Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Нормативно-правова база

·         Конституція України

·         Сімейний кодекс України

·         Закон України "Про охорону дитинства"

·         Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"

·         Конвенція ООН "Про права дитини"

·         Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Про затвердження Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини"

·         Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"

·         Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 № "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"

·         Наказ Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256 "Про ведення банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів"

Дитина-сирота - це дитина, в якої померли чи загинули батьки.

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьків покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування

 Основні засади державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування

створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї;

виховання та утримання дітей за принципом родинності;

сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;

забезпечення пріоритету форм влаштування;

захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;

створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;

забезпечення права на здоровий розвиток;

забезпечення соціально-правових гарантій;

створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;

формування системи соціальної адаптації;

забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, а також особи із їх числа та запитам ринку праці;

належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями;

вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Служба у справах дітей;

Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;

Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Органи, які здійснюють соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Органи опіки та піклування, тобто районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Служба у справах дітей;

Центри соціальних служб для сім’ї дітей та молоді;

Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Права дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

• право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів; 

• виплату стипендії в розмірі, передбаченому чинним законодавством;

• випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою.; 

• першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця; 

• щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років; 

• після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання; 

• виплату одноразової грошової допомоги після закінчення навчального закладу.

• детальна інформація про права та соціальні гарантії дітей-сиріт відображена у Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» та постанові КМУ від 5 квітня 1994 р. N 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».

Права опікунів та осіб, що замінюють батьків

• захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або піклувальники без спеціальних на те повноважень; 

• на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав батьків дітей-вихованців; 

• на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом із ними та передані на усиновлення; 

• на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та утриманні в їхніх сім'ях; 

• брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання про управління майном дитини; 

• вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду; 

• вимагати надання їм органами опіки та піклування повної інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та особливості розвитку дитини; 

• самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

Обов’язки опікунів та осіб, що замінюють батьків

• захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками в установах і організаціях; 

• створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку дітей; 

• піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці; 

• забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації; 

• забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати зв'язки з учителями та вихователями;

• займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати їх до занять у позашкільних навчальних закладах; 

• не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах, звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду; 

• співпрацювати з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками, залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань; 

• повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов для утримання, виховання та навчання дітей;

Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.