Управлінська діяльність

Звіт перед громадськістю

директора Комунального закладу «Новомиколаївський ліцей»

Шевченківської селищної ради

Жадана Володимира Миколайовича

про діяльність на посаді протягом 2020/2021 навчального року.

04.06.2021

Шановні колеги, батьки, учні, представники громадськості! Закінчився навчальний рік, і ми підводимо підсумки роботи колективу закладу, оцінюємо діяльність директора на посаді протягом 2020/2021 навчального року.

Як директор закладу у своїй діяльності протягом звітного періоду я керувався Статутом ліцею, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов’язками директора, законодавством України, іншими нормативними актами, що регламентують роботу керівника закладу загальної середньої освіти.

1. Загальна інформація про ліцей

Комунальний заклад «Новомиколаївський ліцей» Шевченківської селищної ради є комунальною власністю Шевченківської селищної ради Харківської області. Управління та фінансування здійснюється Гуманітарним відділом (освіти, культури, молоді, фізичної культури та спорту) Шевченківської селищної ради, якому делеговані відповідні повноваження. Будівля закладу прийнята в експлуатацію 1978 року. У 2020/2021 навчальному році працювало 19 педагогічних працівників та 9 працівників обслуговуючого персоналу. Навчання завершило 87 учнів.

У закладі є офіційний сайт, на якому висвітлюється життя учнів, робота педагогів.

2. Методична робота

Методична робота в закладі у 2020/2021 навчальному році проводилась відповідно до її структури, згідно з рекомендаціями щодо організації й проведення методичної роботи з педагогічними кадрами, згідно з законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про дошкільну освіту», на виконання «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки», постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки України, на виконання заходів щодо реалізації регіональних освітніх проєктів Вищого комунального навчального закладу «Харківська академія неперервної освіти», відповідно до наказу по ліцею від 01.09.2020 року № 115 «Про організацію та структуру методичної роботи у 2020/2021 навчальному році», з метою науково-методичного забезпечення та інформаційного супроводу педагогічного процесу, організації удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних працівників. Адміністрацією закладу здійснено аналіз організації методичної роботи у ліцеї за 2020/2021 навчальний рік. Методична робота з педагогічними кадрами у закладі освіти була спрямована на вдосконалення професійної компетентності кожного вчителя.

Аналіз підсумків методичної роботи за 2020/2021 навчальний рік показав, що педагогічний колектив успішно працював над реалізацією методичної теми: «Формування ключових компетентностей учнів на основі диференційованого підходу під час освітнього процесу».

Протягом минулого навчального року зріс рівень педагогічної майстерності вчителів. Система методичної роботи у закладі була спрямована на розвиток творчої особистості учня, вчителя. Головні зусилля було зосереджено на наданні реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій.

Координувала роботу в закладі методична рада. На засіданнях методичної ради ліцею були розглянуті такі питання:

- аналіз методичної роботи у 2019/2020 навчальному році та завдання на 2020/2021 навчальний рік, структура методичної роботи ліцею;

- ознайомлення з методичними рекомендаціями щодо викладання предметів базового циклу у 2020/2021 навчальному році;

- робота методичних об’єднань;

- підготовка і проведення І етапу Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін;

- про організацію і проведення атестації педагогічних працівників у 2019/2020 навчальному році;

- підготовка учнів 4-го, 9-го класів до державної підсумкової атестації;

- аналіз результатів навчальних досягнень учнів, створення умов для їх підвищення;

- розвиток творчої ініціативи вчителів, їх участь у обласних конкурсах, проєктах;

- підсумки методичної роботи з педагогічними кадрами у 2020/2021 навчальному році;

- виконання планів методичних об’єднань за 2020/2021 навчальний рік.

Робота над методичною темою активізувала методичну діяльність кожного вчителя, сприяла підвищенню рівня його теоретичної підготовки. Кожен учитель окремо працював над темою, яка базувалася на загальній.

Планування методичної роботи включало такі основні напрямки:

- функціонування методичної ради;

- робота предметних методичних об’єднань;

- робота колективного об’єднання вчителів;

- робота диференційованих об’єднань вчителів;

- робота школи молодого вчителя;

- забезпечення самоосвіти вчителів;

- створення творчих звітів педагогічних працівників;

- організації наукової роботи з учнями.

Протягом 2020/2021 навчального року у закладі працювали методичні об’єднання вчителів:

- початкових класів (керівник Баранова В.М.);

- математично – природничого циклу (керівник Жадан Л.М.);

- філологічно – суспільствознавчого циклу (керівник Гожа Т.М.);

- класних керівників (керівник Зеленська О.В.).

В основі роботи методичних об’єднань лежить організація системної роботи із здібними та обдарованими дітьми, науково-дослідницька робота вчителів та учнів, підвищення професійної компетентності вчителів відповідно до кваліфікаційної категорії. Кожне методичне об’єднання працює за власною темою. У наявності плани роботи та протоколи засідань методичних об’єднань. Систематично проводилися засідання ШМО, де вчителі вивчали навчальні програми, інструктивні та методичні листи Міністерства освіти і науки України, підручники та посібники, обговорювали доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, знайомились з новинками методичної та психолого-педагогічної літератури, звітували про курсову підготовку з метою пропагування педагогічного досвіду, аналізували результати І та ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, якість знань, умінь і навичок з предметів за результатами навчального року. Упродовж навчального року всіма методичними об’єднаннями були проведені предметні тижні, під час яких учні розширювали свої знання з різних предметів.

Учителі закладу брали участь у районних та обласних конкурсах:

- у обласному фестивалі «добрих практик» - Андрієнков І.Л., заступник директора з НВР, нагороджений дипломом І ступеня, вчитель англійської мови, нагороджений дипломом ІІ ступеня, Жадан Л.М., класний керівник 5-го класу, нагороджена дипломом ІІІ ступеня, Зеленська О.В, педагог-організатор, нагороджена дипломом ІІІ ступеня, Ісмаілова Л.М., Ісмаілова К.А., Черкашина І.О. (лауреати).

- у всеукраїнській премії Global Teacher Prize Ukraine - Андрієнков І.Л., нагороджений Сертифікатом учасників.

Протягом навчального року педагоги закладу брали участь в регіональних освітніх проєктах:

№ з/п

Назва проекту (указати його статус (міжнародний, всеукраїнський, регіональний) та засновників проекту)

Роки участі

Що зроблено за проектом: придбано, створено, підготовлено

1

«Підвищення якості підготовки учнів Харківської області до Всеукраїнських учнівських олімпіад із навчальних предметів» (Регіональний, Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»)

2017 - 2021

Підготовлено переможців ІІ етапу олімпіад

2

«Розвиток інклюзивної освіти в Харківській області»

(Регіональний, Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»)

2019 - 2021

Запроваджено інклюзивне навчання, залучено фахівців, проведено методичні, просвітницькі заходи, участь у заходах КВНЗ «ХАНО»

3

«Виховний простір Харківщини»

(Регіональний, Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти»)

2012-2021

Проведено виховні заходи, участь у конкурсах відповідно до плану (в т.ч. в режимі онлайн)

Протягом року функціонував сайт закладу, кожен вчитель має свій персональний сайт для презентації власного ефективного педагогічного досвіду, консультування, професійного спілкування з колегами.

Робота з молодими вчителями була спрямована на підвищення рівня їхньої психолого-педагогічної, загальнокультурної, фахової й методичної підготовки. Продовжила роботу школа молодого вчителя.

Основні завдання роботи школи молодого вчителя: забезпечення методичної, інформаційної та інших видів допомоги, організація навчання в різних формах; діагностика та контроль діяльності молодих педагогів у період навчання, доведення до їхнього відома результатів діагностики і контролю, колегіальне обговорення.

Основною метою її діяльності є професійна адаптація, забезпечення виконання функціональних обов’язків із мінімальними психологічними труднощами, створення умов для максимально швидкого включення молодих педагогів у навчальний процес школи, ознайомлення педагогів із пріоритетними напрямками роботи школи, їхніми ціннісними основами, з педагогічними технологіями і методиками, які співвідносяться із змістом освіти, що реалізується в школі, з вимогами, які вона висуває до професійної майстерності вчителя.

Оскільки перехід на нову якість освіти сьогодні тісно пов’язаний з новими способами зберігання, у закладі використовується комп’ютерна техніка, Інтернет під час проведення уроків з різних предметів. У закладі ведеться цілеспрямована робота щодо створення умов для інтелектуального та духовного розвитку обдарованих дітей. Задоволення їх потреб здійснюється шляхом залучення до різних видів творчості. Робота гуртків, факультативів впливає на інтереси і здібності дитини, а також на формування творчої особистості.

У процесі вивчення стану мотивації роботи вчителів у закладі встановлено, що посадові обов’язки вчителів відповідають рівню їхніх знань і вмінь; у педагогів сформова­но почуття відповідальності за результати власної праці; вони ініціативні й самостійні.

З ентузіазмом, творчо працює у закладі соціальний педагог Голубенко О.В., яка вивчає психологічний мікроклімат класних колективів, веде роботу з дітьми, яким необхідні педагогічна підтримка та соціальний захист. Для педагогів закладу великою допомогою в роботі з класом стали її традиційні заняття з учнями та класними керівниками:

- психолого-педагогічні аспекти запобігання виникненню конфліктів у дитячих колективах;

- формування психолого-педагогічних компетенцій учителя;

- система роботи з неординарними дітьми.

Важливу роль у спрямуванні методичної роботи, формуванні професіоналізму вчителя та організації роботи над методичною темою відігравали педагогічні ради. Для проведення педрад використовувалися як традиційні форми, так і нетрадиційні, а саме: робота у групах, конференція.

