Лівія

Суть цього шляху розвитку:

1. Влада належить народним масам, які повинні управляти країною через народні збори, народні комітети, громадські організації.

2. Власність суспільна, а розподіл — рівний, який відповідає “розумним" нормам споживання.

3. Життя суспільства має регулюватися мусульманськими релігійними нормами та звичаями.

Величезні прибутки від контрольованого державою експорту нафти дали можливість режиму М. Каддафі забезпечувати достатньо високий рівень життя лівійців, хоча Лівія задовольняє свої потреби в сільськогосподарських продуктах на 30% та імпортує значну кількість продовольства.

М. Каддафі підтримує ліві повстанські рухи в мусульманському світі та міжнародні терористичні групи, що призвело у 1980-х pp. до гострої конфронтації Лівії зі США. У 1986 р. США завдали ракетного удару з літаків по військових об’єктах у різних містах та по палацу М. Каддафі у Тріполі. У 1992 р. ООН ввела проти Лівії економічні санкції.

У 1994 p. М. Каддафі запропонував розділити частину прибутків від експорту нафти серед населення. Кожній сім’ї з 10 і більше осіб виділяється 5 тис. доларів. У такий спосіб щорічно розподіляється серед лівійців 500 млн нафтодоларів, а всі прибутки становлять 8 млрд доларів.