Педагогічних працівників - 8, з них:

• "спеціаліст першої категорії" - 5 педагогічних працівники;

• "спеціаліст другої категорії" - 3  педагогічних працівники;

• без категорії  (11 тарифний розряд) - 2  педагогічних працівники;

Загальні збори колективу

ЗДО (ясла-садок) «Веселка»

                                                                          Батьківський комітет закладу

Педагогічна рада

Директор ЗДО

(ясла-садок) «Веселка»

           Вихователь – методист ЗДО     Завідувач господарством ЗДО    Медична сестра старша ЗДО

СПИСОК

 територій обслуговування,

 закріплених за закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка

 Джулинської сільської ради

№

п/п

Назва закладу освіти

Назви населених пунктів, вулиць, провулків, закріплених за територією обслуговування закладу дошкільної освіти

Відповідальні за ведення обліку дітей дошкільного віку

1

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради

с. Джулинка

Селянська, Гагаріна, Герцена, Соборна, ім.К.Могилка, Дорошенка, Залізнична,  Покровська, Янтарна, Виноградна, Незалежності, Гетьманська, Козацька, Кошового, Світанкова, Відродження, Миру, Кутузова, Центральна, Лісна, Матросова, Грушевського, Квітнева, Молодіжна, Набережна, Некрасова, Щаслива, Сонячна, Партизанська, І.Франка, Поліщука, Пушкіна, Разіна, Садова, Слов’янська, Дружби, Спортивна, Подільська, Вишнева, Абрикосова, Тургенєва, Чайковського, Чапаєва, Чкалова, Шевченка, Джерельна, Оперчука, Нова, Мельничука, Перемоги, Шеремети, Сосновий бір, Амбарний, Аптечний, Банківський, Банний, Інтернаціональний, Котляревського, Березневий, Папаніна, Річний, Сквозний, Дорожний, Шкільний

Думанська Г.В., директор

Список відповідальних осіб за охоплення дошкільною освітою дітей дошкільного віку, які проживають у мікрорайоні с.Джулинка

№ мікрорайону

Межі мікрорайону

Прізвище ім’я по батькові відповідального

1

Вишнева №1-100

Думанська Г.В.         

2

Дорошенка №1-89

Думанська Г.В.

3

Оперчука №1-91

Думанська Г.В.

4

Герцена №2-88 Центральна з №29-41, №30-40

Довгань Т.Ф.

5

Янтарна №1-22; Центральна №3-27, 2-28 Лісна №1-28; Партизанська №2-36 Перемоги №1-25

Круковець Т.Г.

6

Чайковського №1-67; Соборна №2-39 Ринкова №2-17; Нова

Думанська Г.В.

7

Чкалова з№1-21; Джерельна №1-47 Матросова №1-22; Селянська №1-9

Кушпела Т.І.

8

Світанкова №1-71 Щаслива №1-25

Сторожевська Н.М.

9

Подільська №1-37; Молодіжна №1-15 Кошового 1-16; З. Гетьманська з 3-53

Кушпела Т.І.

10.

Івана Франка з №2-22; Виноградна з №1-13; Покровська з №35-85; пр. Аптечний з №4-11пр. Банківський з №3-10

Сторожевська Н.М.

11.

Покровська з №6-36; Незалежності з №1-56;Котляревського з №2-8; пр. Річний з №3-15

Гевел Н.В.

12.

Центральна з №42-124, №43-131 Шеремети

Фурман Г.А.

13.

Сонячна з №1-33; пр. Шкільний з №1-28; Квітнева з №1-19,

Костюшина О.В.

14.

Некрасова з №1-39; Грушевського з №3-53; Кутузова з №2-16

Костюшина О.В.

15.

Шевченка з №1-14; Спортивна; Папаніна 2; Абрикосова з №1-18; 8-Березня з 2-6

Орел А.В.

16.

Пушкіна з №1-21; Разіна з №1-51; Тургенєва з №1-28

Фурман Г.А.

17.

Гагаріна з №1-52; Дружби з № 3-28; пр. Амбарний 3

Сторожевська Н.М.

18.

Козацька з №1-16; Поліщука З №1-18; Садова з №1-53; Калинова з №1-21; пр.Сквозний з № 1-10

Кушпела Т.І.

19.

Залізнична з №1-9; Миру з №1-8; Слов’янська з №1-33; Відродження з №1-9; Центральна з №132-162, №135-163

Гевел Н.В.

20.

Шевченка з №20-104

Орел А.В.

СХВАЛЕНО                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

на засіданні                                                               Директор

педагогічної ради                                                     закладу дошкільної освіти

протокол №1                                                             (ясла - садок) «Веселка»

від 30.08.2023                                                            с.Джулинка

                                                                                     Джулинської сільської ради

                                                                                     _____ Ганна ДУМАНСЬКА

                                                                                     30.08.2023

Освітня програма

закладу дошкільної освіти (ясла-садок)

«Веселка» с. Джулинка

Джулинської сільської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ЗМІСТ

Загальні  відомості  про заклад дошкільної освіти ……………………………. 3 

Загальні положення освітньої програми закладу дошкільної освіти …………...4

Зміст освітньої діяльності з дітьми від 2 до 7 років

Розділ І

Основні функції закладу дошкільної освіти та шляхи їх реалізації …………..…6

Розділ ІІ

Структура освітньої програми ……………………………………………………..7

Розділ ІІІ

Цілі та завдання освітнього процесу дітей дошкільного вік….…………………..8

Розділ ІV

Особливості організації освітнього процесу………………. ……………………..9

Розділ V

Очікувані результати досягнень здобувачів освіти……………………………....13

Розділ VІ

Опис моделі випускника ЗДО…………………………….……………………….16

Розділ VІІ

Показники реалізації освітньої програми……………….……………………….18

Розділ VIII

Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти ……………….21

Додаток1

Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину ……...........................26

Розділ IX

Алгоритм дистанційної роботи педагогічних працівників ЗДО на період воєнного стану…………………………………………………………………….28

Додаток 2

Алгоритм дистанційної роботи педагогічних працівників ЗДО  на період воєнного стану……………………………………………………………………..32 Додаток 3                                                                                                                  Перелік освітніх програм закладу дошкільної освіти …………………………...34

Додаток 4

Нормативно – правове забезпечення діяльності ЗДО……………………………35

Загальні відомості                                                                                про ЗДО «Веселка» с. Джулинка

Повна назва дошкільного закладу  (за Статутом)

Заклад дошкільної освіти

(ясла-садок) «Веселка»

с. Джулинка

Джулинської сільської ради

Номер в системі ІСУО

52800

Юридична адреса закладу

24450,  вул. Грушевського, 2, с. Джулинка, Гайсинський р-н, Вінницька обл.

Номер телефону

0977393763

Електронна адреса

djuiinkazdo@gmail.com

Адреса сайту

https://dzveselka.wixsite.com/ua-113408017-1

Прізвище, ім’я, по батькові директора  закладу дошкільної освіти

Думанська Ганна Віталіївна

Дата створення дитячого  дошкільного закладу

листопад 1984 року

Проектна потужність 

180

Кількість груп

В закладі функціонує 4 групи:

2 групи дітей раннього віку,

1 група дітей середнього дошкільного віку,

1  група дітей старшого дошкільного віку.

Режим роботи закладу дошкільної  освіти

Заклад працює за 9 годинним режимом роботи

Загальні положення Освітньої програми                            ЗДО  «Веселка» с. Джулинка

   Дошкільна освіта є самостійною системою, обов’язковою складовою освіти   в Україні, яка гармонійно поєднує сімейне та суспільне виховання. Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад, метою якого є забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини,         її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення                    до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих. Дошкільна освіта як перша  самоцінна  ланка  має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати   їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності.

Освітня програма закладу дошкільної освіти розроблена на виконання Законів України «Про освіту» (від 16.07.2019 № 10-р/2019 зі  змінами від 30.03.2021 №1357- IX); «Про дошкільну освіту» (від 11.07.2001 №2628-III зі змінами    від 05.11.2020 № 978-IX); Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція), схваленого рішенням Колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12 січня 2021 року;  оновленої освітньої програми  «Дитина» 2020 рік. Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих  і організованих закладом дошкільної освіти       для досягненнями результатів навчання (набуття компетентностей, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти).

Освітня програма закладу дошкільної освіти  визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість          і можливі взаємозв’язки окремих освітніх ліній, зокрема їх інтеграції,              а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках гранично допустимого навантаження (Додаток № 1 );

• очікувані результати навчання вихованців подані в рамках програм, перелік яких наведено ( Додаток №2), пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»               і розміщені на офіційному веб сайті МОН);

• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• вимоги до здобувачів освіти, які можуть розпочати навчання                за цією освітньою програмою.

Зміст освітньої програми передбачає:

• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

• виховання елементів природо доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

• розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Освітня програма розроблена на основі Базового компонента дошкільної освіти

   та Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (науковий керівник     В. О. Огнев’юк та інших). У освітній програмі структуризовано  інваріантну та варіативну складову. Освітня програма закладу дошкільної освіти відповідає принципу розвивальної освіти, метою якої є розвиток дитини, поєднує принципи наукової обґрунтованості і практичного застосування; відповідає критеріям повноти, необхідності  і достатності; забезпечує єдність навчальних, виховних цілей і завдань освітнього процесу дітей дошкільного віку. Будується з урахуванням принципу інтеграції освітніх галузей, у відповідності з віковими можливостями та особливостями дітей, допускає варіювання освітнього процесу в залежності від регіональних особливостей; забезпечує індивідуалізацію дошкільної освіти (у тому числі обдарованих дітей); передбачає залучення дітей до соціокультурних норм, сімейних суспільних, державних традицій.

Мета і завдання освітньої програми:

• турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;

• створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення       до всіх вихованців, що дозволяє ростити їх товариськими, добрими, допитливими, ініціативними особистостями, які прагнуть до самостійності    і творчості;

• максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності,               їх інтеграція в цілях підвищення ефективності освітнього процесу;

• творча організація (креативність) освітнього процесу;

• варіативність використання навчального матеріалу, дозволяє розвивати творчість у відповідності з інтересами і здібностями кожної дитини;

• шанобливе ставлення до результатів дитячої творчості;

• єдність підходів до виховання дітей в умовах дошкільного навчального закладу і сім’ї;

• забезпечення наступності дошкільної та початкової школи, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку, забезпечує відсутність тиску предметного навчання;

• організація психолого-педагогічної підтримки вихованців у відповідності     з їх віковими та індивідуальними особливостями і схильностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;

• забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;

• корекційно-розвивальна робота, що забезпечує своєчасну спеціалізовану допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах закладу дошкільної освіти;

• підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.

Зміст освітньої діяльності з дітьми від

двох до семи років

РОЗДІЛ І

Основні функції закладу дошкільної освіти та шляхи їх реалізації

• Основні функції ЗДО

Догляд, розвиток, виховання і навчання дітей раннього та дошкільного віку. 

Догляд – створення умов для охорони життя та здоров’я дітей, дотримання режиму, здійснення санітарно – гігієнічного та оздоровчого процесів, організація харчування, побуту.

Розвиток – умови для формування особистості дитини відповідно до задатків, нахилів, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Виховання – забезпечення умов для формування у дітей загальнолюдських ідеалів, національно – культурних цінностей, позитивне ставлення                         до навколишнього світу, людей, життя, до себе.

Навчання –  створення умов для спеціально організованих педагогічних форм роботи з дітьми, різних видів їхньої самостійної діяльності                         щодо інтелектуального та особистісного розвитку.

• Формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини

Уміння адаптуватися до умов життя в дошкільному закладі, усвідомлення нової соціальної ролі „Я – дошкільник”, особистісної активності у встановленні зв’язків з оточуючим, дотримання правил в групі, прагнення до розвитку соціальних контактів та взаємозв’язків.  Показники життєвої компетентності дитини дошкільного віку реалізуються через її провідну діяльність  (предметно-практичну, спілкування, ігрову, трудову, пізнавальну). Через форми активності дитини (фізичну, соціально-моральну, емоційно-вольову, пізнавальну, мовленнєву, художньо-естетичну, креативну), а також розвиток базових якостей особистості (самостійність, людяність, працелюбність, самосвідомість, спостережливість, розсудливість, справедливість, самоставлення).

• Виховання елементів природоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля

Готовність та прагнення дитини одержувати, шукати та переробляти інформацію про об’єкти природи  та пізнавальний інтерес  до дослідницько – експериментальної роботи, відчувати себе як частину природного довкілля, проявляти позитивні емоції до об’єктів природи: лагідність, тривожність, співчуття, допомогу, турботу та інше за допомогою вербального та невербального мовлення.

• Утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини

Відтворення певних зразків та норм поведінки, оцінка понять ”добре, погано”, формування моральних норм та загальнолюдських цінностей: добро, зло, справедливість, щедрість, ввічливість, чуйність, гостинність, працелюбність, людяність, правдивість, гуманність  (за В.О.Сухомлинським), духовно – культурне зростання засобами національної культури та мови, патріотична налаштованість.

• Розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей

Долучення дітей до різних видів мистецтва: образотворчого, музичного, театралізованого, розширення естетичного світогляду, розвиток мистецько – комунікативного досвіду засобами співів, хореографії, художнього слова, слухання музики, театралізації що формують розкутість, впевненість, особисту творчу активність, володіння голосом, тілом, мімікою, жестами.

• Наступність між дошкільною та початковою ланками

Взаємодія закладу дошкільної освіти з Джулинським ліцеєм та сім’ї, заснована на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини     в суспільстві.

• Дотримання санітарно-гігієнічних вимог

Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів.

РОЗДІЛ II

Структура освітньої програми.

Загальний обсяг навчального навантаження (додаток 1)

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти.

Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Виключення                    з інваріантної складової будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в Новій українській школі.

Варіативна складова змісту дошкільної освіти визначена відповідно             до урахування індивідуальних освітніх запитів дітей та (або) побажань батьків,   або осіб, які їх замінюють.

Вона дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Варіативна складова реалізуватиметься в закладі дошкільної освіти через програму дослідно-експериментальної роботи з теми «Створення здоров’язбережувального простору для формування культури здоров’я дітей дошкільного віку» (додаток 4), а також впровадженням парціальних програм (додаток 2) та гуртковою роботою на безоплатній основі (додаток 3).

РОЗДІЛ III

Цілі і завдання освітнього процесу дітей дошкільного віку

1. Реалізація основних завдань роботи закладу дошкільної освіти:

• Продовження роботи по створенню й підтримці сучасного освітнього простору, сприятливого для гармонійного розвитку особистості дошкільника як гаранту готовності до Нової української школи  та реалізації індивідуальних творчих потреб кожної дитини. 

• Сприяти розвитку здоров’язбережувальної компетентності дітей через формування доступних знань і уявлень про здоровий спосіб життя,              про основи безпеки життєдіяльності шляхом інтеграції родинного                           і суспільного виховання на основі спільних зусиль з батьками вихованців.

