Правосуддя – це регламентована законом діяльність уповноважених державних органів, що полягає у розгляді та розв'язанні судом суперечностей, які виникають із правовідносин.
Судочинство – це встановлений законом порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.
Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менші як десять років та володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
Судді, який обіймає посаду безстроково, гарантується перебування на посаді до досягнення ним шістдесяти п’яти років, за винятком випадків звільнення судді з посади або відставки судді відповідно до цього Закону.
Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Правоохоронні органи – державні органи, основною функцією яких є забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охоронна законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.
До правоохоронних органів відносять органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.
Прокуратура – специфічний орган державного управління, наділений правоохоронними і контрольно-наглядовими функціями.
Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Строк повноважень Генерального прокурора України – п’ять років.
Поліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань
Поліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну функції.
Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
На службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань із боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.
Адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України.
Адвокатом можу бути особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державному управлінні. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Контрольні запитання:
Що таке нотаріат? Охарактеризуйте вимоги до особи, яка займається цією діяльністю.
Охарактеризуйте засади судочинства в Україні.
Охарактеризуйте систему та повноваження прокуратури в Україні.
Охарактеризуйте вимоги до адвоката. Які обов’язки закон покладає на адвоката?