За звітний період всі педагоги пройшли курси підвищення кваліфікації:

- при Комунальному вищому навчальному закладі «Харківська академія неперервної освіти»;

- Київському університеті імені Б. Грінченка (поза планом);

- ТОВ «Всеосвіта» (поза планом);

- ГО «ЕдКемп Україна» (поза планом);

- освітній проєкт «На Урок» (поза планом).

Підвищенню рівня професійної компетентності вчителів сприяє атестація педагогічних працівників закладу, яка здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.10 № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.10 № 1255/18550, зі змінами. У наявності перспективне та поточне планування атестації педагогічних працівників, щорічне коригування перспективного й поточного планування. Плани атестації педагогічних кадрів виконуються. Своєчасно та якісно оформлюються відповідні документи (у наявності накази, протоколи, атестаційні листи, звітна документація). Педагогічні працівники ознайомлені з нормативно-правовою документацією з питань атестації. Випадків конфліктів з питань проведення атестації кадрів не було, апеляцій до атестаційних комісій вищого рівня не надходило. Вчителі, які атестувалися, проводили відкриті уроки, позакласні заходи, відкриті години спілкування. В цьому році пройшли атестацію:

- Зеленська Оксана Володимирівна – вчитель біології, якій присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».

- Зеленська Оксана Володимирівна – педагог-організатор, якій присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».

- Онищенко Світлана Іванівна – вчитель початкових класів, яка не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст першої категорії» та якій присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».

Якісний склад вчителів закладу:

2020/2021 н.р.

Вища категорія 4

І категорія 5

ІІ категорія / 12 тарифний розряд 5

Спеціаліст / 11 тарифний розряд 5

Педагогічне звання «старший вчитель» 5

Значну роль у підвищенні професійної майстерності вчителя відігравали як індивідуальні форми методичної роботи (наставництво, стажування, консультації, співбесіди), так і групові форми (відкриті уроки, семінари, інструктивно-методичні наради, методичні діалоги педагогів, що викладають однакові предмети).

Педагогічні працівники закладу задіяні в роботі районних методичних об’єднань та мали змогу відвідувати районі заходи, працювати над удосконаленням форм і методів навчально-виховної діяльності для підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу.

Заклад співпрацює з вищими закладами освіти:

1. Заклади освіти району;

2. Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова;

3. Харківська державна зооветеринарна академія;

4. Харківський національний університет внутрішніх справ;

5. Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка;

6. Харківський національний університет внутрішніх справ;

7. Харкіський університет повітряних сил ім.І.М.Кожедуба;

8.Харківський ліцей з посиленою військовою та фізичною підготовкою;

9.Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди;

10.Харківський національний університет ім.Каразіна;

11.Харківська гуманітарно – педагогічна академія.

12.Харківський національний автомобільно-дорожній університет.

Основний критерій визначення ефективності методичної роботи — результативність освітнього процесу.

Результативною є методична робота в галузі роботи з обдарованими школярами й підготовка їх до районних турів, конкурсів, олімпіад.

Результати ДПА учнів 4, 9 класу

Учні 4,9 класів звільнені у 2020/2021 навчальному році від ДПА у зв’язку з епідеміологічною ситуацією.

За підсумками 2020/2021 навчального року із 87 учнів 1-10 класів:

• 22 учні 1-3 класів вербально оцінені,

• 87 учнів 1-10 класів атестовані,

• 87 учнів переведено до наступного класу,

• 1 учень нагороджений Похвальним листом «За високі досягнення в навчанні».

Аналізуючи результативність методичної роботи можна зробити такі висновки:

1. Методична рада успішно справляється зі своїми завданнями, надає кваліфіковану допомогу у питаннях творчої і практичної діяльності педагогів, у підвищенні рівня їх майстерності;

2. Все більше вчителів використовують нестандартні форми уроків та інноваційні методи навчання, що дозволяє підвищувати інтерес учнів до предметів;

3.Підвищився рівень педагогічної майстерності вчителів, удосконалюється методика проведення уроків.

Але є ще багато питань, над якими необхідно працювати.

Перш за все - це підвищення результативності роботи закладу:

1. Підвищення якості навчання і рівня навчальних досягнень учнів, для чого необхідно:

- формувати в учнів внутрішню мотивацію до навчання;

- створити кожному учневі ситуацію успіху на основі індивідуального підходу;

- активізувати роботу з учнями початкового рівня навчальних досягнень;

- організувати співпрацю з учнями, з їх батьками з питань підвищення якості навчальної праці школярів;

- систематизувати роботу щодо підготовки випускників школи до участі в ДПА та ЗНО.

2. Підвищення продуктивності діяльності вчителя на уроці:

- вчити учнів використовувати найраціональніші способи роботи, які сприяють успішному оволодінні навчальним матеріалом;

- створити на своїх уроках умови для розвитку творчого потенціалу дитини;

- застосовувати такі технології, методи, прийоми, які сприяли б розумінню всіма учнями навчального матеріалу, формуванню здатності виконати домашнє завдання самостійно, зниженню невмотивованого перевантаження дитини даним предметом;

- збільшити використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі, для чого необхідно постійно підвищувати інформаційно-комп’ютерну грамотність вчителів.

3. Підвищення результативності участі учнів в олімпіадах, предметних турнірах, конкурсах різного рівня:

- проводити систематичну роботу з обдарованими та здібними учнями щодо підготовки їх до участі в олімпіадах, турнірах, конкурсах;

- здійснювати діагностику і постійно поповнювати банк даних обдарованих та здібних дітей;

- розвивати індивідуальні здібності і таланти учнів;

- забезпечити здібних учнів завданнями творчого характеру;

- забезпечити якісну роботу факультативів;

- активізувати запровадження в життя кращих надбань власного досвіду через створення авторських програм, друкування власних методичних розробок, створення власних сайтів, участь в конкурсах «Учитель року» тощо;

- вдосконалювати систему самоосвітньої роботи вчителя.

4.Забезпечити своєчасне проходження курсової підготовки та атестації педагогічних кадрів.

5.Передбачити під час планування роботи участь кожного педагога у методичній роботі.

6. Працювати над розробками власних науково-методичних і дидактичних матеріалів та публікація передового досвіду.

3. Виховна та позакласна робота

Морально-духовне становлення дітей та учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного смислу життєдіяльності є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Тому виховна діяльність нашого ліцею була спрямована на реалізацію поставлених завдань та виконання Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”; Концепцію національно – патріотичного виховання дітей та молоді, Національну доктрину розвитку освіти, Конвенцію ООН про права дитини та інших нормативно-правових актів та державних національних програм. Закладена в них методологія виховання надає пріоритет розвиненій особистості, її життєвому й професійному самовизначенню, самореалізації, життєтворчості у відповідності з національними цінностями .

Ліцей працював над темою: «Формування ключових компетентностей учнів на основі диференційованого підходу під час освітнього процесу». Тема з виховної роботи над якою працює шкільне методичне об’єднання класних керівників: ”Виховання у школярів свідомого ставлення до здоров’я, формування загальнолюдських моральних цінностей шляхом впровадження основних орієнтирів виховання”.

Протягом навчального року педагогічний колектив, батьки, громадськість продовжували працювати над реалізацією заходів щодо виконання Програми правової освіти населення, Державної програми протидії торгівлі людьми, Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, Концепції національно – патріотичного виховання учнів та молоді. Окремо проводили заходи щодо профілактики тютюнопаління, боротьби з вживанням наркотиків, алкоголю. Значну увагу приділяли заходам, які спрямовані на недопущення болінгу в ліцеї та за його межами.Основними напрямками виховної роботи – Основні орієнтири виховання : ціннісне ставлення до себе, ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей; ціннісне ставлення до праці, ціннісне ставлення до природи, ціннісне ставлення до мистецтва, ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави; громадянське виховання, трудове, військово - патріотичне, правове, морально-естетичне, екологічне, виховання здорового способу життя, робота шкільного активу „Альтаїр”. Відповідно до плану роботи школи проводилися загальношкільні виховні заходи: Тиждень безпеки руху та попередження дитячого травматизму, конкурс малюнків „Щаслива дитина – квітуча Україна”, «Зима - чарівниця», конкурс ораторського мистецтва, свято Першого Дзвоника, Свято до Дня учителя;відзначення Дня партизанської слави, урок гендерної грамотності, екологічна акція «Чисте подвір’я», відзначення Дня людей похилого віку, Дня української писемності та мови, виставка «Різдвяна писанка», виставка зимових композицій «Зимовий вернісаж», участь в обласних змаганнях з футболу, присвяченого Дню фізкультури, річниці визволення України; до Дня українського козацтва; відзначення Дня пам’яті жертв Голодоморів (години спілкування, тематичні бесіди, виставка матеріалів, відзначення Дня прав людини; тиждень протидії торгівлі людьми ( за окремим планом), акція «16 днів проти насильства»: Єдиний правовий день з питань профілактики насильства в сім'ї, тренінг «Знай свої права» (7-8 клас), виставка малюнків та плакатів «Мої права та обов’язки» (1-10 кл.), круглий стіл«Попередження насильства в сім'ї» (9 кл.), години спілкування, бесіди «Попередження торгівлі людьми», «Експлуатація дитячої праці» (1-10 кл.),випуск тематичної стінгазети «Всесвітній день боротьби зі СНІДом», «День прав людини»,години спілкування та бесіди «СНІД-загроза для людства!», «Обери життя»,відкрита година спілкування «Закон. Права та обов’язки» (3 кл.), перегляд відеороликів, мультфільмів, презентацій « Торгівля людьми» (5-11 кл.), оформлення тематичних матеріалів у куточку соціального педагога «Це потрібно мені: Я обираю безпечне життя!», ігри «права та обов’язки» (2-4 кл.), анкетування старшокласників з проблеми насильства у суспільстві «Моє життя у сім'ї та школі» ( 9 кл.);відзначення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом та толерантного відношення до ВІЛ-інфікованих, конкурс учнівської творчості, акція „Молодь за здоровий спосіб життя”, виставка новорічних поробок для прикрашання ялинок біля фасаду школи (1-4 кл.), свято «Миколай, ти до нас завітай», Чемпіонат школи з футболу, тенісу(3-11 кл.). Відзначення Дня Соборності України, Дня пам’яті Героїв Крут, день пам’яті Небесної Сотні, Дня здоров’я, Дня Чорнобильської трагедії, річниці виведення радянських військ з Афганістану, Міжнародного дня рідної мови, Шевченківських днів (за окремим планом); Тиждень книги; конкурс малюнків «Моя Батьківщина – мій рідний край. День Вишиванки, свято Останнього дзвоника, військово-спортивна гра «Джура –Зірниця», День захисту дітей .