• Удосконалювати роботу з патріотичного виховання через формування в дошкільників  художньо-естетичних цінностей.

1. Забезпечення засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компонента дошкільної освіти – Державного стандарту дошкільної освіти України.

Обов’язковий мінімум передбачає:

• компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів  та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;

• надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними;

• формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду;

• розвиток індивідуального особистісного розвитку.

1. Гарантування наступності між дошкільною та початковою освітою.

• забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі        між дошкільною і початковою освітою полягає у поступовості та послідовності чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку        та освітньої програми для 1 класу початкової школи.

1. Формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до освітньої діяльності

• розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

РОЗДІЛ IV

Особливості організації освітнього процесу

• Організація освітнього процесу

Під змістовним буттям розуміється повноцінне проживання дитиною кожного дня, при якому максимальною мірою задовольняються фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів малюка. Освітній процес має домірно включати у себе різні види дитячої діяльності, відповідно віку вихованців, в першу чергу, ті, в межах яких відбуваються важливі вікові новоутворення, і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності. Від педагогів вимагається вільне володіння широким арсеналом організаційних форм, засобів, методів               і прийомів освітнього впливу на вихованців.

Перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей, поради батькам            та корисна інформація щодо занять — за посиланням.

Поради для батьків від МОН та ЮНІСЕФ

Поради батькам дітей дошкільного віку з ОПП

Поради та вправи для дітей дошкільного віку від МОН

Як зменшити стрес та тривожність у дітей дошкільного віку                           

Психологічна підтримка дітей, особливо тих, хто перебував в зоні активних бойових дій, має статус ВПО, часто наражається на небезпеку від загроз ракетних обстрілів, здійснюється на основі травмо-інформованого підходу. Педагоги мають бути готові надати першу психологічну допомогу. Актуальним напрямом такої підтримки є індивідуалізація освітнього процесу, створення сприятливого психологічного клімату в закладі, застосування інформаційних фільтрів.                                                                                                                                      Доречно такі теми включати до ранкових зустрічей, скориставшись порадами психологів. Матеріали, що допоможуть ввести дитину в цю тему:

• Паперовий ляльковий театр для дошкільнят;

• Стус Т. «Таємні історії маленьких та великих Перемог»;

• Шатокін О. «Чи легко жити циклопам»;

• Степула А. «Світ без меж»;

• мультсеріал «Вулиця сезам»;

• мультфільм «Скарлет».

При організації взаємодії з дітьми варто враховувати їхній емоційний стан, адже щодня безпекова ситуація для кожної родини може змінюватися. І це має вплив на дитину. Підтримку соціально-емоційних потреб дітей старшого дошкільного віку можна здійснити, скориставшись безкоштовним електронним застосунком «Віздом: Світ емоцій» на сайті Міністерства освіти і науки України у розділі: «Дошкільна освіта».

• Організований тип діяльності

Планування освітнього процесу здійснюється за блочно - тематичним  принципом , що рівномірно розподіляє види активності дитини протягом дня         в залежності від бажань та інтересів дітей (включає планування за темою тижня   та місяця)  та режимними процесами, що відповідають віковим особливостям.

  Включає всі форми освітньої роботи, під керівництвом педагога, зокрема:

• до організованої ігрової діяльності – дидактичні, сюжетно-рольові, режисерські,  рухливі, конструктивно-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;

• до організованої навчально-пізнавальної діяльності – заняття, гурткова     та індивідуальна робота, спостереження,віртуальні подорожі, екскурсії           у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;

• до організованої трудової діяльності – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;

• до організованої художньо-продуктивної діяльності – образотворча, музична, літературна, театралізована  діяльність, розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальна робота;

• до організованої комунікативно-мовленнєвої діяльності – спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення й розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;

• до організованої рухової діяльності – заняття з фізичної культури, музики, спортивні гуртки, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, піші та туристичні походи, ранкова гімнастика     і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

• Самостійний, вільний тип діяльності

Це специфічний спосіб організації життєдіяльності дітей, яка розгортається   у час, вільний від організованих форм освітньої роботи (в ранкові та вечірні години, на прогулянках, в інші періоди дозвілля),  як правило, з ініціативи    та за бажанням малюків.

Необхідність діяльності самостійного типу зумовлюється природною потребою дошкільника в інтимізації буття, у можливості не тільки усамітнюватися,        а й мати час, який можна використати на власний розсуд, залишившись       без прямого контролю з боку дорослого, а також самостійно закріпити вже набутий досвід, проявити чи певною мірою перевірити рівень своєї компетентності   та самоствердитися.

Самостійна діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі  носить        як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми самостійної  діяльності (ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва).

• Формування основ здорового способу життя.

Передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності комплексу різних засобів, серед яких:

• гігієнічні фактори (режим харчування, сон, діяльність й відпочинок, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо);

• фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця),  чинники природного середовища (повітря, сонце, вода).

Розпорядок життєдіяльності дітей  враховує вікові особливості розвитку         і можливостей нервової системи  вихованців, їхньої працездатності                  і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо.

Сон дітей   організовується у належних гігієнічних умовах. Тривалість денного сну для дітей визначається Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів

Харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні  відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 4 рази на день, з обов’язковим дотриманням правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок,            що   відповідають віку та рівню розвитку дітей.

• Фізкультурно-оздоровча робота.

Форми роботи з фізичного виховання: заняття з фізичної культури; малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, динамічні перерви);форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика пробудження, рухливі ігри, заняття фізичними вправами, фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу, дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання); самоставлення й лікувально-профілактичні процедури.

• Малі форми активного відпочинку. Фізкультурні паузи (динамічні перерви до10 хв.) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності            та організованими заняттями. Фізкультурні хвилинки (1-2 хв.) проводяться                                під час занять, пов’язаних з статистичним навантаженням, крім музичних, фізкультурних.

 Форми оптимізації рухової діяльності в повсякденному житті

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей.

Гімнастика пробудження проводиться з метою активізації фізіологічних процесів після денного сну. 

Час проведення визначається в залежності від віку дітей : «Дюймовочка» раній вік – 4-5 хв.; «Сонечко» молодша група – 5-6 хв.; «Калинка» середня група – 7-8 хв.; «Смайлик» старша група  – 8-10 хв.

Рухливі ігри різних видів, проводять протягом дня , всього протягом дня мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7). 

Фізкультура на повітрі – це заняття фізичними вправами на свіжому повітрі. Організовуються у дні, коли не має організованих занять з фізичної культури, розваг  та піших переходів.

Походи за межі закладу (дитячий туризм) – проводяться з метою оздоровлення дітей.

Фізкультурні свята – це створення піднесеного настрою та активна рухова діяльність (проводяться 2-3 рази на рік). Починається з 4- річного віку, тривалість:

- 4 рік - 40-50 хв.,

- 5-6-7 рік 50-60 хв..

Фізкультурні розваги – забезпечення оптимальних, фізичних                           та психоемоційних навантажень. Проводяться, починаючи з раннього віку, 1-2 рази на місяць.

Тривалість:

- ранній вік – 15-20 хв.;

- молодший – 20-25 хв.;

- середній – 25-30 хв.;

- старший – 30-40 хв..

Дні здоров’я -  активізація здорового способу життя, проводяться 1 раз                   на місяць, починаючи з третього року  життя.

Тижні здоров’я організовуються так,як і дні здоров я,спрямовані на комплексне вирішення завдань фізичного виховання дітей.

Самостійна рухова діяльність забезпечення оптимальних фізичних навантажень, проводяться під час прогулянок, у вільний час, підйому. Тривалість    6-9 хв., залежить від віку дітей,

Індивідуальна робота  проводиться з метою вдосконалення фізичних якостей дітей.

• Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Заходи, спрямовані на підвищення опірності організму до змінних умов навколишнього середовища. Це повсякденні (температурний режим, прогулянки, миття рук, обличчя, полоскання рота); спеціальні (повітряні, сонячні ванни, водні процедури, коригувальні вправи тощо).

•  До лікувально-профілактичних процедур належать: фітотерапія;  ароматерапія, різновиди масажу; дихальна гімнастика.

• Локальні процедури: ходіння босоніж по траві, по землі; сухе та вологе обтирання ніг; ходіння по вологій доріжці; обливання ніг водою.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу дошкільної освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках освітньої лінії «Особистість дитини», а також інтегрується у змісті всіх освітніх ліній інваріантної частини Програми.

Музичне виховання проводиться з метою гармонійного, естетичного            та творчого розвитку дітей. Зміст реалізується в основних видах музичної діяльності: слухання музики, співи, гра на дитячих музичних інструментах, музично-ритмічна діяльність.

Форми організації музичного виховання різноманітні. Це самостійна музична діяльність; використання музики в повсякденному житті;  музичні заняття: музичні розваги (свято Миколая, День Матері, музичні драматизації казок, театралізована діяльність тощо); музично – театралізовані дійства ( сезонні свята «Пори року», зимові Новорічні свята, «Мамо, мамочко моя», «Осінній ярмарок», «День незалежності», «День знань», «Козацькі забави», випускний бал, День захисту дітей тощо.); родинні свята «День іменинника», «День батька».

Інноваційні технології, що впроваджуються закладом дошкільної освіти    для підвищення якості освітнього процесу.

Групи (вік дітей)

Інноваційна технологія

Автор(и) технології

Група «Дюймовочка»

(ранній вік)

Методика саморозвитку дитини

М. Монтессорі

Група «Смайлик» (старший дошкільний вік)

Художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку

Н. Гавриш

Група «Калинка» (середній дошкільний вік)

Розвиток творчих здібностей у дітей дошкільного віку

Л. Шульга

Група «Сонечко» (молодший дошкільний вік)

«Виховання казкою». Інноваційні підходи до роботи з казкою

Л. Фесюкова

РОЗДІЛ V

Очікуванні результати навчання здобувачів освіти

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається      в різних видах діяльності (ігровій-провідній для дітей дошкільного віку); руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи.

• Модель випускника кожної вікової групи

• (Група раннього віку) «Дюймовочка» (3 рік життя)

«Дюймовочка» проявляють швидке збагачення словника іменниками (до 60%), дієсловами (до 27 %), прикметниками (до 12%); використовують багатослівні речення, розуміють розповіді про предмети та явища.

Орієнтуються у найближчому просторі (в кімнаті, ігровому майданчику), розуміють поняття «вгорі, внизу, вперед, назад»; в них розвинута  допитливість

( «Що це? Чому?»).

Активно пізнають навколишній  світ в процесі предметної діяльності, порівнюються предмети за кількістю «один», «багато», кольором, формою, величиною; називають  дії словами; виконують доручення дорослого; володіють навичками продуктивних видів діяльності: малювання, ліплення, конструювання, у них формуються навички сприймання різних видів музичної діяльності; виявляють свідоме ставлення до себе та свого власного «Я», активно використовують займенники «Я, мій, мені, моє».

Спостерігається початок кризи трьох років (підвищується емоційна вразливість і чутливість до оцінок власних досягнень з боку дорослого, з’являється гордість    за ці досягнення, підвищується самооцінка); самостверджується у предметній діяльності через ігрові дії та спілкування з дорослими та однолітками.

Антропометричні дані проводяться щомісяця.

• (II молодша група) «Сонечко» (4 рік життя)

У «Сонечко» відбувається «Криза трьох років», формується система внутрішнього «Я». 

Дитина утримує увагу 7 – 8 хвилин, виконує розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; прагне відповідати вимогам дорослих бути хорошим, свідомо виконує дії у грі малюванні, ліпленні, конструюванні, володіє елементарними навичками сюжетно – рольової гри; поведінка дитини                      є мимовільною, дії і вчинки ситуативні, властиве відчуття безпеки довірливого    та активного ставлення до навколишнього світу, розвивається прагнення бути активним, засвоює норми і правила поведінки «Можна, треба, не можна»; засвоює гендерні ролі: дівчинка – жінка, а хлопчик – чоловік, володіє передумовами самообслуговування – самостійно їсти, вдягатися, роздягатися, вмиватися, користуватися носовою хусткою, рушником; потребує високої потреби в русі, активний при виконанні фізичних вправ; має сформовані основні сенсорні еталони – знає кольори червоний, жовтий, синій, зелений, оранжевий, фіолетовий, чорний, білий; знає форми предметів: круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник;                    знає    про предмети найближчого  оточення; розвинуті наступні психічні якості:

• увага мимовільна, її стійкість до 15 хвилин;

• пам’ять мимовільна, має яскраве емоційне забарвлення;

• мислення є наочно дієвим;

• уява тільки починає розвиватися, переважно у грі.

Провідна діяльність – ігрова, а саме  ігрові дії з іграшками, предметами – замінниками,  розвинута  рольова поведінка, володіє здатністю наслідувати дії,   які їй показують.

Головним засобом спілкування є мовлення – словник складається з слів,       що позначають предмети, іграшки, близьких людей, висловлюється у 2 – 3 реченнях використовує складні речення; формується інтерес до книги            та літературних персонажів; володіє навичками елементарної трудової            та музично – мистецької діяльності.

Антропометричні дані проводяться раз у квартал.

• Середня група «Калинка» (5 рік життя)

У «Калинки» підвищена пізнавальна активність, виникає інтерес                до спілкування з іншими дітьми та дорослими, рефлексує свої вчинки, ускладнює сюжетно – рольові ігри новим змістом; оперує уявленнями; узагальнює властивості предметів, зв’язків і відносин між предметами           та подіями має підвищений інтерес до устрою речей, явищ, подій; збільшується кількість запитань до дорослого «Як? Навіщо? Чому?»; узагальнюються уявлення про те, як треба (не треба) поводитися; володіє нормами ввічливості «Спасибі, будь ласка, добрий день, дякую», володіє саморегуляцією поведінки, намагається дотримуватись норм і правил;         має добре засвоєний алгоритм самообслуговування : вмивання, одягання, купання,  прибирання приміщення тощо; рівень культурно – гігієнічних навичок переносить у сюжетно – рольову гру, дитину хвилює тема збереження свого здоров’я; диференціює увагу про власну гендерну належність; швидко розвивається моторика; добре засвоює сенсорні еталони (кольори орієнтування у геометричних формах, відношення величин).

Розвинуті наступні психічні якості: мислення у формі наочних образів; увага більш стійка, переважно репродуктивна; спілкування ініціативне та самостійне, активно прагне до інтелектуального спілкування в питаннях «Чому? Навіщо?   Для чого?», прагне отримати нову інформацію, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, спілкування переплітається з іншими видами діяльності. Знає правила мовного етикету: вітання, прохання, співпереживання, співчуття. Правильно вимовляє звуки рідної мови;  в мовленні з’являються прийоми художнього мовлення, мовлення зв’язне і послідовне, переказує короткі твори, розповіді, описує іграшки, ілюстрації, відповідає на запитання, пояснює вчинки героїв. Пам’ять чітка, легко вивчає напам’ять вірш;  розвиваються компоненти дитячої праці, музично – художньої та продуктивної діяльності.

