АЛГОРИТМ ДІЙ КЕРІВНИКА НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ОТРИМАННІ ІНФОРМАЦІЇ АНОНІМНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

АЛГОРИТМ ДІЙ

керівника навчального закладу при отриманні інформації анонімного повідомлення терористичного характеру

 Посадова особа навчальної установи при отриманні інформації щодо його замінування зобов’язана:

- негайно повідомити  територіальний орган Головного Управління Національної поліції (тел. 102, 0412 407 000), Управління СБ України в Житомирській області (тел. (0412) 47-21-52), Головного Управління надзвичайних ситуацій України в Житомирській області (тел. 0412 421 513).

Керівник установи або особа, яка  приймає таке повідомлення від громадян (і  потім повідомляє органи Національної поліції – СБ України), повинні намагатись уточнити і мати наступні дані:

–       джерело отримання інформації;

–       час і точне місце події (адреса);

–       характер діяння (вибух, погроза вибуху, повідомлення про замінування);

–       об’єкт посягання.

3. Керівник навчальної установи або особа, що виконує його обов’язки, після отримання повідомлення та доведення інформації до правоохоронних органів повинна організувати:

• посилення охорони і пропускного режиму наявними силами;

• призупинення тимчасово функціонування об’єкту або його окремих ланок, виведення за його межі вільного персоналу;

• організувати евакуацію відвідувачів, працівників та учнів з усього закладу освіти;

• доки не прибуде оперативна група правоохоронних органів, перебувати на безпечній відстані від об’єкта. Захистити та перекрити доступ до нього людей; 

• організувати підготовку місця для евакуйованих відвідувачів чи персоналу систему оповіщення;

• розпорядитися підготувати приміщення для роботи працівників правоохоронних органів;

• з прибуттям оперативної групи правоохоронних органів доповісти обстановку та далі діяти за їх вказівками;

• організувати зустріч спецпідрозділів СБУ, ГУНП, ДСНС та забезпечити їм умови для проведення заходів, щоб запобігти, локалізувати або ліквідувати наслідки можливого терористичного акту.
  
  

ПОРЯДОК ДІЙ
при виявлені підозрілого предмету з ознаками вибухового пристрою:

1. Негайно припинити будь-які зайві дії поруч з виявленим предметом.
2. Звернути увагу оточуючих людей на небезпеку та ініціювати їх відведення на максимально безпечну відстань, але не менше ніж 100 м. При цьому слід зберігати спокій та рівновагу, намагатися не провокувати паніку.
3. Терміново повідомити про знахідку представників правоохоронних органів та аварійні служби за телефонами 101, 102 та дати максимально детальний опис виявленого предмету і ситуації що склалася.
4. За можливості, позначити місце виявлення предмету за допомогою підручних засобів.
5. Запам'ятати та, за можливості, зафіксувати обставини виявлення предмета, час виявлення, місце розташування, його зовнішній вигляд, характерні ознаки. Звернути увагу на осіб які можуть бути причетні до залишення виявленого предмету, запам'ятати їх прикмети. Для надійної фіксації важливої інформації доцільно застосовувати засоби фотографування за їх наявності.
6. Обов'язково дочекатися в безпечному місці прибуття представників спеціальних вибухотехнічних або піротехнічних служб та особисто передати фахівцям наявну інформацію стосовно предмету.

                                                            УВАГА! КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1. Торкатися вибухонебезпечного або підозрілого предмета, зрушувати його з місця, проводити будь які маніпуляції з ним.
2.    Будь яким чином впливати на предмет, піддавати його механічному, термічному, акустичному, світловому або іншому впливу.
3.    Самостійно відкривати та перевіряти підозрілі сумки, коробки, валізи.
4.    Намагатись самостійно знешкоджувати вибухонебезпечний предмет.
5.  Використовувати поруч з предметом відкритий вогонь, палити, використовувати електронагрівальні прилади.
6.   Користуватися поруч з предметом засобами радіозв'язку, мобільними телефонами та іншими приладами що передають радіосигнали.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

                ОЗНАКИ, ЩО МОЖУТЬ ВКАЗУВАТИ НА НАЯВНІСТЬ ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ:

• виявлення сумок, валіз, пакунків, коробок та інших предметів, які залишені без нагляду власників;  

• наявність на виявленому предметі ознак стандартних бойових припасів, піротехнічних виробів, або їх частин; 

• виявлення елементів тари, упакування, оболонок, обгорток, етикеток від зарядів вибухових речовин та засобів підриву промислового виготовлення з відповідним маркуванням; 

• наявність на виявленому предметі частин та деталей, які не відповідають його прямому призначенню; 

• наявність на виявленому предметі мобільного телефону;

• наявність на виявленому предметі електричних дротів, фрагментів електричних схем, антен, світлових індикаторів, ізоляційної стрічки, тощо, які не відповідають призначенню предмета, або функція яких незрозуміла;