4. Правовиховна робота

Однією із складних проблем сучасної школи є наявність правопорушень серед дітей та підлітків.

Відповідно з метою профілактики правопорушень в ліцеї створено систему профілактичної роботи.

Первинна профілактика:здійснюється контроль за відвідуванням учнями ліцею; розроблено правила для учнів; проводиться цикл бесід на правову тематику;

Вторинна профілактика: створена рада профілактики правопорушень. На своїх засіданнях вона розглядає питання роботи з учнями, схильними до правопорушень;учні охоплені постійними і тимчасовими дорученнями;проводиться систематична індивідуальна робота з дітьми.

Дітей , які стоять на внутрішкільному обліку схильних до правопорушень немає.

5. Соціальний захист

Соціальна підтримка дітей пільгових категорій, що навчаються у закладі, проводиться згідно з діючим законодавством. На початок навчального року були уточнені списки учнів пільгових категорій.

Ці діти постійно перебувають у центрі уваги адміністрації школи. Для них була організована участь у таких заходах: участь у новорічних заходах з подарунками . Діти з малозабезпечених сімей та діти позбавлені батьківського піклування щоденно отримують безкоштовне гаряче харчування у їдальні ліцею. З опікунами дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування підтримується постійний зв'язок класних керівників, адміністрації школи.

Станом на 01.06.2021 р. дітей пільгових категорій: діти сироти – 0, діти-напівсироти –2, діти, позбавлені батьківського піклування –2, діти одиноких матерів – 7, діти-інваліди – 0, діти з багатодітних сімей – дітей –22 , сімей –9, діти, які постраждали від аварії на ЧАЕС – 1, діти з малозабезпечених сімей – дітей - 0, сімей –1, діти, батьки яких перебувають зоні АТО – 1.

6. Співпраця з батьками

Виховання учня в школі і сім’ї – щоденний нерозривний процес. Тому педагогічний колектив працює у тісній співпраці з батьківським колективом з метою створення найсприятливіших умов для самореалізації та розвитку школяра. Батьки є учасниками позакласних заходів, пов’язаних з професіями, світом захоплень, родинними святами. Чергові з числа батьків слідкують за порядком під час загальношкільних заходів. Адміністрація закладу, класні керівники та соціальний педагог тісно співпрацюють з сім’ями своїх вихованців: відвідують дитину вдома, спілкуються з родиною. Свої спостереження заносять до щоденника психолого-педагогічних спостережень.

Однією з традиційних з форм роботи з батьками є педагогічний всеобуч. Тематика лекцій на класних і загальношкільних батьківських зборах підбирається з врахуванням вікових особливостей дітей. Для проведення лекторіїв запрошуються працівники Шевченківського відділення ювенальної поліції, районного відділу юстиції, сімейний лікар Новомиколаївської АСЛ, лікарі Шевченківської ЦРЛ.

7. Збереження і зміцнення здоров’я учнів та працівників

Медичне обслуговування учнів та працівників закладу організовано відповідно до нормативно-правової бази. Для якісного медичного забезпечення учнів співпрацюємо з працівниками Новомиколаївської амбулаторії сімейного лікаря. Щорічно діти проходять поглиблене медичне обстеження. Відповідно до результатів медичного огляду дітей, на підставі довідок лікувальної установи у школі формуються спеціальні медичні групи, а також уточнені списки учнів підготовчої, основної групи та групи звільнених від занять фізичною культурою на навчальний рік. Відповідно цих списків видається наказ по ліцею. Медичне обслуговування працівників закладу організовано також на базі Шевченківської ЦРЛ. Вони щорічно проходять поглиблений медичний огляд. Працівник їдальні проходить медичний огляд два рази на рік. Проходження медичного огляду фіксується в санітарних книжках установленого зразка, які реєструються і зберігаються у директора закладу.

Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального харчування дітей протягом перебування у закладі. Організація харчування учнів закладу регламентується законами України «Про освіту» (ст. 25), «Про повну загальну середню освіту» (ст..22), «Про охорону дитинства» (ст. 5), Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», іншими нормативними документами. Згідно з вищезазначеними документами, учні 1-4 класів, учні пільгових категорій, діти з ООП забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням. Учні 5-11 класів харчуються за рахунок батьківських коштів. Гаряче харчування учнів 1-11 класів відбувається згідно графіку на двох великих перервах у їдальні закладу.

Цікавими оздоровчими заходами у закладі є проведення традиційного Дня здоров’я, Дня фізкультурника, спортивні змагання, шкільної спартакіади, бесіди з лікарями Шевченківської ЦРЛ, показ відеофільмів про шкоду куріння, наркотиків, алкоголю, виступи лікаря сімейної медицини Новомиколаївської амбулаторії сімейної медицини. У планах виховної роботи кожного класного керівника є розділ «Заходи по збереженню житя і здоров’я дітей», де запланована певна робота оздоровчого характеру з класом.

Оздоровлення учнів у пришкільному таборі «Романтик» та мовному таборі у 2020/2021 навчальному році скасовано у зв’язку з карантинними обмеженнями.

8. Стан охорони праці та безпеки життєдіяльності

Робота з охорони праці, безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, профілактики травматизму дітей у побуті та під час освітнього процесу визначається у діяльності педколективу як одна із пріоритетних і проводиться відповідно до Законів України «Про охорону праці», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу, та інших численних нормативних актів, які регламентують роботу закладу з цих питань. Стан цієї роботи знаходиться під постійним контролем адміністрації закладу. Наказом по ліцею призначається відповідальний за організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі, сплановані заходи.

На початку навчального року, напередодні канікул та святкових днів проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності серед учнів, відпрацьована програма вступного інструктажу. Перед початком канікул діти пишуть пам’ятки з БЖД з відповідними підписами дітей, класного керівника, батьків та відповідними записами у класному журналі. Ведеться сторінка у класному журналі щодо додаткових бесід з питань профілактики безпеки життєдіяльності. Регулярно відбуваються цільові інструктажі з учнями перед екскурсіями, походами, спортивними змаганнями. У закладі в наявності необхідні журнали з реєстрації всіх видів інструктажів з питань охорони праці. Кожна класна кімната, кабінет, майстерня, спортзал має необхідний перелік документації з питань безпеки життєдіяльності. Також у приміщеннях закладу розміщено кілька стендів по безпечній поведінці. Питання охорони праці та попередження травматизму неодноразово обговорювалися на нарадах при директору.

Вивчаючи стан травматизму серед учнів, можна відмітити, що в закладі освіти здійснюється задовільна робота щодо попередження нещасних випадків, створення безпечних умов навчання.

9. Фінансово-господарська діяльність

Адміністрація закладу разом з колективом, батьками, селищною радою, гуманітарним відділом, Новомиколаївською сільською радою, приватними підприємцями, спонсорами постійно працює над удосконаленням матеріально-технічної бази, підтриманню її у робочому стані.

Протягом 2020/2021 навчального року було проведено таку роботу:

- Ремонт навчальних кабінетів закладу;

- Встановлено комп´ютерний кабінет;

- Облаштовано спортзал для занять силовими видами спорту і гімнастикою;

- Проведено капітальний ремонт підлоги в ігровому спортзалі;

- Проведено утеплення котельні;

- Виконано частковий ремонт огорожі;

- Завершено заміну ламп освітлення на світлодіодні;

- Замінено лінолеум у двох кабінетах.

Проте, є і проблеми:

- Потребують оновлення шкільні меблі.

- Потребують заміни 24 дверні блоки в навчальних кабінетах;

- Необхідна допомога кваліфікованого електрика для заміни автоматичних вимикачів;

- Необхідне поновлення посуду для їдальні;

- Необхідно провести ремонт доріг для підвезення учнів між населеними пунктами і по

Новомиколаївці.

10. Управлінська діяльність

Управління ліцеєм здійснюється згідно з річним плану роботи закладу, планом внутрішкільного контролю та календарних планів вчителів-предметників і планів виховної роботи класних керівників. Така система планування, що відпрацьована у закладі і заснована на взаємодії всіх ланок, підрозділів та учасників освітнього процесу, забезпечує координацію їх діяльності, єдність вимог, контролю та взаємоконтролю в процесі роботи, сприяє досягненню ефективності та вдосконаленню освітнього процесу й забезпечує планомірний розвиток закладу.

У закладі освіти в наявності усі нормативно-правові документи, що регламентують діяльність ЗЗСО. З підключенням ліцею до мережі Інтернет стало можливим користуватися матеріалами сайтів Міністерства освіти і науки України, головного управління освіти, сайтами обласних інститутів післядипломної освіти, інших закладів освіти, що дає можливість оперативно й мобільно користуватися достовірною інформацією вчителям і адміністрації закладу, вчасно знайомитися з новими документами.