Антропометричні дані проводяться раз у квартал.

• Старша група «Смайлик» (6 рік життя)

Спілкування ситуативно – особистісне, передбачає результати діяльності; функція мовлення активна, вживає точні слова для позначення моральних понять «хороший – поганий», «добрий – злий», «важливий», «дбайливий» тощо в поведінці відбуваються якісні зміни: формується саморегуляція; дотримується правил та норм поведінки; усвідомлює загальноприйняті норми і правила. Розвинуті наступні психічні якості: уявлення активне, розширюється                 і поглиблюється; увага стійка і довільна; пам’ять стійка, здатна утримувати великий обсяг інформації; мислення наочно – образне, прогностичне; уява – продуктивна; мовлення – правильно вимовляє всі звуки, вільно використовує засоби інтонації, словник активний; моторика здатна до освоєння складних рухів, самостійна; добре знає сенсорні еталони: основні кольори – з відтінками, геометричні фігури та їх відмінності, зіставляє величину предметів, гарно орієнтується в просторі, часі; активно розвивається планування і самооцінювання трудової діяльності, швидко освоює різні види художньої праці. Сприймання емоційне, естетичне до засобів літературного  та музичного мистецтва; продуктивна діяльність відображає задумане.

Антропометричні дані проводяться раз у квартал.

Дітей з особливими освітніми  потребами  в закладі дошкільної освіти немає.

РОЗДІЛ VІ

Опис моделі випускника закладу дошкільної освіти

Модель – це рівень навченості дитини, забезпечений реалізацією освітніх ліній  Базового компонента дошкільної освіти.

• Модель «Особистість дитини»:

• сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини, активність у всіх сферах життєдіяльності; дитина позитивно ставиться до своєї зовнішності, сформовані основні фізичні якості, рухові уміння (вміє стрибати, бігати, розвинена гнучкість тощо); культурно-гігієнічні, оздоровчі  та навички безпеки життєдіяльності; сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

• Модель «Дитина в соціумі»:

- сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись      у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим;

- з’явився інтерес та вміння розуміти інших, долучається до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднує з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінює власні можливості, поважає бажання та інтереси інших людей, уміє узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

• Модель «Дитина у природному довкіллі»

- має уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля;

- має уявлення про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі                та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний     і негативний вплив людської діяльності на стан природи;

– виважено ставиться до рослин і тварин; готовий включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;  дотримується правил природокористування. 

• Модель «Дитина у світі мистецтва»:

- сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвинуті творчі здібності, сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійності, культури та безпеки праці;

  - сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів; виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, володіє  навичками практичної діяльності, культурою споживання;

• Модель «Гра дитини»:

- розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованість      в ігровій діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому;

- задоволений від ігрових уподобань має  дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами, спонукає до обміну думками; оцінює себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

• Модель «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»:

- сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу. Дитина здатна застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), володіє способами пізнання дійсності; розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення;  прагне до пошуково-дослідницької діяльності; має елементарні математичні уявлення цілісної картини світу; має компетентну поведінку в різних життєвих ситуаціях.

• Модель «Мовлення дитини»:

- має сформовану  культуру мовлення та спілкування; володіє елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях.  Мовленнєва діяльність складається із різних видів говоріння та слухання; має сформовані мовленнєві вміння і навички; оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими; виховання інтересу                  та позитивного ставлення до української мови.

• Сформованість загально-навчальних умінь і навичок:

Дитина переходить від репродуктивної до продуктивно – творчої діяльності; сформовані загально-навчальні уміння: розуміє мету, яка  стоїть; планує і виконує необхідні дії; контролює та оцінює свої результати; розвинені пізнавальні можливості; потребує емоційного контакту та підтримки дорослого; прагне          до утвердження у новій соціальній ролі; має організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі; виконує вказівки педагога, доводить роботу до кінця, вміє працювати з посібниками.

• Домінуючий спосіб мислення випускника:

Мислення наочно – дієве, при якому дитина діє не з конкретними предметами,    а з їх образами та уявленнями; мислення формується на основі здатності диференціювати реальні об’єкти і план моделей об’єктів, що відображають дані об’єкти; співвідносить оригінал з уявними моделями, мислить схемами,               які зберігаються на основі сприйняття, послідовного аналізу, синтезу                     та узагальнення; формуються навички логічного мислення на основі оперування абстрактними категоріями.

•   Рівень сформованості компетенцій випускника

Дитина прагне до ознайомлення з суспільним довкіллям та працею (сформовані навички самообслуговування, долучається до господарсько – побутової праці, вміє взаємодіяти з однолітками, приймати рішення і ставити цілі), сформоване відповідальне ставлення до життя, що є основою активної громадянської позиції, набуває життєвий досвід шляхом взаємодії з предметами та соціальним світом.

РОЗДІЛ VII

Показники реалізації освітньої програми

• Об’єкти моніторингу (що вимірюються або контролюються);

Об’єкт моніторингу: процес реалізації освітньої програми, якість освітнього процесу. 

Суб’єкт моніторингу – діти та педагоги ЗДО.

Моніторинг стану освітнього процесу

№

з\п

Зміст моніторингу

Вид моніторингу, форма відображення

Група

1.

Стан готовності груп дошкільного закладу до нового навчального року

Підсумковий до наказу

Всі вікові групи

2.

Стан використання предметно-розвивального середовища

Тематичний

Всі вікові групи

3.

Стан ігрової діяльності

Тематичний

Група раннього віку, 

молодша група

4.

Організація роботи з безпеки життєдіяльності

Тематичний

Старша група

5.

Вивчення «Моніторингових досягнень старших дошкільників» згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти

Комплексна

Старша група

6.

Форми роботи з дітьми, планування освітнього процесу. Забезпечення  фізичного, психічного, соціального розвитку дошкільнят – основний орієнтир у формуванні здорової, життєздатної, компетентної особистості

Комплексна

Всі вікові групи

7.

Вивчення мовленнєвого розвитку дітей молодшого дошкільного віку

Порівняльний

Молодші групи

8.

Спільна робота сім’ї і дошкільного закладу з охорони життя та здоров’я дітей

Оперативний

Всі вікові групи

9.

Аналіз календарних планів

Оперативний

Всі вікові групи

10.

Медико-педагогічний контроль за організованою та індивідуальною роботою з фізичного виховання

Оперативний

Середня, старша групи

11.

Аналіз дитячих робіт з образотворчості та робіт з художньої праці

Оперативно-вибірковий

Всі вікові групи

12.

Забезпечення сприятливих умов для колекційної роботи з мовлення дошкільників

Оперативний

Середня, старша групи

• Процедури моніторингу (за допомогою чого, яким чином вимірюється об’єкт)

Процедурою моніторингу є відстеження й поточна регуляція, спостереження      за станом керованого об’єкту, що відбувається у вигляді освітнього моніторингу (інтерв’ю,бесіди, тестування, анкетування, опитування тощо).

Мета моніторингу: відстеження динаміки змін та їх спрямування                  на запланований результат.

Якість реалізації Освітньої програми визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку        та її готовність до наступної ланки освіти – Нової української школи. 

Факторами оцінювання знань дітей є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником ЗДО перед вступом його до школи: здоров’язбережувальна особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-екологічна, предметно-практична, художньо-продуктивна, ігрова, сенсорно-пізнавальна, фонетична, лексична, граматична, діамонологічна, мовленнєва компетенція,комунікативна компетенція.

Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини здійснюватиметься за кваліметричним підходом оцінювання якісних показників (за методикою Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприятиме створенню оптимальних умов для як найповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Кваліметрична модель містить:

• протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• портрет розвитку дитини, який і складає модель випускника за результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Реалізація Освітньої програми також визначається  якістю педагогічної майстерності педагогічних працівників, що проводиться також                       за кваліметричною факторно – критеріальною моделлю за напрямами:

1. Організація діяльності;

II. Здійснення діяльності;

III. Результативність діяльності.

• Періодичність контролю (як часто вимірюється об’єкт)

Оцінювання рівня розвитку дітей проводиться вихователями, вихователем-методистом, практичним психологом, логопедом на початку навчального року     у вересні – жовтні, друге оцінювання проводиться у квітні травні                              і за його результатами визначається сумарний кінцевий показник рівня розвиненості, навченості, вихованості дітей та сформованість Моделі випускника.

Оцінювання рівня педмайстерності педагогів проводиться систематично тестуванням, анкетуванням, відповідно до основних завдань роботи ЗДО              на навчальний рік, за факторно-критеріальною моделлю (ФКМ) – двічі на рік         з відповідними висновками та рекомендаціями щодо подальшого вдосконалення роботи.

РОЗДІЛ VIII

   Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

• Система внутрішнього забезпечення якості освіти  складається з наступних компонентів: кадрове, матеріально-технічне, навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності; якість проведення освітньої діяльності; моніторинг досягнення вихованцями результатів компетентностей.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль за виконанням Освітньої програми, якістю освітнього процесу, рекомендацій щодо покращення;

• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

   Кадрове забезпечення:

Заклад дошкільної освіти повністю   укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом. Педагогічні кадри мають повну вищу, неповну вищу,  базову освіту за відповідною спеціальністю.

   Освітній процес забезпечують 8 педагогів: 1 – директор, 1 вихователь-методист, 5 – вихователів, 1 – інструктор фізичної культури, медичного персоналу – 1 працівник.                                                  

   За результатами атестації: 5 педагогів мають 1 кваліфікаційна категорію,      2 - 2 кваліфікаційну категорію, 1 –11 тарифний розряд. Педагогічний стаж більше 30 років – 0,  більше 20 років – 3 чол., більше 10 років – 5 чол.

Критерії та індикатори

для самооцінювання освітніх і управлінських процесів  закладу

дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради

Вимога організації освітніх і управлінських

процесів у закладі дошкільної освіти

Критерії оцінювання

Індикатори оцінювання

Методи збору інформації

1

2

3

4

І. Напрям оцінювання «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»

1.1. Створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці

1.1.1. Будівлі, приміщення, споруди, обладнання і територія закладу дошкільної освіти є безпечними, доступними та комфортними

1.1.1.1. Улаштування території закладу дошкільної освіти та розташування основних приміщень є раціональним та безпечним

1.1.1.1. Спостереження (освітнє середовище)

1.1.1.2.  У закладі дошкільної освіти забезпечується архітектурна доступність території та приміщень будівлі

1.1.1.2. Спостереження (освітнє середовище)

1.1.1.3. У закладі дошкільної освіти забезпечуються розумні пристосування для дітей з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких дітей)

1.1.1.3. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків)

1.1.1.4. У закладі дошкільної освіти облаштовані та використовується ресурсна кімната для проведення відповідних занять зі здобувачами дошкільної освіти з особливими освітніми потребами (у разі наявності)

1.1.1.4. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

1.1.1.5. У закладі дошкільної освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, водопостачання, водовідведення, опалення, прибирання території та приміщень, дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги

1.1.1.5. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних працівників)

Вивчення документації

ІІ. Напрям оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти.

Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»

2.1. Дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти

2.1.1. У закладі дошкільної освіти реалізується Базовий компонент дошкільної освіти

2.1.1.1. Заклад дошкільної освіти здійснює освітній процес за програмами, затвердженими в установленому порядку

2.1.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.1.1.2. Організація освітнього процесу у закладі дошкільної освіти сприяє набуттю дитиною різних компетентностей відповідно до освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти

2.1.1.2. Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.1.1.3. У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти, для впровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу – гуртки, студії, секції (за згодою батьків та з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів дошкільної освіти)

2.1.1.3. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

2.1.2. У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг стану і результатів освітньої діяльності

2.1.2.1. У закладі дошкільної освіти здійснюється аналіз стану освітньої діяльності, приймаються відповідні управлінські рішення

2.1.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.2. Організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі

2.2.1. У закладі дошкільної освіти забезпечено дотримання вимог до розпорядку дня та навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

2.2.1.1. Розпорядок дня здобувачів дошкільної освіти у вікових групах відповідає гігієнічним нормам щодо тривалості сну, організації різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі навчальних занять, тривалості перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі

2.2.1.1.Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

Розподіл тижневого педагогічного навантаження                                        педагогічних працівників                                                                                             закладу дошкільної освіти (ясла - садок) «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради                                                                                                       на  2023 - 2024 навчальний рік

№

ПІБ

Посада

Навантаженя

Години

ПЕДАГОГІЧНИЙ  ПЕРСОНАЛ

1

Думанська Ганна Віталіївна

директор

1,0 ст.

40

2

Костюшина Ольга Валентинівна

вихователь-методист

вихователь

0,5 ст.

0,5 ст.

18

15

3

Орел Алла Василівна

вихователь

1,0 ст.

30

4

Юраш Юлія Володимирівна

вихователь

1,0 ст.

30

5

Круковець Тетяна Григорівна

вихователь

1,0 ст.

30

6

Сторожевська Наталія Миколаївна

вихователь

1,0 ст.

30

7

Кушпела Тетяна Іванівна

вихователь

1,0 ст.

30

8

Фурман Ганна Анатоліївна

інструктор  з фізкультури

вихователь   

0.5 ст.

0,5 ст.

15

15

МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ

9

Панченко Ярослава Дмитрівна

Сестра медична старша

1,0 ст.

38,5

• Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності ЗДО перебуває на достатньому рівні, чому сприяє безупинна робота у цьому напрямку адміністрації закладу. Усі приміщення ЗДО відповідають санітарно-гігієнічним нормативам та сучасним вимогам.

• Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу

                                                                                                                Додаток 1

Гранично допустиме навчальне навантаження на дитину

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

І молодша (від 2 до 3 років)

ІІ молодша (від 3 до 4 років)

Середня (від 4 до 5 років)

Старша (від 5 до 6 років)

Ознайомлення з соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з

природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо – продуктивна діяльність

(музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

-

-

-

Логіко – математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток мовлення

2

3

3

3

Здоров’я та

фізичний розвиток

2

3

3

3

Загальна кількість занять

на тиждень

10

11

12

15

Максимальне навантаження на тиждень на дитину

(в астрономічних годинах)

(Без додаткових освітніх послуг)

1,7

2,8

4,0

6,3

(З додатковими освітніми послугами)

1,7

3,5

5,3

8,3

Для дітей віком від 2 до 3 років проводяться заняття тривалістю до 10 хв.,        з фізкультури 15 хв.

- у ІІ молодшій групі не більше 15 хв.; інтегроване – 20хв.,                                       з фізкультури – 20 хв.

- у середній – 20 хв.; інтегроване – 30хв., з фізкультури – 25 хв.

- у старшій – 25 хв.; інтегроване – 40хв., з фізкультури – 30 хв.

Максимальна допустима кількість занять в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих занять.

Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються         під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Зміст педагогічної діяльності

1.«Особистість дитини»

- Здоров’я та фізичний розвиток.

