки".

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п’ятим;

4) у статті 33:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

"Керівник та працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку зобов’язані

сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною";

доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

"4. Працівники дитячого закладу оздоровлення та відпочинку у разі виявлення ознак

насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з

дитиною;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої)

медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;

повідомити керівника закладу оздоровлення та відпочинку та принаймні одного з

батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке

поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження.

5. Керівник дитячого закладу оздоровлення та відпочинку:

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому

поводженню з дітьми у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку з урахуванням

Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та

Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми,

затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове

ознайомлення з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або

жорстокого поводження з дитиною в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку

протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або

жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних

представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу

Національної поліції України та службу у справах дітей;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з

дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження,

відповідної програми для таких осіб".

3. У Законі України "Про фізичну культуру і спорт" (Відомості Верховної Ради

України, 2010 р., No 7, ст. 50 із наступними змінами):

1) статтю 4 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дитиною, її дискримінації

за будь-якими ознаками, приниження її честі та гідності".

У зв’язку з цим абзаци шостий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим -

вісімнадцятим;

2) доповнити статтею 4-

2 такого змісту:

"Стаття 4-

2

. Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з

дитиною в закладах фізичної культури і спорту, в яких у колективах перебувають діти

Керівники та працівники закладів фізичної культури і спорту, в яких у колективах

перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та

жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу фізичної культури і спорту, в якому в колективах перебувають діти:

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому

поводженню з дітьми в закладі фізичної культури і спорту з урахуванням Типової

програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку

реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених

Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з

ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або

жорстокого поводження з дитиною в закладі фізичної культури і спорту протягом однієї

доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого

поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників

дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної

поліції України та службу у справах дітей;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з

дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження,

відповідної програми для таких осіб.

Працівники закладу фізичної культури і спорту, в якому в колективах перебувають

діти, у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною

зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з

дитиною;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої)

медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;

повідомити керівника закладу фізичної культури і спорту, в якому в колективах

перебувають діти, та принаймні одного з батьків або інших законних представників

дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від

насильства або жорстокого поводження".

4. У Законі України "Про культуру" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., No

24, ст. 168 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого

змісту:

"формування ненасильницької культури в суспільстві, поваги до прав і свобод

людини, унеможливлення її дискримінації за будь-якими ознаками, приниження її честі та

гідності".

У зв’язку з цим абзаци шостий - дев’ятнадцятий вважати відповідно абзацами сьомим

- двадцятим;

2) доповнити статтею 4-

3 такого змісту:

"Стаття 4-

3

. Механізми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з

дитиною в закладах культури, в яких у колективах перебувають діти

1. Керівники та працівники закладів культури, в яких у колективах перебувають діти,

зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з

дитиною.

2. Керівник закладу культури, в якому в колективах перебувають діти:

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому

поводженню з дітьми в закладі культури з урахуванням Типової програми

унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування

на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом

Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним

працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або

жорстокого поводження з дитиною в закладі культури протягом однієї доби з моменту

надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження

невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також

письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та

службу у справах дітей;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з

дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження,

відповідної програми для таких осіб.

3. Працівники закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, у разі

виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною зобов’язані:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з

дитиною;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої)

медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;

повідомити керівника закладу культури, в якому в колективах перебувають діти, та

принаймні одного з батьків або інших законних представників дитини, яка вчинила

насильство або жорстоке поводження, та дитини, яка постраждала від насильства або

жорстокого поводження".

5. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., No 38-

39, ст. 380 із наступними змінами):

1) пункт 3-

1 частини першої статті 1 виключити;

2) частину першу статті 6 після абзацу двадцять п’ятого доповнити новим абзацом

такого змісту:

"унеможливлення насильства, жорстокого поводження з дитиною, її дискримінації за

будь-якими ознаками, приниження її честі та гідності".

У зв’язку з цим абзаци двадцять шостий - тридцять сьомий вважати відповідно

абзацами двадцять сьомим - тридцять восьмим;

3) абзац десятий частини другої статті 25 замінити трьома новими абзацами такого

змісту:

"розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) учасників освітнього

процесу, інших осіб про невжиття заходів щодо запобігання і протидії насильству та

жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти та приймає рішення за результатами їх

розгляду;

у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти -

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки жорстокого

поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у

разі виявлення ознак жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це

батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє

уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;

вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам

освіти, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або

постраждали від насильства або жорстокого поводження".

У зв’язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом тринадцятим;

4) абзаци десятий - чотирнадцятий частини третьої статті 26 замінити трьома новими

абзацами такого змісту:

"затверджує положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому

поводженню з дітьми в закладі освіти з урахуванням Типової програми унеможливлення

насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки

насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів

України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників

закладу та здійснює контроль за його виконанням;

розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або

жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту

надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження

невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також

письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та

службу у справах дітей;

сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з

дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження,

відповідної програми для таких осіб".

