Завдання логопеда в закладі дошкільної освіти:

• Створення єдиного корекційно-освітнього простору.

• Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

• Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

• Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень.

Завдання логопедичної роботи в ЗДО з дітьми дошкільного віку, що мають недоліки мовленнєвого розвитку:

• Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату.

• Розвиток фонематичних процесів.

• Розвиток дрібної моторики.

• Усунення вад звуковимови.

• Збагачення словникового запасу.

• Вдосконалення граматичної сторони мовлення.

• Підготовка до навчання грамоти.

• Форми роботи:

• Фронтальні логопедичні заняття.

• Індивідуальні логопедичні заняття.

• Групова та індивідуальна робота з дітьми

Форми взаємодії з батьками:

• Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.

• Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході, яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.

• Поради логопеда в інформаційному осередку логопедичного кабінету та групи старшого дошкільного віку, які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.

• Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.

• "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

За допомогою до вчителя – логопеда потрібно звернутися коли :

В 2 роки якщо Ваш малюк:

• не розуміє мовлення дорослих,

• не вимовляє ніяких звуків,

• не використовує звуконаслідування, не вимовляє окремих слів,

• якщо мовленнєвий щоденник завели, а записати в ньому немає що.

В 3 роки, якщо Ваш малюк :

• не будує речень,

• якщо говорить на « своїй мові», якщо «каша в роті»,

• якщо не вимовляє звуків : а,о,у,і,и,е,б,п,м,т,д,н,г,к,х,в,ф,

Три роки це вік – коли відсутність мовлення чи низький рівень його розвитку впливають на формування мислення. Якщо вчасно не звернутися до фахівців, це може привести до затримки психічного розвитку дитини

В 4 роки, якщо Ваш малюк :

• не вимовляє звуки с, з, ц,

• пропускає чи переставляє місцями склади,

• не знає кольорів, плутає назви тварин, овочів, фруктів.

Чотири роки це вік – коли можна виправляти порушення звуковимови. Дитина готова уважно слухати і виконувати завдання, вона вже може контролювати власне мовлення. Але важливо виправляти не лише звуки, а при потребі, працювати над виправленням та розвитком  складової структури слів, словникового запасу, граматичним оформленням…

В 5 років, якщо Ваш малюк :

• не вимовляє звуки ш, ж, ч, щ

• робить помилки в закінченнях слів,

• не вміє переказувати,

• відповідає на запитання одним словом.

П'ять років це вік – коли поступово поширюється словниковий запас, дитина може будувати розгорнуті речення і все менше плутає значення слів. Мовлення в 5 років вже подібне на «доросле» мовлення .

В 6 років, якщо Ваш малюк :

• не вимовляє звук р,

• не вміє визначити перший і останній звуки в слові,

• не може запам’ятати букви та вивчити алфавіт,

• не вміє розповідати,

• не знає пір року,

• плутає «направо-наліво».

В шість років – це вік, коли дитина готується до навчання у школі. Мовленнєвий розвиток – один із важливих показників його готовності. Всі мовленнєві порушення бажано виправити до вступу у школу, щоб вони в майбутньому не заважали навчанню.