Дошкільний вік - етап психічного розвитку від 3 до 6-7 років. Характеризується тим, що провідною діяльністю є гра. Має надзвичайно важливе значення для формування особистості дитини.

Виділяють три періоди: молодший дошкільний вік (3-4 роки), середній (4-5 років) і старший (5-7 років). В рамках ігрової діяльності відбувається засвоєння норм соціальної поведінки. Разом з ігровою діяльністю в цьому віці формуються і інші форми діяльності: конструювання, малювання. Істотним у формуванні особи стає те, що мотиви і бажання дитини починають узгоджуватися один з одним, виділяються більш і менш значущі, за рахунок чого відбувається перехід від імпульсної, ситуативної поведінки до опосередкованої якимсь правилом або зразком.

На третьому році життя продовжується вдосконалення діяльності всіх органів і психологічних функцій дитини. Підвищується працездатність нервової системи, збільшується витривалість, подовжується активне неспання до 6-7 годин на добу. Дитина може вже стримувати свої емоції і не плакати, навіть якщо їй боляче. Вона стає більш терплячою і може довше займатися однією справою, не відволікаючись. Тепер дитині важко швидко переключатися з одного виду діяльності на інший, наприклад, відразу припинити гру, щоб піти їсти, або швидко відповісти навіть на добре знайоме запитання. Заспокоїти дитину цього віку переключенням її уваги стає важко. На третьому році життя удосконалюється тонка моторика, що дозволяє дитині самостійно одягатися, роздягатися, вмиватися; малювати олівцем, застібати гудзики, акуратнео їсти і користуватися столовими приладами.

Третій рік в житті дитини називають кризовим (криза трьох років), оскільки він є переломним з точки зору усвідомлення дитиною себе як особистості. Вона свідомо говорить "я": "Я не хочу, я не буду!" Вона впізнає себе в дзеркалі і на фотографії. Малюк стає іноді упертим. Часто це є причиною того, що його не зрозуміли, образили, принизили. Не можна в цьому віці тьопати дитину, оскільки вона ображається. Тепер дитині потрібно все пояснювати.

Словниковий запас до трьох років досягає 1200-1300 слів.

До кінця третього року життя улюбленими іграми дітей стають рольові ігри. Дитина приймає на себе певну роль, зображаючи з себе маму, тата, виховательку дитячого садка, і в точності повторює позу, жести, міміку, мову.

Дитина четвертого і п'ятого року життя відрізняється хорошим психомоторним розвитком. Вона надзвичайно витривала і може здійснювати досить тривалі прогулянки, під час яких одержує багато нових, цікавих вражень, і таким чином її знання про навколишній світ значно розширюються. Образотворча діяльність дитини цього вікового періоду відрізняється тим, що для неї абсолютно не важливий результат. На перший план виступає сам процес створення малюнка. Дитина четвертого і п'ятого року життя не тільки малює, але і грає. Гра стає все більш складною: вона вже сюжетно-рольова, моделююча і групова. Тепер діти можуть грати самостійно. Вони наперед придумують сюжет, розподіляють ролі, підкоряються певним правилам і жорстко контролюють виконання цих правил.

Таким чином, в грі дитина вчиться спілкуванню з однолітками, вчиться контролювати свою поведінку, підкоряючись правилам гри. Те, що відносно легко вдається дитині в грі, набагато гірше виходить при відповідних вимогах дорослих. У грі дитина проявляє чудеса терплячості, наполегливості, дисциплінованості. У грі дитина розвиває творчу уяву, кмітливість, вольові якості, етичні установки.

У цьому віковому періоді характерною особливістю мови дитини є використання її для спілкування з однолітками. А спілкування, у свою чергу, розвиває мову. Дитина ставить питання, розповідає казки, міркує, фантазує, переказує, обмінюється враженнями.

Дитина шостого року життя продовжує удосконалюватися через гру, малювання, спілкування з дорослими і однолітками, але поступово, найважливішим видом діяльності стає навчання.

Інтелектуальний розвиток дитини п’яти - шести років визначається комплексом пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви. Увага дитини цього вікового періоду характеризується мимовільністю; вона ще не може управляти своєю увагою і часто стає підвладною зовнішнім враженням. Виявляється це в тому, що дитина не може довго зосереджувати увагу на якомусь одному предметі, в частій зміні діяльності.

Складним для дитини є сприйняття часу - орієнтація в часі доби, в оцінці різних проміжків часу (тиждень, місяць, пора року, години, хвилини). Дитині ще важко уявити собі тривалість якої-небудь справи.

