В сучасному освітньому просторі відбувається перехід від інформаційної моделі навчання до собистісно-орієнтованої, від школи пам`яті до школи мислення та дії. У зв’язку з цим, однією з головних задач шкільного екологічного краєзнавства є формування такої ключової компетенції як готовність учнів використовувати засвоєнні знання та уміння в реальному житті для вирішення практичних завдань. Навчальний процес має бути побудований так, щоб знання стали фундаментом практичної діяльності.

Для досягнення цього завдання є практико-орієнтований підхід. Реалізація змісту географічної освіти сучасної школи має на меті проведення практичних робіт, спостережень, екскурсій.

Шкільний географічний майданчик – це географічна лабораторія під відкритим небом.

Головними завдання географічного майданчика є:

· Формування географічних уявлень, понять та закономірностей;

· Прищеплення інтересу до вивчення географічних закономірностей через проведення дослідів, експериментів та проведення дослідницьких робіт;

· Прищеплення навику ведення метеорологічних спостережень.

У зв`язку з переходом, в своїй педагогічній діяльності, з безпосередньої передачі інформації на активну діяльність, крім традиційних методів: пояснювально-ілюстративний, бесіди, частіше розпочали використовувати такі методи, як: спостереження (організація фенологічних та метеоспостережень), картографічний метод (створення планів пришкільної території, школи, села, прилеглої до неї території), топографічна зйомка, дослідницький метод.

Довідково (http://uk.wikipedia.org):

Опадомі́р або плювіо́метр — метеорологічний прилад для виміру кількості опадів. Складається з дощевимірювального відра (площа 200 см², висота 40 см), дощевимірювального стакана і спеціального захисту з 16 пластин (конструкція В. Д. Третякова). Кількість опадів вимірюється у міліметрах шару води. Задля постійної реєстрації (наприклад, у віддалених малодоступних місцях) використовують плювіографи, прилади безперервної реєстрації кількості опадів.

Ґно́мон (від грец. γνώμων — той, хто знає) — давній астрономічний інструмент для вимірювання часу, елементом якого є вертикальна жердина, що відкидає тінь на горизонтальний майданчик;

- вказівник або стрілка сонячного годинника;

- декоративно-пластична мала архітектурна форма у вигляді обеліску зі шкалою, нанесеною на землі, або надбудови до споруди, яка містить стрижень та годинні поділки;

Ґномон дозволяє визначити:

- астрономічний полудень — момент, коли довжина його тіні найменша;

- напрям на північ — за напрямом тіні в астрономічний полудень;

- широту місця — за довжиною тіні в астрономічний полудень.

Спостерігаючи нахил і довжину тіні від ґномона на горизонтальній площині, можна встановити висоту Сонця над горизонтом, його нахил орбіти, а, отже, й визначити час. Проводячи такі вимірювання в моменти зимового й літнього сонцестояння, астрономи визначають також і нахил площини екліптики до екватора.

Флю́гер — прилад для визначення напрямку і швидкості вітру, один з давніх винаходів людства

Баро́метр (від грец. βάρος — вага, тиск та грец. μετρέω — виміряти) — прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Гігрометр ({{lang-en|hygrometer; нім. Feuchtigkeitsmeter) — прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в газоподібному стані

Термо́метр (грец. θερμός — тепло; грец. μετρέω — міряю) — прилад для вимірювання температури через перетворення тепла в покази або в сигнали.

Со́нячний годи́нник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату.

Екваторіальний сонячний годинник. Прилад призначений для визначення місцевого часу по зміні довжини тіні гномона і його положення на циферблаті. Прилад складається з циферблата встановленого під кутом до горизонту (кут залежить від широти місцевості). У центрі циферблату розміщений металевий стрижень (гномон). Прилад дозволяє використання в період між весняним і осіннім рівноденням.

Екліметр (рос. эклиметр, англ. clinometer, нім. Eklimeter n, Neigungsmesser , Gefällemesser m) –

1). Портативний кишеньковий прилад для вимірювання кутів нахилу ліній на земній поверхні й у підземних гірничих виробках з точністю до 0,25о. Застосовують екліметри головним чином при рекогносцирувальних роботах. Набув розповсюдження екліметр Брандіса, виготовлений у вигляді круглої закритої коробки з односторонньо навантаженим лімбом, аретирним пристроєм для лімба й оглядовим вікном, скріпленим з візирною трубкою прямокутного перетину, в зоровий діоптр якої поміщена відлікова лупа, а на бічній поверхні коробки нанесена таблиця горизонтальних закладань довжин, кратних 10 при різних кутах нахилу (див. рис.).

2). Складова частина гірничого компаса, виконана у виді маятникового виска, який гойдається на шпилі магнітної стрілки, і напівкругової шкали, поміщеної усередині компасної коробки, або у вигляді односторонньо навантаженого лімба, вільно підвішеного на горизонтальній осі. У деяких типах компасів Е. забезпечено аретирним пристосуванням.

НАШІ ДОСЛІДЖЕННЯ