Контроль - це важлива, складна та об’єктивно необхідна функція управління. У закладі ефективність здійснення контролю зумовлює якість реальних і подальше прогнозування бажаних показників розвитку закладу освіти, його освітнього процесу та діяльності всього колективу. Контроль дозволяє тримати в полі зору управління найважливіші питання закладу, своєчасно реагувати на відхилення від норми та на негативні явища, знаходити невикористані резерви, підтримувати оптимально трудову атмосферу в колективі. У закладі адміністрацією використовується багато різних форм контролю за станом освітнього процесу і, в першу чергу, таких традиційних як вивчення викладання стану предметів та виконання навчальних планів та программ, перевірка класних журналів, щоденників поведінки, тощо. Під час здійснення внутрішньошкільного контролю за рівнем викладання навчальних предметів заступником директора ліцею використовуються картки аналізу та вивчення стану викладання предметів з використанням комп’ютера. Аналіз результатів внутрішньошкільного контролю знаходить відображення у рішеннях педагогічної ради закладу, відповідних наказах по ліцею. Крім контролю за рівнем знань та навчальних досягнень учнів проводяться систематичні дослідження стану відвідування занять та стану навчальної дисципліни, регулярно проводиться моніторинг якості освіти та оприлюднюється на сайті закладу, проводиться самооцінювання управлінських та освітніх процесів. За результатами моніторингу адміністрація закладу приймає ефективні управлінські рішення щодо конкретних учителів та учнів.

11. Результати самооцінювання управлінських та освітніх процесів

Напрям оцінювання 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1.1. Комунальний заклад «Новомиколаївський ліцей» Шевченківської селищної ради здійснює свою діяльність в одному двоповерховому приміщенні, зданому в експлуатацію в 1978 році. Станом на 1 вересня 2020 року у закладі навчається 86 учнів. Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужність. Проєктна потужність закладу – 380 осіб.

За результатами спостереження та опитування учасників освітнього процесу з’ясовано, що територія та приміщення закладу в цілому є комфортними та безпечними. В основному територія та приміщення закладу чисті та охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку. Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу. Територія ділянки закладу частково освітлюється у вечірній та нічний час. Потребує освітлення більша частина території та майданчик зі штучним покриттям. Наявні окремі пошкодження цілісності огорожі території закладу, до якого є доступ сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту, відсутні ворота. Є пост чергових у приміщенні, що унеможливлює доступ для сторонніх осіб.

Навчальні кабінети початкової школи непрохідні. Прохідний один кабінет – кабінет фізики. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти. Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле. Майданчики для учнів 1-4-х класів частково обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів, потребують оновлення. Майданчики для учнів 1-4-х класів потребують оновлення ігровим обладнанням, не обладнані тіньовими навісами.

У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. У закладі проводиться щоденне вологе прибирання і провітрювання всіх приміщень.

Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані. На вході до туалетних кімнат наявне відповідне маркування, але відсутнє спеціальне пристосування для учнів з ООП. Туалетні кімнати для учнів початкової та середньої і старшої ланок є спільними. У санвузлах до рукомийників забезпечено подачу тільки холодної води, є рідке мило, паперові рушники.

Питний режим забезпечено одним із дозволених способів (питний фонтанчик). Проте на момент проведення самооцінювання на виконання протиепідемічних заходів питний режим забезпечено за рахунок питної води, яку учні приносять з дому. Приміщення їдальні, столи, стільці, місця видачі страв чисті та регулярно миються. Перед входом до їдальні наявні рукомийники із подачею холодної води, рідке мило, паперові рушники.

Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень. У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу.

1.1.2. Заклад освіти в переважній більшості забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. У закладі наявні тринадцять навчальних кабінетів, майстерня, спортивна зала, актова зала. Навчальні кабінети 1-3 класів забезпечені засобами навчання для виконання навчальних програм Нової української школи. Кабінети математики та географії мають нове обладнання. Потребує оновлення кабінет 4-го класу для реалізації програми НУШ, біології та української мови, а також шкільна бібліотека. Учнівські парти та стільці, шафи, потребують заміни у кабінетах іноземної мови та фізики. Навчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми.

1.1.3. Інструктажі/навчання з працівниками та здобувачами освіти проводяться регулярно згідно з законодавством про охорону праці. Розроблено алгоритм дій у разі нещасного випадку і його дотримуються. Із новоприйнятими працівниками проводиться стажування та перевірка знань з охорони праці. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

1.1.4. Інструктажі/навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку. Педагогічні працівники потребують проходження курсу підвищення кваліфікації із надання домедичної допомоги. У річному плані роботи відображені заходи щодо попередження травматизму.

1.1.5. Організація харчування в закладі освіти частково сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. У закладі освіти організовано гаряче харчування. За результатами анкетування більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування – достатній рівень (учні, педпрацівники), високий рівень (батьки). Керівництво закладу вживає окремі заходи для покращення умов харчування. Завдяки участі у проєкті замінено кухонне обладнання, потребує заміни посуд.

1.1.6. У закладі освіти є доступ до мережі Інтернет. Комп’ютери закладу освіти облаштовані безкоштовним антивірусним програмним забезпеченням, яке виявляє і блокує підозрілі ресурси. Анкетування свідчить, що переважна більшість здобувачів освіти та їхні батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. Зі здобувачами освіти інформаційні заходи щодо безпечного використання мережі Інтернет проводяться під час уроків інформатики, на годинах спілкування.

1.1.7. За результатами інтерв’ю керівника, його заступника та соціального педагога у закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Адаптація здобувачів освіти включає психодіагностичні заходи, просвітницьку та консультативну роботу. Переважна більшість батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти. Педагогічні працівники стверджують, що у закладі створені всі умови для їх адаптації. Проте соціальний педагог не залучається до даного напрямку діяльності.

У цілому за вимогою 1.1. – достатній рівень.

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1.2.1. У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню), до розроблення якого залучалися учасники освітнього процесу. Заходи проводяться регулярно відповідно до плану роботи. Переважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. Керівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Заклад освіти залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу, проте це має епізодичний характер. У закладі розроблено алгоритм дій реагування на випадки булінгу, проте подібних випадків не траплялося. Декілька учнів за результатами анкетування зазначили, що потерпали від булінгу, проте у наступному ж запитанні зазначили протилежне, що свідчить про недостовірність надання інформації або малообізнаність у даному питанні.

У закладі реалізуються заходи для запобігання проявам дискримінації. Проте усі учасники освітнього процесу зазначили, що робота щодо попередження та зниження рівня дискримінації та насилля проводиться нерегулярно.

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, які погоджено із учнівським самоврядуванням і схвалено педагогічною радою. Усі учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та переважна більшість дотримується їх. За результатами інтерв’ю учнівське самоврядування долучається до заходів, спрямованих на дотримання правил, зокрема, вносить ініціативи щодо проведення перерв тощо. Усі опитані стверджують, що почуваються в безпеці, перебуваючи в закладі.

1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними. За результатами проведеної роботи учнів, які пропускають навчальні заняття без поважних причин, немає. Звернень щодо випадків булінгу у закладі не було. Здобувачі освіти у разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримку. Більша частина батьків зазначають, що їх діти йдуть до школи у піднесеному настрої. Деякі діти не проявляють особливих емоцій через відносини з однокласниками, ставлення педагогів до них, коронавірусну хворобу.

У цілому за вимогою 1.2. – достатній рівень.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. У закладі освіти навчаються учні з ООП, забезпечено пологий доступ до споруди (1-ий поверх). Проведено адаптацію деяких навчальних кабінетів – прохід без порогів, коридорів до використання учасниками освітнього процесу, потребують адаптації маршові сходи та туалетні кімнати. Контрасне маркування на сходах в наявності. У закладі освіти відсутні ресурсна кімната та дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами. Практичний психолог, який надає корекційно-розвиткові послуги, забезпечений відповідним програмним забезпеченням. Керівництво закладу не вживає відповідних заходів реагування на відсутність ресурсної кімнати та дидактичних матеріалів, окрім співпраці з ІРЦ.

1.3.2. У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання не залучаються всі необхідні фахівці (відсутні вчитель-дефектолог та вчитель-логопед). У закладі освіти частково забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі. Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах створено команду психолого-педагогічного супроводу для розроблення індивідуальної програми розвитку. Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки. Переважна більшість педагогічних працівників не застосовують прийоми, форми, методи роботи з дітьми з ООП.

1.3.3. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (наявні угоди про співпрацю). Індивідуальна програма розвитку розробляється за участю батьків.

1.3.4. У процесі спостереження за навчальними заняття з’ясовано, що у закладі формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти. Обладнання, засоби навчання застосовується у більшості навчальних завдань або видів діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти, на що вказали всі внутрішні експерти. Переважна більшість учнів вказують, що під час навчальних занять постійно використовуються спортивна зала та інвентар, візуалізація корисної інформації, мультимедійне обладнання, комп’ютерна техніка, програми, частково – лабораторне обладнання, яке потребує оновлення.

1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується як для зберігання навчальної літератури, так і для навчально-пізнавальної діяльності учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів. Водночас бібліотека забезпечена лише одним комп’ютером для роботи бібліотекаря, фонд укомплектований достатньо. За результатами анкетування учні указали, що не відвідують бібліотеку в процесі самопідготовки.

У цілому за вимогою 1.3. – рівень, що вимагає покращення.

Загалом за напрямом 1. Освітнє середовище закладу освіти – достатній рівень.

Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання

2.1.1. За результатами вивчення відповідної документації, опитування, спостереження за навчальними заняттями можна зазначити, що здобувачі освіти отримують критерії, правила та процедури оцінювання. Також учні стверджують, що вчителі пояснюють їм, за що вони можуть отримати оцінку й обгрунтовують їх виставлення. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено на сайті закладу освіти, частково у класних кімнатах. Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання із сайту закладу, в усній формі від педагогічних працівників, критерії, правила та процедури не оприлюднені на інформаційних стендах у більшості навчальних кабінетів. В освітній програмі зазначена інформація про систему, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Більшість учнів відмітили, що вчителі забезпечують зворотній зв’язок, визначають шляхи покращення успішності. Результати спостереження показали, що менше половини педагогів адаптують критерії до умов закладу. Менше половини вчителів відзначають досягнення учнів, підтримують їхнє бажання навчатися.

