Історія. Дистанційне навчання

Українсько-китайські відносини

27 грудня 1991 р. Китай визнав незалежність України.

4 січня 1992 р. дипломатичне визнання незалежності України і встановлення дипломатичних відносин між Україною і Китаєм.

Жовтень 1992 р. візит президента України Л. Кравчука до КНР. Закладено основи двостороннього взаємовигідного співробітництва. Добрі відносини між двома країнами розвиваються у сферах економіки, торгівлі, науки, освіти, туризму, спорту, охорони навколишнього середовища. Розширилися експортні можливості України у металургійній, хімічній, машинобудівній промисловостях.

Міцніють дружні відносини між містами-побратимами:

Пекін і Київ
Цзинань і Харків
Циндао і Одеса
Сучжоу і Київ
Тайюань і Донецьк
Тяньцзінь і Харків
Ухань і Київ
Сіань і Дніпро
Сюйчжоу і Кропивницький
Ханьдань і Кривий Ріг
Сучжоу і Запоріжжя

Розширюються культурно-наукові зв’язки: відбуваються наукові конференції, обмін делегаціями культурних товариств, виступ творчих колективів. Китай розвиває співробітництво у ракетно-космічній галузі, авіа-та суднобудуванні.

У березні 1993 р. у Пекіні Україна відкрила Посольство України в КНР, у серпні 2001 р. — Генеральне консульство України в Шанхаї.

Посольство КНР в Україні відкрито в 1992 р. у Києві, у 2006 р. — Генеральне консульство КНР в Одесі.

У вересні 1994 р. тодішній Голова КНР Цзян Цземін здійснив державний візит в Україну, а у грудні 1995 р. — офіційний візит Президента України Леоніда Кучми у Китай.

У червні 1995 р. прем'єр Держради КНР Лі Пен здійснив офіційний візит в Україну.

У березні 1996 р. офіційний візит в Україну здійснив Голова Постійного комітету Всекитайських Зборів Народних Представників Цяо Ши.

Грудень 1997 р. Китай відвідав прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко.

2001 р. Голова КНР Цзян Цземінь відвідав Київ, що сприяло зміцненню українсько-китайських відносин.

17-20 листопада 2002 р. Президент України Леонід Кучма здійснює офіційний візит до Китаю.

1-4 квітня 2003 р. Президент України Леонід Кучма здійснює державний візит до КНР.

Зустріч Президента України Л.Д.Кучми з Головою КНР Цзян Цземінем (18 листопада 2002 р., м. Пекін)

Квітень 2007 р. зустріч Віце-прем’єра Держради КНР Хуей Лян’юя з Президентом України В. А. Ющенко в Києві.

2-5 вересня 2010 р. Президент України Віктор Янукович здійснив офіційний візит до Китаю.

18-20 червня 2011 р. Голови КНР Ху Цзіньтао здійснив офіційний візит в Україну.

27 березня 2012 р. у Сеулі Президент України Віктор Янукович зустрівся Головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао.

У ході візиту Голови КНР Сі Цзіньпіна до України у червні 2011 р. було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України Віктора Януковича у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр..

1 квітня 2016 р., під час Вашингтонського саміту з питань ядерної безпеки, відбулася коротка зустріч між Президентом України П. О. Порошенком та Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої обговорено питання активізації співробітництва між Україною і КНР, а також проведення наступного засідання українсько-китайської міжурядової комісії зі співробітництва.

17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П. О. Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої глави двох держав висловили зацікавленість в активізації політичного діалогу на найвищому рівні та поглибленні економічної співпраці між Україною і КНР. Крім того, досягнуто домовленості щодо проведення у 2017 р. наступного засідання Українсько-китайської Міжурядової комісії зі співробітництва та участі делегації України у міжнародному форумі ініціативи «Один пояс, один шлях» (Пекін, травень 2017 р.). Сі Цзіньпін також підтвердив підтримку Китаєм територіальної цілісності й суверенітету України.

5 грудня 2017 р. в Києві, в рамках Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами двох країн, відбулися окремі зустрічі Президента України П. О. Порошенка та Прем’єр-міністра України В. Б. Гройсмана з главою китайської делегації, заступником глави Уряду КНР Ма Каєм. Проведені зустрічі дозволили сторонам обмінятися думками з найактуальніших питань двосторонніх відносин, констатувавши досягнення значного прогресу.

Економічні зв'язки:

У 2012 р. КНР зайняла перше місце серед торгових партнерів України у Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Згідно із даними Держстату України, у 2012 експорт товарів і послуг у КНР склав $1 млрд. 858 млн (зменшення порівняно з попереднім роком на 17,6%). Україна експортувала до КНР мінеральні продукти (80,9% від всього експорту), машини, устаткування та механізми (4,5%), жири і масла тваринного або олії рослинного походження (4,0%).

