Чи завжди популярне — безпечне?
Чи гра — це лише гра?
А книга з TikTok — це автоматично щось варте уваги?
На профілактичному занятті «Небезпечний тренд TikTok та ігри, які відкривають двері до проблем! BookTok: книжкові тренди під мікроскопом» учні 6 класів разом із практичним психологом Оксаною Бабінець та бібліотекарем Ангеліною Боднарук досліджували світ вірусних тенденцій.
Ми говорили відверто:
про психологічні пастки, які маскуються під «звичайні ігри»;
про те, як TikTok просуває небезпечні моделі поведінки через BookTok;
про наслідки занурення в уявний світ без кордонів – від тривожності до паніки.
Ліцеїсти дізналися:
як розпізнати токсичні сюжети в книгах;
чому важливо мислити, а не лише слідувати за трендами;
що справжня сила — у здатності сказати «ні» тому, що шкодить.
Учні винесли для себе:
Бути сміливим — це не ризикувати собою заради чийогось схвалення.
Справжня сміливість — це вміння берегти себе.
Не бійся бути іншим.
Не бійся бути розумним.
Не бійся бути в безпеці.
Обирай здорову цікавість замість небезпечної моди.
Кібербулінг, проблеми конфіденційності, шахрайство, віруси, хакерські атаки, небезпечний контент, інтернет-залежність.
Практичним психологом Оксаною Бабінець було проведено заняття на тему «Твоя безпека в цифровому світі» з учнями 7-Б класу (класний керівник – Оксана Гладич) та 7-А класу (класний керівник Оля Хомин), на якому ознайомили учнів із загрозами в Інтернеті, навчили цифровій грамотності, розвинули вміння розпізнавати кіберзагрози, підвищили обізнаність про безпеку особистих даних, виховували культуру поведінки в Інтернеті.
Розкрили суть термінів «хейт», «тролінг», «фішинг», «грумінг» та як не повестися на небезпечний контент.
Закріпили знання учнів про кібербулінг, ознайомили зі статистикою по даній тематиці, обговорили про серйозні наслідки для психічного здоров’я особистості. Провели анкетування «Кібербулінг у моєму житті» та обговорили алгоритм поведінки, якщо ти став жертвою кібербулінгу.
Ліцеїсти запам’ятали:
Читайте новини тільки на надійних сайтах або у відомих медіа.
Використовуй фактчек-сервіси. Наприклад, "StopFake" або інші ресурси, які перевіряють правдивість інформації.
Перевіряйте джерела.
Не поспішайте ділитися: подумайте, чи це правда, перш ніж пересилати комусь інформацію.
Дивіться на дату. Старі новини іноді подають як свіжі, щоб викликати паніку.
Звертайте увагу на заголовки. Фейки часто використовують емоційні та сенсаційні заголовки або написані ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ з багатьма !!!!!!
Підсумовуючи та закріплюючи здобуті знання, діти створили лепбук «ІНФОгігієна: як вийти сухим з медіаводи».
Сьогодні учні ще раз переконалися, наскільки важливо дотримуватися правил безпечної поведінки в інтернеті. Нехай Всемережжя буде для вас простором, де ви можете вчитися, досліджувати нове та творити.
Пам’ятайте, що відповідальна поведінка в онлайні – це запорука вашої безпеки та спокою.
«Можливо, ти не зміниш світ, допомогаючи людині, яка зазнала знущання, але ти зміниш світ цієї людини».
Образливі прізвиська, глузування, стусани – це ознака нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування.
З метою створення безпечного освітнього середовища та запобігання булінгу, насильству, упередженості та формування в учнів толерантності практичним психологом Бабінець О.І. та бібліотекарем Боднарук А.М. було проведено інтерактивне заняття на тему «BULLYING #STOP. ЯК ДІЯТИ?» з учнями 4-А класу (класовод Пилип О.П.), на якому діти дізналися:
як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу;
що робити, якщо вони стали свідками цькування;
про передумови та причини виникнення;
через які форми насильства проявляється булінг.
Свої знання учні закріпили в антибулінговому лото під назвою «Ми – проти булінгу!». Пригадали казки та казкових кривдників, яких також називали булерами, дізналися чому вони так себе поводили та що ж змушувало їх бути такими злими.