У дитини шостого року життя пам'ять як і раніше є мимовільною, яка базується на емоціях, інтересі. Тобто дитина легко запам'ятовує те, що її  зацікавило. Але навіть в цьому випадку забуває дуже швидко.

Дитина добре орієнтується в просторі.

Різні ігри, конструювання, ліплення, малювання, читання розвивають у дитини такі розумові операції, як узагальнення, порівняння, абстрагування, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Джерело: 

1) https://osvita.odessa.gov.ua/osobliva-ditina/dlya-batkv/rozvitok-ditini-vd-3-do-11-rokv/

2) https://ips.ligazakon.net/document/view/t012628?ed=2017_09_05&an=778494

3) частина четверта статті 4 у редакції Закону України від 05.09.2017 р. N 2145-VIII) 

Вправи з тренування мозку для дітей

Ми можемо суттєво покращити роботу нашого мозку й відповідно наших виконавчих функцій. Для батьків це означає, що якщо ваша дитина має будь-які труднощі вдома або в закладі освти, які грунтуються (хоча б частково) на затримці або відхиленнях в даних функціях, за допомогою навчання та практики вона може розвинути в собі ці недосконалі навички. Посилення виконавчих функцій дозволить вашій дитині бути більш успішною в навчанні, краще вирішувати повсякденні проблеми та знаходити спільну мову з іншими дітьми, що, в кінцевому результаті, приведе її до більш повноцінного та продуктивного життя. 

Далі запропоновані шість різних вправ, які ви можете робити разом з дитиною для того, щоб сприяти здоровому розвитку її мозку, і в результаті поліпшити ряд ключових виконавчих функцій. До речі, ці вправи не тільки допомагають дітям, вони ефективні й для дорослих!

1. «Ліфт-дихання». Практика глибокого дихання («ліфт-дихання» або переміщення дихання до всіх частин тіла) допомагає поліпшити пам'ять, а також емоційний контроль. Діти люблять його виконувати, а тому, ви можете робити його частіше. Приступити до нього можна в положенні сидячи, схрестивши ноги, або в положенні лежачи. Спочатку хай дитина просто спокійно й рівно подихає.

Далі скажіть  наступне: «Уяви, що твоє дихання, як на ліфті, рухається через все твоє тіло. Для запуску ліфта тобі потрібно дихати через ніс. Видихни все повітря, яке в тебе є. Потім починай вдихати, і нехай ліфт (з диханням) повільно підніметься до рівня грудей. Затамуй його там. Тепер знову видихни все повітря. Знову вдихай так, щоб твій ліфт піднявся вже на найвищий поверх, через горло до обличчя та лоба. Затамуй його. Тепер видихни й відчуй, як разом з видихом цей ліфт несе вниз всі твої проблеми й турботи - вниз через груди, живіт, ноги, а далі через двері ліфта й зовсім з твого тіла».

2. Тренування координації мозку/тіла. Наш мозок і наше тіло є частиною загального цілого - нас. Отже, фізичні навантаження необхідні їм в рівній мірі. Коли ми тренуємо їх одночасно, ми фактично допомагаємо різним функціям мозку більш активно взаємодіяти й підтримувати стан синхронізації. Тобто важливо розуміти, що координація рухів - це функція як нашого мозку, так і нашого тіла.

Вправи, представлені нижче, сприяють інтеграції найважливіших функцій мозку, роблячи його роботу більш ефективною:

• Ворушіння пальцями ніг. Ця вправа дуже допомагає координації. Діти різного віку можуть легко навчитися виконувати її. Щоранку, перш ніж встати з ліжка, попросіть дитину повільно почати рухати всіма своїми пальцями на обох ногах вгору і вниз, а потім тільки двома великими пальцями.

• Рухи неведучою рукою. Попросіть дитину спробувати виконати певні рухи його неосновною рукою. Якщо вона правша, нехай використовує ліву, а якщо шульга (лівша), то - праву руку, наприклад, щось напише, одягнеться або буде користуватися ложкою або виделкою під час прийому їжі.

• Переміщення навскіс. Ви можете зробити цю просту вправу разом з дитиною. Необхідно в положенні сидячи торкнутися правим ліктем лівого коліна. Зробіть цю вправу п'ять разів, а потім дотягніться лівим ліктем до правого коліна. Повторіть кілька разів. Інший варіант: ви можете зробити «млин». У положенні стоячи, ноги на ширині плечей, по черзі торкніться правою рукою лівої ноги й навпаки. Повторіть кілька разів.