- Самоставлення.

- Безпека життєдіяльності.

2.«Дитина в соціумі»

- Сім’я.

- Родина.

- Люди.

3. «Дитина у природному довкіллі»

-  Природа планети «Земля».

-  Життєдіяльність людини у природному довкіллі.

-  Всесвіт.

4. «Дитина у світі мистецтва»

- Предметний світ.

- Світ мистецтва.

5. «Гра дитини»

- Гра як провідна діяльність.

- Формування особистості у грі.

6. «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

- Сенсорні еталони.

- Пізнавальна активність.

- Елементарні математичні уявлення.

7. «Мовлення дитини»

- Звукова культура мовлення.

- Словникова робота.

- Граматична правильність мовлення.

- Зв’язне мовлення.

- Діалогічне мовлення.

- Монологічне мовлення.

- Українська мова як державна мова.

Розділ ІX

Алгоритм  освітнього процесу з використання технологій дистанційного навчання на час воєнного стану в Україні

Організація ефективної взаємодії з учасниками освітнього процесу

 В закладі дошкільної освіти (ясла – садок) «Веселка» Джулинської сільської ради освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання організовується відповідно наказу відділу освіти, культури і спорту, наказу директора закладу дошкільної освіти та проводиться на платформі ZOOM (заняття, виховані заходи бесіди, розваги, дидактичні ігри тощо) та у групах Viber (консультативна робота, бесіди, дидактичні ігри тощо)

До організації освітнього процесу з використанням дистанційного  навчання педагоги залучаються відповідно до наказу керівника закладу.

Педагоги, які залучені до проведення дистанційного навчання планують робочий день у відповідності до алгоритму організації дистанційної роботи (додаток) та у відповідності до перспективно-календарних планів роботи, які є скороченими у відповідності до затверджених планів роботи на педагогічній раді 30.08.2023, протокол №1. 

Ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом. Аби організувати ефективну взаємодію всіх учасників освітнього процесу педагоги використовують різноманітні онлайн сервіси та ресурси, зокрема:

• сайт закладу освіти. Для якісного функціонування слід постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, розмістити на ньому завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, створити віртуальну бібліотеку з добіркою освітніх ресурсів;  

• оптимальні канали комунікації для здійснення кожного конкретного завдання, проведення індивідуальних консультації з фахівцями (відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі тощо); 

• месенджери (Viber, Telegram, WhatsApp) для оперативного спілкування з батьками;

• електронні платформи Zoom, Google Meet, Google Classroom тощо.

Перелік  матеріалів, розміщенних на сайті МОН, для дистанційного навчання:

- рубрика «Сучасне дошклілля під крилами захисту»;

- платформа розвитку дошкільнят «НУМО»;

- поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

- поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;  - інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;                           - хрестоматію для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна»                                з національно-патріотичного виховання.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендується  Пам’ятку для керівників закладів освіти. Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті рекомендується переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна». Пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Адміністрація закладу дошкільної освіти

Створює умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО. Підтримує потенціал вихователів та створює умови для їх розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.

Організовує систематичне навчання для працівників ЗДО із питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.

Організуває психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу.

Розробляє та доводить до відома працівників порядок обліку робочого часу та ведення необхідної документації.  Затверджує режим роботи педагогічних працівників в умовах дистанційної роботи.

Сприяє поширенню досвіду роботи педагогів на сайті дошкільного закладу та інших освітніх інформаційних ресурсах. Забезпечує педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету.

Контролює систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Організовує співпрацю з інклюзивними ресурсним центром.

Організовує постійно - діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані.

Розробляє план заходів консультативної, методичної, організаційно-педагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.

Проводить наради, семінари, вебінари, консультації, відеоконференції з педагогами за різними формами роботи з урахуванням обмежувальних заходів встановлених Урядом країни та місцевою владою в умовах воєнного стану. Розробляє заходи щодо забезпечення різних форм зв’язку з батьками вихованців та організовує за потреби роботу консультаційних пунктів.

Педагогічні працівники

Проводять та організовують дистанційне навчання враховуючи можливості та забезпечення сімей вихованців. За потреби вносять зміни до тематично-календарного планування, узгоджуючи з адміністрацією. Здійснюють самоосвітню роботу з вивчення та удосконалення технологій дистанційного навчання. Використовують освітню програму для досягнення вихованцями передбачених результатів навчання. Надаючи інформацію щодо обсягу та змісту освітнього матеріалу, завдань на його закріплення. Надають відгуки на виконанні завдання, використовуючи електронну освітню платформу ZOOM, комунікаційні онлайн сервіси  та інструменти, співпрацюють з усіма учасниками освітнього процесу.

Організовують освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне):

- синхронному (у формі онлайн-заняття). Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку мають тривати не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин. Під час заняття слід обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери - вона має бути встановлена на рівні очей або трохи вище, щоб діти бачили очі педагога;                   - асинхронному  (запис відео заняття та передача його батькам для самостійного опрацювання дітьми). Під час зйомки варто прагнути до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів,                 дозовано використовувати переходи та анімацію.                                                                                   Під час зйомки вихователі повинні створювати короткі і дидактично продумані відеоролики. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, в години затвердженого графіку та погодженого розкладу, знаходяться в режимі онлайн, з урахуванням  правил безпеки під час повітряної тривоги. У цей час, вихованці та батьки, які потребують консультації можуть скористатися послугами, зв’язавшись із педагогами через онлайн ресурси. Вузькі спеціалісти можуть працювати індивідуально з тими дітьми, які цього потребують.                      Педагоги складають індивідуальні плани роботи та інші документи з обліку свого робочого часу, вести документацію відповідно до номенклатури справ дошкільного закладу. Заздалегідь планують змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності. Організовують педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я.                                                     Організовують зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми  Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.                                 З дітьми раннього віку робота проводиться з батьками з питань щодо організації педагогічного середовища, надаються консультації, поради щодо використання матеріалів супроводу малюків. За можливості, педагоги сприяють до залучення освітнього процесу дітей, які з батьками перебувають за кордоном на період воєнних дій.

Здобувачі освіти

Підтримують зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.

Дотримуються режиму дня, звичних ритуалів, що допомагає дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.

Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки вихованців опрацьовують його разом з дитиною, виконуючи завдання на його закріплення. Враховуючи вікові особливості дітей ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу                     є партнерська взаємодія між батьками вихованців та педагогами.

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогів закладу. Тобто перша робота проводиться саме з батьками вихованців, потім з дітьми.

Додаток 2

Алгоритм дистанційної роботи педагогічних працівників ЗДО   на період воєнного стану

Синхронне

Асинхронне

Час

Підготовка до робочого дня:

Визначення місця проведення, складання необхідних матеріалів.

Складання перспективно-календарного плану

07.30.-08.00

Ранкове коло

08.00-08.07.

08.00-08.10.

08.00-08.10.

Руханка

08.07.-08.14.

08.10-08.20.

08.10.-08.-20

Для І зміни вихователів

Заняття

Підготовка до занять, та проведення занять 2-3 р.ж.

09.05-09.12

09.35-09.42

Підготовка до занять, та проведення занять 3-4 р.ж.

09.05-09.15

09.30-09.40

Підготовка до занять, та проведення занять 4-5 р.ж.

09.05-09.22

09.35-09.47

Підготовка до занять, та проведення занять 5-6-7 р.ж.

09.05-09.20

09.40-10.00

Аналіз проведено освітньої діяльності, розміщення педагогічних матеріалів та сторінках соцмереж

10.00-11.00

Педагогічна година, час для роботи над консультаціями та іншим освітнім продуктом

11.00-12.00

Взаємодія з батьками вихованців (колективна. Індивідуальна)

12.00-12.30

Підготовка до наступного робочого дня, виготовлення (підбір) наочності до занять

12.30-13.00

12.30-14.30.

Час роботи з дітьми синхронно/асинхронно зі спеціалістами

2-3р.ж.

10.00-10.07.

3-4-р.ж.

10.15-10.25

4-5-р.ж.

10.30-1042

5-6-7-р.ж.

10.52-11.08.

Додаток 3

Перелік освітніх програм закладу дошкільної освіти

на 2023-2024 навчальний рік

Освітні програми:

- Базовий компонент дошкільної освіти (науковий  керівник      Піроженко Т.О.); наказ  МОН України  від 12.01.2021  №33.

Комплексні програми:

- «Дитина» освітня програма для дітей від 2 до 7 років, відповідно                  до Базового компонента дошкільної освіти (науковий керівник В. Огнев’юк); Лист МОН України №1/11-4960 від 23.07.2020;                                                 - - «Впевнений старт» освітня програма для дітей старшого дошкільного віку (науковий керівник Гавриш Н.В.); Лист МОН від 01.08.2017 № 1/11-7684;                 - «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку», лист МОН України від 12.02 2019  №122-1/12-Г-46, (науковий керівник Гавриш Н.В., Пометун О.В.)

Парціальні програми:

• «Казкова фізкультура» програма з фізичного виховання дітей раннього   та дошкільного віку (автор М.М. Єфименко); Лист ІМЗО від 09.07.2019

    № 22.1/12-Г-627.

•   «Про себе треба знати, про себе треба дбати» парціальна програма       з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку (автор Л.Лохвицька); Лист ІМЗО від 04.12.2018 № 22.1/12-Г-1049.

•   «Скарбниця моралі» парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку (автор Л.Лохвицька); Лист ІМЗО від 08.11.2019

   № 22.1/12-Г-1054.

• «STREAM – освіта, або Стежинки у Всесвіт» альтернативна програма формування культури інженерного мислення дітей перед шкільного віку         ( науковий керівник Крутій К.Л.); Лист ІМЗО від 14.07.2020 №22.1/12-7-274.

• «Дитяча хореографія» програма хореографічної діяльності дітей від 3-х до 7-ми років (навчально-методичний посібник), (автор Шевчук А.С.);      Лист ІМЗО від 18.05.2020 №  22.1/12-Г-282.

• «Шкіряний м’яч» програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри у футбол (автор Дроздюк В.І.);                         Лист ІМЗО від 14.07.2020 №22.1/12-Г-569.

У організації і проведенні освітнього процесу використовується література відповідно до Переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання в закладах дошкільної освіти у 2023-2024 навчальному році.

Дошкільна освіта здобувається в закладі дошкільної освіти з одного року (відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту»). Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття дошкільної освіти за інших умов. Освітня програма закладу  дошкільної освіти передбачає досягнення вихованцями  результатів компетенцій, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти .

   На основі Освітньої програми заклад дошкільної освіти складає та затверджує план роботи, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Додаток 4

Нормативно-правове забезпечення діяльності ЗДО

       Закони України:

• Конституція України;

• Закон України «Про освіту»;

• Закон України «Про дошкільну освіту»;

• Закон України «Про охорону дитинства»;

• Положення про ЗДО;

• Санітарний регламент ДНЗ;

• Кодекс законів про працю України;

• Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.

• Постанови Кабінету Міністрів України

• Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (від 14 червня 2000 року №963)

• Положення про заклад дошкільної освіти (від 12 березня 2003 р. № 305)

• Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (від 23 грудня 2015 року № 1109)

• Положення про інклюзивно-ресурсний центр (від 12 липня 2017 року № 545)

• Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (від 21 серпня 2019 року № 800)

• Порядок організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти (від 10 квітня 2019 року № 530)

• Норми та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку (від 24 березня 2021 року       № 305).

• Накази МОН України

• Наказ МОН України від 12.01.2021 № 33 «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту) нова редакція»

• Наказ МОН України від 17.05.2021 № 536 «Про затвердження форми звітності з питань діяльності закладів дошкільної освіти та інструкції щодо її заповнення»

• Наказ МОН України від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього»

• Наказ МОН України від 06.09.2022 № 795 «Про збір відомчої адміністративної звітності дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти у 2022/2023 навчальний рік»

• Наказ МОН України від 29.11.2022 № 1068 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо впровадження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу дошкільної освіти».

• Рекомендації МОН України

• Лист МОН України від 16.03.2021 № 1/9-148 «Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти»

• Лист МОН України від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей з числа внутрішньо переміщених осіб»

• Лист МОН України від 02.04.2022 № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні»

• Лист МОН України від 25.04.2022 № 1/4428-22 «Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях»

• Лист МОН України від 03.06.2022 № 1/6015-22 «Про методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту керівника (директора) закладу дошкільної освіти»

• Лист МОН України від 08.06.2022 № 4/1196-22 «Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку»

• Лист МОН України від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»

• Лист МОН України від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»

• Лист МОН України від 31.05.2023 № 4/1798-23 «Про організацію  діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану».

• Лист МОН України від 21.08.2023 № 1/12490-23 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році»

• Лист МОН України від 14 серпня 2023 року № 1/12038-23 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році»

• Лист МОН України від 04.10.2022 № 1/11679-22 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти та захисту законних прав працівників»

• Лист МОН України від 06.10.2022 1/11743-22 «Про забезпечення якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за результатами дослідження ECERS-3»

• Лист МОН України від 21.10.2022 № 1/12392-22 «Про атестацію та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти у період воєнного стану»

• Лист МОН України від 24.10.2022 № 1/12502-22 «Щодо відрахування дітей із закладів дошкільної освіти»

• Лист МОН України від 20.12.2022 № 1/15511-22 «Про методичні рекомендації щодо впровадження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти»

• Лист МОН України від 03.01.2023 № 1/61-23 «Про методичні рекомендації щодо заповнення та подання звіту про діяльність закладу дошкільної освіти за 2023 рік (форма 85-к).

• Інші

• Наказ МОЗ України 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

• Наказ МЕ України (Мінекономіки) від 28.09.2021 № 620-21 «Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директору) закладу дошкільної освіти»

• Наказ МЕ України (Мінекономіки) від 19.10.2021 № 755-21 «Про затвердження професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти»

• Лист ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»

Директор                                                                  Ганна  ДУМАНСЬКА

Ліцензований обсяг закладу дошкільної освіти (ясла - садок) "Веселка" с. Джулинка  Джулинської сільської ради - 180 осіб

​

Фактична кількість - 72 дітей:

• Група раннього "Дюймовочка" - 9

• Друга молодша група "Сонечко" - 22

• Середня група "Калинка" - 18

• Старша група "Смайлик" - 23

Освітній процес у закладі дошкільної освіти (ясла - садок) "Веселка" здійснюється державною українською мовою. 

Вакантне місце - музичний керівник.

