Важлива інформація

Весняний паводок – природне явище, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Усе залежить від погодних умов: він може пройти тихо та непомітно або наробити лиха. Поверхневий стік дощових і талих вод у межах населених пунктів може призвести до погіршення санітарного стану територій населених місць та виникнення епідемічних ускладнень - поширення інфекційних захворювань.

Період весняної повені особливо небезпечний для тих, хто живе поблизу річки, ставка, водойми. Унаслідок весняного паводка, навіть при відсутності затоплення чи підтоплення, до підземних ґрунтових вод, а отже, й до свердловин, колодязів, каптажів природних джерел із скотомогильників, кладовищ, убиралень, хлівів, сміттєзвалищ та інших забруднених територій можуть потрапити збудники інфекційних захворювань: туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та ін. У зв'язку з цим існує ризик спалахів інфекційних хвороб.

Іншим небезпечним фактором є наявність у ґрунтових водах нітратів – кінцевого продукту біологічного розкладання органічних речовин, які у великій кількості присутні у ґрунтах на територіях сільськогосподарських угідь та тваринницьких ферм. Наявність у питній воді нітратів вище гранично допустимої концентрації (50 мг/дм3) особливо небезпечна для немовлят та дітей молодшого віку через ризик виникнення отруєння, яке призводить до кисневого голодування організму, у тяжких випадках - з летальними наслідками.

Для уникнення зараження інфекційними хворобами під час паводка слід дотримуватися таких рекомендацій:

• для пиття, гігієнічних цілей, приготування їжі використовувати кип'ячену або бутильовану воду; не використовуйте для пиття некип'ячену воду з криниць та природних джерел. Найкраще – взагалі відмовитись від вживання колодязної та джерельної води;

• не використовувати продукти, які були підтоплені, або вживати їх у їжу тільки після достатньої термічної обробки (варіння, смаження, запікання);

• обов'язково мити руки з милом після відвідування туалету, роботи на присадибній ділянці, прогулянок, контакту з тваринами, перед вживанням їжі;

• при вживанні овочів і фруктів у сирому вигляді ретельно мити під проточною водою, обдавати кип'ятком та не мити водою з відкритих водоймищ;

• нецентралізовані джерела водопостачання (колодязі, свердловини) прибрати від нанесеного бруду, почистити та продезінфікувати;

• індивідуальні вигреби та надвірні туалети у разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати;

• у разі затоплення оселі просушити будинок, провести ретельне прибирання та дезінфекцію забрудненого посуду, домашніх речей та прилеглої території;

• очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів, городи і присадибні ділянки перекопати на глибину 20-25 см;

• провести дератизаційні заходи зі знищення гризунів у місцях їхнього можливого скупчення.

У разі розвитку симптомів інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, біль у животі, нудота, діарея, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипання на тілі тощо) терміново звернутися за медичною допомогою та не допускати самолікування.

Дотримуйтесь гігієнічних заходів! Бережіть себе та своїх рідних!

Що варто знати про псевдотуберкульоз! Ієрсиніоз – це захворювання тварин і людей, що характеризується ураженням паренхіматозних органів, шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи, суглобів і очей. Yersinia pseudotuberculosis викликає ієрсиніоз з характерними ознаками туберкульозу, тому цю форму захворювання називають псевдотуберкульозом. Псевотуберкулез відносять до зоонозних інфекцій з природною осередковістю.

 При псевдотуберкульозі основним джерелом інфекції для людини є синантропні та дикі гризуни. Найчастіше спалахи хвороби реєструють пізньої зими і на початку весни, подеколи восени і взимку, коли є міграція синантропних гризунів на ферми і тваринницькі комплекси.

 Механізм передачі фекально – оральний: вживання забруднених збудниками продуктів (овочі, фрукти, молоко, м'ясо тощо), що не пройшло термічну обробку, особливо після тривалого зберігання в холодильнику чи підвалі, води з зараженого джерела (річки, ставки). Інкубаційний період 7-10 днів. Захворювання починається гостро, вже в перші години температура підвищується до 38-39С0. Збудник потрапляє в організм через стравохід і дуже швидко через лімфатичне та кровоносне русло розповсюджується організмом та спричиняє одночасне ураження багатьох паренхіматозних органів у вигляді гнійно-некротичного запалення. Симптоми захворювання схожі на грип та скарлатину. Тож, ефективність лікування залежить від своєчасно встановленого вірного діагнозу, тому головним є вчасно звернутись за допомогою до лікаря.

Пам’ятайте специфічної профілактики (щеплення) від даного захворювання не існує. Основу профілактики псевдотуберкульозу складають цілеспрямовані санітарно-гігієнічні заходи, а саме: - для пиття та приготування їжі використовувати воду тільки з перевіреного джерела водопостачання; - дотримуватись правил зберігання продуктів (в недоступному для гризунів місці) та технологій їх приготування; - постійно контролювати зберігання та вивезення побутового сміття і харчових відходів для запобігання розмноження мишей та щурів; - постійно дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при догляді за тваринами та польових роботах; - вчасно проводити дератизаційні заходи в підсобних приміщеннях.

Бережіть себе та своє здоров’я!