Р

Радгоспи - радянські господарства, великі механізовані товарні соціалістичні державні підприємства в сільському господарстві (у теорії, теоретично).

Перші радгоспи були створені в РСФРР у 1918 р., потім в інших соціалістичних республіках, у тому числі й в УСРР. На практиці радгоспи не завжди були великими і механізованими підприємствами, багато які з них були збитковими, неефективними.

Радикалізм - ідеологічна і суспільно-політична течія, що поєднує прихильників докорінного вирішення всіх соціально-економічних проблем, проведення повних і глибоких реформ у рамках існуючого ладу.

Радянізація - соціалістичні перетворення, що включали створення органів радянської влади., націоналізацію промисловості, землі і її надр, індустріалізацію, колективізацію, що були проведені в РСФРР, СРСР і ряді інших країн (у тому числі й в УСРР) після перемоги соціалістичних революцій.

Радянізація була проведена і на територіях, приєднаних до СРСР у 1939 - 1940 рр. (Західна Україна, Північна Буковина, Бессарабія), і в Закарпатті (після 1945 р.).

Радянська влада - вид тоталітарної влади, яка сформувалася в ряді країн світу в результаті перемоги соціалістичних революцій у XX ст.

Першою країною, де була встановлена в 1917 р. радянська влада, була Республіка Росія. В Україні радянська влада установилася в 1918 - 1919 рр.

Формально радянська влада - це влада Рад робітничих, солдатських, селянських депутатів, що обираються громадянами. Фактично радянська влада була владою керівництва РСДРП(б) - Російської соціал-демократичної робітничої партії більшовиків (більш пізні назви РСДРП(б) - РКП(б), ВКП(б), КПРС).

Ранньофеодальна держава - держава, в якій почали затверджуватися феодальні відносини, але збереглося багато звичаїв древніх часів (наприклад, органи управління первісного ладу - віче; рада старійшин; народне ополчення).

У міру того, як затверджувався феодалізм, древні звичаї замінялися феодальними законами, ранньофеодальні держави перетворилися у феодальні. У східних слов'ян ранньофеодальною державою була Київська Русь, створена наприкінці IX ст.

Расизм - сукупність не підтверджених наукою теорій і практика, в основі яких положення про фізичну і психічну нерівноцінність людських рас, розподіл людей на вищі і нижчі раси, з яких перші (вищі) є єдиними-творцями цивілізації, прогресу, а другі (нижчі) не здатні до прогресу і навіть до засвоєння досягнень цивілізації.

Расизм почав формуватися ще в рабовласницькому суспільстві.

В XIX ст. з'явилися перші узагальнюючі расистські праці, расизм поширювався в багатьох країнах Європи, США, став виправданням політики расової дискримінації. В XX ст. расизм став офіційною ідеологією фашизму.

В другій половині XX ст. завдяки зусиллям різних міжнародних організацій, боротьбі населення і діяльності урядів багатьох країн світу расизм був кваліфікований як незаконна антигуманна (нелюдська) теорія і практика. Але в різних формах расизм існує і в XXI ст. В ряді країн расизм заборонений конституціями (в тому числі і в Україні).

Раси людини - історично сформовані на певній території існування (ареалу) групи людей, зв'язані єдністю походження, що виражається у спільних спадкоємних морфологічних і фізіологічних ознаках (форма, будова, життєдіяльність людського тіла та окремих органів).

Найчіткіше в складі сучасного людства виділяються три раси - негроїдна, європеоїдна, монголоїдна. Всі раси належать до одного виду - Homo sapiens (Людина розумна).

Ратифікація - 1. Затвердження вищим органом державної влади міжнародних договорів.

2. Особливий порядок затвердження конституційних поправок (тобто поправок до Конституції).

Реабілітація - процес зняття незаконного вироку і покарання.

Реакційна політика (реакція) - політика, мета якої - збереження і зміцнення старих суспільних порядків, опір прогресу, придушення революційних рухів, переслідування прогресивних політичних діячів, обмеження прав і свобод громадян за допомогою масового терору і насильства.

Реєстрові козаки - частина українських козаків у XVI - першій половині XVII ст., прийнята на військову службу польським урядом і внесена до особливого списку - реєстру.

Військо реєстрових козаків було створене у 1572 р. згідно з універсалом польського короля Сигізмунда II Августа для охорони південних і східних кордонів Речі Посполитої. Офіційна назва цього війська - Військо Запорізьке низове. Польський уряд неодноразово розширював або зменшував реєстр. З 1654 р. реєстр фактично перестав складатися до 80-х років ХVII ст., потім був відновлений до 1699 р.

Резолюція - 1. Рішення, прийняте в результаті обговорення яких-небудь питань на засіданні (з'їзду, конференції, сесії, зборів і т.п.).

