Серед підлітків почав поширюватися новий небезпечний тренд – гра «Червоні двері, жовті двері», також відома як «Двері розуму», що передбачає введення гравця у трансоподібний стан.
Учасники діляться на дві ролі: провідник, який керує процесом, та піддослідний, що переживає «видіння». Насправді ця гра не відкриває двері в інший світ, а є формою психологічної маніпуляції, що спричиняє погіршення самопочуття та підвищення рівня тривожності.
Крім того, підкорення «провіднику» і груповий тиск можуть використовуватися для підготовки підлітків до виконання небезпечних або злочинних дій, у тому числі на користь країни-агресора.
‼ДО УВАГИ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ‼
✖Вербування підлітків ворогом: будьте обережні!
☑Ворог може намагатися використати підлітків для скоєння диверсій через маніпуляції, шантаж або пропозиції "легкого заробітку".
☑Часто це відбувається через соцмережі або особисті контакти.
⁉️Як розпізнати небезпеку?
✅Пропозиції передати інформацію чи виконати "просте завдання".
✅Невідомі люди, які цікавляться вашим життям або місцем перебування.
✅Обіцянки вигоди або залякування.
⁉️Що робити?
1. Не спілкуйтесь із підозрілими особами в інтернеті та в житті.
2. Розкажіть батькам або вчителям про будь-які підозрілі пропозиції.
3. Якщо вас намагаються завербувати — не мовчіть, негайно повідомте правоохоронцям (102) або СБУ.
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Вказані злочини можуть бути кваліфіковані відповідно до низки статей Кримінального кодексу України, за які передбачені суворі покарання — до довічного позбавленні волі, зокрема, за статтями:
- ст. 111 (Державна зрада), карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;
- ст. 113 (Диверсія, вчинена в умовах воєнного стану), карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 194 (Умисне знищення або пошкодження майна), карається до десяти років позбавлення волі;
☝️Пам’ятайте, ваші свідомі дії допоможуть зупинити ворога!✖ Бережіть себе!💙💛
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА
Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»
Указ Президента України «Про Стратегію кібербезпеки»
Конвенція РЄ про кіберзлочинність
Корисні покликання
Основні правила власної кібербезпеки для дитини
ЯК УБЕЗПЕЧИТИ ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ 9-12 РОКІВ. КІБЕРБЕЗПЕКА
“ЯК ПОВОДИТИСЬ В ІНТЕРНЕТІ”, Або “КІБЕРБЕЗПЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ”
Новий день. Кібербезпека: безпечний для дитини Інтернет
1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи, свої паролі.
2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.
3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.
4. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.
5. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.
6. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.
7. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.
8. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитин (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2)Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
• говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;
• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
• разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;
• формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;
• підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;
• заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;
• встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;
• контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
• вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;
• перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;
• використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);
• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.
Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.
Одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».
Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:
• «вогняний челендж» (Fire challenge);
• «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);
• «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);
• «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);
• «суїцидальний челендж Момо»;
• «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);
• «контрольована задуха» (Вlackout challenge);
• «вибух розетки» (Outlet Challenge);
• «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);
• «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.
Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку.
"Турбуємось про дітей - будуємо майбутнє країни"
У 4 ліцеях безпекового спрямування та національно-патріотичного виховання МВС сьогодні розпочався навчальний рік, — повідомив Ігор Клименко
«Ще 9 місяців тому це була ідея, бажання підтримати сімʼї наших захисників. Усією командою МВС щодня працювали над реалізацією задуму, вірили в результат», — підкреслив Міністр внутрішніх справ.
Під час вступної кампанії до ліцеїв подали понад 1200 анкет від охочих навчатися в ліцеях. І вже зараз 465 дітей з усіх куточків України пройшли вступний курс ліцеїста, отримали шеврони й погони.
Першочергово це діти загиблих, поранених, зниклих безвісти, полонених військовослужбовців та співробітників системи МВС. Чверть ліцеїстів — з родин військовослужбовців ЗСУ.
Скоро прийме дітей у Кривому Розі 5-ий ліцей МВС. Там триває ремонт, а 50 криворізьких ліцеїстів до завершення робіт навчатимуться у Дніпровському ліцеї.
«Попереду в дітей 2 роки насичених навчальних буднів, цікавих факультативів та різноманітного дозвілля. А в держави — ще більше патріотичної, професійної та освіченої молоді. Турбуємось про дітей — будуємо майбутнє країни», — наголосив Міністр.
З метою протидії інформаційній війні, яку веде російська федерація в межах повномасштабної війни проти України, задля залучення громадян до виявлення та блокування осередків пропаганди рф, протидії шахрайствам та розповсюдженню наркотиків, а також участі у навчанні та тренінгах з кібербезпеки, Департаментом кіберполіції Національної поліції України оновлено концепцію інтернет-проєкту «МРІЯ», який у 2024 році отримав назву «БРАМА».