Військові кампанії та основні битви 1915-1918 рр.

ПОДІЇ 1915 p.

Мета:

1. Спрямувати основний удар проти Росії.

2. Завдати їй остаточної поразки.

3. Вивести Росію з війни.

4. Після поразки Росії всі сили зосередити проти Франції і Великої Британії на Західному фронті.

Лютий 1915 р. Австро-німецький наступ на Східному фронті. У боях біля Мазурських озер німці витіснили російську армію зі Східної Пруссії.

Травень 1915 р. Німецькі й австрійські війська перейшли в наступ і прорвали російську оборону (Горліцький прорив). Бойові дії велись від Ризької затоки до кордонів Румунії. Російські армії мали невеликий запас боєприпасів, обмундирування, медикаментів і тому змушені були відступати. За п’ять місяців боїв австро-німецькі війська захопили: Галичину, Північну Буковину, частину Волині, землі Польщі, Литву, частину Латвії і Білорусі.

Втрати росіян: 150 тис. убитими, 700 тис. пораненими, 900 тис. полонених.

Кінець 1915 р. бойові дії обох сторін набули позиційного характеру.

Висновки:

1. Німеччина й Австро-Угорщина 54% своїх збройних сил використали проти Росії, але укласти сепаратний мир з Росією не вдалося.

2. Втрати Росії у воєнній кампанії 1915 р. становили 2 млн чол.

3. В Росії загострилася внутрішньополітична ситуація.

ЗАХІДНИЙ ФРОНТ

22 квітня 1915 р. Німці в районі р. Іпр вперше застосували отруйні гази проти англо-французьких військ.

Наслідки: 1. Загинуло 5 тис. англійських і французьких солдат.

2. 10 тис. солдат було отруєно.

3. Це було перше в історії воєн застосування хімічної зброї.

ВСТУП У ВІЙНУ ІТАЛІЇ

(23 травня 1915 р.)

Італія мала претензії:

• на деякі території, які належали Австро-Угорщині, Туреччині й Албанії;

• на західну частину Балканського півострова.

Квітень 1915 р. Італія підписала з країнами Антанти секретну Лондонську угоду, за якою:

1. Італія зобов’язувалася вступити у війну проти Німеччини.

2. За це їй обіцяли:

• Трієст та інші австрійські області з італійським населенням;

• Албанію під протекторатом Італії.

23 травня 1915 р. Італія оголосила війну Австро-Угорщині. Так був відкритий Італійський фронт.

Наслідки кампанії 1915 p.:

1. Після тривалих переговорів у вересні 1915 р. Болгарія стала союзником Німеччини, а 14 жовтня 1915 р. вступила у війну на боці Німеччини. Так утворився Четверний союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина).

2. У 1915 р. вирішальних перемог не здобула жодна з коаліцій.

3. Зосередження головних німецьких військ на Східному фронті дало можливість союзникам на Заході укріпити свої позиції, накопичити матеріальні запаси і створити резерви, перегрупувати сили для нанесення головного удару.

4. Війська союзників Німеччини були розпорошені на різних фронтах і не вели активних наступальних операцій.

5. Країни Антанти налагодили велике військове виробництво.

6. Економічне становище Німеччини значно погіршилося.

ВЕРДЕНСЬКА БИТВА

(лютий — грудень 1916 р.)

Початок 1916 р.. Головні сили німецька армія зосередила на Західному фронті.

21 лютого 1916 р. Німецькі війська перейшли в наступ поблизу Вердена, який прикривав шлях на Париж. У бій проти англо-французьких військ Німеччина кинула 12 дивізій. Ця битва увійшла в історію як “верденська м’ясорубка”. Верденська фортеця мала потужну оборону:

• 4 оборонних позиції (частина бетонних), які були обладнані окопами, траншеями, ходами сполучення з дротяними загородженнями;

• оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарматами.

21 лютого — червень 1916 р. німцям вдалося подолати 4 оборонних лінії англо-французьких військ, але просунутися вглиб лише на 7 км. Прорвати фронт їм не вдалося. В ході битви масово використовувалися артилерія, авіація, кавалерія, піхота.

Під Верденом німці використали: 1200 гармат, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів.

У ході битви загинуло 120 дивізій (69 французьких і 50 німецьких).

КОНТРНАСТУП ВІЙСЬК АНТАНТИ НА p. СОММІ

(червень - листопад 1916 р.)

Червень — липень 1916 р. англійські і французькі війська перейшли в наступ на р. Соммі, намагаючись прорвати німецький фронт. Вони використали 39 дивізій, 1700 важких гармат, 200 бойових літаків. Союзники вперше використали танки.

Листопад 1916 р. завершення битви на р. Соммі.

Величезні втрати у цій битві: французів — 341 тис., англійців — 453 тис., німців — 450 тис.

Висновки:

1. Битва на р. Соммі знаменує перелом у ході Першої світової війни на користь країн Антанти.

2. Технічна перевага і стратегічна ініціатива перейшла до країн Антанти.

3. До кінця війни Велика Британія і Франція мали на озброєнні понад 7 тис. танків.

4. Німеччина тільки з 1917 р. почала виробляти танки і мала до кінця війни лише 70 машин.

БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ

(червень - жовтень 1916 р.)

Весна 1916 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова знову захопили частину Буковини і Південну Галичину.

Червень 1916 р. російські війська під командуванням О. Брусилова провели успішний наступ на позиції противника. Ця операція одержала назву “Брусиловський прорив”. Російські війська прорвали фронт австрійців і німців завдовжки 350 км і просунулися на 80-120 км.

Російські війська знову захопили: Східну Галичину, всю Буковину, Волинь.

Німецьке командування було змушене припинити воєнні дії під Верденом і перекинути на Схід шість дивізій, що дало змогу зупинити наступ російських військ.