2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Більшість учителів враховує компетентнісний підхід частково, його елементи. Менше половини педагогічних працівників передбачають вибір рівня виконання завдань здобувачами освіти.

2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним. Всі батьки вважають оцінювання справедливим.

У цілому за вимогою 2.1. – рівень, що вимагає покращення.

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.2.1. У закладі освіти визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти та освітньої діяльності закладу освіти. Систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти (не менше ніж двічі упродовж навчального року) з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування. Однак не індивідуалізовані заходи за результатами проведення моніторингів унеможливлюють коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

2.2.2. Окремі вчителі використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися). Більшість учителів середньої та старшої застосовують виключно елементи формувального оцінювання.

У цілому за вимогою 2.2. – достатній рівень.

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності на кожному сьомому уроці та необхідну допомогу в навчальній діяльності. За результатами анкетування та спостереження більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання.

2.3.2. Самооцінювання та взаємооцінювання за підсумками виконаних завдань на відвіданих уроках простежується в 35 % учителів.

У цілому за вимогою 2.3. – рівень, що вимагає покращення.

Загалом за напрямом ІІ. Система оцінювання здобувачів освіти – рівень, що вимагає покращення.

Напрям оцінювання 3. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

3.1.1. У закладі освіти працюють 19 педагогічних працівників. За результатами аналізу педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу встановлено, що вчителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. Близько половини вчителів розробляють КТП самостійно. Як свідчать результати опитування, учителі використовують рекомендації МОН України (100 %), розроблені матеріали і Інтернет-сайтів та фахових видань (61 %), напрацювання за результатами спільної роботи з колегами становлять 33 %. Переважна більшість вчителів аналізують результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, результатів їхнього навчання та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи. Переважна більшість учителів самостійно визначають послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення.

3.1.2. Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі, технології дистанційного навчання (у разі потреби), про що засвідчили всі внутрішні експерти. Переважна більшість учителів забезпечують формування в учнів компетентності спілкування державною мовою. Близько третини педагогів використовують завдання, спрямовані на формування і розвиток компетентності в галузі природничих наук, математичної компетентності, а також інформаційної, культурної, навчання впродовж життя. Менша увагу приділяється розвитку фінансової грамотності, ініціативності та підприємливості, громадянської та екологічної компетентностей.

3.1.3. Учителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби). У закладі розроблені індивідуальні освітні траєкторії для осіб з особливими освітніми потребами. Відсутня ініціатива з боку педагогічних працівників щодо формування індивідуальних освітніх траєкторій учнів. Крім того, у закладі освіти забезпечено формування та реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій при підготовці до участі в олімпіадах, спортивних змаганнях, інтелектуальних та творчих конкурсах.

3.1.4. Близько третини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації з професійної тематики та/або оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали).

3.1.5. Близько половини учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. Розвиток навичок співпраці та командної роботи внутрішні експерти спостерігали на кожному третьому уроці. Експерти також вказали, що на кожному четвертому відвіданому уроці вчителі взагалі не використовують зміст уроку для формування загальнолюдських цінностей.

3.1.6. За результатами опитування педагогів встановлено, що переважна більшість із них використовують ІКТ під час підготовки до навчальних занять, і аналіз відвіданих уроків засвідчив, що більшість учителів використовують ІКТ в освітньому процесі. На кожному десятому уроці вчителі використовують мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо.

У цілому за вимогою 3.1. – достатній рівень.

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, у тому числі щодо методик роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників прослідковується як в рішеннях педагогічної ради, так і в наказах керівника. Упродовж п'яти років педагоги надавали перевагу таким напрямам: законодавче забезпечення освітнього процесу – 28 %, методичні аспекти викладання предметів та курсів – 56 %, організація інклюзивної форми навчання – 67 %, форми організації освітнього процесу – 44 %, профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти – 6 %, психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій – 11 %, безпечне освітнє середовище – 22 %, формування у здобувачів освіти громадянської позиції – 6 %, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті – 56 %, ділове українське мовлення – 6 %. Водночас педагогічні працівники надають перевагу різним формам підвищення кваліфікації – як курсам при КВНЗ «Харківська академія непервної освіти», так і методичним семінарам, конференціям, вебінарам, самоосвіті.

3.2.2. У поодиноких випадках педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність або реалізують освітні проєкти, співпрацюють з громадськими організаціями та іншими установами. Заклад бере участь у трьої обласних освітніх проектах, проте у закладі відсутні рішення педагогічної ради чи відповідні накази з означеного питання. Учні залучаються до соціальних та екологічних проєктів. Учителі закладу використовують у роботі інноваційні методи роботи, у поодиноких випадках діляться досвідомроботи із зазначеної теми. Заклад брав участь у Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти» із теми впровадження здоров'язберігаючих технологій в освітній процес та отримав бронзову медаль. Педагогічні працівники не залучаються до експертної роботи.

У цілому за вимогою 3.2. – рівень, що вимагає покращення

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

3.3.1. Більшість здобувачів освіти вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі. У закладі освіти діє учнівське самоврядування, представники якого беруть участь у діяльності закладу освіти, у тому числі обговоренні питань щодо удосконалення освітнього середовища, у заходах із забезпечення якості освіти та розробленні плану роботи закладу.

Близько половини педагогічних працівників використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти, застосовують особистісно-орієнтований підхід. Водночас внутрішніми експертами зазначено, що на кожному шостому уроці переважало монологічне мовлення вчителя, а на п'яти із відвіданих уроків застосовувся авторитарний підхід.

3.3.2. У закладі освіти сплановано та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками учнів. Співпраця відбувається у різноманітних формах, що сприяє налагодженню партнерських взаємин між педагогами закладу освіти та батьками здобувачів освіти. Найпоширенішими є індивідуальні консультації та батьківські збори у різних формах. Забезпечується зворотній зв’язок. Більшість батьків задоволені комунікацією з педагогічними працівниками, що підтверджено результатами опитування. Найбільш популярними способами отримання інформації батьки називають – під час батьківських зборів (90 %), від класного керівника (80 %), через спільноти в соціальних мережах (33 %). Лише 13 % батьків отримують інформацію із сайту закладу. У розв'язанні проблемних ситуацій з дитиною батьки найчастіше розраховують на допомогу класного керівника (97 %) та директора (30 %).

3.3.3. У закладі освіти налагоджено професійну співпрацю. У закладі освіти є методичні об'єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань. Окрім методичних об’єднань учителів у закладі освіти є неформальні об'єднання педагогічних працівників (професійні спільноти), реалізуються спільні проєкти, практикується наставництво (у разі потреби), взаємовідвідування уроків. Педагоги беруть активну участь у засіданнях педагогічних рад, у тому числі тематичних. Менше третини педагогів проводять майстер-класи, семінари, вебінари. Переважна більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою.

У цілому за вимогою 3.3. – достатній рівень.

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Педагогічні працівники переважно діють на засадах академічної доброчесності під час педагогічної діяльності й, зокрема, під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, розробленні завдань з метою унеможливлення списування.

3.4.2. Переважна більшість учнів вказали, що менше половини учителів інформують їх про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності. Разом з тим, педагогічні працівники зазначили, що проводять бесіди з учнями (72 %), дають завдання, які унеможливлюють списування (50 %), знайомлять здобувачів освіти із авторським правом (44 %). Проте внутрішні експерти відмітили дотримання принципів академічної доброчесності тільки на кожному сьомому уроці.

У цілому за вимогою 3.4. – рівень, що вимагає покращення.

Загалом за напрямом ІІІ. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти – рівень, що вимагає покращення.

Напрям оцінювання 4. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності, але з переважанням загальних положень, у змісті не виділяються окремо напрями діяльності. Стратегія не затверджена засновником.

4.1.2. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію розвитку, містить аналіз роботи закладу за попередній навчальний рік, враховує освітню програму та розробляється в співпраці керівництва закладу освіти та педагогічних працівників, представників учнівства та батьківства. У попередні роки самооцінювання діяльності не проводилося. До процесу розроблення річного плану роботи долучилися 83 % педагогічного колективу. Здобувачі освіти залучаються до розроблення плану у частині планування виховної роботи. Здійснюється аналіз реалізації річного плану роботи за попередній навчальний рік, за потреби до нього вносяться необхідні зміни. Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану і стратегії розвитку закладу. Аналіз протоколів педагогічної ради засвідчив, що на засіданнях розглядається питання анлізу річного плану. На засіданнях педради розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності. За результатами опитування педагогічних працівників педагогічна рада фнукціонує ефективно й системно, але помітна відсутність активності педпрацівників при прийнятті рішень (33 %).

4.1.3. У закладі освіти розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) й процедури забезпечення якості освіти відповідно до законодавства, яке розроблене на основі Рекомендацій до побудови ВСЗЯО в закладі освіти, схвалене рішенням педагогічної ради, затверджене директором та оприлюднене на сайті закладу. Щорічно, починаючи з 2020/2021 навчального року, проводиться комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучаються учасники освітнього процесу. Разом з тим Положенням не визначені особливості проведення самооцінювання закладу. Отримані результати враховуються при плануванні роботи закладу освіти (стратегії, річного плану тощо).

4.1.4. Керівництво закладу здійснює заходи щодо утримання закладу у належному стані, вивчає стан матеріально-технічної бази, але відсутній план дій щодо її покращення в стратегії розвитку. Керівництво закладу освіти залучає позабюджетні кошті, бере участь у проектах розвитку громад, проте не звертається з клопотанням до засновника щодо покращення матеріально-технічної бази, що підтверджено результатами вивчення документів.