• наявність дроту, нитки або мотузки яка відходить від виявленого предмета; 

• виявлення предметів, які не відповідають навколишній обстановці, або походження яких незрозуміло; 

• підозрілі звуки які лунають від виявленого предмета (звук ходу механічного годинника, звук роботи вібраційного механізму або дзвінка телефону, інші періодичні звуки); 

• незвичайно велика маса предмета, яка викликає підозру; 

• наявність електричних дротів, мотузок на воротах, дверях, вікнах і інших конструкціях, що відкриваються; 

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Зовнішній вигляд саморобного вибухового пристрою, часто, приховує його справжнє призначення. У якості маскування для вибухових пристроїв використовуються такі звичайні побутові предмети як пакети, коробки, сумки, згортки, іграшки, предмети побуту та ін.     

ПАМ'ЯТАЙТЕ! що дзвінки за номерами телефонів аварійних служб 101, 102, 103, 104 безкоштовні з будь-яких телефонів та можливі навіть за відсутності коштів на рахунку.

ООрганізація роботи закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану

Створення безпечних і комфортних умов перебування дітей в закладах дошкільної освіти є ключовим завданням роботи колективів дитячих садочків. Аби допомогти адміністраціям та педагогічним працівникам підготуватися до нового навчального року та спрямувати освітній процес на збереження та відновлення  фізичного, психічного та духовного здоров’я вихованців, ми зробили огляд деяких нормативних документів, які регламентують функціонування ЗДО.

Нормативна база

Діяльність закладів дошкільної освіти в умовах воєнного стану регулюються низкою нормативних документів, зокрема, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», листом ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» та листами МОН: 

• від 06.03.2022 № 1/3370-22  «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання»; 

• від 15.03.2022 № 1/3454-22 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році»; 

• від 17.03.2022 №1/3475-22  «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»; 

• від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;

• від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні»;

• від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;

• від 22.06.2022 №1/6894-22 «Про методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період»; 

• від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»;

• від 27.07.2022 № 1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році».

Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації. Вони призначають комісії з обстеження закладів освіти щодо готовності до організації освітнього процесу, які мають перевірити: 

• заклади освіти та прилеглі території на наявність вибухонебезпечних предметів;

• готовність систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);

• наявність планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальних місць, засобами захисту, аптечкою тощо). Облаштування внутрішнього простору приміщень укриттів має бути комфортним, містити все необхідне обладнання для організації освітнього процесу. Також бажано облаштувати в укриттях різні ігрові осередки (куточок творчості, читання, тощо).

Під час підготовки до нового навчального року у закладах освіти потрібно провести тренування з учасниками освітнього процесу щодо опрацювання алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації та серію тематичних занять щодо збереження життя та здоров’я й надання домедичної допомоги.

Організаційні аспекти діяльності ЗДО

Для забезпечення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу у закладі освіти керівникам дитячих садків рекомендовано провести такі заходи:

• передбачити по два вихователі на кожну зміну та по два помічника вихователя на одну групу; 

• зменшити кількість дітей до 10 у групах для дітей раннього віку,  до 15 – для дітей дошкільного віку; 

• запровадити різний режим роботи ЗДО (від 2 до 12 годин);

• передбачити різні форми організації освітнього процесу: очна, змішана, дистанційна (педагогічна підтримка сімей), зокрема і для тих дітей, які тимчасово знаходяться поза межами нашої країни.

В освітньому процесі доцільно використовувати технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, шахи, залучати дітей до малювання та поробок з паперу, природного матеріалу тощо.

Особливу увагу варто зосередити на педагогічній діяльності тих груп, до яких зараховано дітей зі статусом внутрішньо переміщених осіб. Адже ці вихованці потребують окремого психолого-педагогічного супроводу у процесі адаптації до нових умов, тож педагогічним працівникам потрібно:

• спостерігати за такими дітьми; 

• враховувати в освітній роботі інформацію щодо їхнього психічного стану; 

• впроваджувати види діяльності, які сприятимуть емоційній підтримці дітей та налагодженню комунікації з ними;
  використовувати індивідуальний підхід у роботі з вихованцями; 

• залучати їх до колективної творчої діяльності.

Організація освітнього середовища

Освітнє середовище має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей. Сучасний універсальний дизайн має бути орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії та включати: 

зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами. У вікових групах має бути достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри;

візуальне оформлення простору, пов’язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування ««Стіни, що говорять», локації «Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів», «Родина» тощо.

Організація дистанційної форми здобуття освіти вихованців

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі керівники ЗДО мають:

• організувати навчання та надавати методичну підтримку педагогічним працівникам щодо дистанційної роботи з дітьми;

• забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;

• організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу. Педагогічний колектив має  заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності;

• контролювати систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку. 

