К

Кальвінізм - реформаційне вчення.

Кам'яний вік - культурно-історичний період у розвитку людства, коли основні знаряддя праці і зброя виготовлялися, головним чином, з каменю.

Хронологічні рамки кам'яного віку збігаються з більшою частиною первісного ладу (2 - 4 млн років тому - VI тисячоліття до н.е.). Кам'яний вік поділяється на древній кам'яний вік - палеоліт - і новий кам'яний вік - неоліт. Між палеолітом і неолітом виділяють перехідну епоху - мезоліт.

Хронологічні рамки кам'яного віку на території України: близько 1 млн. років тому - IV тисячоліття до н.е.

Канонізація - включення тієї чи іншої особи до числа святих, прийняте в католицькій і православній церквах.

Святими в різних релігіях вважаються особи, які мученицькі постраждали за віру, багато зробили для зміцнення церкви, були зразками благочестя, праведності, богоугодності, посередниками між Богом і людьми.

Капіталізм - суспільний лад, заснований на приватній власності на засоби виробництва, ринкових відносинах, конкуренції виробників товарів і послуг, експлуатації робітників власниками засобів виробництва.

Термін «капіталізм» визнаний не всіма істориками, часто замість цього терміна вживають терміни «індустріальне», «постіндустріальне» суспільство.

Капіталізм почав формуватися в розвинених країнах у XVI - XVII ст., витискаючи феодальні відносини (Нідерланди, Великобританія, Франція). У XIX ст. капіталістичний лад сформувався в багатьох країнах світу, у тому числі й в Російській імперії, Австрійській імперії, у складі яких знаходилися українські землі. У 1917 - 1922 рр. капіталістичний лад в Російській імперії був ліквідований (як і сама імперія) в ході соціалістичної революції.

Капіталовкладення (капітальні вкладення) - витрати праці, матеріально-технічних ресурсів, грошових коштів на відтворення основних виробничих фондів і основних невиробничих фондів.

Капітуляція - припинення опору військових сил (або їхньої частини) на театрах і в районах бойових дій на умовах, пред'явлених переможцем, або погоджених в ході переговорів країн, що воюють.

Католицизм (католицька релігія) - один з основних напрямів в християнстві поряд з православ'ям і протестантизмом.

Католицька церква визнає єдиним главою Папу Римського, якого вважають намісником Бога на землі, і має ряд відмінностей у віровченні і богослужінні. Католицизм сформувався в період розколу християнства на західне і східне, який почався з розпаду Римської імперії на Західну і Східну (Візантію).

Кіш Запорізької Січі - 1. Назва усього військового товариства запорізьких козаків.

2. Центральний орган управління в Запорізькій Січі, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими справами.

3. Козацький військовий табір на чолі з кошовим отаманом.

Кіш Запорізької Січі існував до 1775 р.

Класи суспільні - великі групи людей, об'єднані за однаковим становищем і роллю в системі суспільних відносин (у виробництві, власності, розподілі (одержанні) матеріальних благ, політиці, культурі), а також за спільними інтересами.

Класи почали формуватися в період розкладання первісного ладу, встановлення феодальних відносин (рабовласники, раби, феодали, залежні селяни). В епоху капіталізму склалися нові класи - буржуазія (капіталісти) і робітники.

Багато вчених вважають, що процес утворення класів триває і в наш час.

Князівство - монархічне державне утворення періоду феодалізму.

У східних слов'ян князівства виникли у IX ст.; у X ст. з князівств утворилася єдина держава - Київська Русь, у ХII ст. Київська Русь вступила в період феодальної роздробленості. На українських землях в XI - XII ст. існували такі крупні князівства: Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицько-Волинське.

Князь - спочатку князь - племінний вождь, потім - глава феодальної держави (великий князь) або окремого політичного утворення - князівства (удільний князь) в Київській Русі і Литві.

