Заняття №3
Наголос

Можна виділити деякі правила в наголошуванні слів.

• В іменниках із префіксами ви- та по- наголос падає переважно на префікс: ви́няток, ви́падок, ви́рок, по́значка, по́зичка, по́смішка, по́каз. АЛЕ: вимо́ва, видавни́цтво, виро́щування, пора́да, пова́га.

• У складних іменниках сполучний голосний є наголошеним: літо́пис, руко́пис, гурто́житок, живо́пис, чорно́зем, чорно́слив.  АЛЕ: листопа́д, снігопа́д, лісосте́п.

• Запозичені слова зберігають наголос мови, звідки походять: жалюзі́, лу́па, фо́льга, фо́рзац, ла́те, піце́рія, експе́рт, інду́стрія, кварта́л, діало́г, псевдоні́м.

• Деякі іменники мають подвійний наголос: алфа́віт і алфаві́т,  кла́дови́ще, по́ми́лка.

• Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні: гірки́й, тонки́й, нови́й, тісни́й, вузьки́й, котри́й, стари́й, швидки́й, низьки́й, вузьки́й, близьки́й, легки́й. АЛЕ: ти́хий, га́рний, до́брий, зру́чний, бо́сий, ко́сий. 

• Значна кількість прикметників має подвійний наголос: весня́ний і весняни́й, світа́нковий і світанко́вий, пові́тряний і повітря́ний, я́сний і ясни́й.
  Числівники наголошуємо так: одина́дцять, двана́цять, трина́дцять, чотирна́дцять, п'ятна́дцять, п’ятдеся́т, шістдеся́т, сімдеся́т, вісімдеся́т.

• У дієсловах наголошують переважно закінчення: роблю́ — зроблю́ , люблю́ — полюблю́, кажу́ — скажу́, пишу́ — напишу́, несу́ — віднесу́.

• Неозначена  форма дієслова (переважно двоскладові слова) має наголос на останньому складі: нести́ — принести́, віднести́, вести́ — відвести́, довести́, везти́.

• У прислівниках ви́соко, ши́роко, гли́боко, ра́зом  наголос падає на перший склад.

• Деякі прислівники мають подвійний  наголос: ба́йдуже і байду́же, за́вжди і завжди́.