2. Напис на документі, який зроблений посадовою особою та містить прийняте нею рішення.

Рейхстаг - у 1919 - 1933 pp. нижня палата парламенту в Німеччині. Після приходу до влади нацистів (1933 р.) рейхстаг зберігався лише формально, а у 1945 р. був ліквідований.

Рекрут - особа, прийнята на військову службу за наймом або за повинністю.

У Російській державі зарахування до війська відбувалося за рекрутською повинністю з 1705 до 1874 р. У 1874 р. була введена загальна військова повинність, термін «рекрут» був замінений на «новобранець».

Рекрутська повинність - система комплектування армії Російської держави у XVIII - XIX ст., відповідно до якої всі стани (крім дворян, купецтва, духівництва, почесних громадян, жителів Бессарабії і віддалених районів Сибіру) були зобов'язані висувати для служби в армії певну кількість чоловіків.

Служба в армії була до 1793 р. довічною, потім встановили терміни (у 1793 р. - 25 років; у 1834 р. - 20 років; 1855 - 1872 рр. - 12, 10, 7 років). Вік рекрутів і їхня загальна кількість не були встановлені. У рекрути брали в залежності від обставин чоловіків від 17 до 35 років.

У 1874 р. рекрутська повинність була замінена загальною військовою повинністю. Термін служби в армії скорочений.

Релігія - світогляд (погляд на навколишній світ, явища життя), заснований на вірі в існування богів (одного чи кількох) і надприродного (священного).

Релігія виникла в далеку давнину, у первісному ладі. Релігійні вірування ускладнювалися разом з розвитком людей.

Ремесло - дрібне виробництво готових виробів, основане на ручній техніці, без внутрівиробничого поділу праці. Найхарактернішою рисою ремесла є виготовлення виробів на замовлення споживача.

У східних слов'ян ремесло з'явилося у II ст. н.е., а до VIII - IX ст. досягло значного розвитку. У XVIII - XIX ст. ремесло було витиснуте мануфактурним і фабричним виробництвом, частково зберігшись в деяких галузях і художніх промислах.

Ремісник - людина, зайнята в ручному виробництві (тобто ремеслі) промислових виробів, яке панувало до появи крупної машинної індустрії.

Репресії - 1. Незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремих громадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичних державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.

2. Каральні міри, покарання з боку держави стосовно осіб, які скоїли злочин.

Республіка - форма правління, при якій усі вищі органи державної влади або обираються народом, або формуються парламентом - загальнонаціональним представницьким законодавчим органом.

Історично республіки виникли в античну епоху. У сучасному світі багато які держави, у тому числі й Україна, є республіками.

Референдум - всенародне голосування або опитування, проведене з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньополітичних, зовнішньополітичних питань відповідно до конституції і законодавства конкретної країни.

Конституція України передбачає проведення референдумів. Всеукраїнський референдум відповідно до Конституції призначається Верховною Радою України або Президентом України, а також якщо за проведення референдуму висловилося не менше трьох мільйонів громадян України, що мають право голосу. Конституція передбачає перелік питань, які можна винести на всеукраїнський референдум.

Місцевий референдум призначається органами місцевого самоврядування з питань, що знаходяться в їхньому віданні.

Реформа - перетворення, зміни, перебудова якої-небудь сторони суспільного життя без застосування революційних методів (збройного захоплення влади, терору та інших видів насильства).

У світовій історії реформи - явище часте, вони проводилися за різних часів у багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні.

Реформація - боротьба за зміни, перетворення в католицькій церкві.

Робітники (пролетаріат) - соціальна група (клас) людей, професійно зайнята фізичною працею в сфері матеріального виробництва (промисловість, будівництво, транспорт тощо).

Соціальна група (клас) «робітники» почала формуватися в XIV - XVI ст. і існує дотепер.

Родова община - колектив первісних людей, що є кровними родичами, які спільно трудилися і мали спільне майно.

Родові общини почали формуватися в палеоліті з первісних людських стад. У мезоліті і неоліті на зміну родовим общинам прийшли сусідські общини, а потім - племена.

Розкуркулювання - знищення заможних селян (куркулів) та їхніх господарств в ході колективізації в СРСР.

Ротація (кадрів) - постійне оновлення складу представницьких органів і їхніх функцій з метою запобігання бюрократизації.

Руїна - назва періоду історії України з 1658 р. і до середини 80-х років XVII ст.

В ці роки Україна (особливо Правобережна) була спустошена і розорена воєнними діями, що вели окремі українські гетьмани, борючись за владу, і воєнно-політичним втручанням сусідніх держав: Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Росії (Російської держави). В роки Руїни Україна була розділена на Лівобережну і Правобережну, українська державність розпалася.

