Учням та батькам

ПАМ’ЯТКА

для учнів та батьків на канікули

УЧЕНЬ! БЕРЕЖИ СЕБЕ!

1. Постійно дотримуйся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуй їх,

це небезпечно для життя. Переходь вулицю тільки у відведених місцях. Будь

обережним при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуй ігри

на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйся міським транспортом.

2. Не грайся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будь

обережний з газом. Не вмикай його без дозволу батьків та без потреби.

3. Не чіпай невідомі тобі предмети. При виявленні вибухонебезпечних

предметів, повідом дорослих.

4. Будь обережний з електроприладами. Не вмикай їх без дорослих. Не

торкайся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряй, щоб усі

електропобутові прилади були відключені.

5. Будь обережним біля водоймищ, не ходи по льоду у період танення. Не

влаштовуй ігри поблизу водоймищ

6. Виконуй правила протипожежної безпеки. Не грай з вогнем. Не

розпалюй багаття.

7. Не чіпай бездомних кішок та собак. Спілкування з ними призводить до

нещасних випадків.

8. Не заходь у ліфт з незнайомими людьми.

Любий учень, дбай про своє здоров’я та життя!

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

1. Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти,

чим вони займаються.

2. Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила

дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.

3. Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.

Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!

Бажаємо гарних канікул!!!

З повагою,

дирекція ліцею

Правила поведінки на воді

Наближаються літні канікули. Найбільш корисний відпочинок влітку – це

відпочинок на воді. Відпочиваючи на воді, треба пам’ятати про безпеку.

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати.

Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку

необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Запам’ятайте та виконуйте прості правила:

1. Не переоцінюйте своїх сил. Не нехтуйте засобами перестороги (буйки,

сітки, перегородки, попереджувальні знаки). Не запливайте без страхування

далеко від берега, на швидку течію, небезпечні місця, хоч як би ви добре не

плавали. Запливши далеко від берега, людина стомлюється, її охоплює паніка.

Буває, вона навіть втрачає свідомість від переляку.

2. Ні в якому разі не плавайте на шляху руху катерів, пароплавів, човнів і

т.п.

3. Ніколи не входьте у воду стрибком із берега, якщо ви заздалегідь не

пересвідчились, що вода у цьому місці достатньо глибока і в ній немає твердих

предметів. Дітям, як і дорослим, купатись можна тільки у спеціально

відведених місцях – пляжах, де немає ям та водоворотів.

4. Не пустуйте на воді. Нічого доброго немає в нерозумних „жартах”,

коли переважно підлітки притоплюють силоміць один одного. Такі розваги

нерідко закінчуються трагічно.

5. Перед входом у воду розігрійтесь вправами на суші. Однак пам’ятайте,

що у воду входити надто розпашілим не можна, в таких випадках потрібно

трохи охолонути та заспокоїтись.

6. Не купайтесь і не плавайте одразу після вживання їжі. Це можна

робити лише через дві години.

7. Категорично забороняється входити у воду як дорослим, так і підліткам

після вживання алкогольних напоїв. Дуже часто вони тонуть, втрачаючи

самоконтроль.

8. Якщо, перебуваючи у воді, ви відчуваєте озноб, вийдіть із води,

обітріться, розігрійте себе вправами на суші.

9. Ніколи не плавайте при недугах, навіть найлегших.

10. Під час купання пильнуйте, по можливості, за тим, що роблять ваші

товариші і, в разі необхідності, надавайте їм посильну допомогу.

11. Ніколи не „розігруйте” товаришів, вдаючи, ніби ви захлинулися і

тонете.

12. Ніколи не купайтеся наодинці. На березі хтось повинен стежити за

вами.

13. Небезпечно також пірнати на значну глибину без акваланга. Нестача

кисню викликає втрату свідомості. Ризикують і ті, хто користується

несправним підводним обладнанням.

14. Якщо діти забажали покататися на човні, необхідно переконатися в

його справності і з’ясувати, чи є в ньому рятувальні засоби. Під час таких

прогулянок рекомендуємо суворо дотримуватись правил поведінки у човні.

15. Якщо ви вирішили відпочити біля води, то повинні розумно дозувати

сонячні ванни. Це дозволить уникнути перегрівання тіла.

16. Всім треба пам’ятати, що в місцях відведених для купання,

забороняється прати білизну, купати тварин, купатися особам, які мають

шкіряні захворювання. Виконуйте ці правила самі і вимагайте, щоб їх

дотримувалися ваші товариші.

Оскільки нещасні випадки на воді трапляються доволі часто, слід добре

знати, як рятувати утопаючого і надати йому першу допомогу.

Рятування і надання першої необхідної допомоги при утопленні

Ø Витягнувши потерпілого на берег, не гайте часу. Якщо він при

свідомості, його важливо заспокоїти, перевдягнути в сухе, а також розтерти,

тепло закутати, зігріти. При непритомності дати понюхати нашатирний спирт.

Ø Якщо потерпілий не дихає, дуже важливо активізувати дихання,

якомога швидше очистити рот від мулу, піску чистою носовою хустинкою або

марлею.