З ХVIII ст. князь - дворянський титул, який дар (імператор) Російської імперії дарував вищим сановникам за особливі заслуги. У 1917 р. титул князя був скасований органами радянської влади. На українських землях у складі Великого князівства Литовського і Польщі найбільш знатні бояри одержували титули князів.

Коаліційний уряд - уряд, сформований коаліцією політичних партій, яка створила парламентську більшість завдяки досягнутій угоді.

Коаліція - 1. Тимчасовий воєнно-політичний союз двох або кількох держав, укладений для спільних дій проти якої-небудь держави або групи держав.

2. Угода між двома або кількома політичними партіями.

Козаки - 1. У XV - XVII ст. козаками називали вільних від повинностей чоловіків, які працювали за наймом або несли сторожову військову службу на окраїнах держави.

2. У XVI - XVIII ст. українські козаки були військовим* станом Речі Посполитої.

3. У XVIII - на початку XX ст. українські і російські козаки були військовим станом Російської імперії.

Козацтво - 1. Військовий стан в Російській імперії у XVIII - на початку XX ст. До цього стану входили козаки (українські, російські).

2. Військовий стан у Речі Посполитій у XVI - XVIII ст., який складався з українських козаків.

Козацтво як стан було ліквідоване у 1917 р. органами радянської влади. За нашого часу як в Україні, так і в Росії відбувається процес відродження традицій козацтва.

Колгоспи - колективні господарства (сільськогосподарські комуни, артілі, ТОЗи, що являють собою кооперативні організації (див. Кооперація) для ведення крупного сільськогосподарського виробництва на основі усуспільнених засобів виробництва і колективної праці.

На території України колгоспи почали створюватися після встановлення радянської влади у 1919 р., а в ході колективізації колгоспи стали єдиною, цілком підконтрольною органам державної влади формою сільськогосподарського виробництва до 1989 р.

Колективізація - перетворення дрібних одноосібних селянських господарств у великі суспільні (колективні) соціалістичні господарства (колгоспи), здійснене радянською владою у 1918 - 1932 рр. з метою встановлення державного контролю за сільськогосподарським виробництвом. (Див. Колективізація суцільна).

Під час проведення колективізації були використані насильницькі методи, репресії проти селян, ліквідація заможних селян (куркулів) і їхніх господарств.

Колективізація суцільна - назва періоду колективізації з 1929 до 1932 р..

У підсумку суцільної колективізації колгоспи стали єдиною формою організації сільськогосподарського виробництва, одноосібні господарства були знищені, проведене розкуркулювання. Суцільна колективізація проводилася із застосуванням репресій проти селян, насильно, супроводжувалася голодомором в Україні і ряді районів РСФРР у 1932 - 1933 рр.

Колонія - поселення громадян поза межами своєї країни.

Колонізація - 1. Процес заселення і господарського освоєння пустуючих земель своєї країни («внутрішня колонізація»).

2. Заснування поселень за межами своєї країни («зовнішня колонізація»), що відбувається, як правило, насильницькими, збройними методами.

Компетенція - сукупність повноважень (прав та обов'язків) якого-небудь органа чи посадової особи, встановлена законом, статутом даного органа або іншими документами.

Компроміс - угода, що враховує інтереси обох сторін.

Комуна сільськогосподарська - одна з форм сільськогосподарської кооперації, яка після перемоги соціалістичної революції поширилася в РСФРР, в Україні та існувала до кінця 20-х - початку 30-х років.

Комуни були запроваджені органами радянської влади, часто із застосуванням насильства.

У сільськогосподарських комунах усуспільнювалися всі засоби виробництва і землекористування (будівлі, інвентар, худоба). Особистих підсобних господарств комунари не мали. Розподіл матеріальних благ здійснювався зрівняльно. Сільськогосподарські комуни були підконтрольні органам державної влади. Сільськогосподарські комуни як неефективна форма кооперації були замінені на початку 30-х років колгоспами (колективними господарствами), в яких особисті підсобні господарства зберігалися, прибутки частково залежали від кількості і якості праці колгоспників.

Комунізм - ідеал суспільства, створений у наукових працях К. Маркса - німецького філософа, економіста XIX ст.

Характерні риси комунізму: найвищий рівень розвитку економіки, що забезпечує всебічний розвиток особистості і реалізацію принципу «від кожного за здібностями, кожному - за потребами»; суспільна власність на засоби виробництва, безкласова соціальна структура, самоврядування народу. (Див. Соціалізм). Більшовики вважали соціалізм першою фазою комунізму, тому в 20-ті роки вживали ці терміни як ідентичні. У 1961 р. була прийнята програма КПРС, в якій передбачалася побудова комунізму в СРСР до 1980 р., але здійснити це не вдалося.

Конвенція - домовленість, угода, укладена між державами або організаціями.

Консолідація - усталення, зміцнення чого-небудь; об'єднання, згуртування окремих осіб, груп, націй, народів, організацій для здійснення спільних цілей.

Конституція - основний закон держави, який має найвищу юридичну силу і встановлює основи політичної, правової, економічної систем Даної країни.

Конституція України прийнята парламентом (Верховною Радою) 28 червня 1996 р.

Консульство - орган, що здійснює міжнародні зносини держави на території іншої держави.

Кожна держава визначає обсяг функцій своїх консульських представників з урахуванням законодавства країни перебування.

Контрибуція - грошові суми (або прирівняні до них матеріальні цінності), які переможена держава за умовами мирного договору сплачує країні-переможниці.

Контрнаступ - наступальна операція військ, мета якої - зрив наступу або послаблення сили першого удару противника, що підготувався до наступу.

Контрреформація - боротьба католицької церкви проти Реформації.

Контррозвідка - діяльність, яку здійснюють спеціальні органи держави з метою боротьби проти розвідок інших держав.

Контрудар - удар, який завдають війська в ході оборонного бою по угрупованню противника, яке вклинилося в оборону або прорвалося вглиб її.

Конфедерація - 1. Союз, об'єднання яких-небудь організацій, груп, осіб.

2. Форма державного устрою, яка являє собою об'єднання суверенних держав, що зберігають незалежність (свої органи влади, законодавство, громадянство).

Кооперація - 1. Форма організації праці, при якій люди разом беруть участь в одному або в різних, але зв'язаних між собою процесах праці.

2. Добровільне об'єднання працівників (селян, робітників, службовців) у кооперативні організації для досягнення спільних цілей в економічній діяльності.

Основні види кооперативних об'єднань: виробничі, сільськогосподарські, збутові, споживчі, кредитні, постачальницькі. Кооперативні об'єднання з'явилися в першій половині XIX ст. в країнах Західної Європи. На початку XX ст. вони поширилися в багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні.

Король - глава монархічної держави, яка має статус королівства, вищий після імператора монархічний титул.

Перші в світовій історії королівства були створені германськими племенами у V - VII ст. Титул короля першим прийняв правитель Франкського королівства Хлодвіг у 500 р.

У 1253 р. королівський титул прийняв Данило Романович.

Із сучасних держав королівствами є Бельгія, Великобританія, Йорданія, Нідерланди, Норвегія, Саудівська Аравія, Швеція та ін.

Кочовий спосіб життя - особлива форма господарської діяльності, матеріальної і духовної культури скотарів-кочівників (тобто скотарів, що переміщалися за своїми стадами від пасовища до пасовища, часто на великі відстані, і не мали постійного житла).

Матеріальна і духовна культура скотарів-кочівників формувалася відповідно до основного заняття - скотарства.

Кошовий, кошовий отаман - виборна посада в Запорізькій Січі у XVI - XVIII ст. Кошовий отаман зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну, судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.

До середини ХVII ст. кошових отаманів часто називали гетьманами. Кошового отамана обирала Січова рада строком на один рік, у виняткових випадках кошовий отаман переобирався на наступний термін.