У цілому за вимогою 4.1. – рівень, що вимагає покращення.

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти. Педагогічні працівники вважають, що можуть без побоювань висловити власну думку, навіть якщо вона не співпадає із думкою керівництва, 6 % (1) педпрацівників побоюються висловлювати власні думки; розбіжності, які виникають між керівництвом і колективом вирішуються конструктивно.

Майже всі батьки зазначили, що керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, оперативно та ефективно їх вирішує. Вживає відповідні заходи реагування та здійснює аналіз дієвості вжитих заходів. При розв'язанні проблемних ситуацій з дитиною батьки найчастіше розраховують на класного керівника і директора.

4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах, Viber-спільноти).

У цілому за вимогою 4.2. – достатній рівень.

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. У закладі освіти на момент проведення самооцінювання наявні вакансії: іноземна мова (англійська) 2 год. – здійснюється заміщення заступником директора з НВР; для 100 % забезпечення учнів з ООП корекційно-розвитковими заняттями необхідно заключити цивільно-правові угоди з вчителем-дефектологом (6 год.), вчителем-логопедом (4 год.), керівництво закладу не вживає належних заходів реагування. Переважна більшість педагогічних працівників працюють за фахом, не за фахом працюють 12 % педпрацівників, вони мають відповідні курси підвищення кваліфікації. Вчитель хімії працює за сумісництвом у зв'язку із декретною відпусткою основного працівника.

4.3.2. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників, що підтверджено відповідними наказами. За результатами анкетування 94 % педагогічних працівників відмітили, що у ліцеї створено умови для постійного підвищення кваліфікації, вказують на відсутність жодних перешкод щодо їхнього професійного розвитку. Водночас, три педагоги вказують на недостатню матеріально-технічну базу, що перешкоджає їхньому професійному розвитку.

4.3.3. Педагогічні працівники не брали участь у добровільній сертифікації, проте керівництво закладу ініцією і підтримує участь педагогічних працівників. Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Керівництво закладу не подає пропозиції засновнику щодо обсягу коштів для підвищення кваліфікації у зв'язку з відсутністю державного механізму їх отримання.

У цілому за вимогою 4.3. – достатній рівень.

4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу і їхні права не порушуються, на що вказали за результатами опитування 100 % учнів та батьків, 88 % педагогічних працівників.

4.4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу (94 % учнів, 88 % педагогічних працівників та батьків) вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. Батьки та учні вважають, що найчастіше їх думка враховується з приводу оформлення класних кімнат, дозвілля (47 %), визначення курсів за вибором і факультативів (26 %).

4.4.3. Керівництво створює умови для діяльності органів громадського самоврядування в закладі освіти та сприяє їхній участі у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти. У закладі функціонує шкільне самоврядування – актив «Альтаїр», представники якого залучаються до до участі в обговоренні питань щодо удосконалення освітнього середовища, мотивації здобувачів освіти, організації дозвілля та проведення різноманітних культурних заходів. Заклад створює умови для здійснення дієвого та відкритого громадського нагляду (контролю) за діяльністю закладу освіти. У закладі функціонує рада ліцею, до складу якої входять представники педагогічного колективу, учнівства та батьків, також проводяться загальні збори.

4.4.4. Керівництво закладу підтримує конструктивні освітні ініціативи учасників освітнього процесу, що спрямовані на сталий розвиток закладу та участь у житті місцевої громади. Але більшість учнів надають перевагу ініціативам, організованим на рівні класу чи ліцею. Найчастіше учні беруть участь у таких заходах за власної інціативи (73 %), з ініціативи класного керівника (20 %). Опитування, проведене серед учнів, дало змогу виявити, що у позаурочній діяльності найбільшу перевагу учні надають спортивним святам (87 %), екскурсіям (47 %), пікнікам на природі (33 %).

4.4.5. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Розклад цілком або переважно задовольняє 87 % здобувачів освіти.

4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти за заявами батьків та за ініціативи закладу, в переважній більшості для учнів з особливими освітніми потребами, а також через індивідуальні консультації з підготовки до участі в олміпіадах, інтелектуальних та творчих конкурсах, ЗНО, спортивних змаганнях.

У цілому за вимогою 4.4. – достатній рівень.

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності, у тому числі через навчання, проходження курсів педагогічними працівниками. Внутрішньою системою забезпечення якості освіти передбачено механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів її порушення, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності. Здобувачі освіти та педагогічні працівники поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності.

4.5.2. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції. За результатами анкетування встановлено, що інформацію про негативне ставлення до корупції 73 % отримують під час бесід, 60 % під час уроків та позаурочних заходів. Більшість педагогічних працівників (67 %) зазначили, що заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції, проводяться з усіма учасниками освітнього процесу

У цілому за вимогою 4.5. – достатній рівень.

Загалом за напрямом IV. Управлінські процеси закладу освіти – достатній рівень.

ОЦІНЮВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Внутрішня система забезпечення якості освіти у закладі сформована. У закладі освіти на основі Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Абетка для директора) розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, яке схвалене рішенням педагогічної ради та затверджене керівником закладу у листопаді 2020 року. Однак у вищевказаному документі відсутній алгоритм організації та проведення самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів, не визначено періодичність проведення самооцінювання, не зазначено форму узагальнення та спосіб прийняття рішень за наслідками самооцінювання.

Комплексне самооцінювання у закладі проводиться вперше у 2020/2021 навчальному році відповідно до наказу по ліцею № 9 від 11.01.2021 року.

12. Самоаналіз щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти

1. Нормативно-правові підстави для провадження діяльності з надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти

Комунальний заклад «Новомиколаївський ліцей» Шевченківської селищної ради, що провадить освітню діяльність на рівні повної загальної середньої освіти (далі - ЗО), діє на підставі відповідної ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. ЗО діє на підставі статуту, затвердженого засновником (Шевченківською селищною радою).

2. Формування контингенту здобувачів освіти

Зарахування учнів проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). Зарахування дітей здійснюється відповідно до території обслуговування (крім закладів освіти ІІ, ІІ–ІІІ ступенів та ІІІ ступеня).

Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до інклюзивного класу здійснюється на підставі доданого до заяви про зарахування висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Порядок вступу та конкурсні завдання для вступних випробувань до ЗО схвалено педагогічною радою та затверджено керівником. Конкурсні випробування протягом останніх трьох років не проводилися у зв’язку із наявністю вільних місць.

Наповнюваність класів не перевищує 30 учнів. Наповнюваність спеціальних класів для дітей з особливими освітніми потребами встановлено відповідно до Нормативів наповнюваності класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів. У класах з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить: 1–3 дитини із числа дітей із затримкою психічного розвитку, легкими інтелектуальними порушеннями тощо, не більш як 2 дитини із числа дітей з тяжкими порушеннями мовлення, іншими складними порушеннями розвитку.

Переведення учнів (вихованців) (крім перших та других класів) до наступного класу здійснюється на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання учнів (вихованців) та/або їх державної підсумкової атестації (для учнів четвертих і дев’ятих класів) згідно

з рішенням педагогічної ради ЗО, що упродовж п’яти робочих днів з дати прийняття оприлюднюється на його інформаційному стенді.

Керівник упродовж одного робочого дня з дня отримання заяви одного з батьків учня (для учнів, які не досягли повноліття) або учня про переведення на підставі письмового підтвердження або його сканованої копії з іншого ЗО про можливість зарахування відповідного учня до нього видає наказ про відрахування учня для переведення до іншого ЗО та особову справу учня.

Відрахування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом останніх трьох років не проводилося, відповідно не повідомлялися відповідні служби у справах дітей.

Неповнолітніх учнів, які були відсутніми на навчальних заняттях протягом 10 робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин, немає.

3. Організація освітнього процесу

ЗО планує власну діяльність та формує стратегію розвитку. У ЗО на основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу. У ЗО освітня програма схвалена педагогічною радою та затверджена його керівником. Освітня програма ЗО містить: загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою; перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення; форми організації освітнього процесу; опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

У ЗО з інклюзивними класами створено умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

Інваріантний складник навчального плану реалізується в повному обсязі. У межах часу, передбаченого освітньою програмою, встановлено структуру навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу. Під час вивчення окремих предметів не запроваджено поділ класів на групи (немає потреби). Організація освітнього процесу не призводить до перевантаження учнів і забезпечує безпечні та нешкідливі умови здобуття освіти.

Зарахування учнів до груп подовженого дня та їх відрахування з них здійснюються згідно з наказом керівника на підставі відповідної заяви батьків або інших законних представників учнів. Наповнюваність груп подовженого дня не перевищує 30 осіб. Інклюзивні групи подовженого дня не створені у зв’язку з відсутністю бажання у батьків дітей з ООП. Режим роботи групи подовженого дня та організації освітнього процесу схвалено педагогічною радою і затверджено керівником. План роботи вихователя групи подовженого дня погоджено заступником керівника та затверджено керівником

У ЗО інституційна форма здобуття загальної середньої освіти (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева) здійснюється відповідно до Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти. Державна підсумкова атестація проводиться в письмовій формі. Строки атестації, завдання для проведення атестації затверджено керівником у межах навчального року. Для проведення державної підсумкової атестації наказом керівника не пізніше ніж за місяць до початку державної підсумкової атестації створено державні атестаційні комісії та затверджено їх персональний склад. Голова та члени державної атестаційної комісії забезпечують дотримання порядку проведення державної підсумкової атестації та об’єктивність оцінювання. Звільнення від державної підсумкової атестації здійснюється відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації. Оцінки за атестацію зазначено в протоколі державної підсумкової атестації, класному журналі та у відповідних документах про освіту.