Наказ про затвердження Положення

про проведення конкурсу та створення

комісії з працевлаштування 

педагогічних працівників у заклад

дошкільної освіти (ясла-садок)

«Веселка» с.Джулинка

Джулинської сільської ради

                                                                ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ДЖУЛИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) «ВЕСЕЛКА» С.ДЖУЛИНКА

Н А К А З

 26.01.2022                                            с. Джулинка                                             №9

Про затвердження Положення

про проведення конкурсу та створення

комісії з працевлаштування 

педагогічних працівників у заклад

дошкільної освіти (ясла-садок)

«Веселка» с.Джулинка

Джулинської сільської ради

     Відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145, наказу Департаменту освіти Вінницької міської ради від 23.10.2017 «Про прозорість та відкритість діяльності закладів освіти», з  метою забезпечення рівності громадян в реалізації права на працю, прозорості процесу прийому на роботу в заклад, використання потенціалу талановитої молоді,

 НАКАЗУЮ:

 1. Затвердити Положення про проведення конкурсу з працевлаштування педагогічних працівників у заклад (додаток).

2. Створити комісію з працевлаштування педагогічних працівників у заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради у  складі:

голова комісії – Думанська Ганна Віталіївна, директор закладу;

секретар комісії –  Сторожевська Наталія Миколаївна, голова профспілкового комітету закладу, вихователь;

члени комісії:

-         Костюшина Ольга Валентинівна – вихователь-методист;

-         Орел Алла Василівна – вихователь.

3. Контроль за виконанням  наказу залишаю за собою.

Директор                                                                            Ганна ДУМАНСЬКА

Із наказом ознайомлені:

_______Н.М.Сторожевська

_______О.В.Костюшина

_______А.В.Орел

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення конкурсу з працевлаштування педагогічних працівників

до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка

Джулинської сільської ради

                                                    Додаток

                                                                                  до наказу ЗДО (ясла-садок)

                                                                             «Веселка» с.Джулинка

                                                                       від 26.01.2022 № 9

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення конкурсу з працевлаштування педагогічних працівників

до закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка

Джулинської сільської ради

1. Загальні положення.

1.1. Дане Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», Кодексу законів про працю України, з метою якісного відбору та комплектування закладу педагогічними кадрами.

1.2. Це Положення визначає порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад заступників керівника та педагогічних працівників у закладі.

1.3. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, належний рівень професійної підготовки, фізичний та психічний стан здоров’я дозволяє виконувати професійні обов’язки в закладі загальної середньої освіти.

1.4. Заміщенню шляхом конкурсу підлягають вакантні посади заступників керівника та педагогічних працівників у закладі.

1.5. Прийняття на роботу осіб, які не пройшли конкурс, не допускається.

1.6. Для проведення конкурсу з кандидатами на заміщення вакантних посад заступників керівника та педпрацівників наказом по закладу створюється комісія у складі голови, секретаря та членів комісії.

 2. Умови проведення конкурсу.

2.1. Рішення про проведення конкурсу приймається головою комісії по мірі необхідності при наявності вакантних посад у закладі.

2.2. До участі у конкурс на заміщення вакантної посади заступника директора допускаються особи, що мають вищу педагогічну освіту і стаж роботи не менше 3 років на педагогічних чи керівних посадах (крім заступника директора з господарської роботи).

2.3. До участі у конкурсі на заміщення вакантної посади педагогічного працівника допускаються особи, які мають педагогічну освіту (повна вища, базова вища, молодший спеціаліст).

Конкурс проводиться поетапно:

• публікація оголошення про проведення конкурсу на офіційному сайті закладу (в розділі «Наявність вакантних посад»);

• прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам;

• проведення усного конкурсу та відбір кандидатів.

3. Оголошення про конкурс.

3.1. Заклад публікує оголошення про проведення конкурсу на офіційному сайті (в розділі «Наявність вакантних посад») не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до початку проведення.

3.2. В оголошенні про проведення конкурсу повинні міститись такі відомості: назва вакантної посади, термін прийняття документів, вимоги до кандидатів, а також інша інформація, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

4. Прийом та розгляд документів на участь у конкурсі.

4.1. Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до комісії наступні документи:

1. 1. • заяву про участь у конкурсі;

      • трудову книжку (при наявності);

      • заповнену особову картку (форма П-2) з відповідними додатками;

      • фотокартка розміром 3,6×4,5 см.;

      • ксерокопії документів про освіту з додатками;

      • копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України.

4.2. За бажанням учасники можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (копії документів про підвищення кваліфікації, присвоєння наукового ступеня або вченого звання, характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).

4.3. Забороняється вимагати відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством.

4.4. Голова комісії перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на відповідну посаду.

4.5. Особи, які виявили бажання працювати на посадах заступника керівника, педпрацівника в закладі, та подали відповідні заяви до комісії підлягають проходженню конкурсів в порядку, визначеному цим Положенням.

4.6. Подані документи та матеріали зберігаються у голови комісії протягом року.

5. Проведення конкурсу та відбір кандидатів.

5.1. Відбір кандидатів проводиться за результатами розгляду поданих документів та усного конкурсу.

5.2. Конкурс з кандидатами проводиться на засіданні комісії в усній формі.

5.3. На підставі розгляду поданих документів та усного конкурсу з кандидатами, комісія на своєму засіданні рекомендує осіб для зайняття вакантних посад педпрацівників у заклад.

5.4. Якщо комісією не прийнято рішення щодо внесення рекомендацій для призначення на вакантну посаду жодного із кандидатів, то заклад повторно публікує оголошення про проведення конкурсу на офіційному сайті (в розділі «Наявність вакантних посад»).

5.5. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 її складу.

5.6. Рішення комісії приймається простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

5.7. У рішенні комісії обов’язково зазначаються пропозиції щодо призначення конкретного кандидата на вакантну посаду.

5.8. Засідання комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії. Кожний член комісії може додати до протоколу свою окрему думку. Протокол зберігається у голови комісії.

5.9. Комісія повідомляє кандидатів про результати конкурсу після його завершення.

5.10. Рішення комісії може бути оскаржене протягом трьох днів після ознайомлення.

                                                                                                                             ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                                                            Педагогічною радою

Протокол № 3 від 25.02.2020 року

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

в ЗДО (ясла- садок) «Веселка» с. Джулинка

1. Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність (далі Положення) є внутрішнім  нормативним  актом Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка (далі ЗДО), який закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними та іншими  працівниками спрямованого на  забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти.

1.2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини» , Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права» , «Про видавничу справу», Цивільного Кодексу України, Статуту закладу, Правил внутрішнього трудового  розпорядку, Колективного договору та інших нормативно- правових актів чинного законодавства України.

1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, навчальній, виховній, тощо), підтримці особливих взаємовідносин між педагогічними  та іншими учасниками освітнього процесу, запобіганні порушень академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні  та інші працівники, учасники освітнього процесу, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

1. Принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається:  академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.

2.3. Для забезпечення академічної доброчесності в закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:

- демократизм;

- законність;

-верховенство права

- соціальна справедливість;

- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

- рівноправність;

- гарантування прав і свобод;

- професіоналізм та компетентність;

- партнерство і взаємодопомога;

- повага та взаємна довіра;

- відкритість і прозорість;

- відповідальність за порушення академічної доброчесності.

1. Дотримання академічної доброчесності

учасниками освітнього процесу.

3.1. Дотримання  академічної  доброчесності працівниками ЗДО передбачає :

  -   дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України,    законів України;

  -   утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його традицій;

       - дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства,  повагу до осіб-учасників освітнього процесу,  толерантності стосунків;

       -  надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній  діяльності    інноваційних здобутків в галузі освіти;

       - обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях  педагогічної ради та   колегіальної відповідальності за прийняті рішення;

      - незалежності професійної діяльності  від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

      - підвищення своєї кваліфікації ;

      -  дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

      -  повагу до здобувачів освіти, до їх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, а також інших обставин;

     -  не розголошення конфіденційної інформації, інформації з обмеженим доступом та інші види інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернень громадян.

    -   запобігання корупції, хабарництву;

    -  збереження, поліпшення  та раціонального  використання навчально-матеріальної бази закладу;

     -  дотримання  норм  законодавства про авторське право;

     -  надання достовірноі  інформації про результати власної навчальної  ( творчої) діяльності;

    -  невідворотності відповідальності з підстав та в порядку,  визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.

     - об’єктивне та неупереджене відношення до працівників закладу і учасників освітнього процесу

     - уникнення приватного інтересу та конфлікту інтересів ;

       - якісне,вчасне та результативне виконання своїх функціональних обов’язків ;

       - дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей,           написання довідок, доповідей, методичних матеріалів, творчих робіт, розпорядчих   документів ;

       - відповідальності за порушення академічної доброчесності ;

       3.2 Дотримання академічної доброчесності  учасниками освітнього процесу (батьками, вихованцями) передбачає :

      - дотримання загальноприйнятих етичних норм;

      - особисте виконання покладених функцій і завдань;

- повагу до педагогічних ,інших працівників закладу;

- поважати честь і гідність інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;

- використовувати у робочій інформації лише перевірені та достовірні джерела інформації;

- не фальсифікувати або не фабрикувати інформацію з метою використання для власних цілей;

- не пропонувати хабар за отримання будь-яких переваг під час вирішення робочих питань; питань ,пов’язаних з організацією освітніх послуг;

- нести відповідальність за порушення академічної доброчесності;

1. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів

порушення етики та академічної доброчесності.

4.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться з цим Положенням під розписку після ознайомлення з Правилами внутрішнього  трудового розпорядку закладу.

4.2. Положення  оприлюднюється на сайті закладу.

4.3. Працівники ЗДО, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної  доброчесності, умов даного  Положення.

1. 5. Організація роботи Комісії з питань етики

та академічної  доброчесності.

5.1. З метою виконання норм цього Положення в ЗДО створюється Комісія з питань академічної доброчесності (далі  Комісія)

5.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції адміністрації ЗДО щодо накладання відповідних санкцій.

5.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України,  нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом ЗДО, Правилами внутрішнього  трудового розпорядку , іншими нормативними актами ЗДО та цим Положенням.

 5.4. Склад Комісії затверджується наказом  директора ЗДО. Строк повноважень Комісії становить 3 роки.

 5.5. До складу Комісії за посадами входять: вихователь- методист,  представники педагогічного колективу , представник профспілки, відповідальна особа із питань запобігання корупції, представник трудового колективу;

 5.6. Будь-який працівник ЗДО, може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень.

 5.7. Комісія зі свого складу обирає Голову, заступника та секретаря. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення, тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження відносно ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні, тощо здійснює секретар.

5.8. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

5.9. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.  У разі рівного розподілу голосів- голос Голови (головуючого) є вирішальним.

5.10. Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.

5.11. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на педогогічній раді ЗДО.

5.12. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Положення чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії ЗДО  з письмовою заявою на ім’я її голови. У заяві обов’язково зазначаються особисті дані заявника (П.І.Б., контактні дані: адреса, телефон, місце роботи, посада,  особистий підпис). Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

5.13. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Положення про академічну доброчесність.

5.14. За результатами проведених засідань, Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються  директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

 5.15. Повноваження Комісії:

 - одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

– проводити інформаційно – роз ?яснювальну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики  педагогічних працівників ЗДО ;

– надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм цього Положення.

1. 6. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

6.1. За порушення норм цього Положення учасники освітнього процесу притягуються до відповідальності згідно вимог чинного законодавства України.

6.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

 - академічний плагіат;

- самоплагіат;

- фабрикація;

- фальсифікація;

 - списування;

- академічне шахрайство;

- виконання на замовлення та (або) продаж академічних текстів (планів роботи,конспектів занять, сценаріїв свят, розваг, ранків, курсових, кваліфікаційних робіт, оформлення досвіду);

- приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського коллективу, або внесення до списку авторів  навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту;

- академічний обман;

- академічне хабарництво;

 - конфлікт інтересів;

- приватний інтерес;

 - службова недбалість;

 - зловживання впливом.

6.3. Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю)  результатів роботи , виконаних іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань.

 Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень. Перевірці на академічний плагіат підлягають:

- навчальні  проекти,  кваліфікаційні  роботи (проекти) , методичні праці , досвід роботи, конспекти занять, сценарії свят, розваг), а також дистанційні курси.

 Форми академічного плагіату:

 - використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;

-  фрази або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;

 ? спотворене представлення чужих ідей;

? представлення в якості власного твору матеріалу, що був отриманий з Інтернету, або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки.

 Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих  методичних матеріалів,  як нових результатів.

 Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі .

 Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу .

Списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання.

 Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

Академічне шахрайство  - передбачає будь-які дії учасників освітнього процесу змістом яких є:

- посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;

- списування - використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації ;

 - повторна публікація своїх методичних наробок та матеріалів.

Академічний обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої  діяльності чи організації освітнього процесу.

Академічне хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі. В свою чергу, неправомірна вигода-це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних організаціях.

Службова недбалість - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

 Зловживання впливом - пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду, або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

 6.4. За порушення правил академічної доброчесності  працівники ЗДО притягуються до таких форм відповідальності:

 - дисциплінарна;

 - адміністративна та кримінальна;

 - відмова в наданні (присвоєнні)  педагогічного звання чи кваліфікаційної категорії;

 - інші форми відповідно до вимог чинного законодавства України.

 Порушення норм цього Положення може передбачати накладання санкцій, в т.ч. звільнення з ЗДО, за поданням Комісії з питань академічної  доброчесності.

1. 7. Попередження академічної недоброчесності.

 7.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в ЗДО  використовується наступний комплекс профілактичних заходів:

 - інформування  педагогічних  та інших працівників  про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

 - розповсюдження методичних матеріалів;

 - проведення роз? яснювальної роботи з педагогічними та іншими працівниками щодо питань інформаційної діяльності ЗДО, правильності написання  методичних робіт (конспектів, сценаріїв, оформлення досвіду) та  правил опису джерел та оформлення цитувань;

- посилення контролю  щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо;

- ознайомлення  педагогічних  та інших працівників  ЗДО з цим Положенням;

1.        8. Заключні положення.

 8.1. Це Положення затверджується рішенням  педагогічної ради ЗДО та вводиться в дію наказом  директора ЗДО.

8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗДО та вводиться в дію наказом  директора ЗДО.

СХВАЛЕНО

Педагогічною радою закладу дошкільної освіти «Веселка»

с.Джулинка

Протокол від 12.02.2021 № 3

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом закладу дошкільної освіти «Веселка»

с.Джулинка

від 12.02.2021 № 14

ПОЛОЖЕННЯ 

про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

 закладу дошкільної освіти(ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка

Джулинської сільської ради

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (далі − Положення) у  закладі дошкільної освіти  (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради (далі – ЗДО) розроблено відповідно до вимог статей 26, 40, 41, 62, 67 Закону України «Про освіту», статей 20, 23 Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.-1.2021 № 33), наказу Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», Статуту закладу та інших нормативних документів.

1.2. Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ЗДО затверджується керівником за попереднім схваленням педагогічної ради, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

1.3. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.

1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.

1.5. Компоненти внутрішньої системи якості освіти ЗДО

ü стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

ü система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

ü оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

ü оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

ü забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

ü забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

ü створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.

ІІ. Стратегія (політика)

та процедури забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО базується на таких принципах:

ü Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО.