Воєнно-політичні події за років Руїни:

• У 1657 р. після смерті Б. Хмельницького гетьманом став його син - Ю. Хмельницький, але за місяць він зрікся гетьманства. Гетьманом був обраний І. Виговський за умови, що він передасть гетьманські повноваження Ю. Хмельницькому, як тільки той досягне повноліття, але в жовтні 1657 р. І. Виговський на Козацькій раді в Корсуні став гетьманом без обмежень.

• У 1658 р. проти І. Виговського почалося повстання. І. Виговський підписав з Польщею Гадяцький договір. Росія почала надавати військову допомогу супротивникам І. Виговського. Кримське ханство дало згоду на військову допомогу І. Виговському.

• У 1659 р. війська І. Виговського здобули перемогу над військами Росії в битві під Конотопом. Але повстання проти І. Виговського тривало, і він зрікся гетьманства.

На Козацькій раді в Переяславі гетьманом був обраний Ю. Хмельницький. Козаки на чолі з Ю. Хмельницьким присягнули російському царю на умовах, викладених у Переяславських статтях.

• У 1660 р. війська Росії зазнали поразки в боях з Річчю Посполитою.

Ю. Хмельницький уклав з Річчю Посполитою договір, названий Слободищенським трактатом, який затвердила Козацька рада в Корсуні, але не затвердила Козацька рада в Переяславі. На цій раді був обраний наказним гетьманом Я. Сомко. Територія України розділилася на дві частини - Правобережну Україну і Лівобережну Україну. Між Ю. Хмельницьким і Я. Сомком почалася збройна боротьба. Ю. Хмельницького підтримало Кримське ханство.

• У 1662 р. Ю. Хмельницький зрікся гетьманства.

• У 1663 р. на Правобережній Україні гетьманом був обраний П. Тетеря, а на Лівобережній І. Брюховецький. Між ними почалася збройна боротьба за об'єднання України під владою одного гетьмана, яка тривала до 1665 р.. П. Тетерю підтримувала Річ Посполита, І. Брюховецького - Росія.

• У 1665 р. гетьманом Правобережної України був обраний П. Дорошенко, який прагнув об'єднати Лівобережну і Правобережну Україну в незалежну державу. П. Дорошенка підтримала Туреччина і Кримське ханство.

• У 1667 р. між Росією і Польщею було укладене Андрусівське перемир'я.

• У 1668 р. П. Дорошенко виступив у похід на Лівобережжя проти російських військ у союзі з турками і татарами. Гетьман Лівобережної України І. Брюховецький був убитий, російські війська вигнані з Лівобережжя. П. Дорошенко був обраний гетьманом всієї України. Однак цього не визнали запорожці.

• У 1669 р. проти П. Дорошенка спалахують повстання запорожців. П. Дорошенко приймає рішення про турецький протекторат (тобто заступництво), що ставило Україну в залежність від Туреччини. Це викликало невдоволення частини козаків, почалося повстання. Повсталі вибрали гетьманом М. Ханенка. Між прихильниками і противниками П. Дорошенка відбувалися жорстокі бої. У цей час на Лівобережній Україні гетьманом обраний Д. Многогрішний (у 1668 р.), якому вдалося зупинити збройну боротьбу на Лівобережжі. У 1669 р. Д. Многогрішний уклав з Росією договір (Глухівські статті).

• У 1670 - 1672 рр. між гетьманом М. Ханенком (його підтримала Річ Посполита) і гетьманом П. Дорошенком (на його боці виступила Туреччина) йшла війна. У 1672 р. Польща і Туреччина підписали Бучацький мир. Авторитет П. Дорошенка різко упав. У цей час на Лівобережжі гетьманом обраний І. Самойлович, який підписав договір з Росією (Батуринські статті).

• У 1674 р. військо І. Самойловича розпочало похід на Правобережжя. У поході "брали участь російські війська.

• У 1676 р. І. Самойловича проголошено гетьманом всієї України, військо П. Дорошенка розбите, він зрікається гетьманства. Починається російсько-турецька війна.

• У 1677 р. турецький султан проголошує гетьманом Ю. Хмельницького. Військо Ю. Хмельницького бере участь у Чигиринських походах.

• У 1681 р. Росія і Туреччина підписали Бахчисарайський мирний договір.

• У 1686 р. Росія і Річ Посполита підписали «Вічний мир».

Русифікація - комплекс заходів, спрямованих на витиснення української мови і культури (або мови та культури інших народів) повсюдним введенням російської мови і культури, що вживалися на українських землях, які знаходилися в складі Російської імперії, СРСР з ініціативи правлячих кіл.

У середині 20-х років XX ст. керівництво СРСР проводило політику українізації з метою зміцнення своїх позицій в Україні. У 1933 р. українізація була припинена; проти діячів українізації, української інтелігенції були проведені репресії. Політика русифікації тривала.