Хтось скаже : «Захід, Північ, Схід -
Їх нам уже повік не об’єднати!»
Цього так хоче східний наш сусід,
Що звик нас меншим братом називати.
Хіба ж то брат, що зброю піднімає,
На тих, кого вважали рідними по крові?
Історія подібні факти добре знає,
Ціну «від Каїна» братерської любові.
Та голова у нас від Бога на плечах
Пора уже навчитись розуміти:
І Схід, і Захід - два крила,що має птах
Ми - неньки України рідні діти.
Бо нас давно Майдан всіх об’єднав,
І та війна, що звуть, чомусь «АТО»
Коли народ за честь свою повстав,
Нас від «бандерівців» почав «спасать» « браток».
Усі ми , як один, враз згуртувались
Військові і цивільні, волонтери.
Схід, Північ, Захід, Південь об’єднались,
Перед загрозою «братерської» холери.
Змогли спинити разом «Русскиий мир»
Дніпро і Львів, Кривбас, Кіровоград.
Не виють кулі тут, у нас, як лютий звір,
Не забирає в пекло клятий «Град».
Та ось політики, немов ті яничари,
Ділити влади знов затіяли пиріг.
В Кабміні та у Раді знову чвари.
Розмінною монетою став Кривий Ріг.
І доки буде так? Ніхто не знає.
Від зради підлої нас ,Боже, відведи!
Нехай любов до України нас єднає,
А не загроза нової біди.