У зв’язку з цим абзац п’ятнадцятий вважати абзацом тринадцятим;

5) у частині другій статті 30:

абзац двадцять другий викласти в такій редакції:

"положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з

дітьми в закладі освіти";

абзаци двадцять третій і двадцять четвертий виключити;

6) у статті 53:

у частині першій:

в абзаці десятому слова "булінгу (цькування)" виключити;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"проходження відповідної програми для осіб, які вчинили насильство або жорстоке

поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого

поводження";

абзац шостий частини третьої викласти в такій редакції:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти насильства або жорстокого

поводження з дітьми, а також стосовно інших учасників освітнього процесу";

7) у статті 54:

в абзаці двадцятому частини першої слова "у тому числі булінгу (цькування)"

виключити;

абзац чотирнадцятий частини другої замінити п’ятьма новими абзацами такого

змісту:

"у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною:

вжити невідкладних заходів для припинення насильства або жорстокого поводження з

дитиною;

за потреби надати домедичну допомогу, викликати бригаду екстреної (швидкої)

медичної допомоги та звернутися до органів Національної поліції України;

повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших

законних представників дитини, яка вчинила насильство або жорстоке поводження, та

дитини, яка постраждала від насильства або жорстокого поводження;

у разі вчинення жорстокого поводження з дитиною керівником закладу освіти -

невідкладно повідомити про це засновника закладу освіти та/або уповноважений ним

орган (особу)";

8) у статті 55:

у частині другій:

абзаци восьмий і дев’ятий викласти в такій редакції:

"отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх

дітей (дітей, законними представниками яких вони є), результати оцінювання якості

освіти в закладі освіти та його освітньої діяльності;

подавати керівнику закладу освіти (у разі вчинення жорстокого поводження з

дитиною керівником закладу освіти - засновнику закладу освіти та/або уповноваженому

ним органу (особі) усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства

або жорстокого поводження з дитиною, а також стосовно інших учасників освітнього

процесу, вимагати невідкладного (протягом однієї доби з моменту надходження)

реагування на такі випадки";

абзац десятий виключити;

абзаци одинадцятий і дванадцятий частини третьої виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту

2 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього

Закону.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня, наступного за днем

опублікування цього Закону:

розробити нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами

виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ

6 червня 2024 року

No 3792-IX

Алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу в закладах освіти

Булінг (цькування)* — психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство,

зокрема й через електронну комунікацію, що вчиняється щодо малолітньої чи

неповнолітньої особи та (або) такою особою щодо інших учасників освітнього процесу.

1⃣Хто є субʼєктом реагування в разі настання випадку булінгу (цькування) в

закладах освіти?

 служба освітнього омбудсмена;

 органи місцевого самоврядування;

 засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

 керівники та інші працівники закладів освіти;

 служби у справах дітей;

 центри соціальних служб;

 територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

2⃣Які ролі виконує Міністерство освіти і науки України в питанні превенції та

протидії булінгу (цькування)?

 розробляє, вносить зміни до нормативно-правових документів з питань запобігання

та протидії булінгу (цькування);

 спрямовує роботу щодо запобігання та протидії булінгу (цькування) через

розроблені та затверджені: план заходів, спрямованих на запобігання та протидію

булінгу (цькуванню) в закладах освіти; порядок реагування на випадки булінгу

(цькування); порядок застосування заходів виховного впливу.

3⃣Яку роль відіграє Міністерство соціальної політики України в питанні превенції та

протидії булінгу (цькування)?

 формує політику щодо надання послуги соціальної профілактики.

4⃣Яку роль відіграє Державна служба України у справах дітей у питанні превенції та

протидії булінгу (цькування)?

 впроваджує профілактичні заходи щодо протидії булінгу (цькуванню) в закладах

освіти, а також заходи, спрямовані на розвиток у підлітків життєвих навичок.

Служба у справах дітей здійснює забезпечення безпеки дітей, стосовно яких надійшла

інформація про жорстоке поводження з ними або загрозу їхньому життю чи

здоров’ю, через:

 невідкладне оцінювання рівня безпеки дитини спільно з уповноваженим

підрозділом територіального органу Національної поліції, який діє в межах своїх

повноважень, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних

послуг, представником закладу охорони здоров’я, у разі потреби із залученням

інших фахівців;

 вжиття в разі потреби заходів щодо організації надання дитині медичної допомоги,

її тимчасового влаштування;

 розв'язання питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої

особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясування причин, які призвели до

випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин.

5⃣Яку роль відіграють місцеві органи управління освітою (засновники закладу

освіти) в питанні превенції та протидії булінгу (цькування)?