Висновки:

1. Це була остання успішна операція російських військ у ході Першої світової війни.

2. У російського командування не було резервів, щоб закріпити успіх, тому російські війська були змушені знову перейти до оборони.

3. Війна знову стала позиційною.

4. Лінія Східного фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Підсумки кампанії 1916 р.

1. Кампанії 1916 р. характеризуються великими людськими жертвами обох сторін.

2. У 1916 р. становище країн Четверного союзу стало критичним.

3. Німецьке командування змушене було перейти на всіх фронтах до оборони через нестачу сил.

4. Німеччина опинилася в економічній і військовій блокадах.

5. Стратегічна ініціатива перейшла до країн Антанти.

ПІДВОДНА ВІЙНА

1915 р. Німеччина вперше широко використала підводні човни і почала “підводну війну”, наносячи удари навіть по кораблях нейтральних країн, щоб перешкодити ввезенню до країн Антанти в Європу озброєння, необхідної сировини та продовольства. Потоплення пасажирських кораблів викликало протести нейтральних країн. Це змусило Німеччину не топити пасажирські кораблі без попередження.

Країни Антанти проти підводних човнів використовували сотні міноносців і тисячі допоміжних суден, у тому числі й судна-пастки (звичайні торгові судна, на яких були замасковані гармати), літаки, дирижаблі. На морі було встановлено десятки тисяч протичовнових мін.

Для виявлення підводних човнів було винайдено гідроакустичні прилади, а для їх знищення — глибинні бомби. Із 400 підводних човнів, які діяли на морських театрах воєнних дій, було потоплено 185.

У Першій світовій війні німецькі підводні човни потопили: 6 тис. торгових суден, 200 бойових кораблів загальною тоннажністю понад 30 млн т.

1917 р. Німеччина проголосила необмежену підводну війну. Німецькі підводні човни активізували військові дії на морі (їх було 300). За 1917 р. вони потопили 2734 судна різних країн.

ВИХІД РОСІЇ З ВІЙНИ

Становище Росії в роки війни було критичним:

• в російській армії під час війни опинилося майже половина працездатних чоловіків;

• погіршилося становище народних мас;

• зменшилося споживання необхідних продуктів харчування:

1914 р. — на 25%,

1915 р. —на 43%,

1916 р. —на 52%.

Населення вдалося до страйків, які в лютому 1917 р. переросли в революцію.

Лютий 1917 р. В Росії відбулася демократична революція, наслідком якої стало повалення царського уряду. До влади прийшов Тимчасовий уряд, який не змінив зовнішньої політики Росії.

Літо 1917 р. Тимчасовий уряд намагався провести наступ на Західному та Південно-Західному фронтах. Ця спроба закінчилася безрезультатно. Російські війська залишили Галичину, Буковину і західні райони Росії.

Жовтень 1917 р. Більшовицький переворот у Росії.

В Росії встановилася влада більшовиків, які, намагаючись припинити участь Росії у світовій війні, починають переговори з Четверним союзом у Бресті.

3 березня 1918 р. Радянська Росія підписує з Німеччиною та її союзниками сепаратний Брестський мир, за яким частина території колишньої Росії була окупована австро-угорськими та німецькими військами. Згідно з договором:

• армія Росії демобілізовувалася;

• військово-морський флот роззброювався;

• війська виводилися з України і Фінляндії.

Сепаратний мир — мир, укладений однією державою з противником окремо від своїх союзників під час війни.

ВСТУП У ВІЙНУ США

(1917 р.)

На початку Першої світової війни Сполучені Штати були нейтральною державою, але підтримували країни Антанти.

Жовтень 1914 р. Американський уряд дозволив продавати воюючим країнам будь-які товари (включаючи озброєння).

Осінь 1914 — весна 1917 р. Із США в Європу було відправлено товарів більш як на 10,5 млрд доларів.

Причини вступу США у війну на боці Антанти:

1. Сполучені Штати продавали країнам Антанти сировину, продовольство, що приносило їм величезні прибутки.

2. США не хотіли посилення ролі Німеччини в Європі та світі, яка б стала головним конкурентом США.

3. Американський уряд прагнув послаблення Японії, свого головного суперника на Далекому Сході.

4. Намагання покарати Німеччину за розбійницькі дії її підводного флоту, який топив торгові судна нейтральних країн.

5. Перешкодити зближенню Німеччини і Мексики (така спроба робилася з боку Німеччини).

6 квітня 1917 р. Вступ у війну США на боці Антанти.

Літо 1917 р. Початок відправлення американських військ у Європу.

ВОЄННІ ДІЇ НА ЗАХІДНОМУ ТА ІТАЛІЙСЬКОМУ ФРОНТАХ

ПОДІЇ 1917 р.

Квітень 1917 р. Армія Антанти безуспішно намагалася прорвати німецький фронт силами: 110 дивізій, 11 тис. гармат,

200 танків, 1000 літаків.

Втрати становили 200 тис. осіб.

Жовтень 1917 р. Сильного удару завдали австро-німецькі війська італійським під Капоретто. Італійці втратили 130 тис. убитими і 300 тис. полоненими. Антанта змушена була відправити сюди свої підкріплення (12 французьких і одну англійську дивізію).

Підсумки кампанії 1917 р.

1. Кампанія 1917 р. не привела до суттєвих змін лінії фронтів, за винятком Італійського.

2. Становище держав Четверного союзу ще більше погіршилося.

3. Німеччину охопила економічна криза:

• не вистачало сировини;

• знизилося виробництво продукції;

• населення голодувало.

Крім Західного (боротьба німецьких військ проти французьких, англійських, бельгійських та інших військ союзників) та Східного (боротьба німецьких і австро-угорських військ проти російських) були ще інші фронти.