Ø Часто люди тонуть тому, що в них стався спазм голосової щілини: в

легені потрапляє не лише повітря, а й вода. У такого потерпілого шкіра бліда,

йому одразу ж потрібно зробити штучне дихання, а якщо зупинилося й серце –

закритий масаж серця.

Ø Якщо під водою людина не лише перестала дихати, а в неї зупинилося

й серце, реанімаційні заходи мають кращий результат, коли розпочати їх не

пізніше як через 5 хвилин з часу клінічної смерті.

Ø Потерпілим, шкіра яких набула синюватого відтінку, слід передусім

швидко очистити дихальні шляхи й шлунок. Для цього людину кладуть

животом на стегно зігнутої в коліні ноги, щоб звисала голова, і ритмічно, кілька

разів натиснути між лопаток. Очистивши рот і горло від блювотних мас, води,

мулу, слизу, кладуть горілиць, і, відхиливши їм голову назад, роблять штучне

дихання „ротом в рот” або „ротом до носа” і закритий масаж серця.

Ø Потерпілого слід якомога швидше зігріти, енергійно промасажувати

руки і ноги, розтерти його сухою тканиною, потім тепло вкутати, обкласти

грілками.

Навіть коли людина опритомніла і почувається краще, її слід негайно

відправити до лікарні. Адже нерідко на березі виникає, так званий, синдром

„повторного затоплення”, за якого починається біль у грудях, задишка, кашель,

у мокроті з’являється кров. В такому випадку допоможе апаратна штучна

вентиляція легень та деякі інші процедури, які можна зробити лише в умовах

медичного закладу.

Та найкраще все ж не допускати до біди, дбати про те, щоб запобігти

нещастю. Навчіться плавати самі і навчіть цьому інших, добре вивчіть правила

поведінки на воді і дотримуйтесь їх. Ось тоді ріки, озера і моря даруватимуть

вам лише радість і здоров’я.

Пам’ятайте, навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути

обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на

воді.

Правила дій

при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

ОЗНАКИ ВИБУХОВИХ ПРИСТРОЇВ:

· Предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

· Наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через

певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

· Наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки,

акумулятора тощо);

· Наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику

відстань;

· Предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

ЯКЩО ВИ ПОБАЧИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ НА ВУЛИЦІ:

· Негайно зателефонуйте до служби порятунку за номером 101 або у відділення

поліції за номером 102;

· Попередьте перехожих про можливу небезпеку;

· Очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та

відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100м). Для огородження

скористайтеся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками,

шматками тканини, камінням тощо.

У ГРОМАДСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ ТА ІНШИХ МІСЦЯ СКУПЧЕННЯ

ЛЮДЕЙ:

· Звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у

яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;

· У разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія,

переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи

правоохоронців;

· Не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей

довкола про можливу небезпеку.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

· Торкатися предмету і пересувати його;

· Користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть

спровокувати вибух);

· Заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

· Торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий,

тепловий чи механічний вплив

Веб-простір безпеки

Веб-сайт «Веб-простір безпеки» створений у рамках спільного проекту

Координатора проектів ОБСЄ в Україні з Державною службою України з

надзвичайних ситуацій для інформування дітей про ризики та загрози, пов’язані

з вибухонебезпечними предметами, а також щодо правил безпечної поведінки в

інших надзвичайних ситуаціях, містить методичні інструменти для проведення

уроків з безпеки життєдіяльності вчителями та іншими працівникам освіти.

Інформаційні матеріали щодо вибухонебезпечних предметів

http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/security/1421055148/

Інформаційні буклети «антимінної програми»

ПАМ’ЯТКА про правила поводження в разі виявлення підозрілих

вибухонебезпечних предметів

АЛГОРИТМ ДІЙ посадової особи при отриманні інформації про

вчинення (загрозу вчинення) діяння з ознаками терористичного акту

«Правила поводження при виявленні вибухонебезпечних предметів»

Мультфільм про правила поведінки під час виникнення артилерійського

обстрілу

Рекомендації батькам з успішної адаптації п'ятикласників до нових умов

навчання

Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають

специфічні проблеми, що пов;язані зі зміною в організації навчальної діяльності

у середніх класах. Умови, які змінилися, пред;являють більш високі вимоги до

інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей

певних знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і

порядків, нового для п;ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як

адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі,

але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше

зустріньтеся і обговоріть це з класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан

дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті

часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом

шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте

описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до

класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в

період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати

портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага,

розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду - відкриття своєї

індивідуальності, свого «я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині,

школі.

10. У дітей настає криза, пов'язана з бажанням здобути самостійність,

звільнитися від батьківської опіки, з'являється страх перед невідомим дорослим

життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі

зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід

залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається

впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з;являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших

сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за

неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай

дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

• Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона

цього заслуговує.

• Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань,

але також покажіть, що інші можуть бути краще її.

• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть

достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач.

Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

• Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою

(тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Особливості стилю поведінки із сором'язливими дітьми:

· Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе

друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

· Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від

небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за

дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих

дій.

· Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

· Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв;язаних із

спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором;язливій дитині довелося б

вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що

ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і

попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного

спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки,

відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи, прощається

голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

• Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою

(тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей

• Постійно підбадьорювати,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому

успіху, у їхніх можливостях;

• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння

правильно оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів,невдач ,не

боятися помилок,використовувати їх для розвитку діяльності;

• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;

• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності;

• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками,

розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;

• Щоб перебороти скутість,потрібно допомагати дитині розслаблюватися,

знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ;

допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості, що потребує від

дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем; ігри,що виражають

тривожність занепокоєння учасників, дають змогу емоційно відкинути

пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових персонажів, а не

даної дитини, на основі психологічного «розототожнення» гнітючих

переживань позбутися власних страхів.

• Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся

до неї, до її обурення з розумінням і повагою допоможіть їй усвідомити і

сформулювати свої претензії до вас.

• Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви

переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму

висловлювання претензій.

• Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє

роздратування,терпимо його доти, доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не

можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє

незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити,а

просто виявити своє незадоволення.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

1. У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть її

щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи. Це допомагає закріпити

впевненість дитини у своїх силах.

2. Уникайте повторення слів "немає" і "не можна".

3. Розмовляйте стримано, спокійно, м'яко.

4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла

його завершити.

5. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

6. Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують концентрації

уваги (наприклад, робота з кубиками, розфарбовування, читання).

7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийому їжі, виконання

домашніх завдань і сну щодня має відповідати цьому розпорядку.

8. Уникайте скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, в

кафе складно переживає дитина.

9. Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером.

10. Оберігайте дитину від втоми, оскільки це призводить до зниження

самоконтролю й наростання гіперактивності.

11. Давайте дитині можливість витрачати надмірну енергію. Корисна щоденна

фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, біг, спортивні

заняття.

12. Спілкуйтеся з іншими батьками, які мають таку саму проблему.

13. Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через

дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію,

тому всі навколо безупинно її виправляють.

14. Одразу хваліть і винагороджуйте за хорошу поведінку.

15. Будьте послідовні в питаннях дисципліни; якщо хтось залишається з

дитиною під час вашої відсутності, переконайтеся, що він дотримується ваших

методів.

16. Завдання повинні бути простими і конкретними (почисть зуби, а тепер

одягайся;, а не збирайся до школи;).

17. Підтримуйте дитину у всьому, в чому вона сильна, особливо у спорті й

позашкільних заняттях.

Тест на інтернет-залежність у дітей

Дайте відповідь на запропоновані запитання, використовуючи наступну

шкалу:

«дуже рідко» -1 бал «інколи» -2 бали «часто» -3 бали «дуже часто» -4 бали

«завжди» -5 балів

1. Як часто ти порушуєш часові рамки, встановлені батьками для користування

Інтернетом?

2. Як часто не виконушє свої обовязки по дому, щоб провести більше часу в

Інтернеті?

3. Як часто вибираєш провести час в Інтернеті замість того, щоб провести час в

колі сім;ї?

4. Як часто формуєш нові знайомства в Інтернеті?

5. Як часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного тобою в Інтернеті?

6. Як часто твоє навчання страждає через кількість часу проведеного в

Інтернеті?

7. Як часто перевіряєш електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось

іншим?

8. Як часто вибираєш спілкування в Інтернеті замість спілкування з

оточуючими?

9. Як часто не відповідаєш на запитання про те, що вона робиш в Інтернеті?

10. Як часто батьки заставалитебе, коли заходив(ла) в Інтернет без їхнього

дозволу?

11. Як часто проводиш час в своїй кімнаті, граючи в комп'ютерні ігри?

12. Як часто відповідаєш на «дивні» дзвінки від нових «інтернет-друзів»?

13. Як часто огризаєшся, кричиш чи поводиш себе дратівливо, якщо тебе

потурбували через перебування в Інтернеті?

14. Як часто виглядаєш більш втомлено, на відміну від часу, коли в домі не

було Інтернету?

15. Як часто виглядаєш зануреною в думки про повернення в Інтернет, коли в

ньому не перебуваєш?

16. Як часто сваришся і гніваєшся, коли батьки сварять за час проведений в

Інтернеті?

17. Як часто замість своїх колишніх улюблених занять, хобі, вибираєш

перебування і Інтернеті?

18. Як часто злишся і стаєш агресивним(ою), коли обмежують час перебування

в Інтернеті?

19. Як часто замість прогулянок з друзями обираєш перебування в Інтернеті?

20. Як часто відчуваєш пригнічення, погіршення настрою, нервуєш, коли

знаходишся поза Інтернет мережею, а коли повертаєшся в Інтернет, це все

зникає?

Якщо набрано 50-79 балів, варто врахувати серйозний вплив Інтернету

на твоє життя. Якщо набрано 80 балів і більше, у тебе можна діагностувати

інтернет-залежність з необхідністю допомоги спеціаліста.?