Зрозуміли, що іноді заздрісні чарівники, люті людожери та страшні вовки не дуже відрізняються від булерів, яких ми можемо зустріти у школі, у парку, на футбольному полі чи в інтернеті. Казки допомогли розібратися хто з героїв булер, а хто здатний дати йому відсіч.
Ліцеїсти зробили висновок: коли булери глузують із тебе, необхідно просто посміхнутися – така реакція їх шокує. І запам’ятали – завжди краще бути собою, ніж копіювати когось іншого.
"Уявіть, що кожен із нас – це яскравий промінчик сонця. Але що станеться, якщо хтось почне його гасити словами чи вчинками?.."
Сьогодні практичним психологом Бабінець Оксаною Іванівною з учнями 4-Б класу (класовод Баган Світлана Анатоліївна) було проведено інтерактивне заняття на тему «Скажемо булінгу "Ні". Розімкни коло", на якому учні дізналися історію виникнення та поняття булінгу за українським законодавством, ознаки, сторони, причини та види булінгу, які тривожні сигнали мають змусити задуматися про булінг у класі та що робити, якщо стикаєшся з проявами цькування.
Особливу цікавість та активність діти проявили до гри «Булінгу скажемо НІ!» та перегляду відеоролика, у якому надано поради як боротися з насиллям.
Ліцеїсти дійшли висновку:
Булінг – це не просто сварка, а систематичне приниження, образи або фізична агресія.
Щоб зупинити булінг, потрібно діяти разом.
Найкраща зброя проти булінгу – доброта та повага один до одного.
Діти активно ділилися думками та історіями, разом розбирали різні ситуації та шукали правильні рішення. Важливо, щоб кожен розумів: ніхто не має права кривдити іншого, а кожен заслуговує на повагу!
Не мовчи! Зупини булінг!
Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища,як шкільний булінг. Це соціальна проблема останніх років. Тому, що мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; потреба підпорядкування, нейтралізація суперника, самоствердження тощо.
З метою привернення уваги до проблеми подолання насильства та в рамках Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» практичним психологом Оксаною Бабінець та учнями 5-Б класу було проведено квест-гру "Екзамен з протидії БУЛІНГУ".
На квест-грі учні:
серед літер англійського алфавіту відшуковували українські літери та давали чітке визначення булінгу;
з'єднали правильно види булінгу з його визначенням;
розгадували ребуси та знаходили синоніми до слова булінг;
добирали до ілюстрацій вид булінгу;
серед слів знаходили учасників булінгу;
знаходили ознаки поведінки дитини, яка потерпає від насилля;
виокремлювали твердження, правила безпеки в Інтернеті, які є неправильними;
прочитали анаграми і назвали причини вчинення булінгу;
обговорили ситуації з життя дитини та визначили види булінгу, булера, потерпілого;
виготовили плакат"Ми даруємо вам свою підтримку. Ти не сам."
Гра допомогла ідентифікувати, знати та вміти протидіяти насильству. Діти розробили алгоритм дій у випадку, якщо зіткнувся з проявом насильства.
Ліцеїсти були активними і успішно склали іспит з протидії булінгу.
Дякуємо ЗСУ за спокійне навчання і можливість творити, розвиватися та вдосконалювати свої навички!
Участь команди педагогічних працівників Вигодського ліцею у навчальному заході «Зміцнення життєстійкості та покращення психічного здоров’я дітей в Україні засобами методики «Цілющий ліс», організований за підтримки фонду «Благополуччя дітей» Німеччини ChildFund Deutschland за фінансування Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ).
Вчителі вчергове отримали унікальну можливість поглибити свої знання про психічне здоров’я дітей і стати справжніми фасилітаторами у створенні безпечного середовища для гармонійного розвитку.
Розібралися з поняттями психічного здоров’я та резильєнтності, а й навчилися застосовувати практичні методики роботи з дітьми 4-7 років.
Спрямованість програми на психопрофілактику, озброїла педагогів інструментами для розвитку у дітей навичок стресодолання, емоційної стійкості та впевненості.
Учасники мали змогу взяти участь у різнопланових активностях, що формують в дітях позитивне мислення, навчають взаємодії та саморегуляції в складних ситуаціях.
Участь у цьому тренінгу стала важливим кроком у підвищенні якості освітньої діяльності, забезпечуючи підтримку дітям на їхньому шляху до зростання в гармонії та безпеці.
Тривожність - це внутрішній стан напруження й нервовості, що може виникати в різних ситуаціях і визначається почуттям страху та душевного дискомфорту.
