Поради
Як уберегти дітей від мін та вибухівки
1. Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо.
2. Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.
3. Покажіть дитині фото мін-метеликів та упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають
4. Розкажіть дітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить. Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”. Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті.
5. Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?
Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.
Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.
6. Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ
Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: лісовий скарб.
Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметів від освітнього проєкту «Стопміна».
Посібник для самостійного вивчення населенням способів захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предмета від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Джерело: ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН УКРАЇНИ
Фізична безпека дітей під час війни
Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе.
2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
4. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню.
5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові.
6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину.
7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти.
8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції.
11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях.
Джерело: ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН УКРАЇНИ
Як підтримати дітей у бомбосховищі. Корисні поради під час війни
1. Розкажіть про план дій:
- Складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині інструкцію щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.
- Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті: що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть знаходитись рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти краще сприймають, якщо це буде візуалізовано).
2. Як ти почуваєшся?
- Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, слідкуйте за емоційною реакцію дитини та рівнем її активності. Важливо, щоб дитина проговорювала, ставила запитання, проявляла свої емоції.
- Якщо дитина впала в стан ступору, то важливо повернути її до вербальної комунікації та активної діяльності.
Для цього поставте 3 запитання і чекайте відповіді. Наприклад:
Тебе звати Наталя, так?
Ти зараз стоїш, так?
Ти одягнена в червону кофтину, так?
- Можна також масажувати кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Також дати випити води, чаю, поїсти та обійняти.
- Реагуйте на потреби та задовольняйте їх за можливості. Це поверне дитину до відчуття безпеки.
3. Розкажи, що ти відчуваєш
- Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість через те, що відбувається навколо, фрази "не переживай" чи "тобі не варто злитись" не заспокоять дитину.
Натомість скажіть: "Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся". Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.
У якості підтримки не варто давати обіцянок, які не залежать від вас: "все буде добре", "нічого не станеться", натомість скажіть: "що б не сталось, головне – ми разом".
- Якщо діти грають чи малюють "війну" – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, ричи, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги й напруги.
4. Дозволь обійняти тебе
Обіймайте дитину. Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруги та допомогти дитині заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:
"Обійми метелика" — дитина обіймає свої плечі двома руками й може себе поплескати по плечах.
"Водоспад" — дорослий підходить до дитини й руками погладжує з плечей і до поясу, наче знімаючи щось з плечей.
"Кокон" — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.
Допомогти вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу може стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками "А", "О", ефективним також є дихання животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможе знизити рівень впливу події та стресу на організм.
5. Який у нас режим дня?
У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. Від самого ранку і до вечора, загинаючи пальчики, проговорюйте та відтворюйте послідовність дня.
6. Я піклуюсь про тебе і про себе
- Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо піклуватиметеся про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас. Тому для дитини важливо розуміти, що ви зберігаєте спокій і маєте план дій.
- Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості, поспілкуйтесь з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.
7. Ми з усім впораємось!
- Обережно закінчуйте розмови. Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Коли ви завершуєте розмову, оцініть емоційний стан та рівень фізичної реакції: спостерігайте за мовою тіла, оцінюйте рівень занепокоєння, завершуйте на позитивному. Створюйте спільні традиції завершення дня (обійматися, молитися, пити чай або ж співати).
- Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини.
- Надавайте дитині лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.
Наші діти переживають складні часи. Під час бомбардування міст вони повинні ховатися у бомбосховищах. Для них це великий стрес. Потрібно дотримуватися певних порад, щоб наші дітки не панікували та відчували себе захищеними!