МУЗИКА - це світ емоцій, вона здатна викликати посмішку, сльози, хвилювання. Розвиток емоційного стану є надзвичайно важливим для кожної людини. Заняття музикою дають змогу прожити різні емоції та розкрити своє внутрішнє ” Я”. Під час прослуховування та виконання музичних творів у нас змінюється серцебиття, ми на фізичному рівні здатні відчувати емоції, які несе в собі певний твір.
МУЗИКА тренує наш мозок - вчить концентруватися, зосереджуватися на конкретній думці, абстрагуватися від усього зайвого. Крім того, музика вчить звертати увагу на деталі- який звук вищий, нижчий, довший, коротший. Це своєрідна підготовка дитини до письма, читання, до майбутньої когнітивної роботи. Дослідження показали, що кожного разу, коли ми граємо на музичному інструменті, в мозку ніби вибухає феєрверк, відбувається справжній фестиваль. Гра на інструменті задіює всі його зони одночасно, особливо зорову, слухову та моторну зони кори. Тому музиканти мають надзвичайно хорошу пам’ять і структурне мислення.
МУЗИКА виховує характер. Так як займатися грою на музичних інструментах потрібно регулярно, це чудово виховує волю та дисципліну. Звісно, маленьким виконавцям не обійтися без підтримки батьків, завдання яких- мотивувати та стимулювати на шляху до досягнення цілі.
МУЗИКА має багато спільного з іншими дисциплінами. Наприклад, математикою. В нотах є багато речей, які потрібно рахувати- апплікатура, розмір музичного твору, п’ять лінійок нотного стану, такти, тривалості нот і пауз, темпові позначення. Згадаймо двох визначних фізиків- Альберта Ейнштейна та Макса Планка.
Ейнштейн чудово грав на скрипці, а Планк зміг би стати відомим піаністом- віртуозом. “Якщо ви бажаєте, щоб ваші діти зробили перший крок до Нобелівської премії, навчайте їх “Музиці” ( Михайло Казінік).
МУЗИКА розвиває мовлення. У будь-якому творі музична мова завжди наповнена фразами, реченнями, комами, крапками, знаками питання та оклику. Не секрет, що музикантам краще вдається говорити, писати, легше засвоювати граматику та іноземні мови.
Зокрема, діткам, які мають логопедичні проблеми, наполегливо рекомендують займатися вокалом та грою на музичних інструментах. На кінчиках пальців знаходяться нейронні закінчення. Торкаючись клавіш чи струн інструментів, ми їх постійно стимулюємо, розвиваючі дрібну моторику, що контролюється обома півкулями мозку. Таким чином, моторика має прямий вплив на розвиток мозку, особливо на ті його механізми, що відповідають за мову.
МУЗИКА розвиває інтелект. При виконанні музичного твору музикант свідомо знаходиться у трьох часових вимірах- пам’ятає про минуле ( те, що прозвучало), контролює теперішнє і вже передчуває майбутнє. Намагаючись досягти цілісності музичного твору, донести закладений в нього зміст, виконавець одночасно контролює текст, форму, темп, ритм, динаміку, тембр, гармонію.
МУЗИКА розвиває креативність. Без фантазії неможливий процес творення. А під час слухання чи виконання музики ми можемо уявити що завгодно- бурхливе море, заметіль, місячне сяйво, навіть хліб з маслом! До речі, існує твір під назвою ” Das Butterbrot”(авторство приписують В. Моцарту), в якому композитор імітує процес намазування масла на хліб.
МУЗИКА виховує емпатію - вчить співчувати та співпереживати. Музикою ми сміливо можемо сказати те, що не наважуємося промовити словами.
МУЗИКА і комунікація. Музичні заняття в оркестрі та хорі розвивають навички роботи в команді. Адже ми вчимося слухати і чути не лише себе, але й інших.
МУЗИКА розвиває всі необхідні навички, які дає нам сучасна школа! Але музика робить це на іншому матеріалі, тому і результат досягається набагато швидше і глибше пропрацьовується!

* Необхідно розвивати музичність дитини, незалежно від віку або природжених даних. Досвід показав, що музичність, навіть зовсім незначна, легко піддається розвиткові, якщо займатися систематично і цілеспрямовано. Робити це необхідно тому, що здатність сприймати музику, переживати її і навіть створювати – є загальнолюдська особливість.

* Батьки повинні цікавитись, що і як співає дитина, які нові пісні вона вивчила в дитячому садку. Треба привчати дітей виконувати вивчені пісні в колі сім’ї, виховувати в них сміливість, невимушеність, виразність виконання.

* Дорослі мусять берегти слух дитини від шкідливих впливів: різкі, гучні звуки (крик, шум, увімкнута на повну силу музика) – все це негативно відбивається на гостроті її слуху. Треба берегти голос дитини, не дозволяти кричати, голосно співати.

* Потрібно залучати дитину до театру, особливо, музичних вистав, бажано робити це систематично. Музика допоможе дитині не лише відчути прекрасне, а й усвідомити його. Емоційний вплив музики набагато більший, ніж вплив будь якого іншого мистецтва.

* Перегляд дитячих передач (мультфільмів, фільмів), прослуховування аудіозаписів має бути тривалістю 20-30 хвилин за 1 сеанс. При цьому це має бути колективний перегляд, щоб дитина змогла отримати коментар по ходу дії. Дуже важливо, щоб одержані враження сприяли формуванню доброго смаку, всебічному розвитку дитини, несли позитивний настрій, максимально уникати агресії на екрані та в музиці.

* Залучати дітей до сімейних традицій, знайомити їх з народними обрядами України, співати з ними українські народні пісні. Це впливає на патріотичні почуття дитини.

* Бажано співати дітям колискові, святкові, дитячі та патріотичні пісні. Спільні співи посилюють довіру, взаєморозуміння, позитивні емоційні контакти, які полегшують виховний вплив на дитину.

Виховання малюків починається з виховання та самовиховання. Батьки повинні знати, що з дітьми починати займатися музикою потрібно з раннього віку. До кожної дитини, незалежно від ступеню її обдарованості (і, навіть у тому випадку, коли у неї спочатку не спостерігається помітної тяги до музики), можна знайти відповідний підхід, «підібрати ключ» до дверей, що ведуть у світ музики.

Таємниця того, що прийнято називати вмінням займатися з маленькими дітьми, полягає у здатності педагога та батьків, не відриваючи дітей від природного для їх віку "ігрового” середовища, непомітно ввести у світ звуків, розбудити в них любов до музики. Одночасно зі знайомством із необхідними для спілкування словами та фразами, які зазвичай дитина опановує до трьох-п’яти років, ми вчимо її любити рідну мову, відчувати її мелодійність та різноманітність.

Не менш серйозно потрібно відноситися до знайомства з мовою музики. Для людини повинно бути відкрито не тільки читання літературних творів, але й слухання шедеврів музичного мистецтва, їх розуміння. Музика, можливо навіть більше, ніж інші мистецтва, робить людину благороднішою, добрішою, чуттєвішою. Її мова інтернаціональна і не потребує перекладу, в той самий час, вона здатна донести до серця найглибші та найтонші відчуття, які час від часу неможливо донести словами. Недарма кажуть "Музика починається там, де закінчується слово”

  Вселити в серце дитини бажання оволодіти мовою музики — завдання, результат якого в великій мірі залежить від спільних зусиль педагогів та батьків.

Рух пальців  дитини мають на її розвиток особливий вплив. Як ви пам'ятаєте, у немовлят пальці рук завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в його долоні, дитина їх міцно стискає.

Значення хапального рефлексу дуже  велике і полягає воно у здатності дитини не випускати з рук ті чи  інші предметів. Цей рефлекс з часом перетворюється в уміння хапати і відпускати. Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери у Китаї. У цій країні поширені вправи  з кам'яними і металевими кульками у долонях. Популярність цих занять пояснюється їх оздоровчим і тонізуючим ефектом на організм. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам'ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево – судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

У Японії широко використовують вправи для долонь і пальців з грецькими горіхами.

Фахівці стверджують, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки – ворони» тощо) сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.

Талантом нашої народної педагогіки створені дитячі ігри, забавлянки «Ладки - ладусі», «Сорока – ворона», «Куй, куй чобіток», «Іде коза рогата» та інші, їх значення досі недостатньо осмислено дорослими. Переважна більшість батьків вважають, що ці ігрові заняття лише розважають, а не, скажімо, розвивають, оздоровлюють. Насправді ж дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв'язок розвитку рук із розвитком мозку.

Праці  видатних фізіологів довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить — розвивати мову дитини.  Дослідник М. М. Кольцова у  своїй праці вказує, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають в прямій залежності від тренованості пальців.

Знайомство з пальчиковою гімнастикою та пальчиковими іграми слід розпочинати із самого раннього дитинства. Їх можна проводити з музикою. Музичні пальчикові ігри розвивають дрібну моторику рук, мову, музичний слух, почуття ритму, допомагають майбутнім школярам оволодіти навичками письма.

Враховуючи оздоровчий вплив на організм кожного з пальців, допомагайте дитині координовано і спритно маніпулювати пальчиками.

Розпочніть роботу з пальчикової гімнастики, а потім переходьте до музичних пальчикових ігор.