Підлітковий вік багатий переживаннями, труднощами та кризами. У цей період: закладаються стійкі форми поведінки, формуються риси характеру, способи емоційного реагування. А також це поява почуття тривожності і психологічного дискомфорту. Оскільки серед негативних переживань тривожність займає особливе місце і часто призводить до зниження працездатності, продуктивної діяльності, до труднощів у спілкуванні, це може впливати на навчання підлітків та життя вдома.
Практичним психологом Оксаною Бабінець було проведене інтерактивне заняття заняття з учнями 6-Б класу на тему "Знання, які врятують від тривожності".
Ліцеїсти дізналися про причини, види, типи тривоги та техніки подолання тривожних станів. Виготовили лепбук "MENTAL HEALTH".
Спільно дійшли висновку - почуття тривоги є природною реакцією нашого організму на стресові та небезпечні ситуації. Зрозуміли, що необхідно докладати максимум зусиль аби тривога не залишалася у нас на довго.
За кожну хвилину гніву ми втрачаємо 60 секунд радості!
Гнів - це сильна емоція, яку ми відчуваємо, коли щось пішло не так або хтось нас образив.Гнів, злість або агресія. Ми всі їх знаємо. Не знати їх неможливо, адже вони є частиною нашої природи і нормального психічного розвитку. Але як контролювати свій гнів і правильно керувати ним?
Саме тому напередодні Всесвітнього дня психічного здоров'я практичним психологом Оксаною Бабінець було проведене інтерактивне заняття з учнями 3-Б класу на тему "Якщо ти не контролюєш свій гнів, твій гнів контролює тебе!" Ліцеїсти дізналися яким буває гнів, типи гніву, чому і як він виникає, як виражається і як впливає на нас. Діти пригадали свої почуття, коли були в стані гніву та до чого це може призвести. Учні вчилися, як висловлювати гнів, щоб він не руйнував тих, хто поруч, як контролювати та керувати ним, навчилися визначати першопричину.
Спільно дійшли висновку: шлях до ефективного керування гнівом полягає в розумінні її причини, пошуку засобів заспокоєння, розвиток емоційного інтелекту.
Традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей ‒ прекрасне свято радості та надії.
Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Дуже хочеться, щоб діти в усьому світі щохвилини, щодня були радісними та щасливими.
Саме сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв'язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.
Кожна дитина має право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.
Діти - це наше щастя! В них - наше майбутнє! Бережімо дитинство у своєму серці! І воно завжди зігріватиме нас! Пам'ятайте про це!
Життя людини без емоцій неможливе.
Проте переживати негативні емоції в екстренній ситуації - нормально. Кожному з нас необхідно зрозуміти, що ми відчуваєте: гнів, страх, занепокоєння, невпевненість, а також, які думки викликають ці почуття.
Необхідно і важливо знати, як Ви можете допомогти своїм близьким в екстренних ситуаціях.
Пропонуємо декілька порад, які допоможуть справитися з:
- панічною атакою (несподіваний сплеск інтенсивного страху, при якому проявляються 4 або більше симптомів);
- апатія (стан проявляється у відчуженості, байдужості до подій навколо, а також у відсутності бажання що-небудь робити);
- ступор (одна з найсильніших захисних реакцій організму коли людина затратила стільки енергії на виживання, що сил на контакт із навколишнім світом у неї вже немає);
- рухове збудження (повна розгубленість і паніка. Людина перестає розуміти, що відбувається довкола, губиться, перестає чітко мислити. За рухового збудження людина робить різкі, безцільні рухи, може говорити ненормально голосно та без зупину, ігнорує будь-які звернення, прохання чи накази оточення);
- агресія (це поведінка, яка спричинює шкоду іншим людям або самій людині);
- нервове тремтіння (реакція організму на сильне нервове перевантаження. Виникає раптово, одразу після сильного стресу чи через деякий час і може тривати до декількох годин);
- страх (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний очікуванням чого-небудь неприємного та небажаного);
- плач (одна з фізіологічних реакцій людини, що супроводжує стрес. Як правило, виникає при сильному страху, болю, смутку, жалю, злості чи радості);
- істерика (це емоційний сплеск, який характеризується упертістю, плачем, криками).
Дитинство - чудова і дуже відповідальна пора, оскільки саме в цей період під впливом батьків закладаються установки на майбутнє і особистісні характеристики дитини.