Протягом останніх трьох років претендентів на нагородження медалями не було. Рішення про нагородження учнів похвальним листом «За високі досягнення у навчанні», похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» приймаються на спільному засіданні педагогічної ради та ради ЗО, затверджено наказом керівника закладу.

Діяльність ЗО відокремлена від церкви (релігійних організацій), крім приватних закладів освіти, заснованих релігійними організаціями. У ЗО не утворені та не діють осередки політичних партій і будь-яких політичних об’єднань.

Платні послуги у ЗО не надаються.

Медичне обслуговування здобувачів освіти забезпечують медичні працівники, які входять до штату відповідних закладів охорони здоров’я.

Наказом керівника призначено особу, відповідальну за організацію харчування дітей. Особа, відповідальна за організацію харчування здобувачів освіти, виконує свої обов’язки.

4. Ефективність використання педагогічного потенціалу

Штатний розпис затверджено керівником закладу. Тарифікаційні списки встановленої форми затверджено за погодженням із профспілковим комітетом закладу.

На посадах педагогічних працівників працюють особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, належний рівень професійної підготовки, забезпечують результативність та якість своєї роботи.

До керівництва участю учнів у науковій, навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, конструкторській, винахідницькій, пошуковій діяльності не залучаються педагогічні або науково-педагогічні працівники, які мають досвід підготовки до участі учнів у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, III етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук, міжнародних олімпіад. У ЗО немає осіб, які мають науковий ступінь, вчені звання або почесні звання «народний», «заслужений» (не менше ніж 5 відсотків навчального навантаження учнів).

Педагогічні працівники: виконують освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяють розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбають про їхнє фізичне і психічне здоров’я; дотримуються академічної доброчесності та забезпечують її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуються педагогічної етики; поважають гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; захищають здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігають вживанню ними та іншими особами на території закладу освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам; додержуються установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконують свої посадові обов’язки; повідомляють керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживають невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

У ЗО відсутній практичний психолог; психологічний супровід розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти здійснює соціальний педагог. У ЗО відсутній договір про співпрацю з практичним психологом іншої установи.

Педагогічне навантаження вчителя обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за його письмовою згодою (при прийнятті на роботу). Письмова згода не береться керівництвом закладу кожного року.

Атестація кожного педагогічного працівника проводиться у визначені строки. У ЗО створюється атестаційна комісії I рівня щороку до 20 вересня. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації. Працівники, що атестуються, ознайомлені з графіком проведення атестації під підпис. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються. Засідання атестаційної комісії оформлено протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени атестаційної комісії. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис. На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлено атестаційний лист у двох примірниках, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, інший – не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

5. Забезпечення розвитку та ефективність використання матеріально-технічної та навчально-методичної бази

ЗО має власну матеріально-технічну базу для провадження навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності згідно з угодою щодо користування ресурсами лабораторій, фондів, музеїв, архівів тощо відповідно до профілю/профілів навчання. Оснащення ЗО відповідає вимогам державних освітніх стандартів. Кабінет біології у ЗО потребує оснащення.

6. Управління закладом загальної середньої освіти

Керівник ЗО: організовує діяльність ЗО; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки; затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов’язковим блоком питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності (посадові інструкції потребують змін у зв’язку зі змінами нормативно-законодавчої бази); не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов; перед початком навчального року, а також періодично протягом навчального року оцінює технічний стан обладнання та устаткування навчальних приміщень; організовує проведення обов’язкових попередніх та періодичних медичних оглядів працівників; відсторонює від роботи

працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я; не дозволяє виконання робіт, які негативно впливають на здобувачів освіти і працівників ЗО та стан довкілля; у разі настання нещасного випадку під час освітнього процесу вживає заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу; забезпечує контроль за правильністю нагородження золотою медаллю

«За високі досягнення у навчанні» та срібною медаллю «За досягнення у навчанні»; здійснює контроль за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; забезпечує створення у ЗО безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню); розглядає заяви про випадки

булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає

відповідних заходів реагування; забезпечує виконання заходів

для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування); повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування); організовує звітування з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці, безпеки життєдіяльності, колективного договору, видає накази, розпорядження з цих питань.

У ЗО створено педагогічну раду. Рішення педагогічної ради вводяться в дію наказами керівника. Педагогічна рада ЗО: планує роботу ЗО; схвалює освітню(і) програму(и) ЗО та оцінює результативність її (їх) виконання; формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу; приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні; обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників; розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими ЗО, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти; ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників ЗО та інших учасників освітнього процесу; розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників ЗО та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків.

На вебсайті ЗО розміщено: статут ЗО; ліцензію на провадження освітньої діяльності; ссвітня(і) програма(и), що реалізується(ються) в ЗО, та перелік освітніх компонентів, передбачених відповідною

освітньою програмою; територія обслуговування, закріплена за ЗО його засновником; мова(и) освітнього процесу; річний звіт про діяльність ЗО; правила прийому до ЗО; умови доступності ЗО для навчання осіб з особливими освітніми потребами; перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати; правила поведінки здобувачів освіти в ЗО; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗО; порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в ЗО; порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в ЗО та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування); матеріально-технічне забезпечення ЗО; кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформація про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством, якщо ЗО отримує публічні кошти.

У ЗО організовано діловодство відповідно до інструкції, розробленої на підставі Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти. Номенклатура справ наявна.

За результатами самооцінювання надано рекомендації, які буде включено до річного плану роботи закладу на 2021/2022 навчальний рік.

Імідж сучасної школи: теорія та практика

( з досвіду роботи)

Освіта в Україні все гостріше потребує необхідності пристосування до умов ринкового середовища. На сьогодні ринок освітніх послуг динамічно розвивається, що вимагає особливої уваги до проблем, пов’язаних із позиціонуванням навчальних закладів.

Школа – відкрита, пов’язана з багатьма суспільними інститутами соціально - педагогічна система, про яку дедалі частіше говорять як про сферу послуг. Саме тому, керівники загальноосвітніх закладів, змушені замислитися над тим, у чому перевага їхнього навчального закладу над іншими.

Сьогодні на перший план висувається імідж успішного навчального закладу, який забезпечує якість освітніх послуг. Створення позитивного іміджу освітньої організації підвищує ефективність діяльності закладу освіти, дає можливість якнайповніше задовольнити потреби клієнтів, якими передусім є батьки учнів і самі учні. Кожен батько хоче обрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватись у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор і його педагогічний колектив мріють, щоб їхній заклад виокремлювався з-поміж інших, викликав бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ньому.

Проте, одного бажання замало, необхідно мати науково-теоретичне підґрунтя: знати сутність понять іміджології, особливості структурних компонентів іміджу навчального закладу, мати чітке уявлення про логіку та механізми формування іміджу.

Формування іміджу навчальної установи – це процес, під час якого створюють певний запланований образ на підставі наявних ресурсів. Метою іміджу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення та розширення партнерських зв’язків. Ефективність роботи навчального закладу мають, у першу чергу, визначати учні, батьки, а потім уже ті надструктури, які керують школою. Школа має перетворитися на заклад, у якому головною турботою всіх буде особистість дитини, її самопочуття та становище.

Потребу формування іміджу школи визначено такими причинами:

· складна демографічна ситуація посилює конкуренцію серед освітніх закладів однієї території в боротьбі за набір учнів і збереження контингенту;

· сильний позитивний імідж полегшує доступ освітнього закладу до кращих ресурсів: фінансових, інформаційних, людських, тощо;

· зі сформованим іміджем освітній заклад за рівних умов стає привабливішим для педагогів, адже може забезпечити їм стабільність і соціальний захист, задоволеність працею та професійний розвиток.

Теоретичні основи розвитку іміджу навчального закладу.

Етапи формування позитивного іміджу навчального закладу:

· початковий імідж (створення особистого іміджу керівника, власної концепції закладу освіти, яка приваблювала б новизною й актуальністю; робота з кадрами, їх відбір і розстановка, укладання угод з вишами, створення оптимальних умов, які забезпечували б універсальність та елітарність освіти);

· прогресувальний імідж (заходи щодо створення реклами через засоби масової інформації);

· сталий імідж (стійка позитивна суспільна думка, сформована за допомогою фактичних даних за підсумками високих результатів навчання; акредитація чи ліцензування державної програми; загальновизнана популярність).

Позитивний імідж навчального закладу визначають:

· наявність тривалої освітньої стратегії;

· сприятливий морально-психологічний клімат;

· захоплений, небайдужий, професійний педагогічний колектив;

· наявність об’єднаного дитячого колективу та його керівних органів;

· культ колективних традицій, проведення свят;

· постійний саморозвиток, об’єднання спільною справою дитячого, батьківського та вчительського колективів;

· наявність яскравої зовнішньої атрибутики: девізу, прапора, елементів одягу, власний сайт в Інтернеті тощо.

Компоненти іміджу навчального закладу.

На підставі аналізу літературних джерел можна зробити висновок про те, що імідж організації складається із певного набору пов’язаних між собою компонентів: імідж керівника, імідж учителя, імідж учня та випускника, репутація закладу, візуальний імідж закладу.

Дуже часто думку оточення про навчальний заклад формують на підставі багатьох факторів, але найпершим є імідж директора школи. У процесі управління керівник здійснює конкретні функції, серед яких: організація та планування діяльності колективу і власної роботи; розподіл завдань та інструктаж підлеглих, контроль за ними; підготовка та читання звітів, перевірка й оцінювання результатів роботи; ознайомлення з усіма новинками у світі бізнесу, техніки, технології висування на розгляд нових ідей та пропозицій; вирішення питань, які виходять за межі компетенції підлеглих та багато інших завдань.