ü Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спеціальних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов'язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо).

ü Взаємопов'язаність процесів діяльності ЗДО, які функціонують як цілісна система.

ü Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них.

ü Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв'язків та можливих непередбачених наслідків.

ü Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО.

2.2. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО орієнтована на:

ü партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;

ü недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

ü прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

ü сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

ü справедливе та об'єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

ü створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

ü забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

2.3. Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти:

 - гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;

 -  формування довіри суспільства до ЗДО.

Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

ü    здобувачі освіти, їх батьки або законні представники дитини;

ü працівники закладу дошкільної освіти;

ü органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

ü громадськість.

2.4.Критерії ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

ü    відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

ü     відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти.

ü     ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників.

ü     якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

ü    показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

2.5.Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами:

ü Освітнє середовище закладу дошкільної освіти,

ü    Здобувачі освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду,

ü    Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти,

ü    Управлінські процеси закладу дошкільної освіти.

ü     

2.6. З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи у ЗДО проводиться щорічне комплексне самооцінювання освіти і управлінських процесів з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період.

Для оцінювання рівня якості освітньої та управлінської діяльності слугують: критерії (підстави для оцінювання). Індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх кісні або кількісні характеристики), методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню (додаток).

Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Для проведення самооцінювання керівник закладу:

ü видає наказ про проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

ü створює робочу групу, яка буде забезпечувати збір, вивчення, аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

ü розподіляє обов'язки між членами робочої групи;

ü призначає відповідального за узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

ü визначає терміни обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

До проведення аудиту можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

ü опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);

ü спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

ü вивчення документації ЗДО.

Під час самооцінювання також враховуються результати:

ü   внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО;

ü   зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначено Порядком проведення моніторингу якості освіти,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті ЗДО.

Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЗДО:

перший (високий) рівень;

другий (достатній) рівень;

третій (вимагає покращення) рівень;

четвертий (низький) рівень.

Інформація одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється в аналітичній довідці. Аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається робочою комісією за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів ЗДО, внутрішньої системи забезпечення якості освіти. На основі висновку визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

ü посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відмінностей;

ü дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

ü надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації на власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

ü контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

ü об'єктивне оцінювання результатів навчання.

3.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

ü академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

ü самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

ü фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

ü фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

ü списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

ü обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

ü хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

ü    необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

3.3. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право:

ü     ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

ü     особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

ü     знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

ü     оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників ЗДО

4.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності ЗДО передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

4.2. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у ЗДО є:

ü стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

ü освітній рівень педагогічних працівників;

ü результати атестації;

ü систематичність підвищення кваліфікації;

ü наявність педагогічних звань, почесних нагород;

ü наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

ü участь в експериментальній діяльності;

ü результати освітньої діяльності;

ü оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

ü показник плинності кадрів.

4.3. З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

4.4. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

ü довгострокове підвищення кваліфікації – курси; 

ü короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

4.5. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ЗДО

5.1. Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

ü наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);

ü оптимальність та дієвість управлінських рішень;

ü керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

ü формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)

ü підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

ü наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

ü    впровадження політики академічної доброчесності.

5.2. Управлінська діяльність адміністрації ЗДО спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

ü    створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

ü    раціональний розподіл роботи між працівниками ЗДО з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

ü    забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до навчання в школі;

ü    визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

ü    правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

ü    забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

ü    створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

5.3. Діяльність керівника ЗДО визначається такими чинниками:

ü    рівнем його компетентності;

ü    обраною концепцією власної діяльності;

ü    рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

 Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу:

ü    негативного ставлення до корупції.

ü    бажання проводити іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

Формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу.

Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

VI. Умови якісної  організації освітнього процесу

6.1. Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ЗДО є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

6.2. У закладі створене сучасне освітнє середовище,  фізкультурно-оздоровча інфраструктура та умови для всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Функціонує 6 груп, які забезпечені ігровим, роздатковим та дидактичним матеріалом. У ЗДО в наявності  харчоблок, музичний та спортивний зали, кабінети методичної та медичної служби.

На території ЗДО обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  в наявності спортивний майданчик для організації та проведення спортивних ігор, розваг та іншої фізкультурно-оздоровчої роботи.

6.3. Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів дошкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

6.4. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

6.5. Важливим показником якості освіти є створення безпечного освітнього середовища в ЗДО. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у статтях 53, 54, 55.

Основними складовими безпечного освітнього середовища в ЗДО є:

ü безпечні й комфортні умови праці та навчання;

ü відсутність дискримінації та насильства;

ü створення інклюзивного і мотивувального простору.

6.6. Працівники ЗДО обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

6.7. У ЗДО застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

6.8. ЗДО планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

6.9. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

6.10. Педагогічні працівники ЗДО здійснюють моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (кваліметрічні моделі, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результати моніторингу узагальнюються в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

6.11. Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг є:

ü відсоток здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;

ü позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;

ü відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріативною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

ü відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

6.12. Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

VІІ. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти

7.1. Для ефективного функціонування закладу, з метою автоматизації управлінської діяльності, підтримки єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації в ЗДО запроваджено в практику системи «Україна ІСУО (інформаційна система управління освітою)», формується інформаційна база даних програми «КУРС Дошкілля», «Електронна реєстрація в дошкільні навчальні заклади».

7.2. При оцінюванні якості освітнього процесу можуть використовуватися комплексні технології для обробки результатів моніторингу.

7.3. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

7.4. Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації:

ü в ЗДО в наявності: 2 комп'ютера  з можливістю доступу до мережі Інтернет, принтер та  багатофункціональний музичний прилади, 1 телевізор;

ü заклад підключений до  комп'ютерної мережі Бершнет.

7.5. Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля в закладі дошкільної освіти функціонує електронна пошта -djulinkadnz@gmail.com, офіційний сайт закладу – https://dzveselka.wixsite.com/ua-113408017-1

7.6. На офіційному сайті розміщено інформацію, якої вимагає стаття 30 Закону України «Про освіту»:

ü статут закладу освіти;

ü ліцензія на провадження освітньої діяльності;

ü структура та органи управління закладу освіти;

ü кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

ü освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

ü територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

ü мова (мови) освітнього процесу;

ü результати моніторингу якості освіти;

ü річний звіт про діяльність закладу освіти;

ü правила прийому до закладу освіти;

ü умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

ü інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

7.7. Для створення в ЗДО інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:

ü з батьками дітей, які мають порушення мови та інші особливі освітні потреби;

ü фахівцями  закладу Інклюзивно-ресурсного центру Джулинської сільської ради, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

VII. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти

8.1. Моніторинг індивідуального розвитку дає змогу визначити рівень компетентності вихованців відповідно до змісту освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти: здоровябережувальна, особистісно-оцінна, родинно-побутова, соціально-комунікативна, природничо-практична, ігрова, сенсорно-пізнавальна, математична, мовленнєва.

 8.2.  Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній програмі, за якою організовано освітній процес у ЗДО ( ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

8.3. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік.:

-         на початку навчального року ( жовтень)-  проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з дітьми;

-         у кінці навчального року ( квітень- травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.

8.4. інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.

8.5. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічного впливу стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в вікових групах загалом.

8.6. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмних матеріалів за освітніми лініями; формує рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.

8.7. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

Додаток 1 

Критерії та індикатори

для самооцінювання освітніх і управлінських процесів  закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради»

Вимога організації освітніх і управлінських

процесів у закладі дошкільної освіти

Критерії оцінювання

Індикатори оцінювання

Методи збору інформації

1

2

3

4

І. Напрям оцінювання «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»

1.1. Створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці

1.1.1. Будівлі, приміщення, споруди, обладнання і територія закладу дошкільної освіти є безпечними, доступними та комфортними

1.1.1.1. Улаштування території закладу дошкільної освіти та розташування основних приміщень є раціональним та безпечним

1.1.1.1. Спостереження (освітнє середовище)

1.1.1.2.  У закладі дошкільної освіти забезпечується архітектурна доступність території та приміщень будівлі

1.1.1.2. Спостереження (освітнє середовище)

1.1.1.3. У закладі дошкільної освіти забезпечуються розумні пристосування для дітей з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких дітей)

1.1.1.3. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків)

1.1.1.4. У закладі дошкільної освіти облаштовані та використовується ресурсна кімната для проведення відповідних занять зі здобувачами дошкільної освіти з особливими освітніми потребами (у разі наявності)

1.1.1.4. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

1.1.1.5. У закладі дошкільної освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, водопостачання, водовідведення, опалення, прибирання території та приміщень, дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги

1.1.1.5. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних працівників)

Вивчення документації

1.1.2. Заклад дошкільної освіти забезпечений приміщеннями з необхідним обладнанням для забезпечення освітнього процесу та життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти відповідно до типу та профілю закладу

1.1.2.1. У закладі дошкільної освіти обладнання основних приміщень відповідає зросту та віку дітей, санітарно-гігієнічним вимогам

1.1.2.1. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування медичних та педагогічних працівників)

1.1.2.2. У закладі дошкільної освіти приміщення для роботи із здобувачами дошкільної освіти забезпечено необхідним

обладнанням, іграшками, посібниками у відповідності до освітніх програм, типу та профілю закладу

1.1.2.2. Спостереження (освітнє

середовище)

Вивчення документації

Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

1.1.3. Працівники закладу дошкільної освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

1.1.3.1. У закладі дошкільної освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

1.1.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування працівників закладу дошкільної освіти)

1.1.3.2. Працівники закладу дошкільної освіти дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

1.1.3.2. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування працівників закладу дошкільної освіти)

1.1.4. У закладі дошкільної освіти створено умови для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти

1.1.4.1. У закладі дошкільної освіти забезпечено різноманітне, безпечне, корисне та збалансоване харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти

1.1.4.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, медичних працівників)

Спостереження (освітнє середовище)

1.1.4.2. У закладі дошкільної освіти дотримуються виконання натуральних норм харчування

1.1.4.2. Вивчення документації

Опитування (анкетування медичних працівників)

1.1.4.3. У закладі дошкільної освіти харчування здобувачів дошкільної освіти здійснюється з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог

1.1.4.3. Вивчення документації

Опитування (анкетування медичних працівників)

Спостереження (освітнє середовище)

1.1.4.4. Організація харчування у закладі дошкільної освіти сприяє формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів дошкільної освіти

1.1.4.4. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

Спостереження (освітнє середовище)

1.1.5. У закладі дошкільної освіти створено умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти

1.1.5.1. У закладі дошкільної освіти забезпечується медичне обслуговування дітей, у разі потреби надається невідкладна домедична допомога

1.1.5.1. Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників закладу дошкільної освіти)

1.1.5.2. У закладі дошкільної освіти проводяться профілактичні та оздоровчі заходи

1.1.5.2. Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, працівників закладу дошкільної освіти)

1.1.5.3. У закладі дошкільної освіти вживаються заходи щодо дотримання протиепідемічного режиму

1.1.5.3. Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, працівників, медичних та педагогічних працівників)

1.1.5.4. У закладі дошкільної освіти проводиться санітарно-просвітницька робота з усіма учасниками освітнього процесу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування

1.1.5.4. Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

1.1.5.5. У закладі дошкільної освіти проводиться фізкультурно-оздоровча робота у різних організаційних формах

1.1.5.5.Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників)

1.1.5.6. У закладі дошкільної освіти наявне фізкультурно-спортивне обладнання та інвентар для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти

1.1.5.6. Спостереження (освітнє середовище)

1.1.5.7. У закладі дошкільної освіти здійснюється медико-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання

1.1.5.7. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників)

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь- яких форм насильства та дискримінації

1.2.1. Заклад дошкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу

1.2.1.1. Керівник та працівники закладу дошкільної освіти дотримуються вимог нормативно-правових документів щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому

1.2.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників)

1.2.1.2. У закладі дошкільної освіти розроблено та виконується план заходів із запобігання проявам дискримінації та булінгу, інших форм насильства, вчасно реагують на звернення щодо таких проявів, у разі потреби надається психолого-соціальна підтримка

1.2.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

1.2.1.3. Працівники та батьки вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним

1.2.1.3. Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

1.3. Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору

1.3.1. У закладі дошкільної освіти створено умови для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами

1.3.1.1. У закладі дошкільної освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу

1.3.1.1. Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

1.3.1.2. У закладі дошкільної освіти забезпечується проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) здобувачам дошкільної освіти з особливими освітніми потребами, що визначені індивідуальною програмою розвитку (у разі потреби)

1.3.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

1.3.1.3. У закладі дошкільної освіти налагоджено роботу з питань навчання дітей із особливими освітніми потребами (створено команди психолого-педагогічного супроводу, розроблено індивідуальні програми розвитку), відстежується результативність діяльності тощо

1.3.1.3.Спостереження (освітнє

середовище)

Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників)

1.3.2. Заклад дошкільної освіти взаємодіє із батьками здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття дошкільної освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

1.3.2.1. У закладі дошкільної освіти індивідуальні програми розвитку розробляються за участі батьків та створюються умови для залучення асистента дитини в освітній процес (за потребою)

1.3.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

1.3.2.2. У закладі дошкільної освіти асистент вихователя допомагає педагогам в організації освітнього процесу, співпрацює та залучає дітей з особливими освітніми потребами до різних видів діяльності

1.3.2.2. Вивчення документації

Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

1.3.2.3. У закладі дошкільної освіти забезпечується співпраця з інклюзивно-ресурсним центром, навчально-реабілітаційним центром чи іншими закладами щодо супроводу та підтримки здобувачів дошкільної освіти з особливими освітніми потребами

1.3.2.3. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

1.3.3. Освітнє середовище закладу дошкільної освіти забезпечує реалізацію завдань програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій

1.3.3.1. Предметно-просторове розвивальне середовище, створене в основних приміщеннях закладу дошкільної освіти, відповідає віковим особливостям здобувачів дошкільної освіти та сприяє формуванню у них різних видів компетенцій

1.3.3.1. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування педагогічних працівників)

1.3.3.2. Добір іграшок, посібників та обладнання для формування й облаштування предметно-просторового розвивального середовища у закладі дошкільної освіти відповідає встановленим вимогам

1.3.3.2. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування педагогічних працівників)

ІІ. Напрям оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти.

Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду»

2.1. Дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти

2.1.1. У закладі дошкільної освіти реалізується Базовий компонент дошкільної освіти

2.1.1.1. Заклад дошкільної освіти здійснює освітній процес за програмами, затвердженими в установленому порядку

2.1.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.1.1.2. Організація освітнього процесу у закладі дошкільної освіти сприяє набуттю дитиною різних компетентностей відповідно до освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти

2.1.1.2. Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.1.1.3. У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти, для впровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу – гуртки, студії, секції (за згодою батьків та з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів дошкільної освіти)

2.1.1.3. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

2.1.2. У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг стану і результатів освітньої діяльності

2.1.2.1. У закладі дошкільної освіти здійснюється аналіз стану освітньої діяльності, приймаються відповідні управлінські рішення

2.1.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

2.2. Організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі

2.2.1. У закладі дошкільної освіти забезпечено дотримання вимог до розпорядку дня та навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

2.2.1.1. Розпорядок дня здобувачів дошкільної освіти у вікових групах відповідає гігієнічним нормам щодо тривалості сну, організації різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі навчальних занять, тривалості перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі

2.2.1.1.Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

2.2.1.2. Гранично допустиме навчальне навантаження на здобувача дошкільної освіти у закладі дошкільної освіти відповідає віковій групі

2.2.1.2. Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників)

ІІІ. Напрям оцінювання «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти»

3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього процесу

3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

3.1.1.1. Форми та види планів педагогів з організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти розглядаються та схвалюються педагогічною радою

3.1.1.1. Вивчення документації

3.1.1.2. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти планують освітній процес, об'єктивно оцінюють його результативність

3.1.1.2. Вивчення документації

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують сучасні технології та методики в освітньому процесі, спрямовані на оволодіння здобувачами дошкільної освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями

3.1.2.1. Педагогічні працівники володіють знаннями про вікові, фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби, гнучко та варіативно застосовують форми та методи організації освітнього процесу

3.1.2.1. Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.1.2.2. Педагогічні працівники застосовують інформаційно-комунікаційні та комунікативні технології

3.1.2.2. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.1.2.3. Педагогічні працівники застосовують технології формування у здобувачів дошкільної освіти соціально доцільної поведінки

3.1.2.3. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.1.3. Педагогічні працівники створюють та використовують освітні ресурси

3.1.3.1. Педагогічні працівники створюють та використовують власні освітні ресурси (методичні розробки, презентації, блоги, вебсайти тощо), мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки

3.1.3.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.1.4. У закладі дошкільної освіти мовою освітнього процесу є державна мова

3.1.4.1. Працівники закладу дошкільної освіти сприяють популяризації державної мови

3.1.4.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників, працівників, батьків)

3.1.4.2. У роботі зі здобувачами дошкільної освіти педагогічні працівники збагачують та активізують словник, розвивають зв’язне мовлення, формують навички культури мовлення та виховують бажання спілкуватися рідною мовою

3.1.4.2.Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти)

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації

3.2.1.1. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї професійної майстерності

3.2.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.2.2. Педагогічні працівники діляться досвідом роботи з колегами

3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь у роботі творчих (робочих) груп, ініціюють та/або реалізують освітні проекти

3.2.2.1.Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.3. Налагодження співпраці з батьками, працівниками закладу дошкільної освіти

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

3.3.1.1. У закладі дошкільної освіти всі співробітники працюють у партнерстві один з одним

3.3.1.1. Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників)

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань розвитку, навчання та виховання дітей, забезпечують постійний зворотній зв’язок

3.3.2.1. У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів дошкільної освіти в різних формах на принципах взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці

3.3.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

3.3.3. У закладі дошкільної освіти налагоджена практика педагогічного наставництва та інших форм професійної

співпраці

3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (конференції, публікації, майстер-класи, семінари, наставництво)

3.3.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.3.4. У закладі дошкільної освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів дошкільної освіти до освітнього процесу

3.3.4.1. Педагогічні працівники орієнтовані на потреби дитини в освітньому процесі, проявляють повагу, доброзичливість й позитивне ставлення до особистості дитини, сприяють її особистісному розвиткові

3.3.4.1. Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти)

3.4. Методичне забезпечення закладу дошкільної освіти

3.4.1. У закладі дошкільної освіти функціонує методичний кабінет

3.4.1.1. Діяльність методичного кабінету закладу дошкільної освіти спрямована на реалізацію завдань закладу, підвищення якості освітнього процесу та професійної компетентності педагогів, надання їм методичної допомоги

3.4.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

Спостереження (освітнє середовище)

3.4.1.2. У закладі дошкільної освіти забезпечується наступність дошкільної та початкової освіти

3.4.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

3.4.1.3. Інформаційно-просвітницький простір є доступним, сучасним, змістовним, сприяє відкритості та прозорості діяльності закладу дошкільної освіти та задоволенню потреб учасників освітнього процесу

3.4.1.3.Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків)

ІV. Напрям оцінювання «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти»

4.1. Наявність програми розвитку закладу та системи річного планування діяльності закладу дошкільної освіти, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. У закладі дошкільної освіти сформовано стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

4.1.1.1. Програма розвитку закладу дошкільної освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, формування контингенту здобувачів дошкільної освіти, обсяг та джерела фінансування)

4.1.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.1.2. У закладі дошкільної освіти здійснюється планування роботи та відстежується результативність його діяльності

4.1.2.1. План роботи закладу дошкільної освіти реалізує стратегію його розвитку та актуальні завдання, висвітлює всі напрямки діяльності

4.1.2.1. Вивчення документації

4.1.2.2. Працівники закладу дошкільної освіти та батьки здобувачів дошкільної освіти залучаються до розроблення плану роботи закладу освіти

4.1.2.2. Опитування (анкетування батьків, працівників, медичних та педагогічних працівників)

4.1.3. У закладі дошкільної освіти сформована й функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти

4.1.3.1. У закладі дошкільноїосвіти здійснюється систематичний аналіз функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти

4.1.3.1.Вивчення документації

Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

4.2.1. Керівник закладу дошкільної освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища

4.2.1.1. Працівники та батьки здобувачів дошкільної освіти задоволені загальним психологічним кліматом у закладі дошкільної освіти і діями керівника щодо формування

відносин довіри та конструктивної співпраці між ним

4.2.1.1. Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

4.2.2. Заклад дошкільної освіти оприлюднює інформацію про свою

діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах

4.2.2.1. Заклад дошкільної освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу дошкільної освіти/ інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах)

4.2.2.1. Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування батьків)

4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатних нормативів та типу закладу

4.3.1.1. У закладі дошкільної освіти укомплектовано кадровий склад

(наявність/відсутність вакансій)

4.3.1.1. Вивчення документації

Опитування (анкетування батьків)

4.3.1.2. Педагогічних працівників закладу дошкільної освіти приймають на роботу з урахуванням вимог чинного законодавства

4.3.1.2. Вивчення документації

4.3.2. Керівник закладу дошкільної освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності

4.3.2.1. Керівник закладу дошкільної освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників з метою підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності

4.3.2.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.3.3. Керівник закладу дошкільної освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників

4.3.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, участі педагогів у експериментальній діяльності

4.3.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.3.3.2. Педагогічні працівники вважають, що керівник закладу дошкільної освіти сприяє їхньому професійному розвитку

4.3.3.2. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.4. Організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу дошкільної освіти з місцевою громадою

4.4.1. У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу

4.4.1.1. Працівники вважають, що їх права у закладі дошкільної освіти не порушуються

4.4.1.1. Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників)

4.4.1.2. Батьки здобувачів дошкільної освіти вважають, що права їх дітей в закладі дошкільної освіти не порушуються

4.4.1.2. Опитування (анкетування батьків)

4.4.2. Керівництво закладу дошкільної освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування

4.4.2.1. Керівник сприяє участі громадського самоврядування , пропозиції працівників закладу та батьків здобувачів освіти враховуються під час прийняття управлінських рішень

4.4.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

4.4.3. Встановлено режим роботи закладу дошкільної освіти

4.4.3.1. Режим роботи закладу дошкільної освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу

4.4.3.1. Вивчення документації

Опитування (анкетування батьків)

4.4.4. У закладі дошкільної освіти у належному стані утримується матеріально-технічна база

4.4.4.1. Керівник закладу дошкільної освіти вживає заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання для створення якісних умов діяльності закладу

4.4.4.1.Вивчення документації

Спостереження (освітнє середовище)

Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників)

4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

4.5.1. Заклад дошкільної освіти впроваджує політику академічної доброчесності

4.5.1.1. Керівник закладу дошкільної освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидії фактам її порушення

4.5.1.1. Вивчення документації

4.5.2. Педагогічні працівники дотримуються академічної доброчесності

4.5.2.1. Педагогічні працівники поінформовані про політику академічної доброчесності, під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються її

4.5.2.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників)

4.5.3. Керівник закладу дошкільної освіти сприяє формуванню у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення до корупції

4.5.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення до корупції

4.5.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

Правила поведінки здобувача освіти в ЗДО базуються на законах України, наказах Міністерства освіти і науки України та рішеннях органів місцевого самоврядування, Статуті закладу.

Здобувачі освіти в ЗДО, вихованці, повинні дотримуватись таких правил:

-приходити вчасно в дитячий садок;

-вітатися з усіма працівниками ЗДО;

-у всьому слухатися вихователя;

-якщо щось болить, то обов’язково про це сказати вихователю;

-берегти іграшки, майно та книги;

-на прогулянці не бруднити одяг;

-в групі голосно не кричати та не бігати;

-не ходити в  вологому одязі;

-не ображати дітей зі своєї групи;

-слідкувати за станом свого одягу;

-мати особисті носові хустинки;

-дотримуватися вимог безпеки;

-акуратно вішати одяг в свою шафку.

Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

​

       Батьки здобувачів освіти мають право:

• захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

• звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

• обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

• брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

• завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

• брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

• отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.                                                                                                                                                                                                      Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

• формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).                                                                                                          Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

​

Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).

текст. Нажмите, чтобы отредактировать и добавить что-нибудь интересное.

Організації та установа до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства:
-до територіального органу поліції або за телефоном 102;
-до центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді;
-до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрації;
-до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;
-до психолога, соціального педагога, класного керівника тощо;
-до близької людини;
-на телефони «Гарячих ліній».

Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна»:
0-800-500-335 (для дзвінків з мобільного)
Дзвінки на лінію - безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів. Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники.

Національна «гаряча лінія» з протидії домашньому насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
116-123 (цілодобово та безкоштовно з мобільних телефонів),
0-800-500-225 та 116-111
Можна отримати інформацію про організації та установи, до яких слід звернутися у конкретній ситуації, про перелік документів, які необхідно підготувати для звернення, поради щодо правильного їх складення, підтримку психолога анонімно у телефонному режимі, консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації.

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу: 116-000
Уповноважений Верховної Ради з прав людини: 0-800-501-720
Уповноважений Президента України з прав дитини: 044-255-76-76

Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044)255-64-50

Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомого:
Зателефонувавши за номером 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:
-інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
-безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
-правові консультації;
-зв’язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Служби підтримки постраждалих осіб:

1)центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
2)притулки для дітей;
3)центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
4)соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
5)центри соціально-психологічної допомоги;
6)територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
7)інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.

ПОЛОЖЕННЯ

про Порядок прийому дітей

до  закладу дошкільної освіти (ясла-садок)  «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради Вінницької області

1. Загальні положення

         1.1 Цей Порядок розроблено згідно Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-ІІІ (зі змінами), «Положенню про дошкільний навчальний заклад» від 12 березня 2003 р. N 305, Наказу МОЗУ «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» від 09.08.2013р. № 1370/23902, Листу МОНмолодьспорт №1/9-389 від 25.05.11 року «Про дотримання порядку прийому дитини до дошкільного навчального закладу», Листу МОНмолодьспорт № 1/9-839 від 16.11.12 року «Щодо прийому дітей до дошкільних навчальних закладів».

         1.2. Основними завданнями є забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти, забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості; засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями і навичками, які гарантують підготовку до навчання в школі. Зміст дошкільної освіти у закладі  спрямований на збереження дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.

         1.3. Цей Порядок розроблений з метою задоволення потреб громадян, що мешкають або працюють у селі Джулинка Джулинської об’єднаної територіальної громади у освітніх послугах для дітей дошкільного віку, надання допомоги сім'ям у вихованні дітей, соціальної підтримки сімей, що мають дітей дошкільного віку та регламентує правила прийому дітей дошкільного віку  до  закладу дошкільної освіти (ясла-садок)  «Веселка» с.Джулинка Джулинської сільської ради Вінницької області, далі – ЗДО

2. Порядок комплектування груп

закладу дошкільної освіти.

         2.1. Кількість груп в ЗДО визначається власником, виходячи з їх граничної наповнюваності у відповідності з Статутом закладу дошкільної освіти.

         2.2. Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у закладах дошкільної освіти.

         2.3. Наповнюваність груп у ЗДО становить:

- для дітей віком від двох до трьох років - до 15 осіб;

- для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб;

- різновікові - до 15 осіб;

- в оздоровчий період - до 15 осіб.

         2.4. Комплектування дітей проводиться у відповідності з віком дитини.

         2.5. Заклад дошкільної освіти  має групи з денним режимом перебування дітей.

         2.6. Kомплектування дітей на новий навчальний рік проводиться з 1 травня по 1 вересня щорічно. В інший час проводиться доукомплектування ЗДО та груп у відповідності з цим Положенням.

         2.7. Kомплектування груп здійснюється директор ЗДО. Рішення про надання пільгових місць у дитячому садку приймається на підставі висновків комісії Джулинської сільської ради з питань освіти, культури, молоді і спорту на підставі цього Положення.

         2.8. Kомплектування груп здійснюється з чіткою відповідністю Kнизі обліку черговості на прийняття до дошкільного закладу.

         2.9. За зверненням громадян, після комплектування груп, комісія Джулинської сільської ради з питань освіти, культури, молоді і спорту протягом року має право вирішувати питання про надання місця у ЗДО дітям осіб, що знаходяться у соціально-небезпечному, тяжкому матеріальному стані.

До цієї категорії відносяться:

- діти, батьки яких загинули при виконанні службових обов’язків;

- діти одиноких батьків (вдів, вдівців);

- діти, які знаходяться під опікою (піклуванням);

- діти багатодітних сімей, де 3 чи більше дітей дошкільного віку;

- діти-інваліди, які не мають протипоказань перебування в ДНЗ;

3. Порядок взяття дітей на облік

для прийому до ЗДО.

         3.1. На облік для прийому до закладу  дошкільної освіти беруться діти по досягненню ними однорічного віку.

         3.2. Взяття на облік та реєстрація для прийому до ЗДО дітей громадян, що мешкають або працюють на території  Джулинської ОТГ, здійснюється директором протягом календарного року на підставі:

- заяви батьків або осіб, які їх замінюють,

- ксерокопії свідоцтва про народження дитини,

- ксерокопії документів, що посвідчують право на пільгу.

         3.3. Реєстрація дітей для прийому до дитячого садку ведеться у відповідній Kнизі обліку, аркуші якої нумеруються, прошиваються та скріпляються печаткою.

4. Порядок прийому та відрахування дітей.

         4.1. До закладу дошкільної освіти приймаються діти з півторарічного віку у відповідності з черговістю у Книзі обліку.

