Сенсорно-інтегративна терапия

Cенсорно-інтегративна терапія, що базується на теорії сенсорної інтеграції Джин Айрес.

Сенсорна інтеграція – це загальна для всіх людей функція мозку, яка полягає в організації потоку стимулів від органів чуття для формування сенсорного досвіду та адаптивних реакцій на умови навколишнього середовища. У процесі розвитку дитини на основі сенсорного досвіду формується осмислена, доцільна поведінка та поступово освоюються більш складні види діяльності – від еле ментарних рухів до навчання і творчості. Порушення обробки сенсорної інфор мації на будьякому з рівнів нервової сис теми, яке спостерігають у дітей з уродже ними або набутими її ураженнями, нега тивно впливає на такі важливі сфери життя, як освоєння рухових навичок, емоції, ігрова діяльність, регуляція по ведінки, навчання та соціальна взає модія. Теорію сенсорної інтеграції та основні принципи терапії, яка базується на сен сорній інтеграції (сенсорноінтегратив ної терапії), розробила американський психолог та ерготерапевт Джин Айрес (Jean Ayres, 19201988) 

Cенсорно-інтегративна терапія спрямована на підвищення здатності мозку сприймати й організовувати сенсорну інформацію, що створює умови для фор мування адаптивних реакцій, розвитку моторних і психічних функцій, освоєння практичних навичок та видів діяльності відповідно до психоневрологічних по треб дитини. На практиці терапію прово дять у формі гри у спеціально організова ному середовищі – залі (кімнаті) сенсор ної інтеграції, де сконцентровано облад нання й іграшки, які є потужними дже релами стимулів для вестибулярної, пропріоцептивної, тактильної систем сприйняття, зору і слуху орнії. 

Від народження до 12 років дитина знайомиться із сенсорною інформацією та нагромаджує досвід відчуттів. Період із 2 до 7 років, коли починається інтег рація діяльності різних відділів мозку, є найбільш продуктивним для застосуван ня сенсорноінтегративної терапії. У цей час вона дає змогу стимулювати й кори гувати розвиток складних психічних функцій та моторних навичок. Верхнього вікового обмеження не існує. На будь якому етапі розвитку дитина чи підліток може отримати користь від занять у залі сенсорної інтеграції, збагатити свій сен сорний і руховий досвід, удосконалити дрібну моторику, зменшити ступінь вира ження неврологічного дефіциту. Проте в нашому центрі ми повинні дотримувати ся певної послідовності ведення пацієн тів, орієнтуючись на показання, проти показання, результати застосування ін ших методик реабілітації, а також врахо вуючи думку психологів і педагогів. 

– Робота  починається з діагностики психомоторного розвитку шляхом спостереження за довільною активністю дитини в залі. Може застосовуватися відеозйомка, що дає змогу більш об’єктивно оцінювати ефективність терапії в динаміці. У дітей віком від 4 до 9 років можна використати спеціальні тестові завдання з сенсорної інтеграції, рухового планування і праксису – Sensory Integration and Praxis Test (SIPT), автором якого також є Джин Айрес. За результатами тесту терапевт визначає, наскільки ефективно дитина інтегрує вестибулярні, пропріоцептивні, тактильні й зорові відчуття, планує діяльність, координує рухи очей і рук. Оцінюють якість окорухових і посту ральних реакцій, визначають, які функ ціональні системи знаходяться в гіпер активному стані, а які пригнічені або не дорозвинені. Також тест надає інформацію про латералізацію навичок (яка з півкуль головного мозку домінує). Ре зультати діагностики фіксують у щоден нику реабілітації. 

Під час терапевтичної гри дитина роз виває велику та дрібну моторику, вчиться орієнтуватися у просторі, утримувати по зу й рівновагу, точно брати рукою різні предмети та раціонально їх використову вати у грі, планувати свої дії і прогнозува ти наслідки, долати труднощі та переш коди. Освоюючи нові навички і складні дії, дитина отримує задоволення та здобу ває віру у власні сили. Укріплюється емоційновольова сфера, завдяки чому дитина більш упевнено почувається в різних життєвих ситуаціях. Організація сенсорної перцепції та ефективних відповідей, як правило, покращує на ли ше розвиток, а й поведінку дітей. Емоційна оцінка під час обстеження предметів та явищ навколишнього сере довища й самооцінка дають можливість дитині реагувати доцільною діяльністю та адекватними почуттями, розвивати такі якості, як наполегливість і терпіння. 

Про ефективність терапії свідчать нові активні рухи, навички предметної діяль ності та самообслуговування, які дитина розвинула протягом курсу реабілітації, а також те, чи починає дитина ефективно реагувати на завдання, з якими раніше не могла впоратися. Після кожного заняття терапевт спіл кується з батьками дитини, відповідає на запитання і дає рекомендації щодо організації вдома такого середовища, яке б допомагало закріплювати набуті під час занять навички, розвивати піз навальну та творчу активність дитини. Деякі елементи сенсорноінтегративної терапії батьки можуть застосовувати щодня в домашніх умовах. 

Першоджерала:

 1) Більш детальна інформація в книзі яка перекладена з англійської мови Юлі Даре: "Ребенок и сенсорная интеграция. Понимание скрытых проблем развития"