Політичні партії в Британії:
Консервативна партія – заснована 1834 року (до цього «торі»). З 2019 року партію очолює Борис Джонсон (з 24 липня 2019 р. – прем᾽єр-міністр).
Лейбористська партія – заснована 1900 року. Лідер Гордон Браун (з 2007 р.).
Ліберальні демократи – заснована 1988 року зі злиттям двох партій – лібералів («віги») та соціал-демократів (1981 р.). Лідери Ед Дейві та Марк Пак (з 2019 р.).
Наслідки після II W:
Втрати:
25% національного багатства;
30% торгового флоту;
зовнішні ринки;
25% закордонних капіталовкладень;
зовнішній борг 23,7£ млрд. (3,4£ млрд. домініонам та 10£ млрд. – США);
послабились зв᾽язки з колоніями;
62-й прем’єр-міністр Клемент Еттлі 1945-1951 рр. (Лейбористська партія)
Внутрішня політика
націоналізація банку Англії, вугільна промисловість, виробництво заліза та сталі, кошти зв'язку, виробництво газу й електрики (компенсація 2,5 млрд. £);
«план Маршала» – 2,351 млрд.$ у вигляді позик і поставок продукції;
1946 р. введено безкоштовну медицину;
1948 р. єдина с-ма страхування – одержання пенсій по старості (60 та 65 років), допомог по вагітності, хворобі, безробіттю та ін.;
реорганізовано с/г;
підтверджено закон про трудові спори та тред-юніони;
нова програма житлового будівництва (1 млн. індивідуальних будинків);
«заморожено» зарплату;
збільшення податків на квартплати;
зберігалося безробіття;
1949 р. зменшення споживання продуктів на душу населення (в порівнянні з 1939 р.);
1949 р. девальвація фунта на 30% (з 4,03 до 2,8$).
Зовнішня політика
стала союзницею США у протистоянні з СРСР («холодна війна»);
1948 р. стала членом Західноєвропейського союзу;
1949 р. підтримка ств. НАТО;
надано незалежність Йорданії, Палестині (1946 р.), Індії, Пакистану (1947 р., остаточно 1950 р.), Бірмі та Цейлону (1948 р.);
1949 р. Ірландія проголосила незалежність та вийшла з Співдружності;
1949 р. ств. Раду Європи;
1950-1953 рр. участь в Корейській війні (14,198 військових).
63-й прем’єр-міністр Вінстон Черчілль 1951-1955 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
з 1952 р. королева Єлизавета ІІ;
1952 р. в австралійській пустелі випробували першу атомну бомбу;
1953 р. удостоєний Нобелівської премії з літератури;
приватизація сталеливарних заводів і вантажний транспорт;
витрат на охорону здоров᾽я, освіту, житлове будівництво, соціальне страхування;
сприяли р-ку нових галузей – авіамоторобудівництва, атомної та хімічної промисловості.
Зовнішня політика
виступав за політику переговорів великих держав;
1952 р. візит до США.
Вінстон Черчилль (5:05)
День в історії. Розпочалось правління Єлизавети ІІ (1:37)
64-й прем’єр-міністр Ентоні Іден 1955-1957 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
безробіття менше 1 % (215 тис. чол.);
Зовнішня політика
1956 р. Суецька криза;
визнання незалежності Кіпру та Мальти.
65-й прем’єр-міністр Гарольд Макміллан 1957-1963 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
значне економічне зростання;
1962 р. змінив увесь свій кабінет (британська «Ніч довгих ножів»).
Зовнішня політика
угода з США про доступ Британії до американських ядерних ракет;
1957 р. перша африканська колонія здобула незалежність – Гана;
1960 р. відвідав Африку – «Рік Африки», здобуття незалежності Нігерії;
надано незалежність Кіпру (1960р.), Сьєра-Леоне (1961 р.), Уганді (1962), Кенії, Малайзії, Занзібар (1963 р.);
1960 р. ств. Європейську асоціацію вільної торгівлі на противагу ЄЕС;
1961 р. початок переговорів про вступ до ЄЕС, які закінчились провалом через позицію Франції.
66-й прем’єр-міністр Александр Дуглас-Г᾽юм 1963-1964 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
період економічного процвітання;
експорт;
росту економіки на 4%;
підтримка розвитку великого бізнесу в продуктовій сфері (підтримка великих супермаркетів.
