Країни Прибалтики

У роки горбачовської перебудови виразником національної ідеї в боротьбі за свободу і незалежність стала інтелігенція та створений нею у 1988 р. “Литовський рух на підтримку перебудови” — “Саюдіс”. Керівництво республіканської парторганізації, очолюване А. Бразаускасом, включилося у демократизацію країни:

• була відмінена шоста стаття республіканської конституції про керівну роль компартії;

• прийнято закони про політичні партії та засоби масової інформації;

• ухвалено рішення про реорганізацію Литовської республіканської організації КПРС у самостійну Комуністичну партію Литви.

У березні 1990 р. перемогу на виборах до Верховної Ради Литви здобув “Саюдіс”, а його лідер В. Ландсбергіс став спікером Литовського парламенту.

11 березня 1990 р. Верховна Рада Литви прийняла Декларацію незалежності. 31 жовтня 1990 р. почала діяти литовська митниця. На ці кроки Литви Москва відповіла економічною блокадою. У Литву були введені додаткові підрозділи десантних військ. Уранці 11 січня 1991 р. на вулицях Вільнюса з’явилися танки, які стріляли холостими залпами. Десантні підрозділи зайняли будівлю Департаменту охорони краю, Будинок преси. З промосковських політичних сил створено Комітет національного порятунку, метою якого було відновлення чинності радянської конституції в Литві. Десантники і спецпідрозділи союзного МВС оточили головний поштамп, телецентр і телебашню, в місті було запроваджено комендантську годину. В ніч на 13 січня 1991 р., застосувавши сльозоточивий газ проти мирних жителів, російські війська розпочали штурм телецентру. Було вбито 13 осіб, 163 отримали поранення. Але спроба військового перевороту в Литві провалилася.

25 жовтня 1992 р. на всенародному референдумі прийнято Конституцію Литви, яка закріпила незалежний і демократичний характер республіки. Право законодавчої ініціативи отримали громадяни: 50 тис. із тих, хто має виборче право, могли подати свій проект закону, який повинен бути розглянутий. Запроваджувалася посада президента.

Перебудовчі процеси в СРСР прискорили консолідацію патріотично налаштованих верств Латвії у Народний фронт Латвії, який розпочав боротьбу за повернення країни до незалежності.

Навесні 1990 р. відбулися парламентські вибори, 2/3 місць на яких отримали політики, котрі обіцяли своїм виборцям домогтися створення самостійної й незалежної Латвії.

4 жовтня 1990 р. 138 депутатів Верховної Ради Латвії проголосували за декларацію. “Про відновлення незалежності латвійської республіки”.

14 січня 1991 р. загін міліції особливого призначення зробив невдалу спробу захопити Будинок радіо в Ризі, що призвело до загибелі трьох осіб.

21 серпня 1991 р. Верховна Рада Латвії прийняла закон, за яким Латвія проголошувалася незалежною демократичною республікою. Основним законом Латвії стала Конституція Латвійської республіки, прийнята 15 лютого 1922 р. і доповнена кількома поправками у 1993 і 1994 pp..

До 31 травня 1994 р. з Латвії були виведені російські війська.

У 1988 р. створено Народний фронт Естонії, що повів боротьбу за суверенітет республіки і здобув перемогу на парламентських виборах 1990 р.

30 березня 1990 р. Верховна Рада Естонії більшістю голосів прийняла постанову “Про державний статус Естонії”, в якому влада СРСР у республіці проголошувалася незаконною. 3 березня 1991 р. Всеестонський референдум щодо відновлення державної самостійності й незалежності Естонської республіки підтвердив, що більшість жителів Естонії підтримують незалежність.

28 червня 1992 р. на референдумі прийнято конституцію Естонської республіки. В Естонії політична стабільність.

Висновки

1. Найпослідовніше конституційний процес і політичні реформи відбулися в країнах Прибалтики, які рішуче позбулися радянської спадщини.

2. їхня правова система наближена до загальноєвропейських стандартів.

3. У своїй зовнішній політиці орієнтуються на країни Західної Європи та Скандинавії.

4. Литва, Латвія та Естонія відмовилися від участі в СНД і від розподілу майна СРСР.

5. Усі країни Балтії домоглися виведення зі своїх територій російських військ.

6. У всіх країнах Балтії були обмежені політичні права російськомовного населення і вони не мають громадянства, бо їхній процент був досить високий: у Латвії — 48%, в Естонії — 39%, латвійці становили меншість у всіх семи містах республіки.

7. Країни Прибалтики прагнуть стати повноправними членами європейського співтовариства. З 1999 р. — вони у НАТО, а з травня 2004 р. — у ЄС.

Економічний розвиток країн Прибалтійських республік

У країнах Балтії (Литві, Латвії, Естонії) вже з 1991 р. розпочалася справжня економічна реформа, перехід до ринкової економіки.

1. Здійснено лібералізацію цін.

2. Почалася приватизація державної власності. Власність (нерухомість) поверталася колишнім власникам або їхнім нащадкам.

3. Проводилася структурна перебудова економіки.

4. Литовським громадянам було компенсовано за втрачене ними майно за роки радянської влади та за отримані від них за чотири десятиліття доходи.

5. Значні зусилля були спрямовані на фінансову стабілізацію.

6. Вводяться національні валюти та система валютного правління:

у Литві (1993 р.) — лит;

у Латвії (1993 р.) — лат;

в Естонії (1992 р.) — крона.

7. Земля передавалася сільським господарям згідно з Законом про передачу землі у приватну власність,

8. Ринкові перетворення були підтримані Заходом. Євросоюз виділив позики, розраховані на 7 років. Значна фінансова підтримка Європейського банку реконструкції та розвитку.

9. У другій половині 90-х pp. значний приплив у економіку І країн Балтії іноземних інвестицій. Найбільшими інвесторами є Данія, Фінляндія, Швеція, Велика Британія, США.

10. Після приїзду президента США Б. Клінтона у 1994 р. до Риги було оголошено про створення Балтійсько-Американського фонду підприємництва для сприяння розвиткові приватного сектора.

Наслідки

1. Протягом 90-х pp. помітно зросла частка сфери послуг в економіці (транспортні перевезення, транзит товарів в Європу через балтійські порти, фінансові послуги, туризм тощо).

2. У другій половині 90-х pp. уряди Балтії домоглися значних успіхів у зростанні життєвого рівня населення. Наприклад, середня зарплата в Естонії в цей час становила 280 доларів.

3. Країни Балтії вийшли з економічної кризи (найшвидше Естонія та Латвія, дещо пізніше Литва).

4. З 1994 р. в країнах Балтії почалося стійке зростання економіки.

5. Замість машинобудування, металообробки провідну роль в економіці почали відігравати переробка сільгосппродукції, лісова, деревообробна промисловість, виробництво предметів народного споживання.

6. Зростає експортна орієнтація промисловості й сільського господарства, поступово збільшується сфера послуг.

Висновок

Фактором економічного зростання Балтії стала політична стабільність, утворені суспільно-правові інституції, характерні для західноєвропейських країн.