Дидактична гра — це така колективна, цілеспрямована навчальна діяльність, коли кожен учасник і команда в цілому об’єднані виконанням головного завдання й орієнтують свою поведінку на виграш. Дидакт Ю. Мальований трактує дидактичну гру «як форму навчання, де засвоєння учнями змісту освіти під керівництвом учителя опосередковано їхньою ігровою взаємодією, що регулюється певними встановленими правилами гри, порядком, режимом».
Мета дидактичних ігор — формування в учнів уміння реалізовувати теоретичні знання у практичній діяльності.
Використання дидактичних ігор вимагає дотримання деяких умов:
1. Актуальність дидактичного матеріалу допомагає дітям сприймати завдання як гру, відчувати зацікавленість в отриманні правильного результату, намагатися знайти правильне рішення.
2. Колективність допомагає об’єднати дитячий колектив у групу, що здатна виконувати завдання більш високого рівня, ніж той, якого може досягти одна дитина.
3. Змагальність. Дух змагання створює в окремих учнів і в групи намагання виконати завдання швидше й цікавіше, ніж супротивники.
4. Новизна. Кожна гра привносить у життя учнів щось нове.
5. Добровільність. Гра — цілком добровільна справа. Не можна нав’язувати гру, навіть якщо вона здається дуже корисною.
6. Гра — не урок, а лише його елемент. Вона може вводити учнів у нову тему, створювати дух змагання на уроці, сприяти рефлексії тощо. Гра — це показник методичного досвіду учителя. Водночас — це багата на враження робота дітей на уроці.
7. Учитель повинен не тільки проводити гру, а й грати разом з дітьми. Тому емоційний стан педагога має відповідати ігровій діяльності.
8. Гра — це засіб діагностики. Дитина розкривається у всіх своїх якостях. Не можна карати дітей, які порушили атмосферу гри. Це може бути приводом для доброзичливої бесіди, пояснення. Діти можуть зібратися разом і проаналізувати, хто й як проявив себе у грі та як необхідно було запобігти конфлікту.
Прості правила, що допоможуть у грі :
1. Грай чесно та дружно, дотримуй правил. Правила у грі — закон!
2. Для гри знайди безпечне місце. Не грай на дорогах, біля сміттєвих баків. Грай подалі від квіткових клумб і скляних шибок, поважай чужу працю.
3. Об’єднуючись у команди за допомогою «сліпого» жереба, щоб кількість «сильних» і «слабких» гравців у командах була рівною.
4. Пам’ятай, ти граєш не один. Дай змогу товаришам виявити себе.
5. Обирай супротивника, рівного за силами.
6. Намагайся допомагати товаришам з команди. Пам’ятай: у команді один — за всіх і всі — за одного!
7. Не гарячкуй задарма. Чим спокійнішим будеш — тим швидше переможеш.
8. Слухай керівника гри, адже він — головний суддя гри.
9. Підпорядковуйся капітанові — він старший у грі.
10. Якщо ти переміг — не зазнавайся (адже можна грати й краще). Не кепкуй над тими, хто програв. Пам’ятай: у грі ви — супротивники, а поза грою — друзі-товариші.
11. Якщо ти програв — не журися! Подякуй переможцеві за науку. Намагайся перемогти під час наступної зустрічі.
12. У грі не сердься на того, хто випадково штовхнув тебе або наступив на ногу.
13. Бережи приладдя для ігор.
14. Суддя! Будь чесним. Нехай твої рішення будуть справедливими, щоб були задоволені як переможці, так і ті, хто програв.