Керівник навчального закладу здійснює управлінську діяльність через систему відносин із дітьми, батьками, колективом працівників, адміністративними та контрольними інстанціями, різними громадськими організаціями. Зрозуміло, що ці люди певним чином аналізують і оцінюють роботу керівника. Імідж керівника насамперед поєднує харизму, зовнішність та управлінську культуру (професійні здібності).

Важливе, а часто вирішальне значення під час прийняття батьками рішення про вибір навчального закладу для дитини відіграє зовнішній вигляд директора, його вміння справити на них враження.

Коли говоримо про імідж учителя, слід насамперед пам’ятати, що професія педагога – особлива. Учителі – це люди, які завжди на очах, поруч із ними завжди перебувають батьки, учні, колеги. Вигляд учителя – не лише візуальний, це і жести, і манери, і комунікабельність і педагогічний такт, і мовна культура, і любов до дітей, і педагогічна прозорливість і багато інших якостей, які є складовими професійного педагогічного іміджу.

"Гарний учитель" викликає такі асоціації: у молодших школярів – добрий учитель, у підлітків – справедливий, у старшокласників – сучасний, у колег – компетентний, у батьків – порядний, у керівників – відповідальний.

Імідж учня та випускника має неабияке значення для іміджу навчального закладу, бо перші повідомляють про школу одноліткам і своїм батькам, діляться буденним життям школи по Інтернету, демонструють рівень своєї вихованості у громадських місцях, а випускники школи – головні "піарники" свого освітнього закладу.

Для батьків, які обирають навчальний заклад своєї дитини має значення якість освітніх послуг, а цей показник певною мірою можна оцінити за відсотком випускників, які вступили до ВНЗ.

Візуальний імідж навчального закладу - зорові відчуття, що фіксують інформацію про інтер’єр та екстер’єр приміщень, а також загальношкільну символіку.

Отже, як бачимо, виділені компоненти, зазвичай становлять репутацію, авторитет, створюють імідж навчального закладу.

Досвід роботи навчального закладу щодо створення власного іміджу.

Створення іміджу за своєю психологічною сутністю є процесом двосторонньої взаємодії, в якому активну роль відіграє як навчальний заклад, імідж-образ якого створюють, так і громадськість, яка сприймає цей імідж. Дослідження вчених свідчать, що приблизно 70% учнів і їхніх батьків роблять свій вибір під впливом створеного навчальним закладом позитивного іміджу. Тому цілком природно, що в усьому світі гімназії, ліцеї, школи, коледжі, вищі навчальні заклади ретельно формують, зберігають і удосконалюють свій імідж.

Основні показники іміджу – це загальна популярність, репутація, швидкість реагування на соціальне замовлення, надійність, конкурентоспроможність.

Новомиколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів не є винятком щодо розв’язання проблем іміджу школи. Перша школа в селі заснована в 1866 році. З 1977 року діти навчаються в новій двоповерховій будівлі. У 2006 році частина приміщення школи переобладнана для функціонування ДНЗ. З 2011 року в школі навчаються діти з 7 навколишніх сіл.

Формування позитивного іміджу нашого закладу проводимо у двох напрямках:

· в організації навчально-виховного процесу;

· у тісній співпраці з громадськістю.

Організація навчально-виховного процесу спрямована на створення дієвої, ефективної, творчої внутрішньої атмосфери. Під час організації навчально-виховного процесу використовуємо складові: якісні освітні послуги, ефективний науково – методичний супровід, удосконалена виховна робота, зміцнення матеріально – технічної бази, співпраця з вищими навчальними закладами та громадськістю.

За підсумками вступу випускників нашої школи до вищих навчальних закладів можна зробити висновки, що вчителі школи забезпечують освітні цілі - надають якісні послуги, тобто забезпечують той рівень знань, який необхідний випускнику для успішного проходження ЗНО, вступу до закладів вищого ступеня.

Школа тісно співпрацює з навчальними закладами:

1. Навчальні заклади району;

2. Харківський національний університет міського господарства ім. Бекетова;

3. Харківський національний університет внутрішніх справ;

4. Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Василенка;

5. Харківський національний університет ім. Каразіна;

6. Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди;

7. Харківська гуманітарно-педагогічна академія;

8. Харківська державна академія фізичної культури;

9. Харківська державна зооветеринарна академія;

10. Харківський університет повітряних сил ім. Кожедуба;

11. Харківський ліцей з посиленою військовою та фізичною підготовкою;

12. Харківське обласне вище училище фізичної культури та спорту;

Іміджу школи сприяє атрибутика. У нас є свій гімн, прапор, герб. Це підвищує корпоративний дух і формує обличчя закладу на ринку освітніх послуг.

Важливою складовою іміджу школи є робота над упровадженням і зміцненням традицій:

· Посвята в першокласники на святі Дня знань;

· Посвята в старшокласники;

· Вечори старшокласників;

· Дискотеки для старшокласників та сільської молоді;

· День самоврядування до Дня учителя;

· Конкурс строю та пісні до Дня Збройних Сил України;

· Свято Покрови;

· День сім'ї;

· Свято Миколая;

· Солодкий ярмарок;

· Зустрічі з випускниками різних поколінь;

· Військово-патріотична спортивно-туристична гра «Зірниця»;

· Шкільна Спартакіада;

· Свято Останнього Дзвоника;

· Випускні вечори в 4, 9, 11 класах.

Великого значення педагогічний колектив надає роботі з батьками.

Чільне місце у вихованні дитини завжди відводиться сім'ї, а тому співпраця з батьками має кілька напрямків:

- психолого-педагогічна просвіта батьків;

- організація діяльності батьківського комітету школи;

- участь батьків у діяльності Ради школи, Ради профілактики правопорушень;

- індивідуальна робота з батьками учнів.

Створення шкільного сайту дає змогу батькам більш детально знайомитись із життям школи, щоденно дізнаватись про новини школи.

Проведення спільних свят, класних годин дає змогу поспілкуватися в неформальному оточенні та надавати батькам можливість ґрунтовніше познайомитись із педагогічним колективом.

Всі ці фактори дають змогу педагогічному колективу школи спільно з батьками створювати дружню команду, яка має спільну, єдину мету – дати дітям можливість вирости вільними, гармонійно розвинутими особистостями.

Співпраця закладу з громадськістю.

Важливою складовою для створення іміджу школи є співпраця з громадськими організаціями.

Колектив школи організовує зворотній зв’язок із громадськістю, активну рекламу за межами школи, в тому числі через сайти в Інтернеті та ЗМІ (газети «Пролісок», «Краєвид», «Слобідський край», «Україна Козацька», місцеве радіомовлення, обласне телебачення).

Вчителі школи є активними у роботі органів місцевого самоврядування. Директор школи Жадан В.М. - депутат Шевченківської районної ради, вчитель Баранова М.В. – депутат Новомиколаївської сільської ради. Через органи самоврядування вирішують проблеми школи, села, що також створює позитивний імідж школи серед великої частини керівників, підприємців, жителів села та району.

Традиційно педагоги та учні вітають з професійними святами працівників місцевого самоуправління, сільського господарства, працівників культури, що також позитивно впливає на імідж школи.

В нашому закладі працює огран учнівського самоуправління актив «Альтаїр». Одним із напрямків є відділ волонтерських груп, які опікуються ветеранами війни та праці, людьми похилого віку, одинокими. Учні надають посильну допомогу по господарству, вітають зі святами. Окремий напрямок роботи – підтримка воїнів-учасників АТО. Проводимо акції, вітаємо, співпрацюємо з районною волонтерською організацією.

Отже, для того, щоб школа була конкурентоспроможною, мала авторитет, популярність, свій імідж, вона повинна мати:

· власну місію, філософію;

· неповторну систему звичаїв, традицій;

· якісні освітні послуги;

· оригінальну систему навчання та виховання;

· зв’язки з вищими навчальними закладами;

· систему надання інформації споживачам про свій потенціал, успіхи та

· освітні послуги;

· тісну співпрацю з батьками, громадськістю.

Сформований позитивний імідж школи дозволяє вирішувати такі завдання:

· підвищення привабливості навчального закладу в першу чергу для учнів, батьків села та прилеглих сіл;

· підвищення ефективності заходів щодо надання нових освітніх послуг;

· поліпшення соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі;

· підвищення рівня організаційної культури навчального закладу й якості освіти.

Висновки

Отже, імідж навчального закладу – це складне явище, яке містить чимало чинників. Метою формування позитивного іміджу навчального закладу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, установлення та розширення партнерських зв’язків. Знання особливостей структурних компонентів іміджу навчального закладу дозволяє свідомо та цілеспрямовано формувати позитивний імідж закладу.

Результати

соціально-психологічної експертизи

щодо ефективності управління навчальним закладом

За оцінкою членів педагогічного колективу:

1. Директор школи має високий рівень прояву професійних та особистісних рис, необхідних для керівництва.

2. Діяльність директора є спрямованою на досягнення якості навчально - виховної роботи, всі досліджувані напрямки діяльності керівника реалізується ним на високому рівні.

3. Педагоги задоволені всіма досліджуваними аспектами трудової діяльності та взаємовідносинами у колективі.

Результати

соціологічного опитування випускників 11 класу

щодо оцінки діяльності школи

1. Школа дає міцні знання.

2. Проводяться різноманітні культурні і спортивні заходи, в яких приймають участь всі учні.

3. Приділяється велика увага підготовці до «дорослого» життя та профорієнтації.

Результати

анкетування «Самооцінювання вчителя: здатність до саморозвитку

та рівень конкурентоспроможності у своїй професійній діяльності»

Результати анкетування засвідчують, що всі вчителі школи активно виявляють здатність та реалізують свої потреби до саморозвитку і цим підтверджують конкурентоспроможність у своїй професійній діяльності.