У статті розглянуто лексико-семантичну структуру концепту «війна» та засоби його вербалізації в сучасному суспільно-політичному дискурсі. 

У дослідженні представлено аналіз поглядів на феномен війни, зокрема традиційне та новітнє розуміння цього явища. Описано роль збройної та інформаційної складової в процесі військових дій. Визначено, як трансформувалась війна під впливом інформаційних технологій. Виявлена перевага інформаційних війн порівняно із традиційними конфліктами із застосуванням зброї. Однією із таких переваг визначено економію матеріальних та фізичних ресурсів. Здійснено спробу пояснення причин виникнення війни у сучасному глобалізованому світі. Зазначено, що більшість сучасних війн є неоголошеними та проводяться через політичні причини.

Проблеми інтерпретації поняття війни в контексті російської агресії в Україні проаналізовано з урахуванням семантики термінів «війна», «збройний конф-лікт», «гібридна війна» в міжнародному праві. Розглянуто відмінні й контровер-зійні версії репрезентації збройного конфлікту в Україні, що корелюють із суперечностями його численних назв (міждержавний збройний конфлікт, громадянська війна, проксі-війна, гібридна війна та ін.). Ці терміни задають способи інтер-претації подій і формують понятійну рамку для дій політиків і дипломатів. Показано доцільність застосування когнітивно-лінгвістичних методів для аналізу семантики концепту «війна» та виявлено усталені схеми його реалізації (ВІЙНА ЦЕ СТИХІЙНЕ ЛИХО, ВІЙНА ЦЕ ПОДОРОЖ). 

This short piece, written originally in 2007 during my undergraduate studies of Communications and Mass Media at the University of New York in Prague, explores the issue of media coverage of wartime developments from the standpoint of media ethics, focusing on such issues as patriotic bias, operational security, inciting panic and giving voice to the enemy. It also touches on the practice of embedding reporters with combat units and how that may affect the resulting coverage.