Зовнішня політика
надано незалежність Кувейту (1963 р.) Замбії (1964 р.).
67-й та 69-й прем’єр-міністр Гарольд Вільсон 1964-1970 рр. та 1974-1976 рр. (Лейбористська партія)
Внутрішня політика
1964 р. ств. міністерства у справах Уельсу – початок с-ми окремого управління краєм;
запровадження нових податків;
1965 р. смертну кару замінено на довічне ув᾽язнення (крім держради та іншого);
націоналізація сталеливарної промисловості (вдруге);
1967 р. девальвація фунта стерлінгів
1967 р. скасовано крим. від-сть за гомосексуалізм;
реформа освіти;
обмеження імміграції до Британії;
обмеження зростання зарплати на 3,5% на рік;
легалізація абортів;
1968 р. загострилася Ольстерська проблема;
1969 р. ств. спеціальну комісію для дослідження можливості деволюції в Шотландії та Уельсі.
Зовнішня політика
надано незалежність Танзанії, Замбії, Малаві (1964 р.), Ботсвані (1966 р.), Лесото (1966 р.), Свазіленду (1968 р.) та ін.;
повторна спроба вступу до ЄЕС – знову протидія Франції.
68-й прем’єр-міністр Едвард Хіт 1970-1974 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
1970-1973 рр. постійні страйки;
Запровадження 3-денний робочий тиждень у промисловості;
1972 р. «Кривава неділя» – розстріл мирної демонстрації в Ольстері (13 вбиті (6 підлітків, 1 священик), 14 поранено) – посилення терактів з боку ІРА;
1972 р. серія терактів в країні (ІРА);
введення прямого керування Півн. Ірландією;
1972 р. реформа місцевого самоврядування;
1973 р. нафтова криза;
Її рекомендації були опубліковані 1973 р. опубліковано документ спеціальної комісії з деволюції «Демократія та деволюція: пропозиції для Шотландії та Уельсу».
Зовнішня політика
1973 р. вступ до ЄЕС.
70-й прем’єр-міністр Джеймс Каллаган 1976-1979 рр. (Лейбористська партія)
Внутрішня політика
1978-1979 рр. економічна криза та ряд страйків;
референдум в Уельсі щодо ств. націон. Асамблеї – більшість проголосувала «проти».
Зовнішня політика
прихильник активної участі Британії в ЄЕС.
71-й прем’єр-міністр Маргарет Тетчер 1979-1990 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
1980-83 рр. економічна криза;
з 1983 р. покращення економічного життя;
зменшення інфляції до 8,6% (з 18%);
збільшення безробіття до 3,3 млн. чол. (1984 р.);
збільшення видобутку нафти в Північному морі, прибуток від продажу якої використовували на реформи;
1989 р. введення «комунального податку» («подушний»), спершу в Шотландії, 1990 р. – в Англії та Уельсі;
приватизація (залізниця, муніципальні будинки);
боротьба з профспілками (1979 р. 13,5 млн. чол., 1990 р. – 10 млн.);
1984-85 рр. страйк шахтарів у зв᾽язку з закриттям шахт та звільнення гірників;
з 1984 р. початок боротьби зі СНІДом;
проблема Ольстера;
введення приватної освіти та медицини;
зменшення податків на прибутки (на 12 млрд. $);
збільшення податків на цигарки, спиртні напої та бензин;
денаціоналізація нафтової та авіакосмічної галузей.
Зовнішня політика
підтримка США та приєднання до програми СОІ;
1982 р. Фолклендська війна з Аргентиною (255 вбитих солдат);
надано незалежність Брунею (1983 р.);
1985 р. візит до СРСР;
не підтримала введення нових санкцій проти ПАР;
1985 р. угода між Британією та Ірландією щодо проблеми Ольстера.
Маргарет Тетчер (18:54)
Фолклендська війна (4:01)
72-й прем’єр-міністр Джон Мейджор 1990-1997 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
1992 р. фінансова криза («Чорна середа»);
економічний спад на поч. 1990-х рр.;
вихід з фінансової зони євро – екон. піднесення.
Зовнішня політика
1990 р. участь у війні в Перській затоці;
1992 р. підписання Маастрихтських угод;
1994 р. підписання Будапештського меморандуму.