Одна з важливих рис характеру, що має коріння з дитинства, - це впевненість або невпевненість у собі. Впевненість у собі — це наше сприйняття себе, своїх можливостей, здібностей і сил для досягнення значущих цілей. Невпевненість - внутрішній страх, відчуття відсутності сил, нездатність прийняти рішення.
Психологічна служба Вигодського ліцею (практичний психолог Бабінець О.І. та соціальний педагог Галяс М.І.) інформує батьків:
Початок навчання в ліцеї — складний і відповідальний етап у житті першокласника. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності — це й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки.
Надзвичайно важливу роль в період адаптації дитини до ліцею належить сім'ї. Батькам необхідно враховувати індивідуальні особливості дитини і пам'ятати, що всі вони різні та по своєму неповторні.
"Порадник психологічної служби" Вигодського ліцею рекомендує батькам:
1 вересня вашій дитині вже виповнилося 6 років? Треба йти у перший клас! Але ви не впевнені у готовності дитини до навчального процесу?
Щоб це з'ясувати, психологічна служба Вигодського ліцею підготувала для Вас основні запитання, які варто поставити собі.
Проблема взаємостосунків у системі "діти - батьки" сповнена як приємних моментів, так і протиріч. При бажанні і дотриманні певних правил можна налагодити або покращити стосунки.
Тому "Порадник психологічної служби" Вигодського ліцею підготував інформаційне повідомлення про правила спілкування між батьками і дітьми, які будуть до нагоди кожній родині, особливо у такий непростий час, як зараз, коли напруга і негативні прояви щодня зростають.
Вседозволеність – це позиція батьків щодо виховання дитини на так званих «демократичних» засадах. Характеризується відсутністю заборон та обмежень.
Ознаки вседозволеності як стилю виховання:
потурання дитині у її бажаннях і забаганках, винятком можуть бути тільки ситуації серйозної небезпеки та ризику для життя дитини;
дитині надається свобода вибору у всьому, що її стосується;
відсутність примусу у будь-якій формі (відмова дитини сприймається дорослим беззаперечно, без з’ясувань її причин, адже дитина має право на вільний вибір);
завдання дорослого у контакті з дитиною – зацікавити її;
інтереси дитини є важливіші за все інше, тому можуть бути визначальними для дорослого;
позиція дорослого у контакті – це «позиція знизу».
З повагою
соціальний педагог
Світ змінюється, і наука дізнається все більше про людський мозок, в тому числі дитячий.
То ж які є ефективні сучасні методи комунікації з дитиною, що грунтуються на тривалих дослідженнях та доказах?
Яка є розумна альтернатива крайнощам - строгій дисципліні (за рахунок погіршення стосунків) та вседозволеності (за рахунок відсутності меж і самоконтролю)?
До Вашої уваги - простеньке порівняння методів виховання, на основі книги "Досить істерик!".
З повагою
практичний психолог
Пам'ятайте, усі діти різні, неповторні. І в кожного є якісь позитивні якості, спираючись на які батьки можуть формувати людину цікаву, комунікабельну, яка вміє вписатися в будь-який колектив - і родинний, і дитячий.
Ваша дитина люто ненавидить тих, кого Ви ставите їй в приклад. Якщо постійно порівнювати дитину - їй це не додасть мотивації. Та й у батьків від вічного порівняння "чия дитина краща" - не дуже приємні емоції. Важливо бачити свою дитину такою, яка вона є. Бачити її власний прогрес. Підтримувати її у досягненні цілей, які базуються на її власних інтересах і можливостях. Щоб вона була щасливою, а не відповідала очікуванням інших людей. Кожна риса дитини може стати її перевагою, навіть якщо здається, що це "погана" риса. Наприклад, можна побачити у впертій дитині доволі наполегливу особистість. До речі, про це є чудова книга "Виховання надзвичайної дитини. Порадник для батьків надто активних, емоційних, вразливих, чутливих наполегливих дітей" (авторка Мері Курсінка), там якраз багато про те, як побачити унікальні переваги своєї дитини і як брати до уваги тип її характеру (інтроверт чи екстраверт), особливо якщо батьки мають протилежний характер. Лагідність, любов та увага батьків створюють у дитини хороший, радісний настрій, а це, в свою чергу, формує взаємне добре ставлення до інших людей, упевненість у своїх силах. Усі діти різні, і це прекрасно!
З повагою
соціальний педагог