Натомість Україна імпортувала товарів на $7 млрд. 924 млн. (збільшення порівняно з попереднім роком на 26,1%): машини, устаткування та механізми (36,3% від всього імпорту), текстиль та текстильні вироби (11,0%), неблагородні метали та вироби (8,5%), взуття, головні убори, парасольки (8,1%), пластмаси і каучук (7,1%). Тобто зовнішньоторговельний оборот України з Китаєм 2012 року становив $9 млрд. 783 млн. (негативне сальдо для України — $6 млрд. 66 млн).

Починаючи з 2014 р. спостерігалося значне зниження обсягу двосторонньої торгівлі, яка досягнула свого мінімуму в 2015 р.. Лише з 2016 р. економічні відносини почали інтенсифікуватися, про що говорить поступове збільшення товарообороту. Серед галузей, де спостерігається висока динаміка співпраці – сільське господарство. Загальний товарооборот у сільськогосподарському секторі з 2014 р. зріс на 56%. У 2015 р. Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю, випередивши про цьому США.

Одним із пріоритетних напрямів, який надає «стратегічної глибини» двостороннім відносинам, є співпраця у сфері космосу та військово-технічне співробітництва між нашими державами. З огляду на амбітні плани КНР щодо реалізації власної космічної програми та заходи з воєнної реформи Народно-визвольної Армії Китаю, Україна залишається для КНР перспективним та цікавим партнером у галузі високих технологій.

За оцінками Стокгольмського інституту досліджень проблем миру SIPRI за останні п’ять років Україна зайняла 11 місце в списку експортерів військової техніки, при цьому 20% припадає на Китай ($485 млн). На даний час, ця співпраця включає в себе багато проектів в суднобудівній, авіаційній та інших галузях. Українське підприємство «Мотор Січ» поставляє двигуни і деякі інші блоки для китайських навчальних винищувачів K-8 (український двигун АІ-25) і L-15 (український двигун АІ-222-25Ф). У сфері ВМС Україна побудувала та передала Китаю два десантні кораблі на повітряній подушці проекту 958 «Бізон», за участю українських спеціалістів було побудовано ще один корабель на території КНР.

Культурні зв'язки

Китайською мовою протягом 1949—1965 рр. було видано твори Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, О. Гончара, М. Стельмаха, Б. Олійника.

Після проголошення Україною незалежності, культурні зв'язки між Україною і Китаєм ще більше поглибились. 2002 і 2009 рр. пройшло 1-е і 2-е засідання відповідно Спільної українсько-китайської комісії з питань співробітництва у галузі культури. Результатом цих засідань стало підписання Планів культурного співробітництва на 2002—2006 та 2009—2012 роки.

Українська діаспора в КНР

Українська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня.

З проголошенням державної незалежності України (1991) та встановленням українсько-китайських дипломатичних стосунків у Китаї помітно зросло зацікавлення до українознавчих студій. Вони провадяться, зокрема, в університетах Харбіна, Пекіна, Нанкіна, Шанхаю та деяких академічних інститутах. Після перерви відновив працю Центр для вивчення України Уханського університету (створений ще в 1960-х рр.). Останнім часом він виконав п'ять українознавчих робіт. Директор центру Хе Жунчан 1990 був на першому конгресі Міжнародної асоціації україністів у Києві, а 1991 виступав з доповіддю на міжнародній конференції у Луцьку «Л. Українка і світова культура».

Інститут лексикографії Хеілунгтьянгського університету в Харбіні з допомогою Канадського інституту українських студій Альбертського університету підготував і видав у Шану в Пекіні українсько-китайський словник. У майбутніх планах Хеілунгтьянгського університету — випуск китайсько-українського навчального словника, граматики української мови, самовчителя української мови для китайців, книги про визначних діячів української культури тощо.

Першим послом України у КНР був призначений у 1992 р. Анатолій Плюшко. На кінець ХХ ст. в Китаї проживало приблизно 20 тис. осіб українського походження, всі вони цілком асимілювалися й інтегрувалися в суспільне життя цієї країни. Події 2013—2014 років сприяли відновленню українського життя в КНР: набули організаційної будови громади в Пекіні, Гуанчжоу, Шанхаї та Гонконзі.

Серед українських громадян, які зараз проживають на території КНР, переважають особи, що прибули до Китаю з метою працевлаштування та навчання. Більшість цих осіб проживають у містах Пекін, Шанхай та Гуанчжоу, а також Спеціальному автономному районі Сянган (Гонконг).

У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в САР Сянган (Гонконг) утворено низку українських асоціацій, які не мають формальної структури та не зареєстровані як організації, а є добровільними об’єднаннями, спрямованими як на вирішення поточних проблем їхніх членів, так і на задоволення національно-патріотичних потреб українських громадян. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством та беруть активну участь в організації і проведенні інформаційних, іміджевих, патріотичних та культурних заходів.

З метою сприяння формуванню української громади у Китаї започаткована системна робота з українським студентством та діловими колами.