• Оволодіння клавішами. Навчання грі на фортепіано або електронних клавішних інструментах є одним з кращих способів поліпшити інтегративні процеси головного мозку. Скориставшись навчальним відео, широко представленим в Інтернеті, ви можете оволодіти грою навіть вдома.

3. Гра на концентрацію. Вправи, що дозволяють поліпшити пам'ять та концентрацію уваги, важливі для всіх нас!

• Для дітей молодшого віку ви можете запропонувати наступну гру: візьміть кілька іграшок і вишикуйте їх в ряд. Нехай дитина подивиться на них і запам'ятає. Потім накрийте їх чим-небудь і приберіть одну з іграшок (так, щоб дитина не бачила). Розкрийте. Завдання дитини полягає в тому, щоб назвати відсутню іграшку. Ви можете також запропонувати їй запам'ятати короткий список знайомих предметів з вашого будинку. Нехай вона постарається згадати їх у прямому і зворотному порядку.

• Для дітей старшого віку та підлітків можна запропонувати таку гру: розкладіть перед ними будь-які предмети, які тільки знайдете, дайте 15 секунд, щоб їх розглянути, а потім заберіть з поля зору. Нехай ваша дитина постарається згадати ці предмети, а ви підрахуйте, скільки їй вдалося назвати у відсотковому відношенні. Почніть з п'яти, і в міру того, як дитина освоїть виконання завдання, нарощуйте їх кількість далі. Ви можете також потренувати слухову пам'ять, запропонувавши повторити за вами вголос ряд випадкових чисел або слів. Почніть всього лише з 2-х або 3-х і також працюйте над збільшенням їхньої кількості.

4. Сімейний вечір гри. Граючи в такі ігри, як шашки й шахи, а також карткові ігри, доміно та ін. діти вчаться вирішувати завдання, планувати та вчаться співробітництва (почерговості дій і подолання фрустрації). Інші настільні ігри, такі, як «Монополія», наприклад, також відмінно підходять для цього. Такі ігри, як «Дженга», в якій гравці по черзі дістають блоки з основи вежі й кладуть їх нагору, роблячи вежу все більш високою і все менш стійкою, покращують увагу, концентрацію, координацію й терпіння. Ще один плюс полягає в тому, що спільні ігри подобаються всім без винятку й допомагають зміцнювати сімейні стосунки. Спробуйте хоча б раз на тиждень організовувати таке спільне проведення часу, і ви побачите, як це позитивно відіб'ється на вашій дитині та ваших стосунках.

5. Грайте в освітні онлайн ігри. Є багато сайтів, що пропонують безкоштовні ігри, які, крім того, що захоплюючі й цікаві, дозволяють набути широкого розмаїття академічних навичок. Це саме той «екранний час», за який батьки можуть бути абсолютно спокійні!

6. Щоденний час спілкування/«тріумфи й поразки». У сучасному світі з його безперервними смсками, інтернет-листуванням і телефонними розмовами повноцінне спілкування стає майже втраченим видом мистецтва. Якщо ви зможете щодня виділяти час на кожну свою дитину, щоб дізнатися про її перемоги й проблеми, а у відповідь поділитися своїми, це дозволить значно поліпшити її комунікативні та розмовні навички. Обговорення успіхів та труднощів можуть також допомогти у вивченні навичок вирішення різного роду проблем. Сімейний обід буде для цього просто ідеальний, до того ж він є чудовою традицією, яку варто почати й підтримувати. Ви можете також разом з дитиною почитати книгу й поставити ряд запитань за цікавими епізодами. Обговоріть події прочитаної історії та ті почуття, які відчували персонажі, а також обов'язково поговоріть про почуття вашої дитини, що виникали в процесі читання, дізнайтеся її думки з цього приводу. Поділіться й своїми міркуваннями та почуттями.

Реалізація всіх цих вправ та занять дозволить не тільки поліпшити виконавчі функції мозку, але й побудувати гарні стосунки, знизити рівень стресу у всіх учасників, як у дітей, так і в дорослих. Для дитини гра може бути роботою, дуже необхідною для її всебічного розвитку. А дорослим, у свою чергу, дуже корисно час від часу «зустрічатися» зі своєю внутрішньою дитиною. Тому ваші спільні веселі «тренування» мозку сприятимуть розвитку як дорослих, так і дітей.