Що буде восени? Саме це запитання все частіше непокоїть українських учителів. Яким буде навчання? Поки що про це говорити складно. Впевненості в майбутньому не надає і МОН, представники якого то заявляють, що 1 вересня розпочнеться офлайн-навчання для всіх, то стверджують, що вчитися будуть лише в тих школах, які мають облаштовані укриття, то пропонують навіть організувати навчання в декілька змін. А в деяких областях уже лунали пропозиції розпочати освітній процес 1 серпня.

Як у таких умовах спланувати роботу в новому навчальному році та чи можливо це взагалі? Як планувати, коли не знаєш, що саме ти маєш спланувати? Правда в тому, що ніхто зараз не може сказати, чого саме нам очікувати. Поки що лише зрозуміло, що ми маємо бути гнучкими. 

Будьте готові до роботи в будь-якому режимі: дистанційному, змішаному та очному. І пам’ятайте: ви впораєтеся. І учні впораються. Адже вам усе вдалося в пандемію, чи не так? Звісно, зараз ситуація геть інша, але чому б не використати вже набутий досвід? Тож поговоримо про те, як спланувати роботу в часи, коли складно щось планувати.

Не ухвалюйте довгострокових рішень та не відкладайте справи надовго

Ситуація зараз надто динамічна, обставини змінюються настільки швидко, що в цьому просто немає сенсу. Наразі складно оцінити всі ризики та зовнішні обставини. І хоча календарне планування навряд чи хтось скасовуватиме, не варто на 100% орієнтуватися на нього. Натомість варто розуміти, що в будь-який момент вам доведеться жонглювати темами, обираючи найважливіше. Також будьте обережними із плануванням підвищення кваліфікації. Точно знаєте, що ви ще не набрали обов'язкових 15 годин вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок роботи з учнями з ООП? Набирайте просто зараз, не відкладайте до вересня чи жовтня. 

Спробуйте agile-методику

Тепер, коли ми ставимо цілі, то маємо розуміти, що вони можуть змінитися в будь-який момент, що нам доведеться шукати альтернативні рішення. І саме Agile, яка прямо проголошує, що готовність до змін важливіша за слідування плану, стане вам у пригоді. Як діяти? Спочатку – максимально чітко визначити перший крок, що має наблизити до мети, та зробити його. А потім – зупинитися, оцінити результати та лише після цього вирішувати, яким має бути наступний крок.

Варто розуміти, що не кожен крок, на жаль, буде вдалим, інколи будуть і провали, але це цілком нормально. Але навіть провал дозволить зрозуміти, що якісь рішення, наприклад, не працюють, тож варто діяти інакше. А це дозволить більш зважено планувати свої дії. 

Важливо: насамперед варто робити найважливіше та бути готовими принести якісь плани в жертву новим можливостям. 

Розробіть план комунікацій

І вчителі, і учні, і їхні батьки неодноразово говорили, що під час пандемії якість комунікації між учасниками освітнього процесу залишала бажати кращого. І якщо раніше на це можна було хоч і з сумом, але заплющити очі, то зараз уже не вдасться. Не сподівайтеся, що все організується само собою, заплануйте комунікацію із учнями та їхніми батьками заздалегідь:

·         оберіть месенджери та платформи, за допомогою яких будете спілкуватися з учнями;

·         визначте час для спілкування, складіть розклад, надішліть його дітям та їхнім батькам (одразу чітко повідомте, що розклад важливий, його варто дотримуватися, а у випадку, наприклад, тривалих повітряних тривог ви самостійно його коригуватимете);

·         будьте послідовними та дотримуйтеся цього плану;

·         роздайте дітям пам’ятки про те, що робити, якщо зникне мобільний зв’язок та інтернет.

Організуйте навчальний контент

Онлайн може плавно переходити в офлайн та навпаки, тож контент, який ви готуєте для школярів, теж має бути гнучким та універсальним. Саме тому:

·         розділіть контент на частини (блоки, модулі, підрозділи тощо);

·         структуруйте кожну з цих частин;

·         дотримуйтеся принципу послідовності;

·         знайдіть у кожному блоці місце для теорії, практики (або дослідження) та оцінювання отриманих знань (аби зробити це швидко, можна скористатися онлайн-тестами);

·         робити вибір на користь методів та інструментів, які добре працюють як онлайн, так і офлайн.

Аби було простіше, складайте щоденні та щотижневі контрольні списки, що допоможуть стежити за виконанням учнями навчальних завдань та оцінювати результати роботи. Заготовки для них можна зробити вже зараз.

Впорядкуйте цифрові інструменти

Зазвичай ми використовуємо кілька програм та онлайн-ресурсів, які нам дуже подобаються та дійсно працюють, і це цілком правильна стратегія. Але це не означає, що ми не маємо цікавитися новими інструментами (а їх з'являється чимало!). Адже якщо вони не знадобляться сьогодні, то можуть стати у пригоді завтра. До того ж якісь ресурси, які використовували раніше, можуть застаріти чи, наприклад, працювати не на всіх пристроях, потребувати надто багато ресурсу, який зараз є не в усіх.

Саме тому варто постійно аналізувати, як добре працюють обрані вами ресурси, чи цікаві вони учням, чи допомагають виконувати навчальні завдання. А якщо ні – то варто пошукати щось інше. Звісно, ті ресурси, що підходять вашим колегам, можуть не спрацювати у вашому випадку, це нормально. 

Тому створіть список інтернет-ресурсів, які можуть стати у пригоді, пропишіть, як саме вони допоможуть у навчанні, та завжди тримайте його під рукою.

Розробіть чіткі процедури, яким слідуватимете

Не має значення, як саме ви працюватимете – онлайн чи очно, у вас має розроблена певна процедура роботи. Зокрема і на випадок форс-мажорів. Так буде простіше та набагато зручніше. Найкраще було б, якби такі протоколи були не лише в кожного окремого вчителя, а й у школи загалом (насправді з цього і варто починати). Мають бути чіткі протоколи дій на випадок повітряних тривог, особливостей офлайн-навчання, переходу з онлайну в офлайн і навпаки тощо. Таких процедур ще немає? Спробуйте ініціювати їхню розробку. 

А ще – підтримуйте дітей та радьтеся із колегами. Цілком можливо, що всі разом ви розробите найкращий антикризовий план усіх часів!