Кріпосна залежність - особиста та економічна залежність селян від феодала, закріплена законами феодальної держави.

Кріпосна залежність передбачала підпорядкування селян адміністративній і судовій владі феодала, заборону селянам переселятися, іти зі своїх земельних наділів, позбавлення селян права продавати чи купувати землю, обов'язок селян виконувати феодальні повинності (панщина, оброк), право феодала продавати селян, перетворювати у кріпаків дітей селян.

На українських землях кріпосна залежність поширилася протягом XII - XVI ст. Існувала до XVIII - XIX ст.

Кріпосні селяни (кріпаки) - селяни, які опинилися у кріпосній залежності.

"Криваве законодавство" - жорстокі закони проти бідняків та жебраків.

Кровна помста - звичай, що виник у глибоку давнину у багатьох народів світу, в тому числі й у східних слов'ян, і полягав у визнанні права членів роду помститися за злочин, скоєний проти їхнього родича, убивши злочинця або спричинивши йому каліцтва.

З виникненням феодальних держав звичай «кровної помсти» всюди спочатку обмежується, а потім забороняється. У східних слов'ян «кровна помста» почала замінятися штрафом (вирою) з XI ст., а з XV ст. перестала застосовуватися.

Культ особи - надмірне квазірелігійне (на кшталт релігійного) звеличення певної особи аж до її обожнювання, перебільшення її ролі та заслуг в історії.

Культ предків - поклоніння душам померлих предків або їхнє обожнювання; віра в те, що померлі предки можуть впливати на життя нащадків.

Культи предків виникли в далеку давнину у багатьох племен, у тому числі й у племен давніх слов'ян.

Культ релігійний - поклоніння, шанування якої-небудь істоти, людини, предмета.

Релігійні культи виникли в далеку давнину у багатьох народів, у тому числі й у давніх слов'ян.

Культура - історично визначений рівень розвитку суспільства і людини, виражений в організації життя і діяльності людей і в створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Купець - представник купецтва - стану, що займався приватною торгівлею.

Перше згадування про купців у Київській Русі належить до X ст. У багатьох країнах світу купецтво з'явилося ще в древньому світі (Карфаген, Древня Греція, Древній Рим); ранньому середньовіччі (Індія, Китай, арабські країни, Венеція, Генуя). В XI - XVII ст. купецтво значно зросло чисельно, посилилося економічно, посіло провідне місце в економіці багатьох держав. На початку XX ст. купецтво Російської імперії злилося з буржуазією (капіталістами). У 1917 р. купецтво як стан було ліквідоване органами радянської влади.

Курінь - 1. Військово-адміністративна одиниця в Січі Запорізькій у XVI - XVIII ст., що складалася з кількох сотень козаків. Очолював курінь курінний отаман.

2. Складова частина сотні в Гетьманщині.

3. Житло козаків в Січі Запорізькій.

4. Військовий підрозділ у Легіоні українських січових стрільців, Армії УНР, Українській Галицькій армії, Українській повстанській армії (УПА).

Куркуль - 1. Сільський житель, який нажив майно лихварством і спекуляцією.

2. Сільський багатій, буржуа.

Куркульство почало масово з'являтися після Селянської реформи 1861 р. в Російській імперії. Після соціалістичної революції 1917 р. куркулі (так на той час називали заможних селян), які не підтримали встановлення радянської влади, систематично піддавалися репресіям, знищенню. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років XX ст. куркульство як соціальна (суспільна) верства перестало існувати. Господарства куркулів, незважаючи на збройний опір з їхнього боку, були націоналізовані.

Кустарне виробництво - початкова, рання стадія і форма розвитку капіталізму в промисловості; дрібне домашнє товарне виробництво або децентралізована (роздавальна) мануфактура, на яких виробником промислових товарів є кустарі, що працюють на відміну від ремісників не на замовлення споживачів, а на ринок, і реалізують свій товар за допомогою торгових посередників - скупників.