Все що потрібно

знати про булінг

ДОКУМЕНТИ

Наказ від 02.10.2018р. № 1047

"Про затвердження Методичних

рекомендацій щодо виявлення,

реагування на випадки домашнього

насильства і взаємодії педагогічних

працівників із іншими органами

та службами"

від 18.12.2018р. № 2657-VIII

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Лист від 07.12.2017 р. № 2229

"Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Методичні рекомендаціїї до Листа від 07.12.2017 р. № 2229

Наказ від 28.12.2019 р. № 1646

Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

План заходів

спрямованих на запобігання та протидію булінгу

на 2022/2023 навчальний рік

План спільної роботи

ювенальної поліції та ССД

на 2022-2023 н.р. з питань профілактики адміністративних правопорушень серед дітей

та учнівської молоді

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Ознаки чи фактори, які можуть вказувати на булінг або ризики щодо його виникнення

(натискай на зображення)

Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім’ях.

Соціальна структура булінгу:

Нападник
Жертва
Свідок

Форми та види булінґу

Види булінґу можна об’єднати в групи:

словесний (вербальний);
фізичний;
соціальний (емоційний);
електронний (кібербулінґ);
ну, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами.

Найпоширенішими формами булінґу є:

Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.
Образливі жести або дії.
Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.
Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.
Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження).
Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі в чатах і т.д.), розпускання чуток і пліток.

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.
Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.
Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.
Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).
Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).
Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.
Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;
неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

ВАЖЛИВО! Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи.