Не залишайте увімкненим телевізор чи радіо у фоновому режимі, коли дитина перебуває в кімнаті. Якщо ви потребуєте музичного супроводу, ліпше увімкніть інтернет-радіо чи інший ресурс, який транслює музику без реклами. Спробуйте самотужки сформувати аудіоколекцію, що відображатиме ваші психічні стани, і слухайте її за нагоди.

Ставтеся до рекламних роликів як до оповідей із повноцінним сюжетом. Обговорюйте їх із дитиною так, як і будь-яку іншу інформацію. Не прикривайтеся відмовками на кшталт «Це просто дурна реклама», «Це все нісенітниці», «Надивився(лася) реклами» тощо. Говоріть конкретно, що з побаченого чи почутого є обманом, навмисним згущенням барв, маніпуляцією тощо. Допомагайте дитині відокремлювати факти від намагань вплинути на її вибір.

      Спонукайте дитину не сприймати все однобічно. Якщо в ролику були прояви агресії щодо людей, тварин чи предметів із метою продемонструвати «крутість», успішність, винятковість кривдника, обов’язково поговоріть про почуття, які переживає той, кого пригнічують. Це дасть змогу дитині оцінити обидва боки інциденту. Зрештою вона не буде сліпо наслідувати дії того, хто представлений у вигіднішому ракурсі.

       Пропонуйте дитині шукати альтернативи. Творці реклами переважно прагнуть сформувати конкретний стереотип поведінки чи споживання продукту. Наприклад, перегляд ролика, у якому обмокують печиво в молоко, викликає у дитини бажання робити те саме. Розширюйте встановлені рамки. Розповідайте дитині, що вона сама може обирати, із чим їй смакуватиме печиво. Пограйте у пошук альтернатив. Наприклад: «У що ще можна обмокувати печиво? – У чай, у какао. – А в суп чи соус? А що можна обмокнути в суп? Навіщо продукти обмокувати в рідину?».

Проводьте бесіди на тему здорового харчування. Звертайте увагу дитини на те, що автори реклами сухариків, газованих напоїв або чипсів наголошують на модності, однак жодним словом не згадують про шкідливий вплив цих продуктів на організм.

Журнал Практичний психолог

Пояснюйте дитині, чого від неї хочуть дорослі у доступній для неї формі. Говоріть з нею щиро, відверто, роз’яснюйте ситуації. Не обманюйте дитину тільки тому, що вона ще мала, а відтак, не в змозі зрозуміти чогось.

Спілкуйтеся з дитиною рівним тоном, без принижень і образ, аби вона усвідомила свою цінність. Тон, вимоги чи заборони, має бути дружнім, характер – пояснювальним, а не примусовим.

 Не забувайте, що дитина, як і кожна людина, має право на помилку.

Навчайте відповідальності за здійснені вчинки. Давайте дитині змогу зрозуміти скоєне, оцінити його наслідки.

Звертайте увагу не лише на вчинки дитини, а й на її мотиви. Дитина має набувати вчинкового досвіду і бачити негативні наслідки своїх неправильних дій.

Вислуховуйте пояснення дитини з приводу того, що трапилося, і намагайтеся зрозуміти її переживання, а вже потім оцінюйте її негативний вчинок: «я розумію, що по калюжах бігати навіть цікаво. Але в тебе три дні тому боліло горло, відтак…». Дитина має знати і відчувати, як її люблять і як за неї переживають. Не карайте дитину за поведінку, в якій немає злісної непокори.

Навчіть дитину виражати свої почуття – протесту, незгоди, роздратування, злості, провини, сорому, горя, радості. Не виражені на зовні почуття агресії можуть завдати шкоди дитині і призвести до різних хворобливих проявів. Насамперед до психосоматичних – біль у животі, прояви астми, запаморочення тощо. Тож навчіть дитину виражати почуття не через агресивні дії – «розламаю», «поб’ю», «розірву», а через слова – «я роздратований», «я протестую», «мені образливо» тощо.

Виховуйте вміння турбуватися про інших та сумлінне ставлення до праці, спрямуйте дитячу діяльність на доброчинність.

Журнал Практичний психолог 

Увага

- Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами. 

- Долучайте дитину до виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви окреслюєте словесно або за допомогою схеми. 

- Вчіть дитину переказувати розповіді, казки за схематичним планом, складеним вами.

- Пропонуйте дитині повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незавершені фрази, які потрібно завершити; запитання, на які необхідно відповісти. 

- Вчіть дитину порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї роботи або роботи інших, знаходити і виправляти помилки. 

- Частіше пропонуйте дитині, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній зі сторінок закреслювати усі літери «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі літери «а», обвести у кружечок усі літери «к», підкреслити всі літери «о».

Пам'ять 

- Поєднуйте словесне пояснення під час ознайомлення дитини з новим матеріалом і повторення вивченого з наочністю або із зображенням тих предметів чи явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми. 

- Розвивайте у дитини — для поліпшення процесу запам'ятовування — уміння аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них спільне й відмінне; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

- Розширюйте кругозір дитини, її основні уявлення про природні, соціальні явища, спонукайте дитину набувати нові знання і враження, обговорюючи з нею прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей. 

- Просіть дитину після читання їй уголос казок, розповідей переказати їх, відповісти на запитання, поставити свої. 

- Розвивайте у дитини вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте формулювати висновки, міркування, робити умовиводи. 

- Додавайте вправи з копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок у заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів. Це дасть можливість розвивати вміння планомірно досліджувати фантазувати, уявляти. 

- Включайте в заняття завдання на порівняння кількох предметів класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов'язаного ознакою з іншими, складання цілого з частин.