Рекомендовано проводити дистанційне навчання у таких режимах: 

• синхронному (у формі онлайн-заняття). Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку мають тривати не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин. Під час заняття слід обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери - вона має бути встановлена на рівні очей або трохи вище, щоб діти бачили очі педагога; 

• асинхронному  (запис відео заняття та передача його батькам для самостійного опрацювання дітьми). Під час зйомки варто прагнути до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів, дозовано використовувати переходи та анімацію. 

Організація роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

В умовах воєнного стану важливим напрямом роботи ЗДО є продовження здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, максимальне збереження кадрового потенціалу педагогічних працівників, які забезпечують їхнє навчання, створення безпечного освітнього середовища та надання якісних психолого-педагогічних послуг. 

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти керівник закладу освіти утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання на підставі:

• заяви одного з законних представників дитини з ООП;

• висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром, який містить інформацію про рівень підтримки дитини (якщо у висновку не має цих даних, інклюзивна група на створюється, а дитина зараховується у групу з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ)).

Також під час дії воєнного стану для створення інклюзивної групи додатково подається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності). 

Якщо висновок ІРЦ, який було видано до введення воєнного стану в Україні, втрачено, то законні представники дитини з ООП можуть:

• отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» або у відповідному мобільному додатку;

• звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання дитини та отримати копію висновку або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

У період воєнного стану  гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах не застосовується (тобто в інклюзивній групі може бути більше трьох дітей з ООП).

Аби дізнатися про алгоритм визначення категорій (типологій) освітніх труднощів у дітей з особливими освітніми потребами раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти слід опрацювати лист МОН від 08.06.2022 № 4/1196-22, який містить: 

• інструмент оцінки розвитку сфер дитини раннього віку (соціальної, емоційної, сенсорної, мовленнєвої, когнітивної та рухової (фізичної);

• перелік можливих особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами та наявних освітніх труднощів у дітей дошкільного віку, які можуть бути їм притаманні; 

• методичний інструментарій вимірювання ступеня їх прояву, визначення бар’єрів, особливих освітніх потреб і стратегії подальшої підтримки.

 Організація ефективної взаємодії з учасниками освітнього процесу

Ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом. Аби організувати ефективну взаємодію всіх учасників освітнього процесу можна використовувати різноманітні онлайн сервіси та ресурси, зокрема:

• сайт закладу освіти. Для якісного функціонування слід постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, розмістити на ньому завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, створити віртуальну бібліотеку з добіркою освітніх ресурсів; 

• оптимальні канали комунікації для здійснення кожного конкретного завдання, проведення індивідуальних консультації з фахівцями (відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі тощо); 

• месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) для оперативного спілкування з батьками;

• електронні платформи Zoom, Google Meet, Google Classroom, Microsoft Teams тощо.

Організація харчування

У закладі дошкільної освіти дозволяється перебування дітей без організації харчування упродовж терміну до чотирьох годин. При цьому, потрібно забезпечити кількаденний запас продуктів тривалого зберігання та подбати про запас продуктів для дітей з особливими дієтичними потребами.

Рекомендований перелік: свіжі фрукти; сушені фрукти, ягоди; хлібці; борошняні кулінарні вироби, печиво з вмістом цукрів не більше 5 грамів на 100 грамів печива; пастеризовані соки; пастеризоване молоко; молоко безлактозне або рослинні напої; батончики: білкові, злакові, фруктові; чай.

Поради щодо організації харчування: 

• не використовуйте продукти, у якості яких сумніваєтеся (за відсутності електропостачання продукти, що зберігаються за низьких температур у холодильнику, можуть стати небезпечними); 

• зберігайте їжу в закритих контейнерах; 

• тримайте в чистоті посуд для приготування та споживання їжі; 

• не споживайте їжу, яка була забруднена, а також ту, що перебувала за кімнатної температури протягом двох годин або більше, має незвичний запах, колір або текстуру; 

• використовуйте кип’ячену або бутильовану питну воду.

Оплата праці працівників

Під час воєнного стану працівники можуть виконувати професійні обов'язки, пов’язані з освітнім процесом:

• у штатному режимі (заробітна плата має виплачуватись за тарифікацією в повному обсязі); 

• за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі (дистанційно) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У таких випадках оплата праці здійснюється в повному обсязі відповідно до законодавства. Якщо відсутні організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи, оголошується простій щодо окремих працівників (у тому числі непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом), за якими зберігається середній заробіток. 

Попри жорсткі воєнні дії на території нашої держави дитячі садочки готуються до зустрічі вихованців у новому навчальному році й прикладають всі зусилля для створення безпечного середовища та вдосконалення освітнього процесу незалежно від форми здобуття освіти. Вони міцно тримають свій маленький, але такий важливий для нашого майбутнього, освітянський фронт!