         4.2. Приймання дітей відбувається на підставі:

- заяви та документів, що посвідчують особу одного з батьків (законних представників),

- свідоцтва про народження дитини,

- медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати ЗДО;

- довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення,

- документів, що посвідчують пільги (за наявності).

         4.3. Діти з обмеженими можливостями здоров'я, діти-інваліди приймаються до ЗДО тільки за згоди батьків (законних представників) на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії.

         4.4. Приймання дітей до закладу дошкільної освіти здійснюється в період з 1 вересня та протягом року.

         4.5. Вік дитини при оформленні її в дитячий садок визначається на 1 вересня поточного року.

         4.6. Під час прийому дитини до закладу дошкільної освіти, директор зобов'язаний ознайомити батьків або осіб, що їх замінюють, із статутом дошкільного закладу, іншими документами, що регламентують його діяльність.

         4.7. У ЗДО ведеться Kнига обліку та руху дітей, яка призначена для реєстрації відомостей про дітей та батьків (законних представників) та контролю за рухом обліку дітей у закладі дошкільної освіти.  Kнига обліку руху дітей повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою.

         4.8. При прийманні до дошкільного навчального закладу забороняється проводити відбирання дітей в залежності від статі, національності, мови, соціального походження, майнового стану, релігійних переконань їх батьків (законних представників).

         4.9. За дитиною зберігається місце в закладі дошкільної освіти у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

         4.10. Відрахування дитини з закладу дошкільної освіти  може здійснюватись:

- за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;

- по закінченню отримання дошкільної освіти та вступу дитини до школи.

- на підставі  медичного висновку про стан здоров'я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у закладі дошкільної освіти;

- у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

         Адміністрація ЗДО зобов'язана письмово повідомити батьків або осіб, які їх замінюють, про відрахування дитини не менш як за 10 календарних днів.

         Забороняється безпідставне відрахування дитини з закладу дошкільної освіти.

5. Прикінцеві положення

         5.1. Особи, винні в порушенні порядку прийому дітей до ЗДО несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

 Інформацію про використання бюджетних коштів  закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Веселка" с. Джулинка                                Джулинської сільської ради можна отримати на вебсайті відділу освіти, культури і спорту Джулинської сільської ради. 

- 

 Стаття 37. Фінансово-господарська діяльність закладів дошкільної освіти

​

1. Фінансово-господарська діяльність закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту", законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно-правових актів.

​

2. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.

​

{Частина друга статті 37 в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017}

​

3. Джерелами фінансування закладу дошкільної освіти незалежно від форми власності можуть бути кошти:

• засновника (засновників);

• державного та місцевих бюджетів;

• батьків або осіб, які їх замінюють;

• добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб;інші кошти, не заборонені законодавством.

{Статтю 37 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

​

4. Джерелами фінансування закладів дошкільної освіти (відділень, груп), заснованих на умовах державно-приватного партнерства, є кошти засновників.

​

Обсяги співфінансування визначаються засновниками на умовах договору.

​

{Статтю 37 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

​

5. Державні та комунальні заклади дошкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Засновники відповідних закладів освіти мають право затверджувати переліки платних освітніх та інших послуг, що не увійшли до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

​

{Статтю 37 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

​

6. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в закладі дошкільної освіти визначається керівником закладу відповідно до законодавства. За рішенням керівника закладу дошкільної освіти бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно закладом освіти або через централізовану бухгалтерію.

​

{Статтю 37 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2145-VIII від 05.09.2017}

​

​

                                                                      ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ДЖУЛИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ОБ’ЄДНАНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) «ВЕСЕЛКА» С.ДЖУЛИНКА

НАКАЗ

11.03.202                                     с.Джулинка                                  № ____                                                                                              

Про створення комісії

з розгляду випадків булінгу

у закладі освіти

На виконання Закону України № 8584 від 18.12.2018р «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу», відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти, науки та молоді, з метою виявлення та протидії булінгу серед учасників освітнього процесу, швидкого реагування на такі випадки,

НАКАЗУЮ:

1.Створити комісію з розгляду випадків булінгу серед учасників освітнього процесу у такому складі:

Голова комісії – Думанська Г.В., директор;

Секретар комісії –  Сторожевська Н.М., голова ПК

Члени комісії: вихователь-методист – Костюшина О.В., інструктор з фізвиховання - Фурман Г.А., вихователь - Кушпела Т.І.

2.У випадках скликання комісії до її роботи залучати батьків, чиї діти причетні до випадків булінгу.

3. З метою профілактики проявів негативної поведінки учасників освітнього процесу, чиї дії у майбутньому можуть кваліфікуватися як булінг, невідкладно скликати засідання комісії та залучати батьків  до її засідань.

4. Педагогам постійно проводити роз’яснювальну роботу з  батьками щодо їх відповідальності за дії, які прирівнюються до булінгу.

5.  Використовуючи ігрові методи та художні засоби вихователям всіх груп постійно проводити роз’яснювальну роботу з  дошкільниками щодо запобігання проявів, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти.

6. Довести до відома усіх педагогічних працівників про персональну відповідальність за випадки булінгу з їх боку чи спробу втаємничення таких випадків зі сторони батьків чи колег по роботі.

7. З даним наказом ознайомити усіх педагогічних працівників.

8. Копію даного наказу розмістити на офіційному сайті закладу.

9. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор                                                                       Ганна ДУМАНСЬКА

Ознайомлені:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.12.2019

м. Київ

N 1646

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за N 111/34394

Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти

Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 64 Закону України "Про освіту", згідно з пунктом 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 630 (із змінами), з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок реагування на випадки булінгу (цькування);

2) Порядок застосування заходів виховного впливу.

2. Директорату інклюзивної та позашкільної освіти (Хіврич В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л. С.

Міністр

Г. Новосад

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Виконавчого директора
Асоціації міст України

В. В. Сидоренко

Уповноважений Президента
України з прав дитини

М. Кулеба

Керівник Секретаріату
Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини

Л. Левшун

Голова Національної
поліції України

І. Клименко

Міністр культури, молоді
та спорту України

В. Бородянський

Міністр внутрішніх справ України

А. Аваков

Міністр охорони здоров'я України

З. Скалецька

Міністр соціальної політики України

Ю. Соколовська

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
28 грудня 2019 року N 1646

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
03 лютого 2020 р. за N 111/34394

ПОРЯДОК

реагування на випадки булінгу (цькування)

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

2. Терміни, використані у цьому Порядку, вживаються у таких значеннях:

кривдник (булер) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, яка вчиняє булінг (цькування) щодо іншого учасника освітнього процесу;

потерпілий (жертва булінгу) - учасник освітнього процесу, в тому числі малолітня чи неповнолітня особа, щодо якої було вчинено булінг (цькування);

спостерігачі - свідки та (або) безпосередні очевидці випадку булінгу (цькування);

сторони булінгу (цькування) - безпосередні учасники випадку: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про освіту", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".

3. Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

різка зміна звичної для дитини поведінки;

уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

відлюдкуватість, уникнення спілкування;

ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

схильність до пропуску навчальних занять;

відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

депресивні стани;

аутоагресія (самоушкодження);

суїцидальні прояви;

явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

намагання приховати травми та обставини їх отримання;

скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

4. До булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

5. Суб'єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти (далі - суб'єкти реагування) є:

служба освітнього омбудсмена;

служби у справах дітей;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

органи місцевого самоврядування;

керівники та інші працівники закладів освіти;

засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;

територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Суб'єкти реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти діють в межах повноважень, передбачених законодавством та цим Порядком.

6. Суб'єкти реагування здійснюють заходи, спрямовані на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

7. Педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), зобов'язані:

вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

II. Подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. Учасники освітнього процесу можуть повідомити про випадок булінгу (цькування), стороною якого вони стали або підозрюють про його вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, керівника закладу освіти або інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу.

Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.

2. Керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування):

невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);

за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

повідомляє службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжиття заходів для усунення таких причин;

повідомляє центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;

скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) (далі - комісія) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

III. Склад комісії, права та обов'язки її членів

1. Склад комісії затверджує наказом керівник закладу освіти.

Комісія виконує свої обов'язки на постійній основі.

2. Склад комісії формується з урахуванням основних завдань комісії.

Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж п'яти її членів.

До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, у тому числі практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

До участі в засіданні комісії за згодою залучаються батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування), а також можуть залучатися сторони булінгу (цькування), представники інших суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.

3. Головою комісії є керівник закладу освіти.

Голова комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії. У разі відсутності голови комісії його обов'язки виконує заступник голови комісії.

У разі відсутності голови комісії та заступника голови комісії обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря.

У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.

4. Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії.

5. Член комісії має право:

ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються випадку булінгу (цькування), брати участь у їх перевірці;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;

брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;

висловлювати окрему думку усно або письмово;

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

6. Член комісії зобов'язаний:

особисто брати участь у роботі комісії;

не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

виконувати в межах, передбачених законодавством та посадовими обов'язками, доручення голови комісії;

брати участь у голосуванні.

IV. Порядок роботи комісії

1. Метою діяльності комісії є припинення випадку булінгу (цькування) в закладі освіти; відновлення та нормалізація стосунків, створення сприятливих умов для подальшого здобуття освіти у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування); з'ясування причин, які призвели до випадку булінгу (цькування), та вжиття заходів для усунення таких причин; оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг.

2. Діяльність комісії здійснюється на принципах:

законності;

верховенства права;

поваги та дотримання прав і свобод людини;

неупередженого ставлення до сторін булінгу (цькування);

відкритості та прозорості;

конфіденційності та захисту персональних даних;

невідкладного реагування;

комплексного підходу до розгляду випадку булінгу (цькування);

нетерпимості до булінгу (цькування) та визнання його суспільної небезпеки.

Комісія у своїй діяльності забезпечує дотримання вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних".

3. До завдань комісії належать:

збір інформації щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснень сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування); висновків практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти; відомостей служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; експертних висновків (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого; інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об'єктивного розгляду заяви;

розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать:

оцінка потреб сторін булінгу (цькування) в отриманні соціальних та психолого-педагогічних послуг та забезпечення таких послуг, в тому числі із залученням фахівців служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

визначення причин булінгу (цькування) та необхідних заходів для усунення таких причин;

визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування);

моніторинг ефективності соціальних та психолого-педагогічних послуг, заходів з усунення причин булінгу (цькування), заходів виховного впливу та корегування (за потреби) відповідних послуг та заходів;

надання рекомендацій для педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладу освіти щодо доцільних методів здійснення освітнього процесу та інших заходів з малолітніми чи неповнолітніми сторонами булінгу (цькування), їхніми батьками або іншими законними представниками;

надання рекомендацій для батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

4. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання комісії визначає її голова.

5. Засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу.

6. Секретар комісії не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, повідомляє членів комісії, а також заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам комісії та зазначеним особам необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді.

7. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Під час проведення засідання комісії секретар комісії веде протокол засідання комісії за формою згідно з додатком до цього Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.

9. Особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов'язані дотримуватись принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв'язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.

Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:

ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії;

ставити питання по суті розгляду;

подавати пропозиції, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються.

10. Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.

11. Строк розгляду комісією заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти та виконання нею своїх завдань не має перевищувати десяти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

V. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі освіти

1. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти має бути постійним системним процесом, спрямованим на:

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів запобігання виникненню булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

виявлення булінгу (цькування) та (або) потенційних ризиків його виникнення;

визначення та реалізацію необхідних заходів, способів і методів вирішення ситуацій булінгу (цькування) та/або усунення потенційних ризиків його виникнення.

2. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти ґрунтується на принципах:

недискримінації за будь-якими ознаками;

ненасильницької поведінки в міжособистісних стосунках;

партнерства та підтримки між педагогічним (науково-педагогічним) колективом закладу освіти і батьками (законними представниками) малолітнього чи неповнолітнього здобувача освіти;

особистісно-орієнтованого підходу до кожної дитини;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу;

гендерної рівності;

участі учасників освітнього процесу в прийнятті рішень відповідно до положень законодавства та установчих документів закладу освіти.

3. Завданнями діяльності щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти є:

створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу;

визначення стану, причин і передумов поширення булінгу (цькування) в закладі освіти;

підвищення рівня поінформованості учасників освітнього процесу про булінг (цькування);

формування в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) як порушення прав людини;

заохочення всіх учасників освітнього процесу до активного сприяння запобіганню булінгу (цькуванню).

4. Діяльність щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти відображається в плані заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти (далі - План).

Розроблення, затвердження та оприлюднення Плану забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень щодо створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Планування відповідних заходів здійснюється за результатами моніторингу стану освітнього середовища в закладі освіти.

Заплановані заходи повинні:

спрямовуватись на задоволення потреб окремого закладу освіти у створенні безпечного освітнього середовища;

мати вимірювані показники ефективності;

залучати всіх учасників освітнього процесу.

План розробляється до початку навчального року. Протягом навчального року керівник закладу освіти забезпечує проведення моніторингу (за потреби, але не рідше одного разу на півріччя) ефективності виконання Плану та внесення (за потреби) до нього змін.

Заплановані заходи можуть відбуватись у будь-якій формі: зустрічі, бесіди, консультації, лекції, круглі столи, тренінги, тематичні заходи, конкурси, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів, літературних творів, матеріалів ЗМІ, особистого досвіду, запрошення гостей, у формі рольових ігор та інших організаційних формах.

5. До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:

організації належних заходів безпеки відповідно до законодавства (пост охорони, відеоспостереженням за місцями загального користування тощо);

організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;

контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу;

розвитку соціального та емоційного інтелекту учасників освітнього процесу, зокрема:

розуміння та сприйняття цінності прав та свобод людини, вміння відстоювати свої права та поважати права інших;

розуміння та сприйняття принципів рівності та недискримінації, поваги до гідності людини, толерантності, соціальної справедливості, доброчесності, вміння втілювати їх у власні моделі поведінки;

здатності попереджувати та розв'язувати конфлікти ненасильницьким шляхом;

відповідального ставлення до своїх громадянських прав і обов'язків, пов'язаних з участю в суспільному житті;

здатності визначати, формулювати та аргументовано відстоювати власну позицію, поважаючи відмінні від власних думки/позиції, якщо вони не порушують прав та гідності інших осіб;

здатності критично аналізувати інформацію, розглядати питання з різних позицій, приймати обґрунтовані рішення;

здатності до комунікації та вміння співпрацювати для розв'язання різних суспільних проблем, зокрема шляхом волонтерської діяльності тощо;

підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу про булінг (цькування), його причини та наслідки, порядок реагування на випадки булінгу (цькування) тощо;

створення в закладі освіти культури, що ґрунтується на нетерпимості до будь-яких форм насильства та дискримінації, в тому числі булінгу (цькування).

Генеральний директор директорату
інклюзивної та позашкільної освіти

В. Хіврич

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

​

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173-4";

2) доповнити статтею 173-4 такого змісту:

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 

 18 грудня 2018 року № 2657-VIII

-