73-й прем’єр-міністр Тоні Блер 1997-2007 рр. (Лейбористська партія)
Внутрішня політика
гендерна політика;
збільшення відпуски (1997 р. – 21 к. д., 1999 р. – 28 к. д.);
1998 р. Шотландський акт – відновлення роботи парламенту з 1999 р.;
1998 р. ств. Північноірландської Асамблеї до повноважень якої входять:питання охорони здоров᾽я, освіти, місцевого управління, житлового будівництва, екон. роз-ку, охорони навколишнього середовища, с/г та лісового господарства, спорту та мистецтв. Прийняті асамблеєю акти потребують схвалення Королеви
тимчасове припинення боротьби ІРА;
2004 р. «Білль про дітей»;
реформа освіти;
2006 р. Акт про Півн. Ірландію – управління переходило від парламенту до уряду та ств. тимчасової асамблеї.
Зовнішня політика
1999 р. підтримав військову кампанію НАТО в Косово;
2000 р. участь у громадянській війні в Сьєра-Леоне (1,5 тис.);
з 2001 р. війна в Афганістані;
2003-2011 р. війна в Іраку (45 тис.).
Теракт в Лондоні 2005 року (1:37)
74-й прем’єр-міністр Гордон Браун 2007-2010 рр. (Лейбористська партія)
Внутрішня політика
2008 р. екон. криза;
будівництво нового дешевого й екологічного житла в британській провінції та на колишніх військових полігонах;
виділено 500 млрд. £ (850 млрд. $) для рятувальних заходів економіки;
тимчасове на 2,5 % податку на додану вартість.
Зовнішня політика
75-й прем’єр-міністр Девід Камерон 2010-2016 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
реформа освіти, з метою підняття рівня знань;
2013 р. референдум на Фолклендських островах, про їх статус – 99,8% проголосували за те, щоб залишитись британською заморською територією (явка 91,94%);
2014 р. референдум в Шотландії за незалежність («за» – 45%)
2015 р. консерватори пообіцяли зменшити чисту міграцію до 100 тис. на рік (насправді – 296 тис. чол.);
виступають за введення норм імміграції до Британії;
зменшення витрат на оборону (2% ВВП);
23.06.2016 р. пройшов референдум, щодо виходу з ЄС («за – 51,89%).
Зовнішня політика
2011 р. початок виводу британських військ з Іраку;
2011 р. прийняла участь у бомбардуванні об᾽єктів у Лівії;
2012 р. Олімпійські ігри в Лондоні (витрати – 27,9 млрд. $);
2014 р. відмова збільшувати видатки до бюджету ЄС (2,1 млрд. €);
з 2014 р. підтримка України у війні з РФ;
2015 р. направлено військових інструкторів до України.
76-й прем’єр-міністр Тереза Мей 2016-2019 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
скасувала Департамент з енергетики і зміни клімату (входить в сферу нового Департаменту з питань бізнесу, енергетики і промислової стратегії);
2017 вступив в силу «Закон Алана Тьюрінга» - про посмертне помилування засуджених за гомосексуалізм (49 тис. чол.).
Зовнішня політика
підтримала Саудівську Аравію у втручанні її до Ємену.
77-й прем’єр-міністр Борис Джонсон 24.07.2019-06.09.2022 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
31 січня 2020 р. офіційно Британія вийшла з ЄС;
проводив рішучу політику щодо світової пандемії COVID-19;
Зовнішня політика
січень 2022 р. початок постачання легких протитанкових озброєнь до України;
з 24 лютого 2022 р. активна підтримка України у війні з росією;
квітень 2022 р. заявив, якщо росія використає ядерну зброю, то Британія завдасть удар у відповідь;
78-й прем’єр-міністр Ліз Трас 06.09-25.10.2022 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
8 вересня 2022 р. у віці 96 років померла королева Єлизавета ІІ, наступним королем став її син Чарльз, який взяв імя Карл ІІІ;
Зовнішня політика
79-й прем’єр-міністр Раші Сунак з 25 жовтня 2022 рр. (Консервативна партія)
Внутрішня політика
Зовнішня політика
14 січня 2022 р. офіційно оголосив про те, що надасть Україні танки Challanger 2, а також додаткові артилерійські системи;
Опрацюйте §§1-8
Опрацюйте §§3-10
Опрацюйте §7