У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.

•  Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.

•  Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.

•  Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

•  У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

•  Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.

•  Розмовляйте чітко, ясно.

•  Будьте терпелячими.

•  Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

•  Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

•  Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

•  Частіше хваліть дитину.

•  Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

•  Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

•  Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

•  Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

•  Не втрачайте почуття гумору.

•  Грайте з дитиною в різні ігри.

•  Частіше робіть щось спільно, усієї сім’єю.

•  Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

•  Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила

• розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

•  Не ставте забагато запитань.

•  Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

•  Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

•  Не вигадуйте для дитини багато правил – вона перестане звертати на них увагу.

•  Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини читдеякого регресу.

•  Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.