Медичне обслуговування дітей в закладі дошкільної освіти здійснюється у відповідності до Закону України "Про дошкільну освіту", Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. № 826, наказу МОЗ України та МОН України "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі" від 30.08.2005р. № 432/496.

ПРІОРИТЕТНИМИ НАПРЯМКАМИ ЩОДО МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ДІТЕЙ У ЗАКЛАДІ дошкільної освіти ВИЗНАЧЕНО ТАКІ:

- збереження і зміцнення здоров'я дітей;

- забезпечення ефективного фізичного розвитку дітей;

- формування у дітей свідомого ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.

У нашому закладі організована робота медичного кабінету. Приміщення відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, оснащене та забезпечене необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Для роботи медичної сестри, організації медичного обслуговування дошкільників у закладі створені всі необхідні умови. У медичному кабінеті працює медична сестра, яка веде облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, дотримується правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечується їх своєчасне поповнення.

У своїй роботі медична сестра керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснює постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надає невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснює контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводить санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників закладу; веде звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.

Головним завданням у харчуванні дітей від 3 до 7 років є забезпечення нормального росту і розвитку дитячого організму , а також підготовка м’язів, кісток і мозку до різкого зростання розумових і фізичних навантажень і зміни режиму, пов’язаного з початком навчання в школі.

· харчування дітей від 3 до 7 років має повністю забезпечувати дитячий зростаючий організм необхідною енергією для того, щоб у них спостерігалася гарна рухова, розумова і психічна активність;

· харчування дошкільнят має бути раціональним, збалансованим і містити всі необхідні вітаміни і мікроелементи;

· харчування має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини (алергію, непереносимість продуктів та ін);

· в харчуванні необхідно обов’язково дотримуватися технологію обробки продуктів і приготування їжі, а також стежити за якістю і терміном придатності всіх продуктів.

Енергетична “ємність” їжі для дітей дошкільного віку повинна бути наступною – для 3-річної дитини – 1540 ккал на добу, для дитини 4-6 років – 1970 ккал, а для дитини 7 років – 2350 ккал.

Кожен день в раціоні харчування дітей від 3 до 7 років повинна бути присутня достатня кількість білків, жирів і вуглеводів.

Прекрасними і повноцінними джерелами білка є м’ясо, риба, молоко і молочні продукти, яйця, бобові, крупи, хліб. Для кращого засвоєння білків, організм дитини повинен отримувати достатню кількість і правильне співвідношення жирів і вуглеводів.

Джерела жирів для дитини - масло вершкове і рослинне, вершки, молоко, молочні продукти (сметана, сир, сир), а також м’ясо, риба.

Джерелами вуглеводів є солодощі і цукор, а також фрукти, овочі, хліб, молоко.

У період активного росту і розвитку дитини дуже важливо забезпечити організм необхідними мінеральними солями і мікроелементами. Для гарного формування кісток, зубів, а також для нормальної роботи серця необхідний кальцій (молоко, кефір, ряжанка, йогурт, сир). Фосфор бере активну участь у побудові кісткової тканини і підтримки рівноваги в процесі кровотворення (риба, м’ясо, сир, сир, крупи, зернобобові).

Для синтезу білка, регуляції енергетичного і вуглеводно-фосфорного обміну і для хорошої роботи м’язів необхідний магній і натрій (гречана, вівсяна крупа, пшоно, зелений горошок, морква, буряк, салат, петрушка, картопля, родзинки, какао).

Для нормального функціонування щитовидної залози необхідний йод (морська риба, морська капуста, морські водорості), а для нормального росту, розвитку і статевого дозрівання потрібен цинк (м’ясо, ряба, яйця, сир, гречана і вівсяна крупа).

Також організму дошкільнят необхідні вітаміни, особливо вітаміни групи В (хліб, крупи, бобові, печінка, молочні продукти, м’ясо, риба), вітамін РР (гречка, рис, нирки), вітамін С (шипшина, чорна смородина, солодкий перець, кріп, петрушка, картопля), вітамін а (печінка, вершкове масло, вершки, сметана, морква), вітамін Д (курячі яйця, печінка), а також вітамін Е (соняшникова, кукурудзяна, соєва олія, крупи, яйця).

Дуже важливо в харчуванні дошкільнят налагодити суворий режим харчування. Це допоможе забезпечити нормальний процес травлення і хороший апетит дитині. Дітям від 3 до 7 років необхідно забезпечити чотириразовий режим харчування – сніданок, обід, полуденок і вечерю. Також можливі легкі перекуски. Не варто відхилятися від режиму прийому їжі більше, ніж на 30-40 хвилин.

На сніданок дитині найкраще запропонувати молочну крупяную кашу або омлет, а також гарячий напій.

Обід повинен обов’язково включати перша страва, а також м’ясо, рибу або овочі.

Полудень і вечеря повинні бути легкими. Це можуть бути овочеві, фруктові, молочні, круп’яні страви. Протягом дня дитині необхідно давати свіжі овочі, фрукти, ягоди.

Дітям від 3 до 7 років не рекомендується вживати ковбаси, копченості, спеції, консерви, гострі приправи, жирні і смажені страви.

З трьох років дитину необхідно навчати правильній поведінці за столом.

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що контаміновані (забруднені) виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеоли та бронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонах із виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйте їх антисептиком.

Миття рук з милом:

· тривалість процедури — 20–40 с;

· вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;

· обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

· спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);

· антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);

· тривалість обробки — близько 30 с;

· особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);

· обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;

· у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;

· контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

· обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);

· якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

· вона має покривати ніс і рот;

· вона має щільно прилягати, без відступів по краях;

· заміняйте маску, щойно вона стала вологою;

· не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;

· заміняйте маску щочотири години;

· не використовуйте маску повторно.

Будьте здорові та не піддавайтеся на маніпуляції!

З метою пом'якшення процесу адаптації дитини до умов до­шкільного закладу батькам слід максимально наблизити розпоря­док дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпо­рядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей ві­ком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини. Зауважимо, щоправильний розпорядок днядає змогу:

- дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

- зміцнювати здоров'я;

- формувати культурно-гігієнічні навички;

- формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке

- при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

- призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

- дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

- до правильного розпорядку дня слід обов'язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

- необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, вози­ти візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету ди­тячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню до­машнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину

- перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витира­ти їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам'ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, ура­хувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички

Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в ди­тячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гі­гієнічних навичок. Слід привчати дитину самостійно надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг. Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.

Аби дитині було комфортно, порадьте батькам обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, роз­вивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);

- виховувати слухняність, пошану до дорослих;

- заохочувати висловлювати прохання;

- навчати словам ввічливості, привітанням.

Санітарно-гігієнічний режим вдома

У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регу­лярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чис­тити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відпові­дати її віку та погодним умовам.

Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто ви­митим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти пе­ред вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патоген­них мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов'язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.

Психологічний клімат у родині

Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому за­лежить від психологічного клімату вдома, м'якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове. Аби забезпечитиемоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:

- розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;

- не конфліктувати у присутності дитини;

- спілкуватися з дитиною якомога більше;

- сприяти спілкуванню дитини з однолітками;

- стимулювати пізнавальну активність дитини;

- дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та зао­хочувати до цього дитину.