 сприяють створенню безпечного освітнього середовища в закладах освіти;

 сприяють організації та проведенню інформаційно-освітніх заходів у закладах

освіти з метою захисту прав і свобод, формуванню в дітей ціннісних життєвих

навичок та моделей поведінки, протидії булінгу (цькуванню);

 здійснюють контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та

протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

 здійснюють контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за

ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,

віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового

стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

 сприяють організації навчання працівників закладів загальної середньої освіти

щодо запобігання та протидії проявам насильства та булінгу (цькування);

 упроваджують міжнародні програми з протидії та запобігання будь-яким проявам

насильства та булінгу (цькування);

 сприяють утворенню куренів-осередків з національно-патріотичного виховання

(первинних ланок «Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри

“Сокіл” (“Джура”)» у закладах загальної середньої освіти та проведення разом з

представниками громадськості заходів з навчання учнів навичок здорового та

безпечного способу життя, запобігання насильству та булінгу (цькуванню).

Місцеві органи управління освітою (засновники закладу освіти) в разі отримання заяви

або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

 розглядають скарги про відмову в реагуванні на випадки булінгу (цькування) за

заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та

ухвалюють рішення за результатами розгляду таких скарг;

 сприяють та вживають заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних

послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або

постраждали від булінг.

6⃣Яку роль відіграють заклади освіти в питанні превенції та протидії булінгу

(цькування)?

Роль керівника закладу освіти:

 сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

 забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного

від насильства та булінгу (цькування);

 розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та

протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

Керівник закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про випадок

булінгу (цькування):

 невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний

орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або

інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала

стороною булінгу (цькування);

 розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків,

законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення

розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або

повідомлення для ухвалення рішення за результатами проведеного розслідування

та вживає відповідних заходів реагування;

 якщо потрібно, викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для

надання екстреної медичної допомоги;

 повідомляє службу у справах дітей з метою розв'язання питання щодо соціального

захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу

(цькування), з’ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та

вжиття заходів для усунення таких причин;

 повідомляє центр соціальних служб з метою здійснення оцінювання потреб сторін

булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи,

забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг на рівні

громади;

 забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних

послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або

постраждали від булінгу (цькування).

Роль соціального педагога закладу освіти:

 сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури

здорового способу життя, збереженню репродуктивного здоров’я;

 сприяє запобіганню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього

процесу;

 здійснює розроблення та проведення профілактичних, інформаційно-освітніх

заходів у закладах освіти з метою захисту прав і свобод, формування у дітей

ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки;

 інформує учасників освітнього процесу щодо контактних даних національної

поліції, психологів, медиків, гарячих ліній, куди вони можуть звертатися, якщо

стали жертвами або свідками булінгу.

Соціальний педагог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про

випадок булінгу (цькування):

 бере участь у наданні допомоги постраждалим від насильства та іншим сторонам

булінгу;

 сприяє захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства,

представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо.

Роль практичного психолога закладу освіти:

 здійснює реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних

програм;

 сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідальної і безпечної поведінки в

ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя;

 сприяє запобіганню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед

здобувачів освіти.

Практичний психолог закладу освіти в разі отримання заяви або повідомлення про

випадок булінгу (цькування):

 здійснює роботу з постраждалими від насильства дітьми;

 формує небайдуже ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей.

Педагогічні працівники закладу освіти зобов’язані:

 сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового

способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу,

зобов’язані:

 захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм

фізичного та психологічного насильства, приниження честі і гідності,

дискримінації за будь-якою ознакою.

Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти мають право:

 проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо випадків

булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки,

вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником.

Педагогічні працівники та інші особи, які залучаються до освітнього процесу, у разі

отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобовʼязані:

 повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно

здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього

процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від

інших осіб;

 вживати невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

 якщо потрібно, надавати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної

(швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

 звертатися (якщо потрібно) до територіальних органів (підрозділів) Національної

поліції України.

7⃣Яку роль відіграють Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції

України в питанні превенції та протидії булінгу (цькування)?

 ведуть профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню дітьми

кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин і умов, які

цьому сприяють, вживають в межах своєї компетенції заходи для їхнього усунення;

 планують і реалізують профілактичні заходи в дитячому середовищі щодо

запобігання негативних явищ серед дітей;

 беруть участь у профілактичних заходах щодо запобігання дитячій бездоглядності

та правопорушенням серед дітей;

 здійснюють інформування громадськості, зокрема батьків та осіб, які їх замінюють,

щодо настання кримінальної та адміністративної відповідальності за вчинення

булінгу (цькування);

 організовують проведення окремої наради із запрошенням фахівців соціальних

служб, охорони здоров'я, освіти, прокуратури, громадських та інших організацій

щодо обговорення та визначення напрямів профілактики вчинення дітьми

нанесення самоушкоджень, які постраждали від булінгу;

 залучають представників громадських об’єднань (дитячих / молодіжних

громадських організацій / об’єднань), до проведення спільних інформаційно-

профілактичних заходів до відзначення Дня боротьби зі цькуванням (Міжнародний

день протидії булінгу);

 проводять зустрічі з батьками та вчителями для розроблення механізму боротьби з

булінгом, виявлення та запобігання його на ранніх етапах;

 інформують учасників освітнього процесу щодо контактних даних ювенальних

поліцейських, психологів, гарячих ліній, куди можуть звертатися для отримання

консультації, якщо стали жертвами або свідками булінгу.

Підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України в разі отримання

заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

 розглядають усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки цькування;

 перевіряють достовірність отриманої інформації, встановлюють рівень загрози для

жертви та інших учасників;

 вживають заходів для запобігання і припинення стосовно дитини будь-яких

протиправних діянь;

 виявляють можливих учасників булінгу (цькування), збирають відповідні

матеріали. Якщо потрібно, — оформляють матеріали про адміністративне

правопорушення;

 взаємодіють з іншими підрозділами НПУ, органами державної влади та місцевого

самоврядування з питань забезпечення прав та законних інтересів дітей.

8⃣Яку роль відіграють Центри надання соціальних послуг / Центри соціальних служб

у питанні превенції та протидії булінгу (цькування)?

 надають послугу соціальної профілактики.

Центр надання соціальних послуг / Центр соціальних служб у разі отримання заяви

або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

 здійснює оцінювання потреб сторін булінгу (цькування), визначає соціальні

послуги та методи соціальної роботи, забезпечує психологічну підтримку та

надання соціальних послуг;

 надає соціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних послуг з

урахуванням виявлених потреб сторін булінгу.

9⃣Яку роль відіграють громадські об’єднання в питанні превенції та протидії булінгу

(цькування)?

 (за згодою) беруть участь у навчанні працівників закладів загальної середньої

освіти щодо методів запобігання та протидії проявам насильства та булінгу

(цькування).

1⃣0 Яку роль виконує Служба освітнього омбудсмена в питанні превенції та протидії

булінгу (цькування)?

 має право аналізувати дотримання законодавства стосовно учасників освітнього

процесу, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили

булінг (цькування);

 має право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі

освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку

педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та

засновника закладу освіти;

 має право аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних

послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його

свідками або вчинили булінг (цькування).

1⃣1 Яку роль виконує Державна служба України у справах дітей у питанні превенції

та протидії булінгу (цькування)?

 здійснює координацію заходів та інформаційне забезпечення служб у справах дітей

щодо забезпечення безпеки дітей, стосовно яких надійшла інформація про

жорстоке поводження з ними або загрозу їхньому життю чи здоров’ю.

1⃣2 Яку роль відіграє Національна соціальна сервісна служба України у питанні

превенції та протидії булінгу (цькування)?

 здійснює заходи з державного нагляду (контролю) за якістю надання соціальних

послуг.

1⃣3 Що таке заходи виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування)?

Заходи виховного впливу — це заходи, які забезпечують корекцію поведінки сторін

булінгу (цькування), зокрема виправлення деструктивних реакцій та способів поведінки у

взаємостосунках.

1⃣4 Ким реалізуються заходи виховного впливу в закладах освіти?

 педагогічними працівниками закладу освіти;

 фахівцями служби у справах дітей;

 фахівцями центру надання соціальних послуг / центру соціальних служб;

 залученням потрібних фахівців із надання правової, психологічної, соціальної та

іншої допомоги;

 територіальними органами (підрозділів) Національної поліції України;

 іншими суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування).

1⃣5 Хто здійснює соціально-педагогічний супровід застосування заходів виховного

впливу, якщо стався випадок булінгу (цькування)?

Практичний психолог і соціальний педагог здійснюють психологічний та соціально-

педагогічний супровід застосування заходів виховного впливу у групі (класі), у якій

(якому) стався випадок булінгу (цькування), зокрема:

 діагностику рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки;

 розроблення програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із

залученням батьків або інших законних представників малолітньої або

неповнолітньої особи;

 розроблення корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із

залученням батьків або інших законних представників малолітньої або

неповнолітньої особи;

 консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу.

У разі відсутності практичного психолога та соціального педагога супровід застосування

заходів виховного впливу здійснюють працівники служби у справах дітей та центру

соціальних служб у випадку їхньої наявності на території громади.

Також підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України проводять

індивідуально-профілактичну роботу та супроводження щодо недопущення таких

випадків.

*Закон України від 5 вересня 2017 року No 2145-VIII «Про освіту», Закон України від 18

грудня 2018 року No 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо протидії булінгу (цькуванню)», наказ МОН від 28.12.2019 No 1646 «Деякі

питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного

впливу в закладах освіти», Кодекс України про адміністративні правопорушення

За інформацією з сайту МОН