Мотиваційний лист — це діловий документ, який пише та подає під час вступу абітурієнт. Перше враження про нього приймальна комісія складає саме за цим листом. Він двічі пов’язаний з мотивацією.
По-перше, демонструє бажання людини навчатися саме певної професії та саме в цьому закладі освіти.
По-друге, має вмотивувати навчальний заклад зарахувати саме цього абітурієнта як найкращого кандидата у студенти.
Що потрібно зробити ще до написання?
Проаналізувати досягнення та особисті якості.
Зібрати максимум інформації про навчальний заклад та обрану спеціальність.
Коли подавати мотиваційний лист?
Одночасно з поданням документів.
Перелічити відзнаки та нагороди?
Ні, цього замало. Є алгоритм, що дасть змогу нічого не пропустити.
1. Занотуйте інформацію з надлишком, тобто згадайте по роках усі шкільні успіхи, участь у позашкільному житті (гуртки, студії), в олімпіадах, фахових конкурсах, хобі. Важливий досвід роботи, якщо він є, досвід волонтерства, практики, участь у проєктах, майстер-класах, тренінгах.
2. Оберіть лише те, що буде цінним для бажаної спеціальності.
3. Якщо цього мало, пошукайте опосередковані зв’язки. Скажімо, якщо у професії потрібні вольові якості та цілеспрямованість, можна вказати, що розвинули їх у спортивній школі. Хай участь в екологічній акції та обрана професія «психолог» — різні сфери діяльності, вкажіть: цей досвід спілкування з десятками людей розвинув ваші комунікаційні якості.
4. Вказуйте результат, а не процес. Якщо вісім років самостійно вчите іноземну мову, але все ще на рівні початківця, це не найкращим чином вас характеризує. Виняток: якщо практика розвинула певні якості. Не перемогли в конкурсі, але участь посилила стресостійкість, привчила працювати зі складними завданнями у стислі терміни.
5. Обов’язково підкресліть гарні академічні результати з предметів, які у пріоритеті для цієї освітньої програми. Якщо навіть вони не такі ідеальні, як хотілося, можна вказати, що ці науки викликали цікавість, легко давалися, спонукали глибше занурюватися в тему.
6. Не вигадуйте, не перебільшуйте. В ідеалі пишіть те, що можна довести (документами, навичками).
А що про себе писати?
§ Запитайте у знайомих, які якості вас характеризують, на їхню думку.
§ Почитайте професійний портрет спеціаліста, яким плануєте стати, посадові вимоги.
§ Оберіть ті якості, котрі є в обох списках. Не пишіть загальних фраз. Краще написати дві риси, які проілюстровані прикладами, ніж низку прикметників.
§ Обґрунтуйте, чому обрали саме цю професію (подивіться у зразках мотиваційних листів, які причини вказують інші абітурієнти). Будьте конкретними. «Хочу допомагати людям» значно гірше, ніж «Прагну так лікувати карієс у дітей, щоб вони не боялися стоматологів».
Чи лист має нагадувати есе?
Ні, це різновид ділової кореспонденції, яка має офіційно-діловий стиль.
І чим же він відрізняється від власного висловлювання?
Тут неприпустимі емоції, образність, ліричні відступи, літературні приклади.
Це ніби учнівське резюме?
Інколи так його називають, але неправильно наводити в мотиваційному листі перелік досягнень без пояснень. Не можна писати про себе у третій особі, немов у характеристиці. Оцінювати будуть оригінальність мислення, власне бачення автора, а не лише його досвід.
Найгірша помилка: як мотиваційний лист подавати реферат про спеціальність.
Якою має бути структура?
1. «Шапка» у правому верхньому куті листа. Це дані про особу, до якої адресовано лист (прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ), посада, назва коледжу), та про того, хто пише лист (ПІБ, адреса, електронна адреса, номер телефону). Дізнайтеся у приймальній комісії, кому адресувати лист: директору, декану, голові приймальної комісії.
2. Вступ, який починається з особистого звертання в шанобливій формі. У цьому абзаці треба пояснити, з якою метою звертаєтеся і чого прагнете.
3. Основна частина. Найбільша, у якій послідовно, аргументовано та лаконічно розкриваєте низку питань. Чому зацікавилися спеціальністю, як дізналися про виш, чому хочете навчатися саме в ньому, чому університет має обрати саме вас, якими бачите перспективи, професійне життя після завершення навчання.
4. Підсумки: два-три речення, де абітурієнт підтверджує, що готовий до старанного навчання та впевнений у правильному виборі.
Що приверне увагу до вашого тексту?
Оригінальні висновки, думки.
Цікава історія (дуже стисло).
Що варто зробити після написання листа?
1. Перечитати його вголос: так легше помітити помилки та збій у послідовності викладання.
2. Дати почитати комусь: не лише на предмет помилок, а й перевірити, чи все зрозуміло, чи одна думка витікає з іншої.
3. Попросити переказати — це те, що запам’ятає про вас приймальна комісія у сухому залишку.
Які стилістичні вимоги до мотиваційного листа?
Послідовність та аргументованість викладу — це головне.
Під кожну тему відводьте не більш ніж абзац.
Не треба писати довгими реченнями.
Неприпустимі жаргонні слова (вони зводять враження нанівець), орфографічні, граматичні та пунктуаційні помилки.