Діти мріють про свободу, рівність і братерство, і дорослі не повинні про це забувати. 

       Діти найбільше  цінують повагу до себе, як до окремої особистості. І страждають вони від того самого, що й дорослі. Від залежності. Від самоти. Від нерозуміння. Від невідповідності бажань і можливостей.

   Спостерігайте й вивчайте своїх дітей, але не поспішайте робити висновки, засмучуватись або навпаки, радіти своїм спостереженням. 

         Дитина розвивається, а отже, розвиваються, а часом і видозмінюються її здібності. І тільки трепетна, делікатна, постійна увага та розуміння допоможуть Вашому малюкові яскравіше, повніше й багатограніше виявити себе в суспільстві.  Ми даруємо батькам основну істину: "Кожна дитина  розквітає по-своєму". Важливо побачити, відчути те, що малюкові вдається легко, те, до чого він відчуває інтерес, і з опорою на перші паростки здібностей будувати всю співдружність дорослого й дитини. 

    Слід пам'ятати! Дитина має право на вибір, на свої помилки й уроки, на нашу чесність і повагу, тому що дитина - самостійна особистість,  просто поки ще маленька.

         Ми запрошуємо кожну сім'ю стати "детективами" - зайнятися пошуком позитивного в дітях, орієнтуючись на промовисті тези:

* Немає нездібних - є ті, хто опановує по-іншому!

* Немає імпульсивних - є безпосередні!

* Немає агресивних - є напористі!

* Немає повільних - є розважливі!

* Немає ледачих - є розслаблені!

* Немає боязких - є обережні!

* Немає гіперактивних - є енергійні!

* Немає незрілих - є ті, які розквітають пізно!

* Немає дратівливих - є чутливі!

* Немає впертих - є наполегливі!

Звернення дітей до батьків

(із книги Ш.О.Амонашвілі "Формуючи людину")

"Беріть нас такими, якими ми є, і зробіть нас такими, якими ми маємо стати. Нам важко зрозуміти вас, тому ми й діти. Ви маєте розгадати нас. Тому ви й дорослі". 

БАТЬКІВСЬКА   ПЕДАГОГІКА

 ... Як виховувати?  Як знайти гармонію батьківської любові й вимогливості? Як дати дітям щастя?

      Батьківські материнські почуття важко передати словами  їх може збагнути тільки той хто став батьком - матір'ю...   Молодий батько привіз дружину додому. Потім він, щасливий і схвильований зайшов з дитиною на руках. Хотів щось сказати і  ... заплакав, а, подолавши хвилювання сказав: "З тієї митті, як пролунав його крик, я відчув себе зовсім іншою людиною. Я тримаю в своїх руках майбутнє. Від мого серця відділилася маленька крихітка, а почуття таке, що це моє друге серце, друге єство."

      Є в світі десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п'ятий шиє одяг... Та є в світі найуніверсальніша - найскладніша й найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї - це творення людини.

      Так це робота - найвідпповідальніша й найскладніша. В ній зливається інтимне і громадянське.

      І в цьому злитті, на мою думку, і полягає гармонія людського щастя. Якщо ти хочеш стати неповторною особистістю, якщо мрієш залишити після себе глибокий слід на землі - не обов'язково бути видатним письменником чи вченим, творцем космічного корабля чи відкривачем нового елемента періодичної системи. Ти можеш утвердити себе в суспільстві, засяяти прекрасною зіркою неповторної   людської індивідуальності, виховавши добрих дітей.

      Хоч би яка у вас відповідальна, складна, творча робота була на виробництві, знайте, що вдома вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота - виховання людини. Скрізь вас можна замінити іншим працівником - від сторожа на фермі до міністра. А справжнього батька не замінить ніхто!

      Людина - найвища цінність серед усіх цінностей світу. Зрозуміймо, шановні батьки, що невихована людина, моральний невіглас, недоук - це однаково, що літак, випущений у політ із зіпсованими двигунами, він загине сам і принесе загибель людям.

                                                                                                                                                                                            Василь  Сухомлинський.

Пам’ятка  батькам  від  дитини

•  Не розбещуйте мене, цим ви мене псуєте.

•  Не бійтеся бути вимогливим зі мною.

•  Не давайте обіцянок, яких ви не можете виконати.

•  Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді.

•  Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити сам.

•  Не нарікайте на мене  в присутності сторонніх людей.

•  Не змушуйте мене відчувати, що мої провини смертельний гріх.

•  Не захищайте мене від наслідків моїх власних помилок – я вчуся на своєму досвіді.

•  Дозвольте мені ставити запитання і отримувати чесні відповіді.

•  Не карайте  мене, коли я і так переживаю через невдачу

РОЗМОВА З БАТЬКАМИ НАОДИНЦІ 

Шановні  батьки !   

   Усім, зацікавленим у тому, щоб їхні діти росли не хвальками  і  зазнайками,  іншими словами  - мали адекватну , а не завищену самооцінку, декілька ПОРАД.

• Не перехвалюйте дитину, але й не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте! Хвала, як і покарання, повинна бути сумірна із вчинком.

• Не забувайте хвалити інших у присутності дитини. Підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина може також досягти цього.

• Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тією, якою вона була вчора й, можливо, буде завтра).

• Будьте для дітей прикладом шанобливого ставлення до інших, прикладом терпимості, розуміння та поваги поглядів і думок, відмінних від ваших особистих.  

• Заохочуйте в дитині ініціативу. Хай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї.

• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості і результати справи

• Прищеплюйте у дітей повагу до людей будь-якої національності. Навчайте любити і поважати людину просто за те, що вона людина.